Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №381/7428/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/211/26

381/7428/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – ОСОБА_6 ,,

обвинуваченоого – ОСОБА_7 ,

захисника – адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1202511131000122 від 11.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мала Чернявка Ружинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно працевлаштованого на посаді комплектувальника-карщика ТОВ «ТЕРРА ГВАРД», маючий на утриманні похилу мати, інваліда третьої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення.

Судом встановлено, що що 10.09.2025 приблизно о 18 годині 00 хвилин водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно-справним транспортним засобом - автомобілем марки «Audi» моделі «80» державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухався по вулиці Гагаріна в селі Мала Снітинка Фастівського району Київської області, в напрямку міста Фастів.

В цей час в зустрічному напрямку рухався мотоцикл марки «Honda» моделі «VFR 750F» державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під?їжджаючи до перехрестя з автомобільною дорогою вул. Шевченка, водій ОСОБА_7 продовжив рух проїзною частиною на транспортному засобі - автомобілі марки «Audi» моделі «80» державний номерний знак « НОМЕР_1 », здійснюючи маневр повороту ліворуч, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, у зв?язку з чим, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, діючи з необережністю у формі кримінальною протиправної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості та напрямку руху, тим самим не надав переваги в русі, не врахував дорожню обстановку та не впорався з керуванням свого транспортного засобу, не маючи для цього перешкод технічного характеру, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху України), згідно з яким:

- п. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитись, що це буде безпечно та не створить перешкод або загрози іншим учасникам дорожнього руху»;

- п. 16.13 «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч», та, продовжуючи рух, на перехресті з вул. Шевченка в с. Мала Снітинка Фастівського району Київської області, допустив зіткнення з мотоциклом марки «Honda» моделі «VFR 750F» державний номерний знак « НОМЕР_3 », який рухався в зустрічному напрямку по вул. Гагаріна.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 28.11.2025 потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки на межі середньої і нижньої їх третин; закритий перелом даху вертлюжної заглибини; садна гомілки. Описані ушкодження складають собою поєднану травму тіла, що виникла в результаті дії тупих предметів і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по категорії небезпеки для життя.

Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2. «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 17.10.2025 на момент експертного огляду та на момент ДІ рульове керування, робоча гальмівна система транспортного засобу та елементи підвіски - автомобіля марки «Audi» моделі «80» державний номерний знак « НОМЕР_1 » знаходилися в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в їхній роботі перед ДТП, не виявлено.

Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1. «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 15.12.2025 водій транспортного засобу - автомобіля марки «Audi» моделі «80» державний номерний знак « НОМЕР_1 », ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав технічну можливість запобігти зіткнення з мотоциклом марки «Honda» моделі «VFR 750F» державний номерний знак « НОМЕР_2 », на що у нього не було перешкод технічного характеру.

В діях водія транспортного засобу - автомобіля марки «Audi» моделі «80» державний номерний знак « НОМЕР_1 », ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачаються невідповідності технічним вимогам п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебувають в причинному зв?язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Отже, ОСОБА_7 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Доводи сторони обвинувачення.

Органами досудового розслідування вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.

Загальна правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 19 грудня 2025 року слідчим СВ Фастівського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 і затверджений того ж дня прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 .

Водночас, за наслідками судового розгляду прокурор зауважив, що ОСОБА_7 частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, докази, надані суду стороною обвинувачення доводять вину обвинуваченого у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а встановлені під час судового розгляду фактичні дані підтверджують висунуте ОСОБА_7 обвинувачення.

ПОКАЗАННЯ ПОТЕРПІЛОГО.

В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю III групи) показав, що 10 вересня 2025 року приблизно о 17 год 00 хв він виїхав з роботи та направлявся в с. Мала Снітинка до батьків з метою надання їм допомоги. Вказав, що о 18 год 10 хв, біля повороту на с. В. Офірна, була світла пора доби, він їхав по головній дорозі на мотоциклі зі швидкістю не більше як 40 км/год. У цей час за 8 метрів побачив легковий автомобіль світлого кольору, який рухався та, перебуваючи від мотоцикла десь за 5 метрів, почав здійснювати маневр на зустрічну смугу руху, їхав по діагоналі. Як тільки автомобіль здійснив маневр на зустрічну смугу, відбулося зіткнення. Автомобіль виїхав на зустрічну смугу перед його мотоциклом, стався удар автомобіля в мотоцикл. ОСОБА_5 пробував гальмувати, але відбувся удар у ліву ногу, після чого він упав та вдарився плечем.

Після удару відчув хруст кісток і впав, мотоцикл впав на нього. Свідомості він не втрачав, одразу побачив свою гомілку ноги біля коліна. Мотоцикл лежав на нозі. Обвинувачений, вийшовши з автомобіля, оглядав свій транспортний засіб та пропонував потерпілому підвестися. Небайдужі громадяни, які прибігли від розташованого поруч магазину, на прохання потерпілого зняли з нього мотоцикл та викликали швидку медичну допомогу. Після прибуття на місце події працівників поліції останні повторно викликали карету швидкої медичної допомоги.

Потерпілий казав, що приїхала швидка, йому робили рентген, після чого він втратив свідомість через значну крововтрату (зазначив про переливання близько 2 літрів крові) та до тями прийшов уже в відділенні реанімації. Внаслідок отриманих у ДТП ушкоджень він став особою з інвалідністю III групи, пройшов тривале лікування, яке наразі триває та потребує подальшого оперативного втручання із заміни зв`язок; поніс значні витрати на лікування.

Також потерпілий вказав, що внаслідок даної події його життя кардинально змінилося: він протягом 8 місяців був позбавлений можливості працювати, наразі переведений на нижчеоплачувану посаду, оскільки за станом здоров`я не спроможний виконувати попередній обсяг роботи, відчуває постійний біль у нозі та головний біль, не може вільно пересуватися, при цьому має на утриманні дружину і дитину та проживає в орендованому житлі. Страхова оцінка мотоцикла після ДТП не проводилася.

Потерпілий наголосив, що ані обвинувачений, ані його родичі жодних заходів щодо добровільного відшкодування завданої йому шкоди не вживали, із пропозиціями допомоги до нього не зверталися, хоча мали його номер телефону у слідчого та прокурора. Поданий у межах кримінального провадження цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

ПОКАЗАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, щиро розкаявся та надав суду наступні показання.

В день події ОСОБА_7 повертався з роботи із с. Мала Снітинка. Рухаючись автомобілем за денного освітлення по прямій ділянці дороги, у межах видимості він нікого попереду не бачив.

Маючи намір здійснити маневр повороту ліворуч, він увімкнув покажчик лівого повороту та розпочав маневр, здійснивши виїзд на зустрічну смугу руху. На зустрічній смузі руху він раптово почув звуковий сигнал і одразу стався удар. Причиною зіткнення стало те, що він не помітив мотоцикл, який рухався у зустрічному напрямку; зазначив, що вчинив це ненавмисно. Удар припав у передню ліву частину автомобіля (пошкоджено передню ліву фару та крило). Після зіткнення він одразу вийшов з автомобіля та побачив потерпілого, який лежав на дорозі. Обвинувачений особисто викликав працівників поліції, а громадяни, які підбігли від розташованого поруч магазину, викликали карету швидкої медичної допомоги.

