Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №621/3595/25 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №621/3595/25

Суддя: Філіп'єва В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/3595/25

Провадження 2-о/621/23/26

14 вересня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання - А. Головіної,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - В. Маюрнікова (в режимі відеоконференції),

заінтересована особа 1: Міністерство Оборони України, представник - ОСОБА_2 (не з`явився),

заінтересована особа 2: ОСОБА_3 ,

заінтересована особа 3: Військова частина НОМЕР_1 (представник не з`явився)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 ,

про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання в період з 01.04.2020 року по 26.04.2025 року однією сім`єю як дружини і чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 26.04.2025 року.

В обґрунтування заяви вказала, що у 2019 році вона познайомилася з ОСОБА_5 , після чого в них виникли романтичні стосунки. На той час заявниця була вдовою, оскільки її чоловік помер у лютому 2016 року. ОСОБА_6 також розірвав свій попередній шлюб у грудні 2016 року. З квітня 2020 року заявниця і ОСОБА_6 почали спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та жінка за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, що належав заявниці. Разом вони вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та мали один до одного взаємні права і обов`язки, притаманні подружжю. В період з 17.08.2020 по 27.08.2020 року заявниця перенесла оперативне втручання з приводу онкологічного захворювання, в подальшому до жовтня 2020 року перебувала на амбулаторному лікуванні у відділенні радіаційної онкології, і весь цей час ОСОБА_6 повністю матеріально утримував її і доглядав як чоловік дружину. 09.10.2024 року ОСОБА_6 був призваний на військову службу за мобілізацією, та проходив військову службу у частинах НОМЕР_2 та НОМЕР_1 . В цей час вона, як дружина, постійно надсилала йому посилки з продуктами та іншими необхідними речами, а ОСОБА_6 надсилав їй гроші зі своєї заробітної плати.

07.05.2025 року заявниця отримала сповіщення № 84б/1417 з ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що її чоловік солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в районі н.п Демидівка Красноярузького району Білгородської області (рф).

20.05.2025 року заявниця звернулася до відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з заявою про зникнення безвісти ОСОБА_7 , за фактом чого відомості внесено до ЄРДР № 12025221260000267 за ч.1 статті 115 Кримінального кодексу України.

Крім того, заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про виплату їй грошового забезпечення, належного ОСОБА_8 , як члену сім`ї зниклого військовослужбовця, однак їй в усному порядку було відмовлено в зв`язку з відсутністю факту реєстрації шлюбу в установленому законом порядку.

Отже, встановлення факту проживання заявниці з ОСОБА_5 , який безвісно зник 26.04.2025 року, однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, необхідно їй для подальшого розшуку та представництва його інтересів, а також для отримання посвідчення члена сім`ї (дружини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби. Встановлення юридичного факту в подальшому буде підставою для отримання нею пільг, передбачених чинним законодавством. Крім того, встановлення факту дозволить їй набути статусу члена сім`ї загиблого (безвісно зниклого) військовослужбовця та реалізувати своє право на звернення до відповідних органів з метою отримання одноразової грошової допомоги, а також передбачених чинним законодавством пільг, гарантій та компенсацій, відтак встановлення цього факту має для неї юридичне значення. (а.с. 1-5)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.11.2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що заява ОСОБА_1 не може бути розглянута в порядку окремого провадження та підлягає залишенню без розгляду, оскільки при встановленні факту визнання заявниці членом сім`ї військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання грошової допомоги, і вказаний факт повністю заперечується Міністерством оборони, а отже фактично існує спір про право, а тому вказані вимоги мають розглядатися в порядку позовного провадження, в зв`язку з чим просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду та вирішити це питання без його участі.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_4 та її представник - адвокат В.Маюрникова наполягали на задоволенні заяви, з підстав викладених вище.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що є матір`ю зниклого без вісти ОСОБА_11 , та визнала факт спільного проживання в період з 01.04.2020 року по 26.04.2025 року однією сім`єю як дружини і чоловіка без реєстрації шлюбу заявниці ОСОБА_1 , та свого сина ОСОБА_5 , який зник безвісти 26.04.2025 року. Зазначила, що ОСОБА_6 з квітня 2020 року постійно проживав із заявницею в неї в будинку, вони вели разом спільний бюджет, ОСОБА_5 опікувався сином заявниці як батько, та допомагав ОСОБА_13 під час її хвороби. Саме тому, у своєму особистому розпорядженні на випадок загибелі син зазначив членом своєї сім`ї заявницю, і вона проти цього факту не заперечує.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підтвердили факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_5 з квітня 2020 року по 26.04.2025 року як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу .

