Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №522/10065/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4523/26

Справа № 522/10065/25

Головуючий у першій інстанції Чорнуха Ю. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Шахової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною вище заявою у якій просила оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважити населений пункт Велика Писарівка, Охтирьского району Сумської області.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2023 № 246 солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 24.08.2023 року.

19.03.2024 року молодший сержант ОСОБА_2 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 зник безвісти в районі населеного пункту Велика Писарівка, Охтирьского району Сумської області.

Згідно акта службового розслідування від 18.05.2024 року молодший сержант ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_1 та інші військовослужбовці 19.03.2024 року зникли безвісти в районі населеного пункту Велика Писарівка, Охтирського району Сумської області після нанесення авіаційного удару противником керованими авіаційними бомбами по місцю їх розташування. Зниклі безвісти військовослужбовці на телефонні дзвінки не відповідають, під час пошукових заходів тіл їх не знайдено. В ході проведення службового розслідування встановлено, достатніх (вичерпних) фактів (відомостей) про загибель молодшого сержанта ОСОБА_2 , службовим розслідуванням не здобуто.

За ознаками вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інших військовослужбовців порушено кримінальне провадження № 12024100000000369 від 27.03.2024 року.

ОСОБА_1 вважає, що оскільки її син як військовослужбовець під час виконання бойового завдання потрапив під авіаційний удар, від нього немає жодних відомостей про його місце перебування, немає зв`язку з ним, є підстави вважати, що він загинув, що є підставою для оголошення його померлим. Заявниця не може отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , внаслідок чого не може отримати відповідні виплати, оформити спадщину.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись обставини, якими обґрунтовано вимоги заяви, а також наголошує на тому, що датою завершення бойових дій на територіях населеного пункту Велика Писарівка, Охтирського району Сумської області є 19.03.2024 року, отже саме з цієї дати слід відраховувати шестимісячний строк на звернення з заявою про оголошення особи померлою до суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися до судового засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю — доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає, виходячи з такого.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи активні бойові дії на території, де зник ОСОБА_2 , тривають, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, щодо порядку обліку шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, заява про оголошення ОСОБА_2 померлим подана передчасно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та підтверджуються такі обставини справи, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 призваний на військову службу 26.05.2023 через ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №152/АГД/ДСК від 18.05.2024 вбачається, що комісією проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що слугували зникненню безвісти 19.03.2024 військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 . Встановлені в ході службового розслідування фактичні дані дають підстави для висновку про те, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , а зокрема, солдат ОСОБА_2 , який був задіяний в безпосередній участі в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, в ході бойових дій 19.03.2024 зник безвісти в районі населеного пункту Велика Писарівка Охтирського району, Сумської області, після нанесення авіаційного удару противником керованими авіаційними бомбами по місцю їх розташування.

Начальнику служби військової частини НОМЕР_2 -Н наказано вважати солдата ОСОБА_2 , таким, що зник безвісти при безпосередній участі в бойових діях, забезпечення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій; надіслати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки сповіщення про зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 .

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 року, матеріали відповідного службового розслідування мають гриф «Для службового користування» та не можуть бути надані відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник військової частини НОМЕР_2 -Н Левчун С.М. у суді першої інстанції надав пояснення щодо обставин, які мали місце 19.03.2024 року, зазначив, що військовослужбовці вийшли на пункт спостереження, розташований у будинку. Керована авіаційна бомба противника влучила безпосередньо у будинок, у якому знаходились військовослужбовці. Після влучання на місці будинку залишилась велика вирва, вижити під таким ударом було не можливо.

23.03.2024 року командир військової частини НОМЕР_1 надіслав сповіщення до ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , призваний на військову службу 26.05.2023 року через ІНФОРМАЦІЯ_3 , вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, зник безвісти 19.03.2024 року.

27.03.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12024100000000369 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України. З відповідного витягу з ЄРДР вбачається, що 26.03.2024 року на адресу слідчого управління надійшло відношення військової частини НОМЕР_1 про зникнення безвісти під час виконання бойового завдання військовослужбовців, в тому числі, ОСОБА_2 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 172 від 10.06.2024 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 вважається таким, який 19.03.2024 року зник безвісти.

ОСОБА_1 отримала сповіщення сім`ї від 24.10.2024 року про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , призваний на військову службу 26.05.2023 року через ІНФОРМАЦІЯ_3 , вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, зник безвісти 19.03.2024 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Велика Писарівка Сумської області Охтирського району.

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вих. № 19/65854-25 від 14.08.2025 року відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_3 в період з 01.01.2024 року по 14.08.2025 року в базі даних не виявлено. Згідно листа вих. № 19/72875-25 від 11.09.2025 року таких даних не виявлено і станом на 11.09.2025 року .

Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» листом від 11.08.2025 року повідомило, що у наявній в розпорядженні підприємства інформації відомості про ОСОБА_2 відсутні.

Від СУ ГУ Національної поліції у м. Києві до суду надійшли копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000369, з яких вбачається, що досудове розслідування триває, ОСОБА_1 вручена пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого, відібрані біологічні зразки букального епітелію потерпілої, проведена молекулярно-генетична експертиза з метою встановлення генетичних ознак зразка букального епітелію потерпілої.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, N 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі N 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі N 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі N 209/3085/20).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (частина перша статті 297 ЦПК України).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 297 ЦПК України).

Оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі N 465/3147/22 (провадження N 61-1296св24)).

Цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2019 року в справі N 490/342/17 (провадження N 61-7683св18)).