Наступного дня після ДТП він їздив до батьків потерпілого, куди також приїхала дружина потерпілого, однак вони повідомили, що на той момент їм нічого від нього не потрібно. Потерпілому шкода на даний час не відшкодована. Обвинувачений зазначив, що звертався до страхової компанії, де йому роз`яснили, що виплата страхового відшкодування потерпілому здійснюватиметься після набрання законної сили рішенням суду про визнання його винним.

Вину визнає частково, оскільки вважає, що потерпілий порушив Правила дорожнього руху та рухався зі швидкістю понад 100 км/год, бо при меншій швидкості не отримав би таких травм. Намір відшкодовувати шкоду має. Сам під час дорожньо-транспортної пригоди травм не зазнав. Обвинувачений зазначив, що має стаж водіння понад 5 років, раніше порушень Правила дорожнього руху, окрім перевищення швидкості, не мав.

Цивільний позов потерпілого визнав частково. Просив вибачення у потерпілого за вчинене.

Крім того, обвинувачений повідомив суду про свій незадовільний стан здоров`я, зазначивши, що є інвалідом III групи, переніс тяжкі захворювання - інфаркт та інсульт, а також мешкає разом із матір`ю, 1941 року народження, яка є лежачою хворою та потребує його постійного догляду.

В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що повністю визнає себе винним та погоджується добровільно відшкодовувати завдану шкоду, однак відшкодувати шкоду одразу немає можливості через відсутність грошей.

ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Відповідно до положень ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел.

Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року, у справі №154/3213/16).

У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.2 ст.84 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Показання свідків.

Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.354 КПК України свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що йому роз`яснено права та обов`язки свідка, у родинних відносинах зі сторонами кримінального провадження не перебуває. Вказав, що точної дати події не пам`ятає, однак детальні свідчення давав працівникам поліції. Подія сталася під вечір, була тепла погода, сонце сідало.

У той день він рухався на власному автомобілі марки «Нива» з боку м. Фастова зі швидкістю близько 40-50 км/год, оскільки завжди їздить повільно. Дорога була у хорошому стані, ділянка шляху - пряма. Під час руху його обігнав мотоцикліст, швидкість якого становила не більше 50 км/год.

Проїхавши приблизно 500-600 метрів у напрямку повороту, свідок наблизився до перехрестя та побачив наслідки дорожньо-транспортної пригоди. За перехрестям, на своїй вулиці, стояв автомобіль обвинуваченого темного кольору, який виїжджав від магазину. Потерпілий лежав на тротуарі, а мотоцикл місцеві діти вже підняли та поставили на тротуар. Свідок безпосередньо до потерпілого не підходив, про обставини зіткнення дізнався зі слів дітей, які перебували на місці події.

Приблизно через 20 хвилин на місце пригоди прибули карета швидкої медичної допомоги та працівники поліції. Протягом усього часу перебування на місці події свідок із салону власного автомобіля не виходив.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження судом досліджено наступні документи, на підставі яких встановлено наступне.

Відповідно до витягу ЄРДР, органом досудового розслідування 11.09.2025 внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 286 КК України за таких обставин: 10.09.2025 близько 18 год 00 хв водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (тверезий), керуючи автомобілем марки Audi 80 р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі вул. Гагаріна в с. Мала Снітинка у Фастівському р-ні Київської області, в напрямку м. Фастів, на перехресті з автодорогою вул. Шевченка, виконуючи маневр повороту ліворуч, не надав перевагу в русі, в результаті чого здійснив зіткнення з мотоциклом марки «Honda VFR 750F» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді (попередній діагноз) відкритий перелом лівої гомілки у зв`язку з чим був доставлений до КНП Фастівська БЛІЛ(т.1, а.с. 152).

Відповідно до доручення від 11.09.2025, доручено провести досудове розслідування (т.1, а.с. 153).

Згідно із повідомленням від 11.09.2025, слідчим СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_12 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111310001122 (т.1, а.с. 154).

Відповідно до постанови про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 11.09.2025, постановлено призначити у кримінальному провадженні № 12025111310001122 від 11.09.2025 групу слідчих у складі старшого слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_13 , слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 та старшим групи слідчих призначити ОСОБА_9 (т.1, а.с. 155).

Згідно із постановою від 11.09.2025, постановлено визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №12025111310001122, у складі: прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_14 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_15 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_16 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_17 ,прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_18 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_19 (т. 1, а.с. 156-157).

Відповідно до постанови від 18.12.2025, постановлено визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №12025111310001122, у складі: прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_20 ; прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_21 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_15 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_16 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_17 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_18 , прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_19 . Старшим групи визначити прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_20 , якому доручити керувати діями інших прокурорів (т.1, а.с. 158-159).

Згідно із рапортом від 10.09.2025, 10.09.2025 о 18 год 09 хв надійшло повідомлення зі служби 102 проте, що 10.09.2025 о 18 год 09 хв з адресою: Фастівський район, с. Мала Снітинка, вул.. Миру, на повороті на Велику Офірну авто збило мопедиста. Заявник: ОСОБА_22 (т.1, а.с. 160).

Згідно із рапортом від 10.09.2025, 10.09.2025 о 19 год 25 хв надійшло повідомлення зі служби 102 проте, що 10.09.2025 о 19 год 24 хв з адресою: Фастівський район, с. Мала Снітинка, траса, на повороті на Велику Офірну сталося зіткнення автомобіля з мотоциклом. Травмований мотоцикліст ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , потерпілий доставлений до Фастівської районної лікарні. (т.1, а.с. 161).

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.09.2025 з фототаблицею до нього та схемою місця ДТП, 10.09.2025 о 19 год 40 хв старший слідчий відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_13 , керуючись ст.ст.104-107,223, 237, 238 КПК України, із застосуванням фотографування на фотокамеру «Apple 16+» розпочав огляд місця дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) за участю понятих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , за участю слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 . Огляд проводився за наступних погодних умов: світла пора доби, без опадів, при температурі повітря +17 ° C. Напрямок проведення огляду: від автомобільної дороги вул. Гагаріна в с. Мала Снітинка до автомобільної дороги вул. Шевченка в с. Мала Снітинка. Вид пригоди: зіткнення автомобіля та мотоцикла. Оглядом встановлено: місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на перехресті вул. Шевченка та вул.. Гагаріна в с. Мала Снітинка Фастівського району Київської області. Елементи вулиці, дороги: перехрестя автомобільних доріг. Проїзна частина: горизонтальна ділянка. Вид покриття: асфальтобетонне, сухе. Нерівності та пошкодження дорожнього покриття відсутні. Дорожня розмітка відсутня. До проїзної частини примикають: праворуч тротуар, ліворуч тротуар. Далі за тротуаром розташовано праворуч - узбіччя, ліворуч – узбіччя. Рух на цій ділянці не регулюється. Дорожні знаки наявні. Умови освітленості – світла пора доби. Прилади відео спостереження на місці ДТП відсутні. Обєкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч – відсутні. Наявні подряпини на асфаотному покритті. На автомобілі марки «Audi 80» р.н. НОМЕР_1 наявні пошкодження у вигляді деформації передньої лівої бокової частини. На мотоциклі марки «Honda», р.н. НОМЕР_2 наявні пошкодження у вигляді деформації передньої частини. На даних транспортних засобах наявні пошкодження у вигляді деформації. Під тиском всі колеса. Зовнішніі світлові прилади, сигнал, склоочисники, склоомивачі, дзеркала заднього вигляду предмети на склі або покриття, які обмежують оглядовість з місця водія – відсутні.Сліди шин відсутні. Наявні сліди подряпин на дорожньому покритті. Ознаки напрямку руху транспортного засобу по їх місцях розташування. Відокреслені від транспорту частини, деталі чи інші об`єкти – відсутні. Відсутні на місці ДЬП сліди контактної взаємодії транспортного засобу з навколишніми об`єктами, предметами. Вилучено автомобіль «Audi 80» р.н. НОМЕР_1 , мотоцикл «Honda», р.н. НОМЕР_2 . Направлено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою Київська область, Фастівський район, с. Борисів, вул. Боженка, 23. Заяви та зауваження осіб, в тому числі водіїв, які брали участь у огляді: відсутні (т.1, а.с. 162-172).

Відповідно до тесту Drager від 10.09.2025, результат огляду ОСОБА_25 - 0 проміле (т.1, а.с. 173).

Згідно із постановою від 11.09.2025, ухвалено транспортні засоби - автомобіль марки «Audi 80» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Honda VFR 750F» реєстраційний номер НОМЕР_4 , визнати речовим доказом по кримінальному провадженню №12025111310001122 від 11.09.2025. Речові докази - автомобіль марки «Audi 80» реєстраційний номер НОМЕР_5 та мотоцикл марки «Honda VFR 750F» реєстраційний номер НОМЕР_6 - помістити на майданчик за адресою: Київська область, Фастівський район, село Борисів, провулок Боженка, 23.(т.1, а.с. 174-175).

Згідно із ухвалою суду від 15.09.2025, постановлено задовольнити клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_14 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному по Єдиного реєстру посупових розслілувань за №12025111310001122. Постановлено накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_7 , 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , який виявлено та вилучено 10.09.2025 року у ході огляду місця події на автодорозі по вул. Гагаріна в с.Мала Снітинка Фастівського району Київської області, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 (т.1, а.с. 176-178).

Згідно із ухвалою суду від 15.09.2025, постановлено задовольнити клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_14 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному по Єдиного реєстру посупових розслілувань за №12025111310001122. Постановлено накласти арешт на транспортний засіб – мотоцикл марки «Honda VFR 750 F», реєстраційний номер номер НОМЕР_4 , 1992 року випуску, який виявлено та вилучено 10.09.2025 року у ході огляду місця події на автодорозі по вул. Гагаріна в с.Мала Снітинка Фастівського району Київської області, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_26 (т.1, а.с. 179-182).

Відповідно до постанови від 12.09.2025, постановлено призначити судову інженерно-транспортну експертизу (т.1, а.с. 183-184) .

Відповідно до супровідного листа від 17.10.2025, надіслано слідчому СВ Фастівсього РУП ГУ НП в Київській області лейтенанту поліції ОСОБА_27 висновок експерта №СЕ-19/111-25/57052-ІТ від 17.10.2025 та довідку про витрати на проведення експертизи (т.1, а.с. 185).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/111-25/57052-ІТ від 17.10.2025, витрати на проведення експертизи становлять 2674 грн 20 коп (т.1, а.с. 186).

Згідно із висновком експерта №СЕ-19/111-25/57052-ІТ від 17.10.2025, 1. Рульове керування автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_9 ), на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. 2. Система робочого гальма автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ), на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. 3. Елементи підвіски автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ), на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено (т.1, а.с. 187-191).

Відповідно до постанови від 12.09.2025, призначено судову інженерно-транспортну експертизу (т.1, а.с. 192-193) .

Відповідно до супровідного листа від 20.10.2025, надіслано слідчому СВ Фастівсього РУП ГУ НП в Київській області лейтенанту поліції ОСОБА_27 висновок експерта №СЕ-19/111-25/57053-ІТ від 20.10.2025 та довідку про витрати на проведення експертизи (т.1, а.с. 194).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/111-25/57053-ІТ від 20.10.2025, витрати на проведення експертизи становлять 2674 грн 20 коп (т.1, а.с. 195).

Згідно із висновком експерта №СЕ-19/111-25/57053-ІТ від 20.10.2025, 1.Рульове керування мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. 2. Система робочого гальма переднього колеса мотоцикла «Honda VFR 200 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), на момент огляду знаходиться в технічно-несправному стані, через руйнацію важеля приводу гальм переднього колеса та руйнацію кронштейна кріплення живильного резервуару приводу гальм переднього колеса. Дані несправності виникли в процесі дорожньо-транспортної пригоди. Система робочого гальма заднього колеса мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер AA1916JB), на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи гальма переднього та заднього коліс перед пригодою, не виявлено (т.1, а.с. 196-200).

Відповідно до постанови від 12.09.2025, постановлено призначити судову інженерно-транспортну експертизу (т.1, а.с. 201-202).

Відповідно до супровідного листа від 12.09.2025, надіслано слідчому СВ Фастівсього РУП ГУ НП в Київській області лейтенанту поліції ОСОБА_27 висновок експерта №СЕ-19/111-25/57054-ІТ від 21.10.2025 та довідку про витрати на проведення експертизи (т.1, а.с. 203).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/111-25/57054-ІТ від 21.10.2025, витрати на проведення експертизи становлять 4902 грн 70 коп (т.1, а.с. 204).

Згідно із висновком експерта №СЕ-19/111-25/57054-ІТ від 21.10.2025 із ілюстративними таблицями, в момент первинного контакту мотоцикл «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер АA1916JB), лівою передньою боковою частиною контактував з лівою передньою частиною автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ). 2. Встановити яким було взаємне розташування повздовжніх осей автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_11 ) та мотоцикла «Honda». Встановити яким було взаємне розташування повздовжніх осей автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_12 ) та мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), в момент їх первинного контакту, не представляється можливим, оскільки ознак, за якими можливо визначити кут між повздовжніми осями транспортних засобів в момент їх первинного контакту не достатньо. Встановити експертним шляхом, де відносно елементів дороги та в якій смузі руху відбулось зіткнення автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ) з мотоциклом «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), не надається можливим, по причині відсутності в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження необхідного для цього комплексу слідової інформації (т.1, а.с. 205-215).

Відповідно до постанови від 15.10.2025, постановлено призначити судово-медичну експертизу (т.1, а.с. 216-217).