Заслухавши пояснення заявниці, її представника, свідків, заінтересовану особу, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено, що:

Згідно паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_3 , виданого 28.06.1996 року Харківським РВ УМВС України в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_4 заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 6-8, 10)

Згідно Довідки від 16.07.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 (а.с.9)

Чоловік заявниці ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 07 від 11.02.2016 року (а.с.12)

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 02.11.1999 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13-15)

06.12.2016 року ОСОБА_5 розірвав шлюб з ОСОБА_17 , що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_8 , виданим Харківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 124 від 06.12.2016 (а.с.11)

07 травня 2025 року заявниці ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім`ї № 84б/1417 про те, що її чоловік, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в районі н.п Демидівка Красноярузького району Білгородської області (рф). Вказане сповіщення є підставою для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг у встановленому законодавством порядку (а.с.16)

З наведеного вбачається, що сам військовослужбовець ОСОБА_6 зазначив заявницю ОСОБА_1 як члена своєї сім`ї - дружину, якій, в разі його загибелі чи зникнення безвісти, військова частина має надіслати відповідне сповіщення.

Вказана обставина підтверджується також Особистим розпорядженням, підписаним ОСОБА_5 26.02.2025 року, яким він на випадок своєї загибелі (смерті), потрапляння у полон, зникнення безвісти, просив належні від держави виплати, одноразову грошову допомогу та інші виплати розподілити ОСОБА_1 (100 відсотків) (а.с.17)

Згідно Витягу з ЄРДР № 12025221260000267, заявниця ОСОБА_4 20.05.2025 року звернулася до відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про те, що її чоловік, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в районі н.п Демидівка Красноярузького району Білгородської області (рф). (а.с.18)

Відповідно до Акта фактичного проживання особ на території Безлюдівської селищної ради від 21.05.2025 року, складеного депутатом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області А.Канунніковим в присутності свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , у результаті обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , за вказаною адресою без реєстрації фактично проживають: ОСОБА_1 , цивільна дружина, інвалід ІІІ групи, та ОСОБА_5 , цивільний чоловік, власник домоволодіння (а.с. 19)

Заявниця ОСОБА_4 особисто оплачує комунальні послуги на утримання будинку за адресою АДРЕСА_3 , за місцем спільного проживання з ОСОБА_5 , що підтверджується копіями платіжних квитанцій, доданих до матеріалів справи (а.с.26-30)

Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 3328, ОСОБА_1 , в період з 11.06-20.06.2024, 24.07.2024 по 04.09.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня) (а.с.20 - 24)

Згідно Довідки МСЕК серії 12ААВ №334064, заявниці ОСОБА_1 безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.25)

На підтвердження факту спільних обов`язків, притаманних подружжю, заявницею до матеріалів справи надані копії квитанції поштових посилок, відправлених нею ОСОБА_5 до місця несення служби у Сумській області, виписку з карткового рахунку заявниці з підтвердженням факту перерахування грошових коштів від ОСОБА_5 , спільні фотографії (а.с.31-40)

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 статті 293 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені, зокрема, факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.5 ч.1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський Суд з прав людини у справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006), розглядаючи подібні правовідносини вказав, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:

• має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років);

• мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);

• відсутній спір про право.

У даній справі належними й допустимими доказами підтверджено, що заявниця ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з квітня 2020 року по день зникнення безвісти останнього 26.04.2025 року спільно проживали за однією адресою як чоловік та жінка, мали спільний бюджет, взаємні права і обов`язки по догляду та утриманню, притаманні подружжю, що підтверджено також показаннями свідків, а також заінтересованою особою ОСОБА_3 , яка є матір`ю військовослужбовця.

Заявниця та ОСОБА_5 не перебували на момент встановлення факту в інших шлюбних відносинах.

Метою звернення заявниці до суду є підтвердження факту спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, що в подальшому надасть їй право мати пільги та соціальні виплати як дружині військовослужбовця, який зник безвісти.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2, заперечуючи проти встановлення вказаного факту, зазначив, що Міністерство оборони України не визнає вказаний факт, оскільки при встановленні факту визнання заявниці членом сім`ї військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання грошової допомоги, і при цьому жодного доказу, який би спростовував факт спільного проживання заявниці та військовослужбовця не навів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року по цивільній справі №560/17953/21, вирішуючи аналогічну ситуацію, вказала, що «між заявницею та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки заявниця не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги. …Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства»

Отже, заперечення представника Міністерства оборони України не містять інших обставин, які б свідчили про існування спору про право, а тому до уваги судом не приймаються.

Метою встановлення факту проживання заявниці з військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу є необхідність реалізації права на оформлення пільг і соціальних виплат, отже такий факт породжує юридичні наслідки; а чинним законодавством не передбачено іншого, ніж судовий, порядку встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За приписами ч.7 статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі в порядку окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 258-259, 263-265, 272, 273, 293, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу в період з 01.04.2020 року по 26.04.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 26.04.2025 року.

Учасники справи мають право оскаржити рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса фактичного проживання, як ВПО: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа 1 - Міністерство оборони України, ЄДРПОУ НОМЕР_10.

Заявник 2 - ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ,

Заінтересована особа 3 - Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 .

Повний текст рішення складено 23.09. 2026 року.

Суддя В.Філіп`єва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua