Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №578/24/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №578/24/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зеря Ю. О.

Номер провадження 33/816/507/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дем`яненко Н.П., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дем`яненко Н.П. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 05 січня 2025 року о 10 год. 24 хв у с. Глибне по вул. Сумській, буд. 1 Сумського району Сумської області гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився при безперервній відеофіксації за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат є позитивним – 0,68 %. Цим порушив вимоги пункту 2.9А Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Дані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 05 січня 2025 року серії ААД №283131, складеному інспектором СРПП ВП №2 (с. Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Яковенком Русланом Володимировичем.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Дем`яненко Н.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 серпня 2025 року, провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 не відповідають дійсним обставинам справи, з наступних підстав.

Як вказує сторона захисту, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння взагалі реально не здійснювався і яким чином поліцейськими були встановлені ознаки його сп`яніння, оскільки огляд жодним чином не проводився, належних і допустимих доказів працівниками поліції суду не надано.

Крім того захисник наголошує, що жодна з ознак сп`яніння, перед вимогою пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки поліцейським не озвучувалась.

Також апелянт зазначає, що примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими було вручено ОСОБА_1 об 11:33 (час зафіксовано на відеокамеру), що не відповідає часу його вручення, який зазначено в акті: 10:40. Час його складання не вказано, але з відеозапису просліджується початок його складання саме об 11:21, що також підтверджує невідповідність зазначених в ньому відомостей, а тому не може бути визнаний допустимим доказом.

Також захисник вказує, що під час вручення акту огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд в медичний заклад, ОСОБА_1 не погоджується з результатом тесту, починає про це говорити поліцейському, на що останній наполягає, щоб ОСОБА_1 написав власноручно, що він з результатом згоден, бо так він говорив раніше на відео. І ОСОБА_1 під диктовку поліцейського вимушено написав, що з результатом тесту згоден.

Апелянт звертає увагу на те, що поліцейськими не було проведено забір чистого повітря технічним пристроєм перед проведенням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, сторона захисту вказує, що при складанні протоколу ОСОБА_1 взагалі не було роз`яснено його права, передбачені статтями 55, 56, 59 Конституції України , статтею 268 КУпАП.

У судове засідання призначене на 08 год. 30 хв. 28 вересня 2026 року, до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у передбачений законом спосіб. Захисник Дем`яненко Н.П. заявила клопотання про відкладення апеляційного розгляду, оскільки ОСОБА_1 бажає брати участь в судовому засіданні, однак не з`явився за особистими обставинами.

Вирішуючи клопотання захисника про відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Так, на судовий розгляд призначений на 09 год. 00 хв. 01 липня 2026 року ОСОБА_1 та адвокат Дем`яненко Н. П. не з`явилися, подане клопотання про перенесення судового засідання адвокатом Дем`яненко Н. П. обґрунтоване тим, що у зв`язку з зайнятістю та неможливістю взяти участь в розгляді апеляційної скарги і таке клопотання апеляційним судом було задоволено.

До початку судового засідання призначеного на 08 год. 30 хв. 28 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про повторне відкладення у зв`язку з неможливістю явки до суду через зайнятість на службі.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 , знаючи, що в апеляційному суді на розгляді з 11 вересня 2025 року перебуває подана адвокатом Дем`яненко Н. П. апеляційна скарга, в судове засідання жодного разу не з`явився, подаючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що останній не бажає приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.

Апеляційний суд зазначає, що аналогічна поведінка ОСОБА_1 спостерігалася і в суді першої інстанції, оскільки судом першої інстанції неодноразово задовольнялися клопотання ОСОБА_1 та його адвоката Дем`яненко Н. П. про відкладення розгляду справи.

Тому, враховуючи клопотання Леунова С. В. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Дем`яненко Н.П. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 серпня 2025 року у відсутність ОСОБА_1 , і в даному випадку права останнього на доступ до правосуддя, не є порушеним.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дем`яненко Н.П., яка вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 283131 від 05 січня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 0,68 %, з результатами якого ОСОБА_1 погодився про що свідчить його підпис;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 0,68 % з результатами якого ОСОБА_1 був згодний, про що також свідчить його підпис;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, огляд не проводився;

- розпискою від 05 січня 2025 року, яка складена та підписана власноруч ОСОБА_2 про отримання на зберігання транспортного засобу;

- витягом з бази інформаційного порталу національної поліції України (ІПНП), з якого вбачається, що ОСОБА_1 водійське посвідчення отримував серії НОМЕР_2 від 30.06.2017;

- долученим до протоколу відеозаписом з якого, між іншого, слідує підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту встановлення в нього ознак алкогольного сп`яніння, факту проходження огляду на встановлення цього стану та факт встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння – 0,68 %.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Посилання апелянта стосовно того, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння взагалі реально не здійснювався і яким чином поліцейськими були встановлені ознаки його сп`яніння, оскільки огляд жодним чином не проводився, належних і допустимих доказів працівниками поліції суду не надано, а також жодна з ознак сп`яніння, перед вимогою пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки поліцейським не озвучувалась. Апеляційний суд спростовує вказане, оскільки відеозапис, який міститься в матеріалах справи та був досліджений апеляційним судом підтверджує, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», на який останній погодився, відповідно якого рівень алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становить 0,68 % проміле, з результатом якого останній був згодний. Тобто, працівники патрульної поліції діяли в межах повноважень та згідно діючого законодавства. Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було. Всі дії працівників патрульної поліції зафіксовано на нагрудні відеореєстратори.

Доводи захисника щодо розбіжності у часі, зазначеному в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки зазначена розбіжність є суто технічною похибкою, яка не спростовує складу правопорушення, не порушує права на захист і не нівелює головного факту - офіційного підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Що стосується доводів захисника про те, що під час вручення акту огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд в медичний заклад, ОСОБА_1 не погоджується з результатом тесту. Апеляційним судом зазначене розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки досліджений відеозапис підтверджує факт проходження огляду на місці зупинки, факт відмови проїхати на освідування до медичного закладу та факт погодження з результатом огляду на місці зупинки, чим було порушено вимоги пункту 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, про що і було складено відповідний протокол.

Твердження апелянта про те, що у порушення вимог закону працівники поліції не зробили пробний замір повітря за допомогою Драгеру перед тим, як проводити огляд водія ОСОБА_1 - є хибними, оскільки такої обов`язкової вимоги до працівників поліції законодавцем не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права, передбачені статтями 55, 56, 59 Конституції України , статтею 268 КУпАП не спростовують висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не є самостійною підставою для скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дем`яненко Н.П., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дем`яненко Н.П. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.