Згідно із висновком експерта №85/д від 28.11.2025, 1. (1-3) При проведенні судово-медичної експертизи, ОСОБА_5 , 1995 року народження встановлено, що у нього мали місце наступні ушкодження: відкритий перелом обох кісток лівої гомілки на межі середньої і нижньої їх третин; закритий перелом даху вертлюжної заглибини; садна гомілки. Зазначені ушкодження складають собою поєднану травму тіла, що виникла в результаті дії тупих предметів, можливо в час і при обставинах зазначених в постанові (дорожньо-транспортна пригода, зіткнення автомобіля з мотоциклом 10.09.2025) і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995, №6, пункт 2.1.3.м). 2. (4) В наданій медичній карті стаціонарного хворого №6582/6345/714 на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані токсичного дослідження крові на вміст алкоголю відсутні (т.1, а.с. 218-219).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.11.2025 зі схемою та фототаблицями до нього, проведеним старшим слідчим слідчого відділу Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 , розглянувши матерали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111310001122 від 11.09.2025 на перехресті автомобільних доріг вул. Гагаріна та вул. Шевченка в с. Мала Снітинка Фастівського району Київської області, за участю потерпвлого ОСОБА_5 , у присутності понятих ОСОБА_28 , ОСОБА_29 із застосуванням фотофіксації на фотокамеру, з метою перевірки і уточнення відомостей показів потерпілого. Слідчим експериментом встановлено, що всіх учасників доної слідчої дії було запрошено на місце дорожньо-транспортної пригоди, яке відбулося 10.09.2025 близько 18 год 00 хв на перехресті автомобільних доріг вул.. Гагаріна та вул.. Шевченка в с. Мала Снітинка у Фастівському районі Київської області під час якої водій ОСОБА_7 керуючи автомобілем марки «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_12 , рухаючись по вул. Гагаріна в напрямку м. Фастів, на перехресті з вул. Шевченка здійснюючи маневр повороту ліворуч здійснив зіткнення з мотоциклом марки «Honda VFR 750F» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку. Потерпілому ОСОБА_5 було запропоновано вказати чи відповідає дорожня обстановка та погодні умови тій, які були під час ДТП, на що він відповів, що відповідають. Потерпілом ОСОБА_5 було запропоновано показати як відбулось ДТП, на що він погодився та показав, що 10.09.2025 юлизько 18 год 00 хв він керуючи мотоциклом марки «Honda VFR 750F» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Гагаріна від м. Фастів в напрямку вул. Шевченка в с. М. Снітинка, де на даному перехресті на його смугу здійснив виїзд автомобіль марки «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_10 та між ними відбулося зіткнення. Під час замірів встановлено, що зіткнення між вищевказаними транспортними засобами відбулося в смузі для руху мотоцикла марки «Honda VFR 750F» д.н.з. НОМЕР_2 , детальні заміри вказані в схемі до протоколу проведення слідчого експерименту . Також підчас замірів встановлено, що з моменту виїзду автомобіля «Audi 80» на початок смуги для руху мотоцикла марки «Honda», перший подолав відстань 5,1 метра за час Т1 – 1,5 с, Т-2 – 1,4 с, Т3 – 1,5 с. Під час слідчого експерименту використовувалась рулетка – 10 м. Рухався зі швидкістю юлизько 50 км/год. Під час слідчог експерименту було складено схему. З протоколом ознайомлені: надано під прочитання, заяви та зауваження не надходили (т.1, а.с. 220-225).

Відповідно до постанови від 20.11.2025, постановлено призначити судову інженерно-транспортну експертизу (т.1, а.с. 226-227).

Відповідно до супровідного листа від 15.12.2025, надіслано слідчому СВ Фастівсього РУП ГУ НП в Київській області лейтенанту поліції ОСОБА_27 висновок експерта №СЕ-19/111-25/71303-ІТ від 15.12.2025 та довідку про витрати на проведення експертизи (т.1, а.с. 228).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/111-25/71303-ІТ від 15.12.2025, витрати на проведення експертизи становлять 3565 грн 60 коп (т.1, а.с. 229).

Згідно із висновком експерта №СЕ-19/111-25/71303-ІТ від 15.12.2025, в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ), ОСОБА_30 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожного руху. 2. За даних дорожніх обставин, при заданому комплексі вихідних даних, при виконанні вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху, водій автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_12 ), ОСОБА_30 , мав технічну можливість запобігти зіткнення із мотоциклом «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), на що у нього не було перешкод технічного характеру 3. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ), ОСОБА_31 , вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. 4. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, згідно заданого комплексу вихідних даних, з технічної точки зору, водій мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожного руху. 5. В заданій дорожній ситуації водій мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_13 ), ОСОБА_5 , не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_14 ) шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху. Розрахунки, щодо наявності у водія мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 , технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_15 ), шляхом безпечного об?їзду, не проводилися, так як у даній ситуації маневр об?їзду не є безпечним. 6. За даних дорожніх обставин, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія мотоцикла «Honda VFR 750F», ОСОБА_5 невідповідностей у виконанні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, які б могли перебувати в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, не вбачається. 7. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_15 ), ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1. та п. 16.13 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т.1, а.с. 230-234).

Відповідно до постанови від 17.12.2025, постановлено змінити правову кваліфікацію у кримінальному провадженні №12025111310001122 ввід 11.09.2025 з ч.1 ст. 286 КК України на ч.2 ст. 286 КК України. Внести відомості щодо зміни правової кваліфікації до ЄРДР (т. 1, а.с. 235-236).

Згідно із листом від 16.12.2025 №6197/109/1701/25, у зв?язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024111310001122 від 11.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з метою повного, всебічного і неупередженого досудового розслідування, на підставі ст.ст. 40, 93 КПК України, ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 6 ЗУ «Про психіатричну допомогу» слідчий СВ Фастівського РУ ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_32 клопотав до директора КНП «Фастівська БЛІЛ» повідомити довідкою про перебування на обліку у лікаря психіатра та нарколога громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 237).

Відповідно до копії довідки №515 від 17.12.2025, ОСОБА_7 до психіатра та нарколога Фастівської БЛІЛ за медичною допомогою не звертався (т.1, а.с. 238).

Згідно із вимогою УІАП ГУНП в Київській області від 16.12.2026 та довідки до неї, надано інформацію щодо притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 (т.1, а.с. 239-240).

Відповідно до довідки про фактичне місце проживання від 14.01.2026, ОСОБА_7 проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 241).

Відповідно до характеристики від 14.01.2026, ОСОБА_7 характеризується відповідальний, дисциплінований працівник, за характером врівноважений, коректний у спілкуванні, конфліктних ситуацій не створює (т.1, а.с. 242).

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.01.2026, у ОСОБА_7 встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності (т.1, 243-245).

Згідно із копією посвідчення №110972, ОСОБА_33 , 1941 р.н., є пенсіонеркою та дитиною війни (т.1, а.с. 246).

