Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №381/4749/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

3/381/847/26

381/4749/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року містоФастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ГУ ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичну особу-підприємця, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 о 12 год 30 хв при проведенні фактичної перевірки кафе, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено порядок проведення розрахунків, у сфері торгівлі, а саме: проведення РРО без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (фіскальний чек), чим порушено п.1, п.2ст.3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95 ВР (зі змінами).

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://fs.ko.court.gov.ua, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.

Згідно ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 155-1 КУпАП, не є обов`язковою.

Зважаючи на положення ст. ст. 268, 277 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , зважаючи на її об`єктивну можливість бути обізнаною про необхідність прибути до суду.

Така позиція суду ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини який неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, у Рішенні від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст. 155-1 КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом № 1871/10-36-0707 від 17.07.2026, письмовими поясненнями, актом фактичної перевірки №34155/Ж5/10/36/07/2118554568 від 17.07.2026 (початок перевірки 16.07.2026), відповідно до якого, на момент перевірки суб?єкт господарювання не забезпечив застосування реєстратора розрахункових операцій (далі- РРО) та не надав відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту при продажу однієї пляшки безалкогольного напою "Кока-кола", об?ємом 1 л, за ціною 60,00 грн. Крім того, на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти в сумі 7800,00 грн ( з урахуванням КРО), які були отримані суб?єктом господарювання від продажу товарів 16.07.2026 року, без застосування РРО на повну суму їх фактичного надходження, а саме: згідно х-звіту денного РРО роздрукованого на момент перевірки 16.07.2026 року о 12 год 30 хв в сейфі РРО готівкою 1000,00 грн. Таким чином, готівкові кошти в сумі 6800,00 грн, були отримані суб?єктом господарювання без застосування РРО.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, тому її необхідно визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує особу порушника та характер вчиненого правопорушення, ступінь провини, та приходить до висновку про можливість накладення стягнення у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст.155-1, 221, 248, 249 Кодексу України про адміністративніправопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

Штраф має бути сплаченийпорушником не пізніше 15-ти днів з дня врученняйому постанови про накладення штрафу, у разінесплати штрафу в вказанийтермін, підлягаєстягненню з порушникаподвійнийрозмір штрафу, а в разіоскарженнятакої постанови - не пізніш як через п`ятнадцятьднів з дня повідомлення про залишенняскарги без задоволення.

На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Євгенія ЧЕРНИШОВА