За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року в справі N 204/7924/23 (провадження N 61-16728св23)).

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина друга та третя статті 46 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика палата Верховного Суду вказувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309 (далі - Наказ N 309). У цьому Наказі N 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу N 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності (див. пункти 81 - 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від грудня 2024 року у справі N 755/11021/22 (провадження N 14-94цс24)).

Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності (див. пункти 94 - 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від грудня 2024 року у справі N 755/11021/22 (провадження N 14-94цс24)).

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (див. пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від грудня 2024 року у справі N 755/11021/22 (провадження N 14-94цс24)).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2026 року в справі N 761/684/25 (провадження N 61-13726св25) вказано, що:

"47. Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

48. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі N 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі N 607/159/23.

49. Ці обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото- відеоматеріали тощо.

50. Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.

52. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що сукупність досліджених у розглядуваній справі доказів дає підстави для обґрунтованого припущення смерті ОСОБА_2.

Зокрема, у справі наявні матеріали службового розслідування військової частини та документи кримінального провадження щодо обставин ймовірної загибелі ОСОБА_2 21 жовтня 2023 року, відомості державних органів та міжнародних інституцій щодо відсутності інформації про перебування ОСОБА_2 у полоні.

53. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року N 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з якого вбачається, що бойові дії у населеному пункті Бахмут завершені 12 грудня 2023 року, а з 13 грудня 2023 року місто Бахмут є тимчасово окупованими.

54. Шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у розглядуваній справі має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_2 (населений пункт Бахмут Донецької області), тобто у даному випадку з 13 грудня 2023 року, а отже на момент звернення ОСОБА_1 до суду і на час ухвалення судом першої інстанції рішення - вказаний строк сплив.

55. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви, правильно встановили обставини справи, але помилково застосували норми матеріального права, вважаючи, що звернення ОСОБА_1 щодо оголошення її сина померлим є передчасним, оскільки територія, на якій відбулась вірогідна загибель ОСОБА_2, на момент цієї події була територією активних бойових дій, а в подальшому окупована державою-агресором.

56. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі N 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі N 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі N 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі N 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області).

57. Стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою і передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від29 травня 2024 року в справі N 127/28463/23 (провадження N 61-4764св24) зазначено, що:

"71. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов неправильного висновку щодо тлумачення приписів частини другої статті 46 ЦК України, дійшов неправильного висновку про те, що обставини справи не дають підстав суду для висновку про можливість оголошення ОСОБА_4 на підставі статті 46 ЦК України, оскільки воєнні дії на території України тривають.

72. За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

73. Матеріалами справи встановлено, що штаб-сержанта ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмут отримав несумісне з життям поранення ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому правильними є висновки суду першої інстанції про достатність підстав для оголошення фізичної особи померлою.

74. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі N 686/9938/23 (провадження N 61-15733св23), від25 квітня 2024 року у справі N 278/970/23 (провадження N 61-16074св23)

75. Водночас, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (частина перша статті 48 ЦК України).

76. Із урахуванням викладеного, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для оголошення померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, штаб-сержанта, командира ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_1, за обставин безпосередньої участі у воєнний (бойових) діях під час захисту Батьківщини.

77. Висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, судом правильно застосовано норми частини другої, третьої статті 46 ЦК України з урахуванням завдань цивільного судочинства та принципу правової визначеності".

У справі, що переглядається, при зверненні із заявою про оголошення фізичної особи померлою заявниця ОСОБА_1 посилалась на те, що є вагомі докази загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються документально, зазначеними вище документами військової частини про проведення службового розслідування, зокрема актом службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовця - сержанта ОСОБА_2 , який прямо підтверджує факт нанесення авіаційного удару противником керованими авіаційними бомбами по місцю розташування військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а зокрема, солдат ОСОБА_2 близько населеного пункту Велика Писарівка, Охтирьского району Сумської області.

За поясненнями представника військової частини НОМЕР_2 -Н ОСОБА_4 після влучання на місці будинку залишилась велика вирва, вижити під таким ударом було не можливо.

Також заявниця просила врахувати територію проведення бойових дій та обставини, що стали підставою для оголошення сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зниклим безвісти, зокрема, звернути увагу, що дислокація військових, серед яких був ОСОБА_2 , фіксується територією Сумської області, яка, є територією підвищеної бойової активності, де ступінь небезпеки значно вищий, ніж в інших областях України, на підставі чого можна дійти висновку про більшу вірогідність саме загибелі, а не зникнення безвісти на відповідній території.

Згідно з практикою Європейського суду з прав, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що територія Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області відносилась до території можливих бойових дій у період з 27.02.2022 до 19.03.2024, відноситься до території активних бойових дій з 20.03.2024, до сьогодні активні бойові дії на зазначеній території не припинились, тому відлік мінімально необхідного шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, не розпочався.

Проте суд першої інстанції не звернув уваги, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Якщо докази, як-от відеоматеріали, документи або показання свідків, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

За таких обставин, встановивши, що існують підстави для задоволення заяви, досліджені докази не суперечать один одному, апеляційний суд вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів для задоволення заяви ОСОБА_1 та оголошення сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 року у справі № 577/6144/25.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 п.п.1,3,4 ч.2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 та оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважити населений пункт Велика Писарівка, Охтирьского району Сумської області.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження – с. Новонікольське, Красногвардійського району, Автономної Республіки Крим, України, молодшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 на території населеного пункту Велика Писарівка, Охтирьского району Сумської області, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді В.А. Коновалова

М.В. Назарова