Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №362/7764/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/7764/26

Провадження № 1-кп/362/639/26

ВИРОК

Іменем України

28.09.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026116140000136, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026 за частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК України) до покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 засуджений вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026 за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, до покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт. Вказаний вирок набрав законної сили 21.07.2026.

23.07.2026 до Обухівського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області (далі – орган пробації) надійшло розпорядження про виконання вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026 стосовно ОСОБА_3 , після чого останній був взятий на облік органом пробації з 03.08.2026 для контролю виконання покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

03.08.2026 ОСОБА_3 з`явився до органу пробації, де йому було роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, а саме: обов`язки, які покладені на нього згідно з частиною першою статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України), а також відповідно до статті 40 КВК України попереджено, що у разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 КК України, про що останній надав відповідну підписку.

Цього ж дня, 03.08.2026, ОСОБА_3 видано направлення до комунального підприємства "Феодосіївські муніципальні послуги", розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, село Гвоздів, вул. Ковніра, буд. 3, для відбування покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин. Згідно з направленням ОСОБА_3 повинен був приступити до відбування покарання у виді громадських робіт з 06.08.2026.

Відповідно до наказу КП "Феодосіївські муніципальні послуги" від 04.08.2026 ОСОБА_3 направлено до майстра дільниці КП "Феодосіївські муніципальні послуги" для відпрацювання громадських робіт, без оплати в робочі дні тижня відповідно до графіку відбування громадських робіт.

01.09.2026 ОСОБА_3 , будучи ознайомлений з правилами техніки безпеки та графіком виходу на роботу та порядком і умовами відбування покарання, наслідками порушення умов відбування покарання за вказаним вироком, попереджений про настання кримінальної відповідальності у разі ухилення від відбування покарання, умисно ухилився від виконання покарання у вигляді громадських робіт.

Так, ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаного вироку суду та будучи ознайомленим з порядком відбування покарання у виді громадських робіт, маючи реальну можливість його виконати відповідно до графіку в період з 06.08.2026 до 31.08.2026, відбув 24 години громадських робіт, в інші дні не з`являвся на підприємство для відбування покарання.

Незважаючи на неодноразові повідомлення про наслідки ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, ОСОБА_3 без поважних причин, починаючи з 14.08.2026, умисно ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт, а саме: не з`являвся до комунального підприємства "Феодосіївські муніципальні послуги", тим самим не виконував встановлені обов`язки та порушив порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт.

Отже, вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною другою статті 389 КК України, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

Прокурор в порядку статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Обвинувачений в ході досудового розслідування подав особисту заяву, складену в присутності захисника, у якій зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоди із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоди на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтверджено підписом захисника на вказаній заяві.

ІІІ. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Суд розглянув обвинувальний акт в порядку, передбаченому статтями 381 – 382 КПК України, тобто у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів з ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин. Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України оскільки судове провадження здійснювалось судом за відсутності осіб, які беруть в ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не проводилось.

Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, керуючись законом й оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого у скоєнні передбаченого частиною другою статті 389 КК України кримінального проступку знайшла своє підтвердження та доведена повністю поза розумним сумнівом. Обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку і підтвердив установлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, дії обвинуваченого суд кваліфікує за частиною другою статті 389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

ІV. Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують

та обтяжують покарання

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України). Суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком. ОСОБА_3 неодружений, має середню спеціальну освіту, офіційно непрацюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026 за частиною другою статті 125 КК України до покарання у виді 200 громадських робіт (не відбув 176 годин). Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, особи обвинуваченого, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання в межах санкції частини другої статті 389 КК України у виді пробаційного нагляду із застосуванням статті 71 КК України.

Відповідно до вимог статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

При призначенні ОСОБА_3 остаточного покарання суд враховує, що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026 обвинувачений засуджений за частиною другою статті 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, з яких відбув лише 24 години, тобто невідбутими лишились 176 годин.

З урахуванням позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 12.05.2025 у справі № 638/7426/24, суд дійшов висновку про те, що при визначенні ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю вироків потрібно керуватись пунктами 4, 5 частини першої статті 72 КК України, що буде більш сприятливим для обвинуваченого.

Згідно з положеннями пунктів 4, 5 частини першої статті 72 КК України одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, тому відповідно 176 годинам громадських робіт відповідають 22 дні пробаційного нагляду.

Суд застосовує правила складання покарань, передбачені статтею 71 КК України, та шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026, вважає необхідним визначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 20 (двадцять) днів.

Призначене покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 20 днів є необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого та запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Суд не знаходить підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог статті 75 КК України, або ж застосування статті 69 КК України, чи норм статті 69-1 КК України у зв`язку з відсутністю передумов, за яких ці правові норми можуть бути застосовані.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись статтями 302, 368 - 370, 373 - 376, 381, 382, 394, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

2. На підставі статей 71, 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2026 року і визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 20 (двадцять) днів.

3. Відповідно до частини другої статті 59-1 КК України покласти на вказаний строк на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 за місцем його проживання на облік уповноваженим органом з питань пробації.

5. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1