Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №632/1948/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1948/26

провадження № 1-кп/632/180/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, з професійно – технічною освітою, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», обіймає посаду оператора взводу управління роти радіоелектронної боротьби, одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем свого мешкання, використовуючи технічні засоби та всесвітню мережу Інтернет, будучи адміністратором Telegram – каналу « ОСОБА_6 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 діючи умисно, з корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, розробив злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами громадян, під приводом їх збору на потреби військовослужбовців Збройних Сил України, із використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для реалізації зазначеного плану ОСОБА_4 , використовуючи належний йому мобільний телефон із доступом до мережі Інтернет, зробивши клон повідомлення із заміною посилання на банківські реквізити, що імітувало автентичність оригінального ресурсу, розмістив у спільноті Telegram – каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з назвою « ОСОБА_6 » в якому він є адміністратором та до якого мав доступ виключно він – завідомо неправдиве (фіктивне) оголошення від 13.10.2025 о 19:45, щодо збору грошових коштів на потреби військовослужбовців НОМЕР_2 ОМБР – військової частини НОМЕР_3 .

У зазначеній публікації ОСОБА_4 , не маючи на меті використання отриманих коштів за заявленим призначенням та достовірно знаючи, що фактично збір коштів ним не організовано, умисно повідомив неправдиві відомості щодо необхідності термінового збору коштів, чим створив у невизначеного кола осіб хибне уявлення про достовірність та благодійний характер такого збору.

З метою отримання грошових коштів від громадян у вказаній публікації він зазначив реквізити для їх перерахування, а саме банківський рахунок № НОМЕР_4 АТ «Універсал Банк», відкритий на ім`я його дружини ОСОБА_7 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_4

13 жовтня 2025 року потерпіла ОСОБА_8 , ознайомившись із зазначеним оголошенням обвинуваченого та будучи введеною в оману, зокрема впевненою у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань, усвідомлюючи, що вказаний збір здійснюється в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, у цей же день о 20 годині 28 хв. перерахувала грошові кошти в сумі 500 гривень на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 АТ «Універсал Банк», відкритий на ім`я ОСОБА_7 .

У свою чергу потерпілий ОСОБА_9 , 15 жовтня 2025 року ознайомившись із вказаним оголошенням обвинуваченого та будучи введеним в оману й впевненим у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань, усвідомлюючи, що зазначений збір здійснюється в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, 15 жовтня 2025 року о 21 годині 11 хв. перерахував грошові кошти в сумі 500 гривень на зазначений обвинуваченим розрахунковий рахунок.

Надалі, ОСОБА_9 будучи введеним в оману та будучи переконаним, що зібрані кошти будуть використані за їх цільовим призначенням, перерахував на той самий рахунок: 01 листопада 2025 року о 17 годині 47 хв. - 1000 гривень; 05 листопада 2025 року о 20 годині 23 хв. – 400 гривень; 06 листопада 2025 року о 22 годині 05 хв. – 360 гривень; 14 листопада 2025 року о 09 годині 49 хв. – 200 гривень, а 17 листопада 2025 року о 20 годині 32 хв. – ще 1000 гривень.

Також, 25 жовтня 2025 року потерпіла ОСОБА_10 , ознайомившись із згаданим вище оголошенням обвинуваченого та будучи введеною в оману й впевненою у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань, усвідомлюючи, що зазначений збір здійснюється в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, в цей же день о 13 годині 16 хв. перерахувала грошові кошти в сумі 1005 гривень на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 АТ «Універсал Банк», відкритий на ім`я ОСОБА_7 , зазначивши в коментарі до платежу «ЗСУ».

Окрім того, 27 жовтня 2025 року потерпілий ОСОБА_11 ознайомившись із вказаним оголошенням ОСОБА_4 та будучи введеним в оману й впевненим у виконанні обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, усвідомлюючи, що зазначений збір здійснюється в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, 27 жовтня 2025 року о 23 годині 35 хв. перерахував грошові кошти в сумі 699 гривень на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 АТ «Універсал Банк», відкритий на ім`я ОСОБА_7 .

У подальшому ОСОБА_4 , діючи з єдиним злочинним умислом, заволодів грошовими коштами потерпілих на загальну суму 5659 гривень, чим заподіяв їм матеріальну шкоду.

Після цього обвинувачений розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд, використавши їх для власних потреб, у тому числі на погашення кредитних зобов`язань перед банківськими установами.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

11 серпня 2026 року між прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025221170003097 від 05 листопада 2025 року, та підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , з наданням потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 письмових згод прокурору на укладання угоди, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно із даною угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, що йому інкримінується, зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення під час судового провадження.

Також вказаною угодою сторони узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

.