Відповідно до довідки невролога від 26.01.2026, клінічний діагноз ОСОБА_34 : ЦВХ. Церебросклероз. Артеріальна гіпертензія ІІ ст. Дисциркуляторна та дисметаболічна енцефалопатія ІІІ (три) ст. у вигляді виражених вестибулоатактичних порушень із грубими розладами функції ходи, виражене когнітивне та інтелектуальномнестичне зниження, стійкий цефалгічний і церебрастенічний синдром, порушення функції тазових органів по центральному типу по типу нетримання сечі. Цукровий діабет ІІ тип. Хвора нездатна до самообслуговування та потребує постійного сторонного догляду (т.1, а.с. 247).

Відповідно до витягу з рішення експертої команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №80/26/381/В, надано інформацію щодо ОСОБА_7 , зокрема про виконання рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми резбілітаці особи з інвалідністю, що були надані за результатами попереднього оцінювання: Виконує загальні призначення та рекомендації лікаря. Пацієнт виконував та продовжує виконувати рекомендації оперуючого лікаря від 05/01/26: обмеження фіз навантаження на ліву - /к протягом 2 місяців з моменту операції; ходьба з додатковою зов. опорою без осьового навантаження на ліву н/к - 2 місяці; ЛФК навколишніх суглобів прооперованої кінцівки без осьового навантаження з поступовим збільшенням обсягу рухів; перев?язки п/о ран з розчином бета дину; Целебрекс 200 мг 1 капс 1 р/д - 14 діб; Нольпаза 40 мг 1 таб 1р/д - 14 діб; Карел- 10 мг 1 таб 1р/д - 1 місяць; Серрата 1 таб 2р/д - 14 діб. Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: рекомендовано продовжити МВТН до 120 днів. Основний діагноз: S32.4 - Перелом кульшової западини (ямки). Супутні діагнози: S82.21 - Перелом тіла великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки (будь-якої частини), S81.7 - Множинні відкриті рани гомілки. Ускладнення основного діагнозу: S73.00 - Вивих стегна, неуточнений не застосовується не застосовується (т.1, а.с. 86).

Згідно із ухвалою від 07.05.2026, постановлено скасувати арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2025 на транспортний засіб - мотоцикл марки «Honda VFR 750 F» державний номерний знак НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_26 . Безоплатно передати ОСОБА_26 мотоцикл марки «Honda VFR 750 F» державний номерний знак НОМЕР_16 , що належить останній (т.2, а.с.10-12).

ОЦІНКА ДОКАЗІВ В РОЗРІЗІ ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ ПРОВАДЖЕННЯ

Так, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.286 КК України включає такі обов`язкові ознаки: 1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв`язок між діянням і наслідками. Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Кримінальна відповідальність за ст.286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у виді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України. Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст.286 КК України наслідків.

Згідно висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 369/1271/16-к (провадження №51-6029 км 21) поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння за ст. 286 КК України: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Диспозиція ст. 286 КК України сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК України, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушення правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в ст. 286 частинах 1, 2 або 3 КК України, тобто тільки такі порушення правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків, і перебувають із ними у причинному зв`язку. Така позиція щодо кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого ст. 286 КК України, міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17).

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто знаходилися у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли. Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.286 КК України.

Відповідно до вимог п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перелаштуванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Разом з тим, з досліджених доказів під час судового розгляду достовірно встановлено, що в дорожній ситуації, яка мала наслідком ДТП за участю водія ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_5 , водій автомобіля «Audi 80» (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, що підтверджується висновком експерта № СЕ-19/111-25/71303-ІТ від 15.12.2025 (т.1, а.с. 234).

Так, згідно з висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/111-25/71303-ІТ від 15.12.2025, за наданими доказами, водій ОСОБА_7 , за умови дотримання вказаних пунктів ПДР, мав технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом «Honda VFR 750F» (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_5 , і перешкод технічного характеру для цього у нього не було. У діях водія ОСОБА_35 встановлено невідповідність вимогам п. 10.1 та п. 16.13 ПДР України, яка з технічної точки зору перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Водночас цим же висновком експерта підтверджено, що водій мотоцикла «Honda VFR 750F» ОСОБА_5 у цій ситуації повинен був керуватися вимогами п. 12.3 ПДР України, однак не мав технічної можливості запобігти зіткненню шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Будь-яких невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України у діях водія ОСОБА_5 , які б перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП, експертизою не виявлено.

Оцінюючи вказаний доказ у сукупності з іншими матеріалами провадження, суд доходить висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 10.1 та п. 16.13 ПДР України виступає безпосередньою причиною настання даної ДТП та її наслідків, утворюючи обов`язкову ознаку об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, тоді як у діях потерпілого ОСОБА_5 протиправних дій чи порушень ПДР, які б сприяли виникненню аварійної ситуації, судом не встановлено.

Окрім цього оцінка досліджених у засіданні доказів дає підстави беззаперечно стверджувати, що за обставин ДТП, яка сталася за участю водія ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_5 , рульове керування автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_17 ), знаходилось в працездатному стані. Не виявлено, несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією. Також система робочого гальма автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ), знаходилась в працездатному стані. Не виявлено несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП. Елементи підвіски автомобіля «Audi 80», (реєстраційний номер НОМЕР_10 ), знаходились в працездатному стані. Не виявлено несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, що підтверджується висновком експерта №СЕ-19/111-25/57052-ІТ від 17.10.2025 (т.1, а.с. 187-191).

Водночас, з досліджених доказів під час судового розгляду встановлено, що в дорожній ситуації, рульове керування мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) на момент огляду, знаходилась в працездатному стані. Не виявлено несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією. Система робочого гальма переднього колеса мотоцикла «Honda VFR 200 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), знаходилась в технічно-несправному стані, через руйнацію важеля приводу гальм переднього колеса та руйнацію кронштейна кріплення живильного резервуару приводу гальм переднього колеса. Дані несправності виникли в процесі дорожньо-транспортної пригоди. Система робочого гальма заднього колеса мотоцикла «Honda VFR 750F» (реєстраційний номер НОМЕР_13 ), на момент огляду, знаходилась в працездатному стані. Не виявлено несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи гальма переднього та заднього коліс перед пригодою, що підтверджується висновком експерта №СЕ-19/111-25/57053-ІТ від 20.10.2025 (т.1, а.с. 196-200).

Оцінюючи висновок інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/111-25/57054-ІТ від 21.10.2025 (т.1, а.с. 211) через призму наявності прямого причинного зв`язку між діями учасників та наслідками ДТП, суд зазначає даним висновком достовірно встановлено лише контактний факт зіткнення лівої передньої бокової частини мотоцикла «Honda VFR 750F» (д.н.з. НОМЕР_2 ) та лівої передньої частини автомобіля «Audi 80» (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Водночас через дефіцит слідової інформації в наданих матеріалах провадження експертним шляхом виявилося неможливим визначити взаємне розташування повздовжніх осей транспортних засобів у момент контакту, а також конкретне місце зіткнення відносно елементів дороги та смуги руху.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.12.2021 справа N 487/4245/18 провадження № 51-3880км21, показання обвинуваченого є не лише джерелом доказів, а й засобом захисту ним своїх інтересів, вони мають бути ретельно перевірені й оцінені судом.

