Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №285/5429/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №285/5429/26

Суддя: Мозговий В. Б.

Єдиний унікальний номер № 285/5429/26

Провадження № 1-кп/0285/825/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Звягель кримінальне провадження № 12026060530000442 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майстрова Воля Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та фактичного проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

встановив:

09 серпня 2026 року інспектор сектору реагування патрульної поліції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області (далі - інспектор СРПП) ОСОБА_5 та інспектор СРПП ОСОБА_6 , які згідно з приміткою до ст. 364 КК України є службовими особами, заступили на добове чергування на патрульному автомобілі марки «Toyota Corolla», спеціальний номерний знак на синьому фоні « НОМЕР_1 », відповідно до розстановки нарядів СРПП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області.

09.08.2026 близько 18 години 20 хвилин по вул. Волі проїжджав наряд поліції у складі інспектора СРПП ОСОБА_5 та інспектора СРПП ОСОБА_6 , які виконуючи свої службові обов`язки, та виявили, що ОСОБА_4 , рухаючись мотоциклом марки «SPARK» з реєстраційним номером AM8063JA по вул. Волі в м. Звягель Житомирської області не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху, чим порушив правила дорожнього руху, тому був зупинений працівниками поліції поблизу будинку № 5 по вул. Волі в м. Звягель.

В подальшому, під час спілкування інспектором СРПП ОСОБА_5 з водієм ОСОБА_4 , у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 пройшли до службового автомобіля марки «Toyota Corolla», спеціальний номерний знак на синьому фоні « НОМЕР_1 » для оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення щодо останнього.

На пропозицію інспектора СРПП ОСОБА_5 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, або ж відмовитися від такого огляду, водій мотоцикла марки «SPARK» з реєстраційним номером НОМЕР_2 ОСОБА_4 , розуміючи, що перед ним перебувають працівники поліції, тобто особи, які уповноважені на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, запропонував поліцейським, неправомірну вигоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень за не вчинення відносно нього дій з використанням наданого поліцейським службового становища, а саме за невжиття заходів щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

На категоричну відмову від прийняття пропозиції неправомірної вигоди, а також на неодноразові попередження висловлені інспектором СРПП ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, ОСОБА_4 не реагував та продовжував пропонувати 5000 (п`ять тисяч) гривень за невжиття заходів щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди працівникам поліції, ОСОБА_4 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України, переслідуючи мету ухилення від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, того ж дня о 18 годині 37 хвилин, сидячи на задньому сидінні службового автомобіля марки «Toyota Corolla», спеціальний номерний знак на синьому фоні « НОМЕР_1 », дістав зі своєї кишені та поклав між передніми сидіннями 5000 (п`ять тисяч) гривень як неправомірну вигоду за невчинення відносно нього дій з використанням наданої поліцейським влади - не притягнення його до адміністративної відповідальності шляхом не складання адміністративних матеріалів за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, тим самим надав службовій особі неправомірну вигоду.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно 09.08.2026 близько 18 години 20 хвилин по вул. Волі рухався мотоциклом марки «SPARK» та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з працівниками поліції, останні повідомили що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройшли до службового автомобіля для оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Перебуваючи у службовому автомобілі він запропонував поліцейським неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень за не притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Будучи попередженим працівниками поліції про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України, переслідуючи мету ухилення від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, він дістав зі своєї кишені та поклав між передніми сидіннями 5000 гривень як неправомірну вигоду за притягнення його до адміністративної відповідальності. Про вчинене жалкує та розкаюється.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризувався задовільно, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, раніше не судимий, суд приходить до переконання, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів в майбутньому слід призначити у вигляді штрафу.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 3850 грн. 88 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67 КК України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-26/13775-ДД від 25 серпня 2026 року в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп.

Речові докази в кримінальному провадженні, а саме:

- 5 грошових купюр номіналом 1000 гривень кожна, які поміщено на відповідальне зберігання в комірку АТ КБ «Приватбанк» в м. Житомир - звернути в дохід держави;

- 3 оптичні диски для лазерних систем зчитування інформації DVD-R, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію повного тексту вироку в порядку ст. 615 КПК України, негайно після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua