Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №727/1332/25 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №727/1332/25

Суддя: Кифлюк В. Ф.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:

Головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового засідання: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Західного регіону ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17.04.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області, гр. України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого лікарем невропатологом в Центральній міській лікарні м. Чернівців, не судимого, який є особою з інвалідністю 3-ї групи, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,-

У С Т А Н О В И Л А :

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01.07.2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України і йому призначено покарання:

за ч. 4 ст. 354 КК України у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

за ч. 2 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі 2700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 45900 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 , в період часу з листопада 2023 по даний час працює лікарем-невропатологом неврологічного відділення КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Чернівецької міської ради.

ОСОБА_6 , обіймаючи вказану посаду, у своїй діяльності керується чинними

ЄУНСС 727/1332/25 НП 11кп/822/169/26 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_10 законодавством України, наказами МОЗ України, розпорядженнями Чернівецького міського голови, наказами начальника управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради, Статутом КНП «Центральна міська клінічна лікарня» та своєю посадовою інструкцією, за якими: оглядає, тестує пацієнта, збирає скарги, анамнез життя, інтерпретує та аналізує отриману інформацію щодо порушення неврологічного статусу людини; визначає обсяг інструментального та лабораторного дослідження пацієнтів, за необхідності направляє їх для консультацій до лікарів інших спеціальностей; інтерпретує результати медичних досліджень та консультацій, встановлює остаточний діагноз; розробляє план лікування пацієнта із захворюваннями нервової системи з огляду на діагноз, клінічну картину та вік; визначає медичні показання для направлення пацієнтів, які мають стійке порушення функцій організму, зумовлене захворюваннями нервової системи, наслідками травм чи дефектами, для медико-соціальної експертизи; оформлює медичну та іншу документацію відповідно до встановлених правил і термінів. В своїй діяльності зобов`язаний дотримуватись принципів медичної етики та деонтології, а також загальних морально – етичних норм, чітко виконувати вимоги антикорупційного законодавства України. Під час здійснення своїх трудових обов`язків безпосередньо підпорядковується завідувачу неврологічного відділення. Отже, ОСОБА_6 , наділений спеціальними повноваженнями в силу займаної посади, та в розумінні положень, встановлених ст. 354 КК України, являється працівником підприємства, який не є службовою особою.

Приблизно в кінці червня 2024 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи проблеми зі здоров`ям, зокрема триваючі болі в області шиї та хребта, за вказівкою свого сімейного лікаря звернувся до лікаря-хірурга ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_12 з метою консультації щодо оформлення необхідних медичних документів для отримання групи інвалідності.

В ході розмови з ОСОБА_11 в приміщенні свого службового кабінету лікаря-хірурга ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», який розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 137, ОСОБА_12 , дізнався про характер захворювання ОСОБА_11 та розумів, що останнього в подальшому повинно бути скеровано до медико-соціальної експертної комісії для визначення групи інвалідності у зв`язку із встановленням діагнозу захворювання хребта. У зв`язку із чим він повідомив останньому, що для оформлення необхідних медичних документів задля отримання в подальшому групи інвалідності ОСОБА_11 необхідно, зокрема отримати декілька виписок про перебування на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня», з необхідними в них відомостями, результатами обстежень та аналізів, і лікар-невропатолог вказаного відділення КНП «Центральна міська клінічна лікарня» ОСОБА_6 , із використанням своїх повноважень зможе забезпечити йому оформлення та видачу вказаних медичних документів за надання неправомірної вигоди, суму якої він повідомить пізніше, про що в подальшому ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_6

26 липня 2024 року приблизно о 10.08 год. ОСОБА_6 , при розмові з ОСОБА_11 в приміщенні свого службового кабінету лікаря-невропатолога КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, без законних на те підстав, шляхом отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням займаного становища, використовуючи свої повноваження, передбачені розділом «Завдання та обов`язки» своєї посадової інструкції, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, діючи в інтересах ОСОБА_11 , повідомив, що він із використанням своїх повноважень зможе забезпечити ОСОБА_11 оформлення та видачу двох виписок про перебування на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня», з необхідними в них відомостями, результатами обстежень та аналізів, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 має отримати за вказані дії грошові кошти від ОСОБА_11 в якості неправомірної вигоди, попередньо обумовивши вказане питання з ОСОБА_12 .

Після чого ОСОБА_6 здійснив оформлення необхідних документів та процедур з метою, нібито, перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 26.07.2024 по 02.08.2024, яке фактично ОСОБА_11 не проходив, та за наслідком якого, 09.08.2024 ОСОБА_6 , використовуючи свої повноваження, передбачені розділом «Завдання та обов`язки» своєї посадової інструкції, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, видав ОСОБА_11 «Виписний епікриз з історії хвороби» про перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 26.07.2024 по 02.08.2024, який завірив власним підписом та відтиском особистої печатки лікаря.

Далі, 12.08.2024 приблизно о 10.35 год., в ході розмови з ОСОБА_11 в приміщенні свого службового кабінету лікаря-хірурга ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, без законних на те підстав, шляхом отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням ОСОБА_6 займаного становища, який, використовуючи свої повноваження, передбачені розділом «Завдання та обов`язки» своєї посадової інструкції, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, діючи в інтересах ОСОБА_11 , висловив прохання ОСОБА_11 про надання йому неправомірної вигоди в сумі 4000 гривень для ОСОБА_6 за складання та видачу ОСОБА_6 «Виписного епікризу з історії хвороби» про перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 26.07.2024 по 02.08.2024, без фактичного проходження даної процедури.

12 серпня 2024 року приблизно об 11.35 год., перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету лікаря-хірурга ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , одержав від ОСОБА_11 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 4000 гривень для ОСОБА_6 за складання та видачу ОСОБА_6 «Виписного епікризу з історії хвороби» про перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 26.07.2024 по 02.08.2024, без фактичного проходження даної процедури.

Після чого, при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, в період часу з 12.08.2024 по 22.08.2024 ОСОБА_12 та ОСОБА_6 розподілили одержану від ОСОБА_11 неправомірну вигоду між собою.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 , 18 вересня 2024 року о 14.27 год., перебуваючи в приміщенні коридору неврологічного відділення КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, з метою власного збагачення, без законних на те підстав, шляхом отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням займаного становища, використовуючи свої повноваження, передбачені розділом «Завдання та обов`язки» своєї посадової інструкції, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, діючи в інтересах ОСОБА_11 , висловив йому прохання про надання неправомірної вигоди, повідомивши про необхідність надати йому аналогічну суму неправомірної вигоди, яку ОСОБА_11 вже передавав ОСОБА_12 , тобто грошові кошти в сумі 4000 гривень за складання та видачу ОСОБА_6 другого «Виписного епікризу з історії хвороби» щодо перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 03.09.2024 по 10.09.2024, без фактичного проходження даної процедури, з метою подання даних виписок на МСЕК та формування перед даною комісією наявності тривалого та послідовного захворювання ОСОБА_11 і переконання комісії в необхідності встановлення групи інвалідності ОСОБА_11 .

Цього ж дня о 15.10 год. в приміщенні коридору неврологічного відділення КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, ОСОБА_6 повторно одержав від ОСОБА_11 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 4000 гривень за вчинення ним дій з використанням займаного становища в інтересах ОСОБА_11 , а саме за складання та видачу ОСОБА_6 «Виписного епікризу з історії хвороби» щодо перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 03.09.2024 по 10.09.2024, без фактичного проходження даної процедури.

Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 354 КК України, а саме вимога та одержання працівником підприємства, який не є службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві в інтересах того, хто надає таку вигоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім цього, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи в силу своєї тривалої трудової діяльності в медичній сфері, що відповідно до положень, встановлених Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», затверджено Форму первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого №__» та Форма первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», що є офіційними документами, які здатні спричинити наслідки правового характеру, вчинив кримінальне правопорушення – підроблення офіційних документів, що містять зафіксовану на матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події та факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.