З урахуванням встановлених фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_7 , який частково визнав свою вину та надав детальні пояснення щодо обставин ДТП, доходить висновку про їх належність та достовірність (т.2, а.с. 28). Водночас часткове визнання ОСОБА_7 цивільного позову суд розцінює як реалізацію ним права на захист від заявлених майнових вимог, що не спростовує факт доведеності його винуватості (т.2, а.с. 29).

При цьому обвинувальний вирок суду має ґрунтуватись на сукупності досліджених доказів, які є належними, допустимими та достатніми для висновку про винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, суд за наслідками судового розгляду дійшов однозначного висновку про наявність достатніх доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Крім того, вина ОСОБА_7 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема: протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.09.2025 з додатками до нього - фототаблицею та схемою місця ДТП; висновками інженерно-транспортних експертиз №СЕ-19/111-25/57052-ІТ від 17.10.2025; № №СЕ-19/111-25/57053-ІТ від 20.10.2025; №СЕ-19/111-25/57054-ІТ від 21.10.2025; №СЕ-19/111-25/71303-ІТ від 15.12.2025; висновком експерта № 85/д від 28.11.2025; протоколу проведення слідчого експерименту від 18.11.2025 зі схемою та фототаблицями до нього, а також іншими належними та допустимими доказами, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд при постановленні вироку приходить до висновку про їх достатність для прийняття відповідного рішення, зокрема, про вчинення ОСОБА_7 вищевказаного кримінального правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.10.1 та п.16.13 Правил дорожнього руху України стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП, а тому вважає доведеною її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

ПОКАРАННЯ ТА МОТИВИ ЙОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В силу статті 66 КК України обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом встановлено щире каяття обвинуваченим ОСОБА_7 та бажання добровільно здійснювати відшкодування завданої шкоди.

В силу статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» роз`яснено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

При призначенні покарання обвинуваченій, судом враховано, що у відповідності до вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд бере до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується є особою з інвалідністю III групи, має на утриманні матір похилого віку, яка за станом здоров`я потребує постійного догляду.

Крім того, суд враховує, що 31.08.2026 року ОСОБА_7 переніс мозковий інсульт у ВББ за ішемічним типом. Має ряд тяжких хвороб, що підтверджується наданою випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6563/6336/1315.

Разом з тим, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до тяжких злочинів, вчинених з необережності, тяжкість спричинених наслідків у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що його пом`якшують, а тому доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. За наведених обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_36 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України - на строк чотири роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом суд зазначає таке.

Згідно зі диспозицією санкції ч. 2 ст. 286 КК України, призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами належить до дискреційних повноважень суду та має альтернативний характер. Застосовуючи вказане додаткове покарання, суд враховує характер порушень Правил дорожнього руху, вчинених ОСОБА_7 , що призвели до тяжких наслідків у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи, що ОСОБА_7 знехтував Правилами дорожнього руху, має посвідчення водія та право керування транспортним засобом, суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 (два) роки.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, справедливим та сприятиме меті, визначеній у ст. 50 КК України.

Підстави для задоволення цивільного позову

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи; яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

До початку судового розгляду потерпілий реалізував своє право на пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні.

Представником потерпілого ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження було пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 від 13.01.2026 за №734/26-Вх, в якому він просить стягнути на свою користь моральну шкоду у загальному розмірі 800000 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок (т.1, а.с. 24-63).

Розмір моральної шкоди обгрунтовує тим, що в результано-транспортної пригоди ОСОБА_5 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки на межі середньої і нижньої їх третин; закритого перелому даху вертлюжної заглибини; саден гомілки. Описані ушкодження складають собою поєднану травму тіла, що виникла в результаті дії тупих предметів і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по категорії небезпеки для життя.

Внаслідок отриманих травм ОСОБА_5 зазнав значних фізичних і моральних страждань, які кардинально змінили його звичний спосіб життя. Він провів два місяці в лікарні, прикутий до ліжка, без можливості рухатися, що саме по собі спричинило відчуття ув?язнення у власному тілі, постійний психологічний дискомфорт, тривогу та безпорадність. Після цього ще один місяць перебував удома в повній нерухомості, а згодом повернувся до лікарні на ще один місяць для подальшого лікування. За весь період ОСОБА_5 переніс вісім складних хірургічних операцій: 1) стабілізація стану після ДТП; 2) зняття зовнішньої фіксації тазу; 3) чистку ноги, ран з фасціотомією; 4) перевстановлення апарату зовнішньої фіксації та пересадка шкіри; 5) аутодермопластика; 6) металоостеосинтез вертожної западини з лівої сторони; 7) зняття апарату зовнішньої фіксації з встановленням на витяжку; 8) металоостеосинтез обох кісток лівої гомілки. Кожна з цих операцій супроводжувалася інтенсивними больовими відчуттями, ризиком ускладнень, тривалим відновним періодом, анестезією та післяопераційними болями, набряками. загальною слабкістю організму, що змушувало ОСОБА_5 витримувати повторні хірургічні втручання та реабілітацію.

На момент подання цього цивільного позову стан здоров?я ОСОБА_5 залишається критичним і вимагає постійного лікування, тривалість якого невизначена. Найближчим часом планується ще одна операція з пересадки кістки, що додає відчуття невизначеності та страху щодо подальшого погіршення стану. Цивільний позивач регулярно приймає медикаменти, включаючи знеболюючі препарати, для полегшення постійного дискомфорту, але це не усуває хронічний характер болю, який посилюється при зміні погоди, фізичних навантаженнях чи навіть мінімальних рухах. У майбутньому йому доведеться пройти тривалий і болісний курс реабілітації, що включатиме фізіотерапевтичні процедури, масажі, вправи та медичні огляди, вимагаючи значних зусиль, часу та фінансових витрат. Ці перспективи додають відчуття невизначеності та страху, оскільки повне відновлення функціональності кінцівок є малоймовірним, а наслідки травм матимуть хронічний характер і супроводжуватимуть ОСОБА_5 протягом усього життя.

Фізичні обмеження призвели до повної залежності ОСОБА_5 від сторонньої допомоги з моменту ДТП і донині. У лікарні він постійно потребував допомоги медичного персоналу, а вдома - від дружини, яка звільнилася з роботи, щоб здійснювати догляд за ним, що лягло важким тягарем на сімейний бюджет і стосунки. Без підтримки близьких він не може задовольнити навіть найнеобхідніші життєві потреби, такі як відвідування туалету, прийняття душу, приготування їжі чи одягання. Вся відповідальність за побут, догляд та забезпечення сім?ї лягла на плечі дружини, що викликає у ОСОБА_5 глибоке почуття провини, безпорадності та статусу "тягаря" для рідних. Ця залежність не лише принижує людську гідність, але й посилює психологічний тиск, перетворюючи повсякденне життя на постійну боротьбу з обмеженнями та емоційним виснаженням. Він відчуває себе немічним, нічого не може зробити сам, що призводить до глибокої кризи самоідентифікації та втрати сенсу життя.

