Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №636/3310/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3310/26 Провадження № 2/636/3081/26

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» в особі представника адвоката Журавльова С.Г. звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13 817,94 грн. та судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.07.2020 між Акціонерним товариством (АТ) «МЕГАБАНК» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 25-118-854-2-20-Г з ануїтетними платежами, який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»

www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір. За вказаним договором ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 17500 грн, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 39.00% річних, кредит надається на строк з 24.07.2020 по 21.07.2023 включно. Відповідачкою зобов`язання за вказаним договором не виконанні, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у сумі 13817,94 грн., зокрема: 8735,57 грн - сума заборгованості за кредитом; 5082,37 грн. - сума заборгованості по сплаті відсотків ( в тому числі прострочена); 0, 00 грн - сума заборгованості по сплаті комісії( в тому числі прострочена).

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ (ФК) «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 25-118-854-2-20-Г від 24.07.2020 в розмірі 13817,94 грн.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 25-118-854-2-20-Г від 24.07.2020 в розмірі 13817,94 грн.

Після 03.09.2024 року ні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не проводилось жодних додаткових нарахувань, у тому числі, комісій, процентів, штрафів.

Оскільки заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить задовольнити його. В позовній заяві також міститься клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача, проти ухваленні заочного рішення не заперечує.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, призначено дату судового засідання.

Представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Мазницьким М.М. 21.05.2026 року до суду поданий відзив на позовну заяву ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», в якому міститься прохання про відмову у задоволенні позову з посиланням на відсутність належного, допустимого та повного розрахунку заборгованості за кредитом, оскільки надані позивачем документи не дають можливості встановити порядок формування заявленої суми боргу, залишок основного боргу на конкретні дати, механізм та періоди нарахування процентів, в тому числі й після спливу строку кредитування. Крім того, посилався й на те, що після початку процедури ліквідації АТ «МЕГАБАНК» відповідачка не мала можливості належним чином виконувати кредитні зобов`язання, але самостійно вживала активні дії для погашення заборгованості. Також зазначав, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, розумності та необхідності, передбаченим ст.137 ЦПК України, тому підлягають істотному зменшенню судом.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Мазницький М.М. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. Доказів сплати чи будь-яких інших доказів по врегулювання спору стороною відповідача не надано.

15.09.2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Мазницького М.М. про розгляд справи за його відсутністю, у задоволенні позову просить відмовити.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 14.07.2020 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 25-118-854-2-20-Г з ануїтетними платежами,який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», що розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір.

Відповідно до п.п. 1.1. - 1.2. кредитного договору № 25-118-854-2-20-Г кредитодавець надає кредитні кошти (далі - кредит), в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Кредит надається на споживчі цілі шляхом видачі коштів з каси банку готівкою.

Відповідно до п.2 договору ОСОБА_1 надається кредит в розмірі 17500 грн, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 39.00% річних, кредит надається на строк з 24.07.2020 по 21.07.2023 включно. Розмiр щомiсячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суми щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пiзнjше останнього робочого дня звітного місяця в розмірі 838,60 грн.

Розмiр комiсiйної винагороди за обслуговування кредитної заборгованостi, в % вiд суми кредиту -0,00000%

Згідно п.п. 3.1.1. - 3.1.2. договору для обліку кредиту банк відкрив позичковий рахунок № НОМЕР_1 , а для облiку нарахованих процентiв за кредитом вiдкрив рахунок № НОМЕР_2 .

Пунктами 3.2. - 3.2.3. договору передбачено зобов`язання позичальника: Повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 годин 21.07.2023. Графік платежів наведено в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором; Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах. При цьому, перерахування (внесення) позичальником грошових коштів на погашення ануїтетних платежів повинно бути здійснено у строк, не пізніше останнього робочого дня місяця.

Відповідно до п.4.3 договору нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці,360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем.

Відповідно до п.5.5. договору позичальник ОСОБА_1 своїм підписом погодила, що з Правилами, якi розмiщенi на офiційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua,та/aбo у вiддiленнях кредитодавця, а також з умовами договору ознайомлена і згодна,

укладання цього договору вiдповiдає її інтересам, внутрішній волi та волевиявленню, а також підтверджує відсутність буль-якої умови чи обставини, якi б позичальник вважає незрозумілими, обтяжливими для нього та такими. що порушують та позбавляють його прав, та які він звичайно мав до укладання цього договору; один оригiнал цього договору з додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані, з реальною річною процентною ставкою, вартістю кредиту на дату укладення договору, а також графiком платежів в письмовій формі ознайомлений.

