Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №742/4649/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/663/26

Єдиний унікальний № 742/4649/26

ВИРОК

іменем України

28 вересня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026270330000487 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого: вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.04.2018 за ч.1 ст. 307 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки; вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.03.2020 за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, остаточно засуджений до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна крім житла; ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.05.2023 звільнений умовно-достроково від відбування покарання, невідбута частина покарання 1 рік 9 місяців 25 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 309 КК України,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на надання іншим особам місця для незаконного вживання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, протиправно та умисно, без корисливих мотивів, 31.07.2026 надав громадянам житлове приміщення квартири, в якій проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та забезпечив їх прибуття до квартири за попередньою домовленістю з метою незаконного вживання ними наркотичного засобу метадону, який відповідно до таблиці ІІ списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, а діяльність з його обігу відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» дозволяється лише в цілях і порядку, встановлених цим Законом.

Реалізуючи зазначений умисел, 31.07.2026 у період часу з 13 год. 30 хв. до 14 год. 46 хв. ОСОБА_4 допустив до житлової квартири за вищевказаною адресою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які прибули з метою незаконного вживання наркотичного засобу - метадону, обіг якого обмежено, шляхом перорального прийому, та надав їм для цього приміщення кімнати квартири, в якій проживає.

Відповідно до актів медичного огляду на стан сп`яніння №63, №64 та №65, №66 складених КНП «Прилуцька міська лікарня», за результатами медичного огляду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 встановлено, що 31.07.2026 кожен із них перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 30.07.2026, точного часу не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання і подальше зберігання без мети збуту психотропної речовини, перебуваючи поблизу с. Хвилівка, Ніжинського району Чернігівської області, знайшов 2 зіп-пакети, з вмістом в середині порошкоподібної речовини білого кольору, які сприймав як психотропну речовину 4-ММС (4-метилметкатинон), чим здійснив придбання психотропної речовини, яку в подальшому переніс до квартири за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї протиправної мети щодо незаконного придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту.

В подальшому, 31.07.2026 у період часу з 14 год. 46 хв. до 15 год. 45 хв. під час проведення на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено два полімерні зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору.

Відповідно до висновку експерта від 05.08.2026 №CE-19/125-26/9821-НЗПРАП речовини, надані на експертизу у вказаних пакетах, містять у своєму складі 4-ММС (4-метилметкатинон), яка відповідно до таблиці І списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, належить до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу психотропних речовин, включених до таблиці І зазначеного Переліку, на території України забороняється. Маса 4-ММС (4-метилметкатинону) становить 1,1438 г та 0,3729 г відповідно, а загальна маса - 1,5167 г., що відповідно до таблиці 2, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188, становить великий розмір.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, детально давши у суді показання по фактам надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, а також придбання і зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах, просив суд суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які його характеризують. Зміст цих обставин вірно розуміються обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду не має, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при ухваленні вироку.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не добуто.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доказаною, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів та за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, які передбачені ст.66 КК України, суд визнає – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, передбаченою ст.67 КК України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

Відповідно дост.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, вчинив їх умисно, особу винного та його позицію до вчиненого, який за місцем проживання характеризується посередньо, згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» від 11.08.2026 за №215, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, знаходиться на «Д» обліку з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів («солі»), синдром залежності, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, наявність обставин, що пом`якшують його покарання, та обставини, що обтяжує таке, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі у межах санкцій даних статей, та за правилами ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, а саме призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, у виді позбавлення волі,

При цьому, суд, враховуючи позицію прокурора, який вважає що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 є можливим застосувати статтю 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставіст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, в частині витрат пов`язаних з проведенням експертиз по кримінальному провадженню, стягнути з обвинуваченого на користь держави на підставі ст.ст.118,124,126 КПК України

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялись.

Оскільки, запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався, суд не вбачає підстав і потреби в застосовуванні відносно нього запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.349,370-371,374 КПК України суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.317, ч.2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 317 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.309 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, не обирати.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертиз по даному кримінальному провадженню 7220 грн. 40 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:

- частину пластикової пляшки з наявним нашаруванням речовини на наперстку-знищити;

-фрагмент бляшанки з наявним нашаруванням речовини-знищити;

- два скляні предмети з отворами, електронні ваги, два полімерні зіп-пакети з кристалоподібною речовиною блідо-бежевого кольору-знищити;

-вміст полімерного пакету спеціального призначення Експертної служби МВС №6452543, а саме: предмет-носій – фрагмент металу, на поверхні якого було виявлено PVP масою 0,00001 г; предмет – носій, що складається з фрагмента полімерної пляшки коричневого кольору без донної частини з фрагментом фольги у формі чаші з отворами на горловині, на поверхні якого було виявлено PVP масою 0,00008 г; метанольні змиви з об`єктів у відповідних віалах та первинні упаковки об`єктів-знищити;

- вміст полімерного пакета спеціального призначення Експертної служби МВС №6081475, а саме: два скляні предмети з отворами, на внутрішніх поверхнях яких було виявлено PVP масою відповідно 0,0023 г та 0,0071 г; електронні ваги сірого кольору з кришкою, на поверхні яких було виявлено PVP масою 0,0002 г; метанольні змиви з об`єктів у трьох скляних віалах та первинні упаковки об`єктів-знищити;

-вміст полімерного пакета спеціального призначення Експертної служби МВС №6081531, а саме залишків двох порошкоподібних речовин – об`єктів дослідження №1 та №2 масою відповідно 2,4780 г та 0,8011 г, які згідно з висновком експерта містять 4-ММС (4 – метилметкатинон), маса якого у наданих на дослідження речовинах становила відповідно 1,1438 г та 0,3729 г, разом із первинним упакуванням- знищити.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі не оскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8