Суд: Макарівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №370/2403/26
Суддя: Сініцина О. С.
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2026 р. Справа № 370/2403/26
Провадження № 3/370/735/26
Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 3 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення
у с т а н о в и л а:
У протоколі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2026 року серія ВАД
№ 970470, що 17.07.26 о 19 год в с. Калинівка по вул. Київська, 156, готель «Золотий Рожен», ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, умисно висловлював погрози, образи, нецензурну лайку, штовхав свою співмешканку ОСОБА_2 , чим була завдана шкоди фізичному та психічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин не з`явлення суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через додаток Viber. Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами частини першої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого .
Обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Аналіз зазначених приписів дає суду дійти висновку, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частиною першою статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди, психологічному чи фізичному здоров`ю потерпілого.
Водночас, обставини домашнього насильства, описані у протоколі серії серія ВАД
№ 970470 від 17.07.2026, не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено про завдання внаслідок психологічного та фізичного насильства будь-якої шкоди здоров`ю потерпілої.
Крім того, зі змісту пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 спільно вживали алкогольні напої, після чого почав поводити себе агресивно, висловлював нецензурну лайку, штовхав, від виклику швидкої медичної допомоги відмовилась, оскільки почувала себе задовільно.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення фізичного насильства у розумінні статті 173-2 КУпАП.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Отже, суд дійшов висновку, що справу відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП слід закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 255, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
у х в а л и л а:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.
Суддя О.С. Сініцина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua