Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №642/4695/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"28" вересня 2026 р.

642/4695/26

2-о/642/86/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Ольховського Є.Б.,

при секретарі Семенюк А.Є.

рзоглянувши в судовому засіданні в м. Харкові справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, без шлюбу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -

В С Т А Н О В И В:

Заявник 12.06.2026 року звернулась до Холодногірського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Московським МВ УМВС України у Харківській області від 09.09.2002), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як жінки та чоловіка без шлюбу в період з червня 1999 року до моменту смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування заяви зазначає, що у квітні 1999 року познайомилася із ОСОБА_3 . Із самого початку між ними виникла взаємна симпатія. З часом їхні стосунки розвивалися, у зв`язку з чим вони дійшли спільного рішення проживати однією сім`єю та вести спільний побут. Чоловік ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий Московським МВ УМВС України у Харківській області від 09.09.2002), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Прогрес, Покровського району, Донецької області та жінка ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 12.03.1999, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки як подружжя у період з червня 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 25 років. ОСОБА_3 з 17.11.2023 зараховано до списків особового складу та вважати таким, що з 17.11.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків, що підтверджується копією Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 64 від 17.11.2023.

ОСОБА_1 зазначила, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має юридичне значення для отримання нею статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця для отримання відповідних соціальних пільг від держави, а також отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка - ОСОБА_3 .

Ухвалою від 17.06.2026 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 .

01.07.2026р. через систему "Електронний суд" від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив, у якому заінтересована особа просила залишити заяву без розгляду, посилаючись на наявність спору про право, а також просила витребувати у військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо військового розпорядження ОСОБА_3 та інформацію з особової справи про те, кого ОСОБА_3 зазначив своїми родичами.

У письмових поясненнях від 13.07.2026р. представник заявника зазначила, що спір про право між заявницею та заінтересованими особами відсутній, оскільки такий спір має бути реальним, а не гіпотетичним. Також вказала, що між заявницею та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги. На підтвердження зазначеного посилалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024р. у справі № 560/17953/21.

Представник заявниці також повідомила, що у ОСОБА_3 немає дітей, його мати померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від 03.01.2019 серії НОМЕР_6 , а батько пішов із сім`ї майже 20 років тому, інформація про місце його перебування або проживання відсутня.

14.07.2026р. через систему "Електронний суд" від Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення, у яких заінтересована особа просила залишити заяву без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, а також відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що надані докази не підтверджують сукупності обставин спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю. Міністерство оборони України також просило витребувати інформацію щодо осіб, які можуть мати право на отримання одноразової грошової допомоги, та залучити ІНФОРМАЦІЯ_6 як заінтересовану особу.

У судове засідання 14.07.2026р. з`явились заявниця ОСОБА_1 , її представник - адвокат Ковальова А.О., заінтересована особа - ОСОБА_2 , та свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Представник заінтересованої особи - Міністерство оборони України в судове засідання 14.07.2026р. не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції в електронний кабінет ЄСІТС, у письмових поясненнях від 13.07.2026 виклав прохання проводити розгляд справи без уповноваженого представника.

Представник заінтересованої особи - Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання 14.07.2026р. не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції в електронний кабінет ЄСІТС, жодних заяв та клопотань з процесуальних питань на адресу суду не надіслав.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання 14.07.2026р. не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції в електронний кабінет ЄСІТС, у відзиві на заяву від 01.07.2026р. прохав проводити розгляд справи без уповноваженого представника.

У судовому засіданні 14.07.2026р. було допитано в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також отримано особисті пояснення заявниці ОСОБА_1 , які пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка з червня 1999 року спочатку з батьками ОСОБА_1 , а згодом переїхали в квартиру, що належить на праві власності батьку Заявниці за адресою: АДРЕСА_1 . З стосунків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зрозуміло, що вони вели спільний побут та мали спільний бюджет.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 14.07.2026р. витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо військового розпорядження ОСОБА_3 та інформацію з особової справи про те, кого ОСОБА_3 зазначив своїми родичами.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 14.07.2026р. витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_8 - інформацію щодо звернення членів сім`ї ОСОБА_3 з метою оформлення документів для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р.

Листом від 27.07.2026 № 9911/С ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що члени сім`ї загиблого військовослужбовця, солдата ОСОБА_3 , із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_8 не зверталися. Водночас до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов запит від ІНФОРМАЦІЯ_9 у зв`язку зі зверненням брата загиблого ОСОБА_2 щодо надання документів, необхідних для оформлення одноразової грошової допомоги. На виконання запиту ІНФОРМАЦІЯ_10 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_9 наявні документи, що стосуються загиблого військовослужбовця.