Сторонами узгоджені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Статтею 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією) (п. 1 ч. 4).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що йому інкримінується. Зазначив про те, що він щиро розкаюється у вчиненому, підтвердив обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового розслідування. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Прокурор, думку якого підтримала захисник, вважає, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між ним та ОСОБА_4 , який мав статус підозрюваного.

ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у якому беруть участь потерпілі.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданих збитків.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена за письмових згод потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на укладання відповідної угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65, 66 КК України, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про його особу, обставин, які пом`якшують покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 та призначення йому узгоджених сторонами виду і міри покарання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.

Процесуальні витрати відсутні.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 03 лютого 2026 року, з метою збереження речових доказів, накладений арешт на речі та предмети, які були виявлені та вилучені під час обшуку 28 січня 2026 року, а саме: мобільний телефон марки «Vivo», моделі «V2061», IMEI 1: НОМЕР_5 з сім карткою НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «HONOR200», IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 з сім картками НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ; грошові кошти: три купюри номіналом 1000 гривень з номерами: КГ5384058, ЗП1202856, БП9176184, одна купюра номіналом 500 гривень з номером АА8316574, три купюри номіналом 200 гривень з номерами: АП1520345, ЕД7518704, ВЛ7146105, одна купюра номіналом 100 гривень з номером АЛ0409807; банківську картку «Monobank» з номером НОМЕР_11 ; мобільний телефон марки «Tecno camon 19», моделі «TECNOC16N», IMEI 1: НОМЕР_12 , IMEI 2: НОМЕР_13 з сім карткою НОМЕР_14 ; банківську картку НОМЕР_15 банку «ПриватБанк»; грошові кошти: три купюри номіналом 100 доларів США з номерами: PE54487529C E5, PK09824552E K11, MA 33935752A A1, п`ять купюр номіналом 50 ЄВРО з номерами: UG5000932878, WB2205822393, WB5026579785, UA6111167403, VC099297371, дев`ять купюр номіналом 500 гривень з номерами: КБ2993820, МБ5478347, ЄЕ8878571, ЄЖ7579188, ЛГ76552675, ЛИ8356309, АИ4091188, ЛЕ3952221, ЕП7648125; ноутбук марки «HP», моделі «Pavilion Laptop 15-eh1xxx» з серійним номером «5CD338KDVG» з зарядним пристроєм; сім картку мобільного оператора ВФ Україна з написом « НОМЕР_16 »; сім картку мобільного оператора Лайфселл з написом « НОМЕР_17 »; карту пам`яті «Kingston» об`ємом 128 GB.

Згідно із ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність скасування арешту майна, який був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 серпня 2026 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік і шість місяців.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

На підставі ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_4 в період дії іспитового строку покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення на орган пробації за місцем проживання.

Скасувати арешт, який був накладений згідно із ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 03 лютого 2026 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Vivo», моделі «V2061», з сім карткою; мобільний телефон марки «HONOR200», з сім картками; грошові кошти: три купюри номіналом 1000 гривень з номерами: КГ5384058, ЗП1202856, БП9176184, одну купюру номіналом 500 гривень з номером АА8316574, три купюри номіналом 200 гривень з номерами: АП1520345, ЕД7518704, ВЛ7146105, одну купюра номіналом 100 гривень з номером АЛ0409807; банківську картку «Monobank» з номером НОМЕР_11 ; мобільний телефон марки «Tecno camon 19», моделі «TECNOC16N», з сім карткою; банківську картку номер НОМЕР_15 банку «ПриватБанк»; грошові кошти: три купюри номіналом 100 доларів США з номерами: PE54487529C E5, PK09824552E K11, MA 33935752A A1, п`ять купюр номіналом 50 ЄВРО з номерами: UG5000932878, WB2205822393, WB5026579785, UA6111167403, VC099297371, дев`ять купюр номіналом 500 гривень з номерами: КБ2993820, МБ5478347, ЄЕ8878571, ЄЖ7579188, ЛГ76552675, ЛИ8356309, АИ4091188, ЛЕ3952221, ЕП7648125; ноутбук марки «HP», моделі «Pavilion Laptop 15-eh1xxx» з серійним номером «5CD338KDVG» з зарядним пристроєм; сім картку мобільного оператора ВФ Україна з написом « НОМЕР_16 »; сім картку мобільного оператора Лайфселл з написом « НОМЕР_17 »; карту пам`яті «Kingston» об`ємом 128 GB, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України – повернути власникам (законним володільцям); ДВД-Р диск з інформацією щодо банківської картки № НОМЕР_18 ; ДВД-Р диск з інформацією щодо банківської картки № НОМЕР_11 , квитанції про переказ грошових коштів, скріншот переказу грошових коштів, відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1