Так, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету в лікаря-невропатолога КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в період з 26.07.2024 по 09.08.2024, усвідомлюючи, що складання завідомо неправдивих офіційних документів забороняється законом, за допомогою робочого комп`ютера, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, порядок та умови складання якого прямо передбачені п. 1.22 Розділу 1 Наказу МОЗ України №110 від 14.02.2012 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», а саме до Форми первинної облікової документації №027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», вніс завідомо неправдиві відомості до даної виписки, щодо перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 26.07.2024 по 02.08.2024, без фактичного проходження даної процедури, з необхідними в ній відомостями, результатами обстежень та аналізів ОСОБА_11 для подання даної виписки на МСЕК та формування перед комісією наявності тривалого та послідовного хронічного захворювання ОСОБА_11 і переконання комісії в необхідності встановлення групи інвалідності ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_6 , роздрукувавши вказану, завідомо підроблену виписку з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , поставив у відповідній графі особистий підпис і завірив особистою печаткою лікаря та печаткою закладу КНП «Центральна міська клінічна лікарня», чим завершив підроблення офіційного документу.

09.08.2024 о 15.44 год. в приміщенні коридору неврологічного відділення КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, ОСОБА_6 надав ОСОБА_11 “Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого”, із внесеними ним завідомо неправдивими відомостями до даної виписки, щодо перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 26.07.2024 по 02.08.2024, без фактичного проходження даної процедури, для подальшого оформлення та подання даної виписки разом з іншими медичними документами на МСЕК, чим здійснив видачу підробленого ним офіційного документу.

Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України, а саме складання та видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків.

Крім цього, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету в лікаря-невропатолога КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в період з 03.09.2024 по 18.09.2024, усвідомлюючи, що складання завідомо неправдивих офіційних документів забороняється законом, за допомогою робочого комп`ютера, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, порядок та умови складання якого прямо передбачені п. 1.22 Розділу 1 Наказу МОЗ України №110 від 14.02.2012 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», а саме до Форми первинної облікової документації №027/о “Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого”, вніс завідомо неправдиві відомості до даної виписки, щодо перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 03.09.2024 по 10.09.2024, без фактичного проходження даної процедури, з необхідними в ній відомостями, результатами обстежень та аналізів ОСОБА_11 для подання даної виписки на МСЕК та формування перед комісією наявності тривалого та послідовного хронічного захворювання ОСОБА_11 і переконання комісії в необхідності встановлення групи інвалідності ОСОБА_11 . Після чого, ОСОБА_6 , роздрукувавши вказану, завідомо підроблену виписку з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , поставив у відповідній графі особистий підпис і завірив особистою печаткою лікаря та печаткою закладу КНП «Центральна міська клінічна лікарня», чим завершив підроблення офіційного документу.

18.09.2024 о 14.27 год. в приміщенні коридору неврологічного відділення КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, ОСОБА_6 надав ОСОБА_11 “Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого”, із внесеними ним завідомо неправдивими відомостями до даної виписки, щодо перебування ОСОБА_11 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 03.09.2024 по 10.09.2024, без фактичного проходження даної процедури, для подальшого оформлення та подання даної виписки разом з іншими медичними документами на МСЕК, чим здійснив видачу підробленого ним офіційного документу.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, а саме складання та видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, вчинене повторно.

Крім цього, приблизно в жовтні 2023 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_13 , звернувся до ОСОБА_14 , яка на той час працювала медичною сестрою Чернівецького центру медико-санітарної допомоги «РОША», а раніше медичною сестрою ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня», з метою отримання консультації щодо порядку зняття з військового обліку для пацієнтів, що перебувають на обліку за напрямком «психіатрія», оскільки ОСОБА_13 перебуває на обліку в ОКНП «Чернівецька обласна психіатричній лікарня», так як в юності мав певні проблеми зі здоров`ям та декілька разів протягом тривалого часу стаціонарно проходив лікування у вищевказаній лікарні.