Психоемоційні наслідки ДТП виявилися не менш руйнівними. ОСОБА_5 почав страждати від панічних атак, які виникають без видимих причин, супроводжуючись відчуттям задухи, серцебиттям, тривогою та страхом смерті, що нагадує про момент аварії. Ці атаки призводять до безсоння, нервозності, різких перепадів настрою, швидкої втомлюваності та загального ослаблення організму, викликаючи головні болі, депресивний стан і втрату інтересу до життя. Страх перед транспортними засобами, дорогами та будь-якими пересуваннями перетворив кожен вихід з дому на джерело паніки та стресу, ізолюючи ОСОБА_5 від соціального життя, спілкування з друзями та родичами. До ДТП він вів активний спосіб життя, працював, забезпечував сім?ю фінансово та почувався незалежним і корисним. Тепер, через неможливість працювати та заробляти гроші, він переживає глибоку кризу самоідентифікації, відчуття марності та фінансової залежності, що посилює моральні страждання та руйнує нормальні життєві зв?язки.

Наслідки події зумовили нераціональне витрачання життєвого часу на лікування, реабілітацію та медичні процедури, а також потребу в залученні значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, які й надалі вимагатимуть зусиль для подолання внутрішнього болю та зовнішніх обмежень. Порушення правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_7 спричинили процес розслідування кримінальної справи та судовий процес, що вплинуло на психоемоційний стан ОСОБА_5 , оскільки протягом усього цього часу він змушений повторно переживати негативні емоції, пов?язані з обставинами ДТП, відвідувати судові засідання, надавати пояснення та згадувати травматичні події. Ці обставини стали додатковим джерелом емоційного тиску та вплинули на психоемоційний стан, що також підлягає врахуванню при визначенні обсягу моральної шкоди. Звертаю увагу суду

Таким чином, з урахуванням викладеного, глибини вже перенесених ОСОБА_5 моральних страждань та фізичного болю, що будуть супроводжувати його впродовж всього життя, перенесених ним моральних переживань, які продовжують тривати по даний час та пов?язаних з цим істотними вимушеними змінами у його життєвих стосунках, а також те, що ДТП повністю змінило його життя у всіх сферах та зруйнувало нормальні життєві зв?язки, ОСОБА_5 оцінює розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у 800 000,00 гривень (вісімсот тисяч гривень 00 копійок).

Такий розмір є розумним, справедливим і необхідним для часткового відновлення попереднього стану та зможе допомогти в організації життя після ДТП. Вказаний розмір відшкодування моральної шкоди не включає у себе розмір страхового відшкодування, пов?язаного із лікуванням потерпілого, тимчасовою втратою працездатності потерпілим, стійкою втратою працездатності потерпілим, моральною шкодою у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю згідно ст. 26-1 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» яке ОСОБА_5 має намір отримати із страхової компанії, в якій був застрахований транспортний засіб винуватця ДТП у позасудовому порядку, відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_7 не заперечував факту завдання шкоди, а лише не погоджувався із розміром,вважаючи його завищеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 129КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно з вимогами ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодовувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодовувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як вбачається з долучених до цивільного позову матеріалів, а саме: повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину від 19.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_7 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (т.1, а.с. 33-36).

Відповідно до висновка експерта №85/д від 28.11.2025, (1-3) при проведенні судово-медичної експертизи, ОСОБА_5 , 1995 року народження встановлено, що у нього мали місце наступні ушкодження: відкритий перелом обох кісток лівої гомілки на межі середньої і нижньої їх третин; закритий перелом даху вертлюжної заглибини; садна гомілки. Зазначені ушкодження складають собою поєднану травму тіла, що виникла в результаті дії тупих предметів, можливо в час і при обставинах зазначених в постанові (дорожньо-транспортна пригода, зіткнення автомобіля з мотоциклом 10.09.2025) і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995, №6, пункт 2.1.3.м). (4) В наданій медичній карті стаціонарного хворого №6582/6345/714 на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані токсичного дослідження крові на вміст алкоголю відсутні (т.1, а.с. 37-36).

Згідно із випискою №313 із медичної картки стаціонарного хворого №6582/6345/714 відділення травматології від 15.09.2025 з фотозображеннями рентгенографії до неї, повний діагноз: Основне захворювання (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): політравма, множинна травма. Відкритий перелом обох кісток с/3-н/3 лівої гомілки. Закритий перелом лівої вертлюжної впадини з центральним вивихом головки стегнової кістки. Напружений гемартроз лівого колінного суглобу. Травматичний шок ІІ ст.. Поступивзі скаргами: на різкий біль в ділянці тазу, лівого кульшового суглобу, лівої гомілки та наявність рани на ній. Анамнез захворювання: зі слів хворого травма 10.09.2025 отримана внаслідок ДТП (водій мотоциклу), 10.09.2025 доставлений БШД, госпіталізований до BAIT Фастівської БЛІЛ. Анамнез життя: ТВС, гепатити заперечує, шкірно-венеричні захворювання заперечує. Алергію на медикаменти заперечує. Страховий анамнез: останні 12 місяців на лікарняному не перебував, лікарняний потрібний. Об?єктивний статус: загальний стан важкий, в свідомості. Шкіра та видимі слизові звичайного кольору. Дихання везикулярне, без хрипів. Гемодинаміка стабільна. Живіт м?який та безболісний. Діурез достатній. Локальний статус: при огляді пацієнта ліва нижня кінцівка вкорочена та ротована назовні. В ділянці лівого кульового суглобу набряк та деформація, рухи різко обмежені та болісні. В ділянці лівого колінного суглобу контури згладжені, наявні садна. Симптом балотування наколінника позитивний. В ділянці с/3-н/3 лівої гомілки набряк, деформація контурів, підшкірна гематома та численні садна, при пальпація відмічається болісність та крепітація, в ділянці н/3 лівої гомілки по латеральній поверхні наявна відкрита рана 3*1 см, краї рани нерівні, в рані візуалізуються кісткові уламки. Пульсація a.dorsalis pedis ліворуч збережені. Рухи пальців стопи задовільні (т.1, а.с. 39-42).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №22397 від 07.11.2025, повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Політравма(10.09.2025). Відкритий перелом обох кісток с/3-н/3 лівої гомілки. Закритий перелом лівої вертлюгової западини з центральним вивихом голівки тегнової кістки. Виражений набряк лівої гомілки. Короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведення лікування,стан при направленні, при виписці: зі слів пацієнта травма 10.09.2025 внаслідок ДТП, КШМД доставлений до ВАІТ Фастівської БЛІЛ. 15.09.09.2025 госпіталізований до ортопедо-травматологічного відділення КНП «КМКЛ №8» для до обстеження та вибору тактики подальшого лікування. Лікувальні і трудові рекомендації: 1. Обмеження фізичного навантаження на ліву нижню кінцівку протягом 2-х місяців з моменту операції. 2. Ходьба з додатковою зовнішньою опорою (милиці) на ліву нижню кінцівку - 2 місяці. 3. ЛФК навколишніх суглобів прооперованої ділянки (повна функція) без осьово навантаження. 4. Перев?язки післяопераційних ран з розчином бетадину. Рекомендовано приймати: Целебрекс 200 мг по 1 капсулі 1 раз на добу протягом 14 днів; Нольпаза 40 мг по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 14 днів; Ксарелто 15 мг по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 1 місяця; Серрата по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 14 днів. 5. МОС перелому лівої гомілки, в плановому порядку, в умовах ортопедо-травматологічного відділення КНП«КМКЛ №8», через 1 місяць (т.1, а.с. 43-44).

