Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №645/9297/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9297/26

Провадження № 1-кп/645/556/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у залі суду в м.Харкові у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12026226220000283 від 02 вересня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вищевеселе, Великописарівського району, Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , призначеного на посаду навідника кулеметного взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 03.04.2025 Богодухівським районним судом Харківської області за ст.185, ч.4, ст.15 ч.2, ст.185 ч.4, ст.162 ч.1 ст.70 ч.1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 роки 6 місяців; звільненого 02.10.2025 з Олексіївської виправної колонії Харківської області №25 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова від 24.09.2025 року умовно-достроково в силу ст. 81-1 КК України на невідбутий строк - 3 роки 5 місяців 5 днів,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 № 292 від 03.10.2025, солдат ОСОБА_3 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду навідника кулеметного взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 68 Конституції України, ОСОБА_3 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_3 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно з ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця поводитися з гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини; не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов`язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками.

Порушуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_3 , маючи умисел на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, всупереч охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення - проступок за наступних обставин.

ОСОБА_3 умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , легкі тілесні ушкодження за наступних обставин:

28.08.2026 приблизно о 23 год. 00 хв., (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлений), ОСОБА_5 перебував у квартирі свого товариша ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , де також перебувала раніше знайома йому ОСОБА_4 .

Під час перебування у квартирі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виникли розбіжності з приводу особистих питань, унаслідок чого між ними виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин сформувався умисел спрямований на умисне нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості ОСОБА_4 .

У ході подальшого розвитку конфлікту ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, розпочав реалізацію свого протиправного наміру направленого на умисне нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості ОСОБА_4 та діючи умисно та протиправно ОСОБА_3 підійшов до потерпілої обличчям до обличчя, схопив її своєю лівою рукою за шию та утримуючи наніс останній п`ять ударів кулаком своєї правої руки по обличчю.

ОСОБА_4 намагаючись завершити конфлікт, відійшла від останнього, однак ОСОБА_3 не припиняючи своїх протиправних дій, прослідував за

ОСОБА_4 та наніс їй ще один удар кулаком лівої руки в бокову частину грудної клітки справа. Після нанесення зазначених ударів ОСОБА_3 не припинив своїх протиправних дій, а продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, схопив ОСОБА_4 лівою рукою за волосся та силоміць затягнув її до приміщення ванної кімнати, де наніс ОСОБА_4 п`ять ударів кулаком в область обличчя. Після вчинення, зазначених дій, ОСОБА_3 , впевнившись, що вчинив всі дії, направлені на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, місце події покинув.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синці в околоочних ділянках, синці по ходу правої і лівої носо-губних складок, синець на боковій поверхні грудної клітки справа – відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995); забійна рана нижньої губи зліва, забійна рана верхньої губи зліва – відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня) (п.2.3.1 «а» п. 2.3.3. Правил «судово медичного визначення ступення тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р.)

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснювала захисник – адвокат ОСОБА_7 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Потерпіла ОСОБА_4 також подала заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження. Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, дане кримінальне правопорушення вчинив в період умовно-дострокового звільнення в порядку ст. 81-1 КК України, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно, є військовослужбовцем.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставину, визнану судом такою, що пом`якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвиунвааченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Також, суд враховує, що до ОСОБА_3 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 03.04.2025. 02.10.2025 ОСОБА_3 звільнений з Олексіївської виправної колонії Харківської області №25 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова від 24.09.2025 року в силу ст. 81-1 КК України умовно-достроково на невідбутий строк - 3 роки 5 місяців 5 днів.

Протягом невідбутої частини покарання (3 роки 5 місяців 5 днів) ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення.

Згідно з ч, 1 ст. 81-1 КК України під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.

У відповідно ті до ч. 3 ст. 81-1 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно з п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення : одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Таким чином, при визначенні остаточного покарання за даним вироком, суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 03.04.2025.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено. Призначене за даним вироком покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 373, 374 382 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 03.04.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання за даним вироком рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 на виконання даного вироку, після приведення вироку до виконання.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1