Один оригiнал цього договору отриманий ОСОБА_1

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

У п. 1 договору № GL1N426240 вказано, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - права вимоги. новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» (банк) та ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС» (новий кредитор) укладено договір факторингу №GL1N426240, відповідно до п.1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб.

Згідно витягу з додатку №1 до договору № GL1N426240 до ТОВ «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 25-118-854-2-20-Г від 24.07.2020 в розмірі 13817,94 грн.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку № 1 (п. 2 Договору № 1/12).

У п. 4 Договору № 1/12 з урахуванням змін, внесених у цей пункт Додатковою угодою №1 від 23 травня 2025 року, сторони узгодили ціну Договору та строки здійснення розрахунків за Договором. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди № 1 від 23 травня 2025 року п. 4 було викладено в редакції: «Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 грн, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків Первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі».

Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Згідно витягу з додатку №1 до договору №1/12 до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 25-118-854-2-20-Г від 24.07.2020 в розмірі 13817,94 грн., з яких: 8735,57 грн - сума заборгованості за кредитом; 5082,37 грн. - сума заборгованості по сплаті відсотків ( в тому числі прострочена); 0, 00 грн - сума заборгованості по сплаті комісії( в тому числі прострочена).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене, зокрема, на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач посилається на те, що у зв`язку із невиконанням взятого на себе зобов`язання у відповідачки ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором № 25-118-854-2-20-Г від 24.07.2020 в розмірі 13817,94 грн., з яких: 8735,57 грн - сума заборгованості за кредитом; 5082,37 грн. - сума заборгованості по сплаті відсотків ( в тому числі прострочена); 0, 00 грн - сума заборгованості по сплаті комісії( в тому числі прострочена).

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу ні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало, що підтверджується довідкою та виписками по особових рахунках позичальника.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 334/3056/15).

Належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 року у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 року у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 року у справі № 369/7147/15-ц).

Позивачем на підтвердження розміру нарахованих процентів надано довідку-розрахунок заборгованості станом на 03.09.2024 року та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 24.07.2020 року по 02.12.2022 року та за період з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року, в якій відображено рух наданих кредитних коштів.

Як вбачається зі змісту кредитного договору він укладений строком на 360 днів (з 24.07.2020 року по 21.07.2023 року) з фіксованою відсотковою ставкою в розмірі 39.00% річних. Будь-яких відомостей щодо пролонгації договору матеріали справи не містять.

Між тим, згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року вбачається, що розмір процентів за користування кредитом в сумі 5082, 77 грн. нарахований відповідачці також й після спливу визначеного договором строку кредитування - до 02.09.2024 року.

Оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, то проценти, які нараховані позивачем за період строку кредитування, складають відповідно до даних виписки по особовому рахунку в розмірі 3634,09 грн. ( 2873,90 грн. від 20.12.2022 та 760, 19 грн. від 21.07.2023).

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення 24.07.2020 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 кредитного договору № 25-118-854-2-20-Г та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх обов`язків по сплаті кредиту, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням вищезазначених висновків суду щодо розміру нарахованих процентів.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 12369,66 грн., яка складається з: тіла кредиту в сумі 8735,57 грн. та нарахованих відсотків у розмірі 3634,09 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2383,35 грн.(2662,40 * 12369,66 :13817,94)

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).

Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

В позовній заяві ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» просило стягнути витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 11 200,00 грн.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано: договір № 1/07 від 01.07.2025 року, який укладений між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та адвокатом АО «Альянс ДЛС». Згідно акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12092932 від 05.01.2026 року вартість виконаних робіт за надання правничої допомоги становить 11 200,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки адвокат Мазницький М.М. зазначав, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, розумності та необхідності, передбаченим ст.137 ЦПК України, тому підлягають істотному зменшенню судом.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд враховує, що справа не становить значної складності, обсяг наданої правничої допомоги не є значним, вимоги задоволенні частково, розгляд справи відбувся за відсутністю представника позивача. Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про необхідність обмежити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 25-118-854-2-20-Г від 24.07.2020 року у загальному розмірі 12369( дванадцять тисяч триста шістдесят девять) грн. 66 коп., яка складається з: тіла кредиту в сумі 8735,57 грн. та нарахованих відсотків у розмірі 3634,09 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2383 ( дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 35 коп. та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі ) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, адреса: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф. 105, ел. пошта court_fc_evrocredit@ukr.net.

Представник позивача: адвокат Адвокатського об`єднання «АЛЬЯНС ДЛС» Журавльов Станіслав Георгійович, РНОКПП НОМЕР_3 , поштова адреса: 49005 Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф.411, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: адвокат Мазницький Микола Миколайович, РНОКПП НОМЕР_5 , поштова адреса: АДРЕСА_2

Суддя: І.В. Карімов