Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №636/2583/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2583/26 Провадження 2/636/2830/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №010/RO-82-269352649 від 24.04.2024, укладеним між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль», у розмірі 11732,04 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк» 24.04.2024 укладено кредитний договір №010/RO-82-269352649. 17.07.2025 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-78 F, згідно якого до останніх за плату переходить право вимоги до боржників з моменту підписання реєстру боржників на умови виконання Новим кредитором зобов`язань за договором.

Згідно п.п.2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення Новому кредитору Прав Вимоги вiдбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, у порядку, визначеному п.п.2.3 Договору- з моменту підписання Сторонами Реєстру Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами у відповідності до чинного законодавства України. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. (п.п.2.4. Договору відступлення права вимоги). Відповідно до Реєстру Боржників від 23.07.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 11732,04 грн., з яких: 11732,04 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею.

На підставі викладеного представник позивача просить позов задовольнити та стягнути вказані суми на свою користь.

Представник позивача в позові просила розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання 11.06.2026 та 22/09/2026 не з`явився, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, відзив на позов не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Щодо договору №010-RO-82-269352649 до суду надано наступні копії документів (додаток №2 в переліку додатків до позову в електронному вигляді):

- паспорта споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», в якому зазначено інформацію щодо кредитодавця, істотні умови кредитування (тип кредиту – кредитування поточного рахунку споживача, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів; сума – від 5000.00 грн. до 300000.00 грн., строк – до 300 місяців, мета – на споживчі потреби, спосіб видачі – безготівковий, процентна ставка фіксована, розмір залежно від типу картки, порядок повернення – щомісячний, передбачено пеня за порушення виконання зобов`язань); підписано ОСОБА_1 «Електронний підпис: 627284 НОМЕР_1 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01»;

- Заява на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» №010-RO-82-269352649, в якій зазначено прохання встановити ліміт кредитування до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), далі – Рахунок та/або надати кредит у розмірі та на умовах, що зазначені нижче: Тарифна модель: Кредитна картка «100 днів» Сума 10000,00 гривень, строк 198 міс.; наявні згоди та підтвердження; підписано ОСОБА_1 «Електронний підпис: НОМЕР_2 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01»;

- Додаток до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди №CMDPI 373434 від 17.04.2019 Заява про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №010-RO-82-269352649 (тип Кредиту – кредитування рахунку) від 24.04.2024, згідно якої сторони уклали цю заяву до Договору банківського обслуговування про наступне: Банк надає Клієнту Послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку (Кредит). Для надання Послуги споживчого кредиту, Банк відкриває Клієнту Картковий рахунок (далі – КР) на умовах згідно пункту 7 Заяви. На умовах Заяви, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (далі Дата початку кредитування) Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на КР, а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. зарахування коштів Кредиту на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР, із здійсненням Банком Договірного списання з КР у визначених Договором випадках, виконанні Банком інших операцій за КР відповідно до умов Договору. Зміна встановленої пунктом 3.4. Заяви процентної ставки за користування Кредитом можлива: при зміні умов кредитування «Кредитна картка» на умови «Оплата частинами» (Кредит «Оплата частинами») (підпункт 3.4.1. пункту 3.4. цієї Заяви); при реструктуризації зобов`язань Клієнта за Кредитом (пункт 1.5. Статті 1 Розділу 6 Правил); при зміні умов кредитування «Кредитна картка» на умови кредитування «Кредитний відпочинок» (пункт 2.8. Статті 2 Розділу 6 Правил). можуть бути змінені у разі зміни Банком Тарифів на ведення та обслуговування Карткових рахунків фізичних осіб (далі в цій Заяві — Тарифи) в порядку та на умовах, визначених пунктом 9 цієї Заяви. Поточний ліміт встановлюється в межах максимального ліміту Кредиту, який складає п`ятсот тисяч гривень (далі — Максимальний ліміт). Максимальний та Поточний ліміт далі по тексту Заяви — Ліміти. Розмір Поточного ліміту на Дату початку кредитування — 10000,00 гривень . Строк Кредиту становить місяців, що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (Дати початку кредитування). Зміна Строку Кредиту є можливою відповідно до порядку, зазначеному в підпункті 2.3.4. пункту 2.3. Статті 2 Розділу 6 Правил. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта про продовження в односторонньому порядку Строку Кредиту за тридцять календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься таке продовження, шляхом направлення відповідного SMS/Viber/електронного – повідомлення на номер телефону/електронну адресу, що надані Клієнтом при підписанні Заяви або інший номер телефону/електронну адресу, що надані Клієнтом в процесі обслуговування. Проценти (за користування Кредитом протягом Строку Кредиту та у разі неповернення Клієнтом Кредиту в останній день Строку Кредиту), в т.ч. за користування Недозволеним овердрафтом – процентна ставка фіксована річних; процентна ставка у разі неповернення Клієнтом Кредиту в останній день Строку Кредиту становить річних. Денна процентна ставка — 0,061%. Процентна ставка за користування сумою Кредиту «Оплата частинами» становить 0,0001% річних. Проценти нараховуються та сплачуються Клієнтом щомісяця з урахуванням Пільгового періоду в порядку, визначеному підпунктами 2.5.1. – 2.5.4. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язаний сплачувати Банку обов`язковий щомісячний платіж за користування Кредитом в розмірі від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення заборгованості за Кредитом, в т.ч. Недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5. 2.5.13. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення Кредиту та процентів за користування Кредитом не пізніше дати закінчення Строку Кредиту, а у разі його подовження в останній Робочий день Строку Кредиту; підписано ОСОБА_1 «Електронний підпис: НОМЕР_2 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01»,

