Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №642/7252/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

28 вересня 2026 року

Справа № 642/7252/26

Провадження № 2/642/2951/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Косіневської К.Р.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в особі свого представника – адвоката Саніна А.О. до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 500,00 грн. з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 27.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування заяви зазначила, що 01.10.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який було зареєстровано у Ленінському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблено актовий запис № 426 від 01.10.2016 року. Від шлюбу у сторін народилася дитина, син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 282. Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 22.04.2026 шлюб розірвано. У зв`язку з припиненням подружніх стосунків між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 разом із сином почали проживати окремо. Будь-якої матеріальної допомоги на утримання спільної дитини, ОСОБА_2 не надає, незважаючи на те, що між сторонами по справі була досягнута усна домовленість щодо сплати відповідачем аліментів на утримання сина у розмірі 10 500,00 грн. щомісячно. Відповідач є працездатним, не має інвалідності та хронічних захворювань, які б потребували дороговартісного лікування, та його матеріальне становище є достатнім для забезпечення належного утримання власної дитини. Окрім цього інших дітей або осіб, яких відповідач відповідно до закону зобов`язаний утримувати, ОСОБА_2 не має, що у сукупності свідчить що в нього відсутні обставини, які б впливали на його можливість належним чином утримувати сина, ОСОБА_3 .

Ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова від 31 серпня 2026 року відкрито провадження по цивільній справі та її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, при цьому позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник ОСОБА_6 просили розглядати справу у їх відсутності, при цьому відповідач надав заяву про визнання позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 01.10.2016 уклали шлюб, який було зареєстровано у Ленінському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблено актовий запис № 426. Прізвища після укладення шлюбу: ОСОБА_7 і ОСОБА_7 . (а.с.7)

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , про що вчинено відповідний запис за №282. (а.с.9)

Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 22.04.2026 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. (а.с.11)

За довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб реєстру територіальної громади міста Харкова від 27.08.2026 малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.16)

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно принципу № 4 Декларації прав дитини, дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо виховання та утримання дитини, яке полягає в забезпеченні її належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням.

За ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними і чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

За вимогами ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись, як аліменти визначається судом.

За ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 3512 гривень.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У постанові від 06.11.2013 у справі №6-113цс13 Верховний Суд України висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч.2 ст.184 СК, підлягає індексації за аналогією закону згідно з п.8 ст.8 ЦПК у порядку, передбаченому законом «Про індексацію грошових доходів населення».

Враховуючи надані позивачем докази, визнання позову ОСОБА_8 , суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій сумі у розмірі 10500,00 грн., щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, з моменту подання позовної заяви – тобто з 27 серпня 2026 року.

На вимогу ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Суд вважає, що з відповідача в порядку ст.141 ЦПК України, та Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст.180, 184 СК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10500 грн. 00 коп., щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 27 серпня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Г. Проценко