Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №953/2405/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2405/26

н/п 2/953/2317/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Дяченка О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Засєєвої С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 процентів річних та інфляційних втрат, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 процентів річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 429 323,87 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 17.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі – ПАТ «КБ «Надра», Банк) та ОСОБА_1 (далі – Позичальник, Боржник-1, Відповідач-1) було укладено кредитний договір № 511/П/42/2007-840, відповідно до умов якого банком надано позичальнику кредитні кошти у сумі 44 714,04 доларів США під 12,39 % річних строком до 12.12.2027.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 17.12.2007 між Банком та ОСОБА_2 (далі – Поручитель, Боржник-2, Відповідач-2) було укладено Договір поруки, згідно якого Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі (п. 1.2. Договору поруки), Позичальник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

У зв`язку з невиконанням Боржниками умов Кредитного договору ПАТ «КБ «Надра» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц позовні вимоги Банку задоволено частково – стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» загальну заборгованість за кредитним договором від 17.12.2007 у розмірі 1 602 335,84 грн, що включає заборгованість за кредитом – 952 007,08 грн, за відсотками – 563 637,00 грн, пенею – 38 176,13 грн, штрафом – 48 515,63 грн.

Враховуючи ті обставини, що ПАТ «КБ «Надра» перебувало на стадії ліквідації і діяло відповідно до вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу права вимоги переможцем аукціону став учасник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» (далі – ТОВ «Світ Фінансів», Новий кредитор, Позивач).

На підставі вищенаведеного, 09.01.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» був укладений Договір № GL3N212458 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі – Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами), в результаті чого ТОВ «Світ Фінансів» набуло права вимоги до Відповідача-1 за Кредитним договором та договорами забезпечення, в тому числі до Відповідача-2 за Договором поруки.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц Відповідачами ані в добровільному порядку, ані в примусовому порядку виконано не було, у зв`язку з чим кредитна заборгованість не була погашена, що порушує права та законні інтереси Позивача – ТОВ «Світ Фінансів», як Кредитора за Кредитним договором № 511/П/42/2007-840 від 17.12.2007.

Внаслідок чого у Кредитора виникло право вимоги на стягнення суми боргу з урахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки зобов`язання Боржників є триваючим, разом з тим Відповідачі не виконали рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц, враховуючи, що право на позов про стягнення коштів в порядку статті 625 ЦК України обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову, з врахуванням п. 12 та п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо призупинення строку позовної давності, а також п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, то період за який Позивач просить стягнути з Відповідачів:

-3 % річних за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у сумі 115 368,18 грн;

-інфляційні втрати з 01.10.2019 по 23.02.2022 у сумі 313 955,69 грн.

Загальна сума заборгованості, на яку підлягають нарахуванню інфляційні втрати та 3 % річних, встановлена рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц – 1 602 335,84 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом)сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалися, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідачів, зокрема, поштові конверти з відміткою про повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно з усталеною практикою Верховного Суду вважається належним повідомленням.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, виклик відповідачів здійснювався відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. В матеріалах справи наявні докази повідомлення відповідачів через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» загальну заборгованість за кредитним договором від 17.12.2007 у розмірі 1 602 335,84 грн, що включає заборгованість за кредитом – 952 007,08 грн, за відсотками – 563 637,00 грн, пенею – 38 176,13 грн, штрафом – 48 515,63 грн. Дата набрання рішенням законної сили: 11.11.2015 (а.с. 15-17).

Згідно ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

09.01.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» укладений Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N212458 (а.с. 18-19).

Як слідує з умов п. 2.2. Договору № GL3N212458 від 09.01.2020, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойки у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо (а.с. 18 зв.с.).

На виконання вимог п. 4.1. Договору № GL3N212458 від 09.01.2020, позивачем надано платіжну інструкцію № 1384 від 08.01.2020 на суму 21 407 306,11 (призначення платежу: оплата за лот № GL3N212458, ТОВ «СВІТ ФІНАНСІВ», ЄДРПОУ: 39726558, протокол № UA-EA-2019-11-05-000013-а выд 09.12.2019 р., для зарах. на рах. НОМЕР_1 , без ПДВ.) (а.с. 22).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № GL3N212458 про відступлення прав вимоги від 09.01.2020, до ТОВ «Світ Фінансів» перейшло право вимоги за кредитним договором № 511/П/42/2007-840 від 17.12.2007 до боржника ОСОБА_1 та за договором поруки від 17.12.2007 до боржника ОСОБА_2 (а.с. 20-21).