- Додаток 1 до Заяви №010RO82269352649 від 24.04.2024, згідно якого сума поточного ліміту встановлена 10000,00 гривень, Строк, міс. – 198, Процентна ставка, річних - 48,00%, Розмір щомісячного платежу (від суми) – 5%, Реальна річна процентна ставка – 59,99%, денна процентна ставка - 0,061%; підписано ОСОБА_1 «Електронний підпис: 627284 +380957748453 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01»;

- Додаток 2 до Заяви N010RO82269352649 від 24.04.2024 Ліміти на здійснення операцій по Картковому рахунку з використанням платіжних карток, згідно якого встановлені Банком ліміти на отримання готівкових коштів в банкоматах та касах банків на території України: В банкоматах та касах: 100 000 грн. загальний ліміт по картковому рахунку упродовж однієї доби, для рахунків відкритих в гривні еквівалент 100 000 грн. загальний ліміт по картковому рахунку упродовж однієї доби, який відкрито в валюті; підписано ОСОБА_1 «Електронний підпис: НОМЕР_2 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01»;

- згода на обробку даних ОСОБА_1 ; «Електронний підпис: НОМЕР_2 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01»;

- Згода на обробку персональних даних та іншої інформації для участі у Програмі Mastercard Більше для власників кредитних карток ОСОБА_1 ; «Електронний підпис: НОМЕР_2 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01»;

- Корисні поради щодо користування Кредитною карткою «100 днів»; підписано ОСОБА_1 «Електронний підпис: НОМЕР_2 Позначка часу АЦСК: 24.04.2024, 10:01».

На підтвердження права вимоги позивача до відповідача за договором № 010-RO-82-269352649 від 24.04.2024 до суду надано копії наступних документів:

- договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025, укладеного між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (додаток №4 в переліку додатків до позову в електронному вигляді), відповідно до якого до останніх за плату відступається право вимоги до боржників відповідно до реєстрів прав вимоги в момент підписання відповідного реєстру, але не раніше проведення плати за відступлення;

- платіжна інструкція від 21.07.2025 (додаток №5 в переліку додатків до позову в електронному вигляді) про «Оплата за відступлення прав вимоги зг. Договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025. Без ПДВ.»;

- додаткової угоди №3 від 14.01.2026 щодо технічних помилок, допущених у реєстрах боржників (додаток №6 в переліку додатків до позову в електронному вигляді)

- витяг з Реєстру боржників від 23.07.2025 у редакції Додатку №1 до додаткової угоди №3 до договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025 за підписом сторін договору №114/2-78 F (додаток №7 в переліку додатків до позову в електронному вигляді), в якому зазначено договір №010-RO-82-269352649 від 24.04.2024 (сума 11 732,04 грн.);

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №010-RO-82-269352649 від 24.04.2024 за підписом позивача (додаток №3 в переліку додатків до позову в електронному вигляді) заборгованість клієнта станом на 31.12.2025 складає 11732,04 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту; розрахунок виконано за період з 23.07.2025 по 31.12.2025, вбачається, що додаткових нарахувань позивачем не здійснювалося.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис, електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані, будь-яка інформація в електронній формі; засіб електронного підпису чи печатки апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

Відповідно до змісту ст. 7 Закону оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст.14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Частиною 13статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З положень частини 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування»(далі також -Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За статтею 11ЗаконуУкраїни«Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIIIтапідтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),

Відповідно до частини 4 статті 263ЦПКУкраїни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215ЦКУкраїни визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 216ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі статтями 11,18ЗаконуУкраїни«Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12ЗаконуУкраїни«Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Сторони строк договору визначили, погодили строк договору, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов`язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 (н/п 4-10 цс 18).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, право вимоги позивача до відповідача.

Проте до суду не надано жодних доказів, які б належно та достовірно підтверджували факт видачі коштів за договором (відкриття рахунку/видачі банківської картки/перерахування коштів на картку), факт користування коштами (виписка по рахунку у матеріалах справи відсутня), розмір нарахованої заборгованості (наданий розрахунок не містить відомостей щодо порядку та періоду нарахування заборгованості). Позивачем клопотань про витребування відомостей до суду не подавалося.

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність відмови у задоволенні позовних вимог.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином суд вважає за доцільне процесуальні витрати позивача залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.4,5,13,76-81,178,141,258-259,263-265,268,279,280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Судові витрати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення суду виготовлено 28.09.2026.

Суддя О.О. Золотоверха