Відповідно до висновку протоколу мультиспінальної комп`ютерної томографії від 11.09.2025, достовірних даних на вогнищеву патологію головного мозку, ГПМК на момент обстеження не одержано. Кістково-травматичних змін мозкового черепа достовірно не візуалізовано (т.1, а.с. 45).

Відповідно до висновку протоколу мультиспінальної комп`ютерної томографії від 11.09.2025, шийний патологічний кіфоз на рівні C2-C5. Не повна аномалія Кімерлі зліва. Псевдоретролістез С4 (до 10%). КТ-ознаки дегенеративних змін хребта у вигляді не вираженого спондильозу та не вираженого спондилоартрозу. Дорзальні протрузії. Кістково-травматичних змін не виявлено (т.1, а.с. 46).

Відповідно до висновку протоколу мультиспінальної комп`ютерної томографії від 11.09.2025, стан після постановки АЗФ. Перелом лівої сідничної кістки зі зміщенням уламків на товщину кістки. Багатоуламковий перелом криші лівого кульшового суглобу зі зміщенням уламків. Забій м?яких тканинах малого тазу. Не можна виключити ТЕЛА нижньодольової гілки лівої ЛА. Кісти печінки. Лівобічне С-подібне викривлення вісі верхньо-грудного відділу хребта (т.1, а.с. 47-48).

Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого №29734 від 05.01.2026, повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): наслідки політравми (10.09.2025). Відкритий перелом обох кісток с/3-н/3 лівої гомілки в АЗФ (30.09.2025). Консолідуючий перелом лівої кульшової западини з наявністю металофіксаторів, стан після МОС (23.10.2025). Виконано оперативні втручання: 10.12.2025 - демонтаж АЗФ з лівої гомілки, монтаж ССВ лівої нижньої кінцівки; 23.12.2025 - відкрита репозиція уламків обох кісток лівої гомілки. МОС пластинами та гвинтами. Післяопераційний період проходив задовільно. Було проведено лікування: протизапальна, знеболююча, протинабрякова, судинна терапія, антибіотикопрофілактика; проводились регулярні перев?язки післяопераційних ран; ЛФК. У задовільному стані пацієнт виписаний зі стаціонару ортопедо-травматологічного відділення для продовження лікування амбутаторно за місцем проживання. Документи та рентген знімки видано на руки. Лікувальні і трудові рекомендації: 1. Обмеження фізичного навантаження на ліву нижню кінцівку протягом 2-х місяців з моменту операції. 2. Ходьба з додатковою зовнішньою опорою (милиці), на ліву нижню кінцівку - 2 місяці. 3. ЛФК навколишніх суглобів прооперованої ділянки без осьового навантаження з поступовим збільшенням обсягу рухів. 4. Перев`язки ран з розчином бетадину. 5. Нагляд лікаря-травматолога в динаміці, контрольний огляд через 2 місяці. Рекомендовано приймати: Целебрекс 200 мг по 1 капсулі 1 раз на добу протягом 14 днів; Нольпаза 40 мг по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 14 днів; Ксарелто 10 мг по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 1 місяця; Серрата по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 14 днів (т.1, а.с. 49-50).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 (далі – Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. 9 Постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії» (п. 53), від 09 лютого 2007 року у справі «Білуха проти України» (п. 79), які є остаточними, в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_7 заподіяли потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, що є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань, враховуючи те, що згідно з ч.1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У даній справі внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, потерпілий ОСОБА_5 зазнав тяжких тілесних ушкоджень, що беззаперечно позначилась на його психологічному та фізичному здоров`ї, зазнав сильного душевного болю, переживань, а також, враховуючи те, що жодна майнова компенсація практично не в змозі відновити попередній моральний стан, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що завдана моральна шкода підлягає відшкодуванню.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обставини справи, необережну (не умисну) форму вини обвинуваченого, характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат, зокрема, враховує глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнав останній у зв`язку із завданими тілесними ушкодженнями.

При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи.

Суд вважає, що розмір заявленої потерпілим моральної шкоди в сумі 800 000 грн є явно завищеним.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер, тривалість та глибину душевних страждань потерпілого у зв`язку з отриманими ушкодженнями здоров`я. Водночас суд бере до уваги майновий та фізичний стан обвинуваченого ОСОБА_7 , який щиро розкаявся у вчиненому, визнав вину, є особою з інвалідністю III групи та здійснює догляд за матір`ю похилого віку.

Отже, зурахуванням викладеного, позовні вимоги в частині компенсації моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з метою запобігання безпідставному збагаченню.

Суд дійшов висновку, що компенсацією моральних страждань потерпілого є відшкодування йому обвинуваченим спричиненої моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень.

Крім того, з ОСОБА_7 підлягає стягненню витрати, що понесені потерпілим ОСОБА_5 , на правову допомогу, у розмірі 30 000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Разом з тим, обвинуваченим та його захисником клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявлялось, а представником потерпілого – адвокатом ОСОБА_6 наданий детальний опис робіт (наданих послуг) , який, на думку суду, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Такі витрати відповідають критерію розумності та реальності у встановлених судом обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні №12025111310001122 (висновок експерта від 17.10.2025 №СЕ-19/111-25/57052-ІТ), вартість виконаних робіт становить 2674 грн 20 коп.

Відповідно до довідки про витрати на проведення судової експертизи, проведеної в кримінальному провадженні №12025111310001122 (висновок експерта від 20.10.2025 №СЕ-19/111-25/57053-ІТ), вартість виконаних робіт становить 2674 грн 20 коп.

Відповідно до довідки про витрати на проведення судової експертизи, проведеної в кримінальному провадженні №12025111310001122 (висновок експерта від 21.10.2025 №СЕ-19/111-25/57054-ІТ), вартість виконаних робіт становить 4902 грн 70 коп.

Відповідно до довідки про витрати на проведення судової експертизи, проведеної в кримінальному провадженні №12025111310001122 (висновок експерта від 15.12.2025 №СЕ-19/111-25/71303-ІТ), вартість виконаних робіт становить 3565 грн 60 коп.

Відповідно до ст. 124 КПК України вказані судові витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 .

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку – 28.09.2026.

Цивільний позов представникапотерпілого - адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп. та в рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі - 13816 (тринадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 70 копійок у дохід держави.

Накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2025 року арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_7 , 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , який виявлено та вилучено 10.09.2025 року у ході огляду місця події на автодорозі по вул. Гагаріна в с. Мала Снітинка Фастівського району Київської області, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 - скасувати.

Речові докази у справі після набуття вироком законної сили, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «Audi 80» реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_37