В ході їхнього спілкування ОСОБА_14 дізналась про характер захворювання ОСОБА_13 та розуміла, що останнього в подальшому повинно бути скеровано до спеціалізованої психоневрологічної медико-соціальної експертної комісії для визначення групи інвалідності та військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 для зняття з військового обліку чи надання відстрочки від призову на військову службу у зв`язку із встановленням діагнозу психічного захворювання.

В подальшому, протягом жовтня – листопада 2023 року, в ході особистих зустрічей та телефонних розмов з ОСОБА_13 , перебуваючи на території м. Чернівці, Чернівецької області, ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_13 , що для виготовлення необхідних підтверджуючих документів та надання останньому діагнозу психічного захворювання, йому необхідно пройти курс завідомо фіктивного стаціонарного лікування у вищевказаній ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня».

При цьому, як повідомила ОСОБА_14 , для госпіталізації до ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» ОСОБА_13 необхідно попередньо пройти фіктивне стаціонарне лікування в неврологічному відділенні КПН «Центральна міська клінічна лікарня», звідки його буде переведено в подальшому до ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» і лікар-невропатолог вказаного відділення КНП «Центральна міська клінічна лікарня» ОСОБА_6 , з використанням своїх повноважень, зможе забезпечити йому проходження фіктивного стаціонарного лікування в неврологічному відділенні і оформлення та видачу відповідних медичних документів за надання неправомірної вигоди в сумі 10000 гривень, про що в подальшому ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_6

05.12.2023 приблизно о 10.07 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету лікаря-невропатолога КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_14 , переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, без законних на те підстав, шляхом отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням займаного становища, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду у сумі 10000 гривень за вчинення дій із використанням займаного становища в інтересах ОСОБА_13 , а саме проходження фіктивного стаціонарного лікування в неврологічному відділенні і оформлення та видачу ОСОБА_6 відповідних медичних документів щодо перебування ОСОБА_13 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» без фактичного проходження даної процедури.

Тоді ж, одразу після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 при розмові з ОСОБА_13 , використовуючи свої повноваження, передбачені розділом «Завдання та обов`язки» своєї посадової інструкції, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, діючи в інтересах ОСОБА_13 , повідомив, що він з використанням своїх повноважень забезпечить ОСОБА_13 фіктивне стаціонарне лікування в неврологічному відділенні і оформлення та видачу відповідних медичних документів про перебування на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня», з необхідними в них відомостями, результатами обстежень та аналізів.

В подальшому ОСОБА_6 , використовуючи свої повноваження, передбачені розділом «Завдання та обов`язки» своєї посадової інструкції, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, здійснив оформлення необхідних документів та процедур, зокрема оформив «Медичну карту стаціонарного хворого за №9150» та «Виписний епікриз з історії хвороби за №9150» щодо, нібито, перебування ОСОБА_13 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 05.12.2023 по 15.12.2023, яке фактично ОСОБА_13 не проходив.

Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 354 КК України, а саме одержання працівником підприємства, який не є службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві в інтересах того, хто надає таку вигоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи в силу своєї тривалої трудової діяльності в медичній сфері, що відповідно до положень, встановлених Наказом Міністерства охорони здоров`я України №110 від 14.02.2012 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування» (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 21.01.2016 №29), затверджено Форма первинної облікової документації №003/о “Медична карта стаціонарного хворого № ___” що є офіційними документами, які здатні спричинити наслідки правового характеру, вчинив кримінальне правопорушення – підроблення офіційних документів, що містять зафіксовану на матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події та факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.

