Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №552/4883/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4883/26

Провадження № 2/552/3129/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 року Київський районний суд міста Полтави у складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.,

При секретарі – Дмитриченковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, яку обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії. На запит нотаріуса відповідач повідомив, що сума недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії за період з 01.03.2022 року по 31.08.2022 року становить 79346,70 грн. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки він припинив нарахування пенсії спадкодавцю за його життя, та тим самим, протиправно зменшив суму пенсійних виплат, які повинні увійти до складу спадщини після смерті спадкодавця. В зв`язку з викладеним, позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.09.2022 року по 28.02.2025 року у розмірі 442 893,84 грн. Стягнути з до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на її користь суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.09.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у загальній сумі 442 893,84 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

06.07.2026 року представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ОСОБА_3 , надала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що заперечує проти позовних вимог позивача, вважає їх необґрунтованими.

14.07.2026 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28.07.2026 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Д`яконова К.І. не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.05.1968 батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 15.07.1989 року укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Батько ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – перебував на обліку у ГУ ПФУ у Донецькій області, отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується посвідченням інваліду війни Серії НОМЕР_3 від 06.07.2007; посвідченням учасника ліквідації ядерних аварій серії НОМЕР_4 від 03.04.2019 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Київським ВДРАЦС Центрального МУ МЮ (м. Київ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Приватним нотаріусом Київського МНО Акішиною Р.С. 01.07.2025 було заведено спадкову справу № 74277226, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Згідно із повідомленням ГУ ПФУ в Донецькій області 0500-0222-8/77330 від 05.08.2025 щодо суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , наданої на запит нотаріального органу - сума недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії за період з 01.03.2022 по 31.08.2022 становить 79 346,70 грн.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Акішиною Р.С. 18.05.2026 року видано спадкоємцю першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 – ОСОБА_1 - свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване за № 202, відповідно до якого на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеному у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 – є його донька ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з грошових коштів (недоотримана пенсія) у сумі 79 346,70 грн., що знаходяться у ГУ ПФУ в Донецькій області, які належали спадкодавцю, що підтверджується повідомленням ГУ ПФУ в Донецькій області № 0500-0222-8/77330 від 05.08.2025.

Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у розмірі 79 346,70 грн., на яку нотаріальним органом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом виплачена ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 у травні 2026 року.

З відзива Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вбачається, що за період з 01.09.2022 року по 31.05.2026 року пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась, пенсійні кошти за даний період не можуть вважатись недоотриманою пенсією та не входять до складу спадщини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_2 за період з моменту припинення виплати пенсії з 01.09.2022 року по 28.02.2025 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Акішиній Р.С. про відсутність недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Встановлено, що ОСОБА_2 помер. Отже, позивач успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавці мали право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавців пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.

Судом встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено 01.09.2022 року, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 ЗУ №1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Тлумачення ст. 1218, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавство допускає спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.

Посилання відповідача на те, що померлий ОСОБА_2 за життя не виявив бажання поновити йому пенсію та не звертався з відповідними заявами до відповідача і пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання безпідставно не нарахованої відповідачем пенсії у порядку спадкування за законом.

Подібні правові висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20), де надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, практику Верховного Суду та у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області не надано нотаріусу відомостей про суми пенсії, недоплаченої спадкодавцям, в зв`язку з чим свідоцтво про право на спадщину на ці кошти позивачеві не видано.

З наведених вище підстав суд відповідно до положень ст. 16 ЦК України вважає за необхідне для реалізації права спадкоємця на отримання спадщини зобов`язати відповідача сформувати та направити до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Акішиній Р.С. для включення до складу спадщини ОСОБА_2 відповідну довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої ним пенсії за період з 01.09.2022 року по день смерті без обмеження будь-яким строком.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд приходить до переконання, що витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн. слід покласти на відповідача, стягнувши його за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, нарахувати недоотриману пенсію за період з 01.09.2022 року по 28.02.2025 року, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сформувати та направити до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Акішиній Р.С., для включення до складу спадщини ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідну довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої ним пенсії за період з 01.09.2022 року по 28.02.2025 року без обмеження будь-яким строком.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 недоотриману пенсію за період з 01.09.2022 року по 28.02.2025 року, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010.

Повне судове рішення складено 24.09.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.