Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №403/165/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 403/165/26

провадження № 22-ц/4809/1679/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.,

розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Селезньов Максим Васильович, на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2026 року (суддя Атаманова С.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Селезньов М.В., звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого між сторонами по справі 01 листопада 2023 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис №925.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_2 про надання сторонам строку на примирення задоволено та надано подружжю - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на примирення тривалістю три місяці, у зв`язку з чим зупинено провадження у цій справі до 30 вересня 2026 року включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Селезньов М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2026 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що ухвала суду не вмотивована належним чином, оскільки суд не вказав на обставини справи, які свідчать про можливість примирення сторін, не з`ясував позицію позивача щодо клопотання відповідачки.

Вважає, що суд першої інстанції, посилаючись на необхідність уникнення формалізму, фактично формально надав сторонам строк для примирення з огляду на заперечення одного з подружжя проти розірвання шлюбу та наявність у сторін спільної малолітньої дитини. При цьому судом не наведено конкретних фактичних обставин, які б свідчили про те, що між сторонами зберігаються сімейні відносини або існує реальна можливість їх відновлення. На думку представника позивача, висновок суду про можливість примирення сторін не узгоджується з установленими самим судом обставинами щодо незмінності позиції позивача протягом трьох місяців розгляду справи та відсутності відновлення шлюбних відносин між сторонами протягом цього періоду.

Таким чином, висновок суду про можливість примирення сторін ґрунтується переважно на припущенні, оскільки в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодних установлених судом фактичних обставин, які б підтверджували наявність реальних передумов для відновлення сім`ї.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідачки до суду апеляційної інстанції не надійшов.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п. 14 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції зазначеним нормам закону відповідає, а вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, предметом спору є розірвання шлюбу сторін у справі.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються (ст. 111 СК України).

Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1 ст. 12 СК України).

За приписами ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.

Водночас згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Суд зобов`язаний уважно ставитися до вирішення питання розірвання шлюбу, за можливості збереження шлюбу використовувати надане законом право, вживаючи заходів для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Основна ціль примирення подружжя збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім`ї. Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного із подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі надання сторонам спору строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. Конкретний строк для примирення подружжя визначає суд з урахуванням думки сторін та обставин справи, але в будь-якому випадку цей строк не може перевищувати шість місяців.

У постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 127/33261/16-ц зроблено висновок про застосування ст. 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

У постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 761/16963/22 зроблено висновок про застосування ст.111 СК України та вказано, що системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.

З матеріалів справи, яка переглядається в апеляційному порядку, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01.11.2023. Мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.05.2026 ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі № 403/165/26, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 30.06.2026 (а. с. 14-15).

29.06.2026 ОСОБА_2 подала до Устинівського районного суду Кіровоградської області заяву у справі № 403/165/26 про надання сторонам у справі (подружжю) строку для примирення (а. с. 28).

З огляду на те, що між сторонами був укладений шлюб, вони мають спільного неповнолітнього сина, відомості про те, що один із подружжя вчинив домашнє насильство відсутні, наявність наміру відповідача вжити заходів для збереження сім`ї, тому суд першої інстанції обґрунтовано припустив, що примирення сторін ще можливе та не суперечитиме моральним засадам суспільства.

Законодавство України не має приписів про конкретні строки для зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу для примирення подружжя, але такий строк не може бути більшим за шість місяців.

Тобто, суд з огляду на конкретні обставини справи, ставлення сторін один до одного, може прийти до висновку про доцільність призначення подружжю строку для примирення та за своїм внутрішнім переконанням має визначити його тривалість.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, виконуючи обов`язок вживати заходів щодо примирення подружжя, встановлений ст. 111 СК України, з огляду на обставини цієї справи дійшов переконання про можливість збереження шлюбу між сторонами й обґрунтовано призначив їм для цього тримісячний строк.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що суд не дотримався балансу інтересів сторін, суто формально застосував інститут примирення, або якимось чином порушив норми матеріального або процесуального права при вирішенні цього питання.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що зупинення судом першої інстанції провадження у справі з метою надання сторонам строку для примирення належно обґрунтовано, з наведенням оцінки співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення подружжя з урахуванням обставин цієї справи у співвідношенні з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справ.

До того ж зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, яке не може розглядатися, як відмова у судовому захисті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановивши підстави для надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, а також визначивши такий строк у межах, передбачених законодавством, місцевий суд правильно застосував імперативну норму про обов`язковість зупинення провадження у справі, закріплену в п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в межах строків, визначених ч. 7 ст. 240 ЦПК України. Отже, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права під час вирішення заяви відповідача, тому апеляційний суд дійшов висновку про залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Селезньов Максим Васильович, залишити без задоволення.

Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А.Письменний Л.М. Дьомич О.Л. Карпенко