Станом на даний час, рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц не виконане.

Предметом позову у даній справі є стягнення боргу на підставі ст. 625 ЦК України, а саме 3 процентів річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання, а саме виплати грошових коштів за кредитним договором № 511/П/42/2007-840 від 17.12.2007, за рішенням суду.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника

За змістом положень ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду є, зокрема, відшкодування збитків та матеріальних втрат кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом положень ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Отже, положення ст. 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, норма ст. 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три процента річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р).

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Таким чином, інфляційне збільшення нараховується на суму боргу і є видом відшкодування втрат при недобросовісному виконанні грошових зобов`язань.

Судом встановлено, що станом на день звернення позивача з даним позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 неналежним чином не виконували зобов`язання за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц, заборгованість останніх становить 1 602 335,84 грн, а отже позивач набув право нараховувати 3 проценти річних та індекс інфляції в порядку ст. 625 ЦПК України.

Позивачем надано розрахунки суми 3 процентів річних та суми інфляційних втрат за період з 01.10.2019 по 23.02.2022, у відповідності до яких, позивачем нараховано 3 проценти річних у сумі 115 368,18 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 313 955,69 грн.

Перевіривши математичний підхід до розрахунку сум заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у період з 01.10.2019 по 23.02.2022, суд приходить до висновку про правильність такого розрахунку та грошових сум, визначених за ним, у зв`язку з чим, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 3 проценти річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 429 323,87 грн.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено спеціальне звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання кредитного (позикового) грошового зобов`язання у період дії воєнного, надзвичайного стану та у визначений законом строк після його припинення або скасування.

Однак із розрахунку позивача вбачається, що останнім днем нарахування є 23 лютого 2022 року. Отже, жодні інфляційні втрати або три проценти річних за період починаючи з 24 лютого 2022 року позивачем у цій справі не заявлені.

За таких обставин пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не є підставою для зменшення заявленої до стягнення суми, оскільки весь спірний період передує періоду, на який поширюється відповідне спеціальне звільнення від відповідальності.

Питання позовної давності суд відповідно до ст. 267 ЦК України може вирішувати тільки за заявою сторони у справі.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що оскільки рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц не виконане, позивачем правомірно нараховано 3 проценти річних та інфляційні втрати за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у загальному розмірі 429 323,87 грн, з яких: 313 955,69 грн – інфляційні втрати; 115 368,18 грн – 3 проценти річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Матеріалами справи підтверджується існування договору поруки та судового рішення щодо забезпеченого ним кредитного зобов`язання. Нарахування за статтею 625 ЦК України у цій справі є наслідком прострочення виконання того самого грошового зобов`язання, яке не припинилося належним виконанням.

З огляду на зміст установлених правовідносин та відсутність у досліджених матеріалах доказів припинення поруки щодо присудженого грошового зобов`язання, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідачів солідарного обов`язку щодо сплати обґрунтовано нарахованих сум за частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого існує солідарна заборгованість у загальному розмірі 1 602 335,84 грн, встановлена рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 у справі № 640/11181/14-ц, суд дійшов висновку про правомірність та правильність нарахування 3 процентів річних та інфляційних втрат за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у загальному розмірі 429 323,87 грн, з яких: 313 955,69 грн – інфляційні втрати; 115 368,18 грн – 3 проценти річних від простроченої суми заборгованості.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, а тому з відповідачів підлягає стягненню інфляційні втрати за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 313 955,69 грн та 3 проценти річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 115 368,18 грн, тобто позовні вимоги ТОВ «Світ Фінансів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 процентів річних та інфляційних втратпідлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами щодо судового збору, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6 439,86 грн, у рівних частках по 3 219,93 грн, з кожного.

На підставі викладеного, враховуючи ст. 554, 611, 625 ЦК України та керуючись ст. 4, 12, 13, 78, 81, 83, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» інфляційні втрати за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 313 955,69 грн та 3 проценти річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.10.2019 по 23.02.2022 у розмірі 115 368,18 грн.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» витрати зі сплати судового збору у сумі 6 439,86 грн, у рівних частках по 3 219,93 грн, з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», ЄДРПОУ 39726558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 25.09.2026.

Суддя О.М. Дяченко