Так, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету в лікаря-невропатолога КНП «Центральна міська клінічна лікарня», за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 8, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в період з 05.12.2023 по 15.12.2023, усвідомлюючи, що складання завідомо неправдивих офіційних документів забороняється законом, за допомогою робочого комп`ютера друкованим текстом, а також рукописним текстом вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, порядок та умови складання якого прямо передбачені п. 1.2 Розділу 1 Наказу МОЗ України №110 від 14.02.2012 (у редакції наказу МОЗ України від 21.01.2016 №29) «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», а саме до Форми первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого», вніс завідомо неправдиві відомості до даної карти щодо перебування ОСОБА_13 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Центральна міська клінічна лікарня» в період з 05.12.2023 по 15.12.2023, без фактичного проходження даної процедури, з необхідними в ній відомостями, результатами обстежень та аналізів ОСОБА_13 , та проставив у відповідних графах даної карти особистий підпис, чим здійснив підроблення офіційного документу.

На цей вирок перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи правильність встановлених судом обставин та кваліфікації дій обвинуваченого, просив оскаржуваний вирок в частині призначення покарання скасувати, ухвалити новий вирок і призначити ОСОБА_6 покарання: за ч.4 ст.354 у виді 2 роки обмеження волі, за ч.2 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим просив призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що призначене ОСОБА_6 покарання є надто м`яким, не відповідає ступеню тяжкості скоєних злочинів та особі обвинуваченого, а тому є недостатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Стверджує, що районний суд, всупереч вимог ст. 65 КК України та ст. 370 КПК України, призначаючи за ч. 4 ст. 354 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вийшов за межі санкції ч. 4 цієї статті, внаслідок чого неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що суд також неправильно застосував при призначенні покарання ст. 69 КК України, оскільки жодним чином не обґрунтував того, як вказані обставини (визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання) істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 правопорушень.

Разом з цим, на думку апелянта, суд не врахував, що обвинувачений вчинив одержання неправомірної вигоди для себе з використанням свого становища, як лікар комунальної установи, вчинив це повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вважає, що оскільки кваліфікація дій обвинуваченого містить не одну, а обидві кваліфікуючі ознаки, передбачені ч. 3 ст. 358 КК України, призначення покарання на рівні найнижчої межі санкції цієї норми є необґрунтованим.

Вказує, що районний суд призначив покарання за ч. 4 ст. 354 КК України у виді штрафу, що є явно несправедливим за видом покарання та невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Звертає увагу суду на те, що районним судом не надано належної оцінки особі обвинуваченого, кількості вчинених ним епізодів кримінальних правопорушень, тому факту, що ОСОБА_6 цілком усвідомлював, що його дії можуть мати наслідком ухилення без законних підстав осіб від військової служби у період дії воєнного стану, тобто у період, коли держава потребує посиленого захисту, тому, що під час вчинення правопорушень з корисливих мотивів вступав у змову з різними особами заради власного протиправного збагачення, що свідчить про суспільну небезпеку обвинуваченого.

Окрім цього, на думку апелянта, у випадку призначення покарання за ч. 4 ст. 354 КК України у виді штрафу навіть у максимальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті (750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), такий розмір штрафу буде значно меншим за розмір одержаної ОСОБА_6 неправомірної вигоди, тому таке покарання справедливим бути не може, а тому є необхідність призначити більш суворе покарання у межах санкції у виді обмеження волі.

Вироком Чернівецького апеляційного суду від 01.07.2025 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, скасовано вирок щодо ОСОБА_15 в частині призначення йому покарання та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено покарання:

- за ч.4 ст.354 КК України у виді штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

- за ч.2 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Зобов`язано ОСОБА_6 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині оскаржуваний вирок залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.04.2026 року вирок Чернівецького апеляційного суду від 01.07.2025 року за касаційною скаргою прокурора скасовано і справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Скасовуючи вирок апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо за результатами нового розгляду буде підтверджено правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст.354 ч.4 КК України, призначене йому за цим кримінальним законом покарання у виді штрафу слід вважати м`яким, а застосування положень ст.75 цього Кодексу – неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників, які просили відмовити в задоволенні вимог апелянта, перевіривши матеріали та обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки дослідження доказів в кримінальному провадженні здійснювалося в порядку ст.349 КПК України, апеляційний суд не вправі змінювати зміст пред`явленого ОСОБА_16 обвинувачення.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 354, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України при обставинах, які наведено у вироку суду першої інстанції. З таким висновком погоджується також колегія суддів апеляційного суду.