24.08.2026р. на виконання ухвали суду від 14.07.2026р. військова частина НОМЕР_1 повідомила, що ОСОБА_3 особистого розпорядження не залишав, а в анкеті у графі "склад сім`ї" вказав дружиною ОСОБА_1 , з якою перебував у цивільному шлюбі. Згідно з анкетою ОСОБА_3 від 17.11.2023 у графі "Сімейний стан" ним зазначено "цивільний шлюб", а у графі "Склад сім`ї" дружиною зазначено ОСОБА_1 із зазначенням її номера телефону.

26.08.2026р. до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , який є братом ОСОБА_3 . ОСОБА_2 підтримав заяву ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як жінки та чоловіка без шлюбу з червня 1999 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 та проти задоволення заяви не заперечував.

Дослідивши матеріали справи. Допитавши свідків судом встановлено що заява підлягає задоволкенню за наступним:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 12.03.1999, є громадянкою України, про що в матеріалах справи наявні копії паспорту та ідентифікаційного коду заявниці.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Московським МВ УМВС України у Харківській області 09.09.2002.

Фактично проживати однією сім`єю як чоловік та жінка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стали з червня 1999 року з батьками ОСОБА_1 , а згодом переїхали в квартиру, що належить на праві власності батьку Заявниці за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .. Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільний побут та мали спільний бюджет.

Факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу підтверджується також спільними світлинами та відео ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вдвох та з друзями і сім`єю.

Згідно зі Свідоцтвом про хрещення ОСОБА_6 від 10.11.2007 ОСОБА_3 10.11.2007 став хрещеним батьком ОСОБА_6 - племінниці заявниці.

На підтвердження спільного бюджету та взаємного піклування заявниця надала виписку по картці ОСОБА_1 за період з 30.11.2023 до 24.08.2024 АТ КБ "ПриватБанк" та квитанції про перерахування грошових коштів від ОСОБА_3 заявниці. Після ІНФОРМАЦІЯ_3 заявниця неодноразово переказувала кошти на рахунок ОСОБА_3 .

До матеріалів справи також надано інформацію про посилки, які ОСОБА_3 надсилав заявниці з міста Черкаського до міста Харкова та з міста Покровська Донецької області до міста Харкова.

На підтвердження ведення спільного господарства заявниця надала копії чеків та гарантійних талонів на товари, які, за її поясненнями, були придбані нею та ОСОБА_3 разом як сім`єю, зокрема на DVD-програвач від 04.07.2006, телефонний апарат від 01.02.2011, соковижималку SCARLETT S, холодильник SAMSUNG від 10.03.2012, плиту газову NORD від 12.11.2011, телевізор Thomson від 15.07.2005.

Заявниця надала копії квитанцій про зарахування грошових коштів на її рахунок як фінансової допомоги від КП "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ", де до призову працював ОСОБА_3 на посаді фахівця з озеленення (озеленювача).

У листопаді 2023 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідно до Указа Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" та призначено на посаду номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_13 ВОС-НОМЕР_9 військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , про що в матеріалах справи наявна копієя Довідки (Форма 5) від 08.12.2023 № 173.

Починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не виходив на зв`язок, у зв`язку з чим Заявниця розпочала пошук ОСОБА_3 , зокрема розмістила фото та інформацію про свого цивільного чоловіка, а саме: "Допоможіть знайти чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_15 н.п. Прогрес Покровський напрямок" в одному із телеграм-каналів "ІНФОРМАЦІЯ_12".

Окрім здійснення пошуку за допомогою розміщення інформації в телеграм-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_12 ", заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У Сповіщенні сім`ї № 381 від 13.08.2024 Заявницю як цивільну дружину було сповіщено про те, що її цивільний чоловік - стрілець, помічник гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_14 військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісти зник під час ведення бойових дій в районі н.п. Прогрес, Покровського району Донецької області.

У ІНФОРМАЦІЯ_11 , окрім повідомлення про зникнення безвісти свого цивільного чоловіка - ОСОБА_3 та отримання Сповіщення сім`ї № 381 від 13.08.2024, заявниця як цивільна дружина (визначена в Акті як близький родич - цивільна дружина) ОСОБА_3 була ознайомлена з Актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 .

Зі змісту вказаного Акта за результатами розслідування запропоновано вважати стрільця - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_14 солдата ОСОБА_3 таким, що зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 09.00 в населеному пункті Прогрес Покровського району Донецької області внаслідок активних бойових дій з боку ворога під час виконання ним бойового завдання пов`язаного із захистом територіальної цілісності та недоторканості України, у бойовій обстановці, у складі сил та засобів, залучених до відсічі та стримування збройної агресії російської федерації

20.08.2024 заявниця звернулася до Відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області із заявою про те, що її чоловік, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти в ході бойових дій, перебуваючи поблизу н.п. Прогрес, Покровського р-н, Донецької обл. ЖЄО 11535 від 20.08.2024.

21.08.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12024221220001310 на підставі заяви потерпілого - ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України.

У Лікарському свідоцтві про смерть (остаточне) № 1138 від 24.10.2025 № 20250125010000097, зазначено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Прогрес, Покровського району, Донецької області, а саме - загинув в зоні бойових дій, причина смерті - вибухова травма із залученням декількох ділянок тіла.

08.11.2025 видано Свідоцтво про смерть, Серія НОМЕР_8 , Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яким зареєстровано смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Прогрес Покровського району Донецької області.

Суд приймає до уваги, що відомості про ОСОБА_1 як цивільну дружину ОСОБА_3 містяться не лише у документах та відомостях, наданих заявницею, а й у складеній самим ОСОБА_3 анкеті від 17.11.2023, у відповіді військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2026, у Сповіщенні сім`ї № 381 від 13.08.2024 та Акті службового розслідування військової частини НОМЕР_1 .

Суд прийшов до висновку, що, встановлення факту, про який ОСОБА_1 просить суд, у даному випадку має юридичне значення для отримання нею грошових сум, призначених до виплати в якості одноразової грошової допомоги, бо відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII, п.2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 встановлено право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги жінки (чоловіка), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

14.07.2026 року допитаний в судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 підтвердив суду, що чоловік ОСОБА_3 та жінка ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, спільний побут, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки як подружжя у період з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

14.07.2026 року допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила суду, що чоловік ОСОБА_3 та жінка ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, спільний побут, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки як подружжя у період з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

14.07.2026 року допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила суду, що чоловік ОСОБА_3 та жінка ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, спільний побут, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки як подружжя у період з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

14.07.2026 року допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила суду, що чоловік ОСОБА_3 та жінка ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, спільний побут, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки як подружжя у період з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

14.07.2026 року допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив суду, що чоловік ОСОБА_3 та жінка ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, спільний побут, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки як подружжя у період з червня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Суд приймає до уваги копії спільних фотографій та відео, які наявні в матеріалах справи з огляду на те, що на них відображено заявницю разом з чоловіком ОСОБА_3 .

З огляду на оцінку доказів у сукупності, суд приймає, надані заявницею вищенаведені достовірні, належні та достатні докази, які підтверджують факт, що має юридичне значення для заявниці, а саме проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків.

Суд звертає увагу на тому, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

За вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що жінка ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 12.03.1999, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та чоловік ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий Московським МВ УМВС України у Харківській області від 09.09.2002), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Прогрес, Покровського району, Донецької області проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без зареєстрованого шлюбу в період з червня 1999 року до моменту смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд приходить до висновку, що спір між заявницею та заінтересованою особою ОСОБА_2 , відсутній, бо останній не заявляв про нього в рамках судового провадження, що взято до уваги судом.

Суд вважає, що між заявницею та заінтересованою особою Міністерство оборони України, Військовою частиною НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки останні не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Вказане узгоджується з позицією та висновком Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 519/339/23 (61-15687св23), який суд відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України враховує при прийнятті рішення.

У таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, чого судом в цій справі не встановлено.

Заінтересовані особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не є суб`єктами отримання такої соціальної допомоги.

Аргументи Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про наявність спору про право та недостатність доказів самі собою не спростовують встановлених судом фактичних обставин і не є підставою для залишення заяви без розгляду.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.1 ст.294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Згідно з ч.2 ст.294 ЦПК України, з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

18 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Також Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

Отже, судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно п. 3 ст. 4 Сімейного кодексу України, кожна особа має право на проживання в сім`ї.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки.

Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. № 2011-XII, дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII, у випадках, зазначених у п. п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII виходить, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 1 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.

Частиною 6 та 8 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.

Абзацом 1 пункту 2 абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі "Постанова") передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

У постанові Верховного Суду по справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22) від 20 березня 2023 року, суд зазначив, що належними та допустимими доказами проживання однією сім`єю є, зокрема: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого, чеки, квитанції, свідоцтва про право власності, заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

У постанові Верховного Суду по справі № 664/1206/19 (провадження № 61-6394св21) від 26 липня 2022 року, суд дійшов до висновку, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Верховний Суд у постанові по справі № 531/295/19 від 08 грудня 2021 року, суд дійшов до висновку вказавши наступне: для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться: показання свідків про спільне проживання фактичного членів сім`ї та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 01.01.2012р., доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо).

Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У Постанові від 30.05.2024 року у справі № 990/49/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла обґрунтованого висновку про те, що як обов`язок із доказування потрібно розуміти закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи, що встановлення факту спільного проживання разом однією сім`єю, про який просить заявниця, породжує юридичні наслідки, його підтвердження необхідне для отримання нею як членом сім`ї загиблого військовослужбовця грошової допомоги, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимоги в заяві ОСОБА_1 .

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну "сімейне життя", вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які заявниця посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 315, 318, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий Московським МВ УМВС України у Харківській області від 09.09.2002), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Прогрес, Покровського району, Донецької області та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 12.03.1999, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з червня 1999 року до моменту смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення виготовлене 28.09.2026р.

С У Д Д Я Є. Ольховський