Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №356/1056/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/749/26

Справа № 356/1056/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області звернулась позивач ОСОБА_1 з вказаним вище позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть також пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

За ч.ч. 9-10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Отже, вказані вище положення імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням саме зареєстрованого (або останнього відомого зареєстрованого) місця проживання або перебування фізичної особи – сторони у справі, якщо інше не передбачено законом, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Вказане вище узгоджуються з правовою позицією, висловленою Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21, а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 29.10.2020 у справі № 520/13993/19, від 09.09.2020 у справі № 536/1267/18, висновки яких щодо застосування відповідних норм права суд враховує до даних правовідносин відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підсудність даної справи, позивач у позові посилалась на положення ч.ч. 9-10 ст. 28 ЦПК України, вказуючи при цьому, що останнім відомим їй місцем проживання та перебування відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .

Згідно відповідей ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області за вх. № ЕП-1473 від 22.09.2026, Відділу з питань реєстрації Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області за вх. № 4800 від 24.09.2026, ЗМУ ДМС за вх. № ЕП-1491 від 24.09.2026, а також Єдиного державного демографічного реєстру за вх. № 4642 від 15.09.2026, відомості щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 не виявлені.

Разом з тим, у відповідності до наданої позивачем копії паспорта серії НОМЕР_1 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 22.02.1990 та знятий з реєстрації місця проживання за вказаною вище адресою 05.08.2010, що є останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача та не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Березанського міського суду Київської області.

Будь-яких відомостей або документів на підтвердження наявності передбачених законом обставин, які б вказували на підсудність справи Березанському міському суду Київської області, матеріали позовної заяви не містять.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що дітей подружжя не має, про неможливість виїхати до місця проживання відповідача за станом здоров`я чи з інших поважних причин позивач не зазначає, тому підстави для застосування правил ч. 2 ст. 28 ЦПК України відсутні.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2 , дана цивільна справа підсудна Шевченківському районному суду м. Львова.

Європейський суд з прав людини у справі «Хапсі V. Аизігіа» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи, що відповідач на території м. Березань зареєстрованим не значиться, суд приходить до висновку про непідсудність даної справи Березанському міському суду Київської області, тому вважає за необхідне цивільну справу № 356/869/26 передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27-28, 31-32, 187, 259-261, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 356/869/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. О. Капшученко