Оскільки в поданій апеляційній скарзі не оспорюються фактичні обставини вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано, обсяг пред`явленого йому обвинувачення та правильність кваліфікації дій останнього, колегія суддів, керуючись ч.1 ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які ніким не оспорено.

Що стосується правильності та законності призначеного ОСОБА_6 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даному випадку допустив порушення вимог Закону про кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до вимог ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинив два нетяжких злочини, один з яких відноситься до корупційних кримінальних правопорушень (ст. 354 ч. 4 КК України), а також кримінальний проступок (ст. 358 ч. 2 КК України).

Згідно положень ч.1 ст.75 КК України, звільнення засудженої особи, яка вчинила корупційне кримінальне правопорушення, від покарання з випробуванням, не допускається.

Що стосується призначеного судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання за ст. 354 ч. 4 КК України, колегія суддів зазначає, що в даному випадку суд призначив обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в той час як санкцією ст. 354 ч. 4 КК України передбачено можливість призначення покарання у виді штрафу за вчинення цього злочину в розмірі від п`ятисот до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, призначивши обвинуваченому покарання у виді штрафу в такому розмірі, суд вийшов за межі санкції ч. 4 ст. 354 КК України, чим порушив вимоги ст.65 КК України.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що районний суд неправильно застосував при призначенні покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 358 КК України положення ст. 69 КК України.

Так, приймаючи рішення про застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 358 КК України, суд не зазначив у вироку які саме та яким чином пом`якшуючі покарання обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

А тому колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок в частині призначення покарання ОСОБА_6 є незаконним і підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

При призначенні покарання обвинуваченому колегія суддів враховує те, що обвинувачений вчинив два злочини, які відносяться до категорії нетяжких, а також вчинив кримінальний проступок. Також колегія суддів враховує пом`якшуючі покарання обвинуваченого обставини та дані про його особу.

Визнання обвинуваченим своєї вини та його щире каяття колегія суддів визнає пом`якшуючими покарання обставинами. Також колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне місце проживання, працює лікарем КНП «Центральна міська клінічна лікарня», є особою з інвалідністю 3-ї групи.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, колегією суддів не встановлено.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому із застосуванням положень ст.69 КК України колегія суддів не вбачає.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст.354 КК України у виді штрафу, яке є найбільш м`яким покаранням, передбаченим санкцією цієї норми, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що цей злочин є корупційним кримінальним правопорушенням і пов`язаний зі сприянням ухиленню осіб від мобілізації та вчинений обвинуваченим повторно і за попередньою змовою групою осіб. За таких обставин призначення обвинуваченому покарання за ч.4 ст.354 КК України у виді штрафу є явно несправедливим через м`якість.

Також колегія суддів вважає, що твердження прокурора щодо несправедливості призначення ОСОБА_6 за ч.2 ст.358 КК України покарання у виді штрафу внаслідок м`якості є необґрунтованими, оскільки вказане покарання за своїм видом є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50,65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації та є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного. Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначений розмір штрафу обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з урахуванням обставин провадження та даних про особу обвинуваченого, є явно несправедливим через м`якість.

Підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 404, 405, 409, 418, 420 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 квітня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч .4 ст. 354, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок і призначити ОСОБА_6 покарання:

за ч.2 ст.354 КК України один рік шість місяців обмеження волі;

за ч.2 ст.358 КК України штраф в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн;

за ч.3 ст.358 КК України два роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 роки обмеження волі.

В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Копія. Згідно з оригіналом: суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua