Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №401/2233/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 401/2233/26

провадження № 22-ц/4809/1728/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючий суддя - Письменний О. А.,

судді – Дьомич Л. М., Карпенка О. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткачук В.П., на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 липня 2026 року (суддя Іващенко В.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про зобов`язання здійснити реєстрацію заяви – повідомлення генеруючої установки з дати звернення, -

встановив:

Ухвалою від 13 липня 2026 року суддею Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області визнано неподаною та повернуто позивачці ОСОБА_1 її позовну заяву до ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про зобов`язання здійснити реєстрацію заяви – повідомлення генеруючої установки з дати звернення з підстав, визначених ч.3 ст. 185 ЦПК України, а саме через не усунення недоліків позовної заяви у строк встановлений судом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткачук В.П., просила скасувати зазначену ухвалу і передати справу на новий розгляд в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Послалась на те, що суд першої інстанції повернув позовну заяву свавільно та безпідставно, з огляду на те, що вона не містить жодних недоліків. Зокрема, не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність повноважень суду для вирішення вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, пов`язані з реєстрацією заяви про встановлення генеруючої установки. Також, не погоджується з висновком суду про неналежну підсудність спору даному суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою від 10 липня 2026 року суддею Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про зобов`язання здійснити реєстрацію заяви – повідомлення генеруючої установки з дати звернення

Підставами залишення без руху позовної заяви суд вказав порушення правил підсудності та неправильний спосіб захисту, а саме - вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, пов`язані з реєстрацією заяви про встановлення генеруючої установки, виходить за межі повноважень суду.

Суд визначив строк для усунення недоліків – 5 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою від 13 липня 2026 року, що оскаржується, позовну заяву Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області визнано неподаною та повернуто позивачці ОСОБА_1 .

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не були усунуті.

Аналізуючи аргументи апеляційної скарги і підстави повернення судом позовної заяви ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з того, що чинним законодавством України визначено чіткі правила прийняття судом позовної заяви, які не підлягають розширеному тлумаченню.

Зокрема, вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.

У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, постановив ухвалу про повернення позовної заяви, мотивуючи її тим, що недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не були усунуті.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка зазначила обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги.

Стаття 177 ЦПК України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

Однак, суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Також суд першої інстанції не врахував, що за правилами ст. 31 ЦПК України, якщо суд встановить, що справа не підсудна йому, він виносить ухвалу про передачу справи до іншого суду за встановленою підсудністю.

Тобто, порушення правил підсудності при поданні позовної заяви не є підставою для залишення її без руху.

Отже, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 379, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткачук В.П., задовольнити.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 липня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А.Письменний Л. М. Дьомич О.Л. Карпенко