Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №403/461/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Устинівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №403/461/26

Суддя: Атаманова С. Ю.

Справа №403/461/26 провадження № 3/403/121/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов від відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно

відомостей, зазначених в протоколі,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та

реєстрації:

АДРЕСА_1 , громадянство

України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 16

жовтня 2023 року органом 3533), безробітного

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №841021, складеного 28 червня 2026 року старшим інспектором СРПП ВП №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) капітаном поліції Кухарцем С.В. з доданими до нього матеріалами, 28 червня 2026 року о 01 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр-н ОСОБА_1 умисно висловлював погрози, образи та виганяв з дому свою співмешканку - гр-нку ОСОБА_2 , яка проживає разом із ним за вказаною адресою, завдавши їй емоційної невпевненості та побоювань за життя та здоров`я, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання по розгляду справи 25 вересня 2026 року гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, повідомлявся в передбаченому законом порядку.

Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.

В судове засідання по розгляду справи гр-нка ОСОБА_2 , не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась в порядку, передбаченому законом. Будь-яких заяв та клопотань суду не подала.

При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з’ясуванні цих обставин, суддя повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом диспозиції ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2026 року, яка набрала законної сили 17 лютого 2026 року (справа №403/12/26), гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, за фактом вчинення ним домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , як жінки, з якою він спільно проживає, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн..

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №841021 від 28 червня 2026 року, гр-н ОСОБА_1 умисно висловлював погрози, образи та виганяв з дому свою співмешканку - гр-нку ОСОБА_2 , яка проживає разом із ним, завдавши їй емоційної невпевненості та побоювань за життя та здоров`я.

Зі змісту протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (та іншу подію) та письмового пояснення гр-нки ОСОБА_2 від 28 червня 2026 року вбачається повідомлення нею обставин конфлікту з гр-ном ОСОБА_1 , зокрема про образи ним її нецензурною лайкою, висловлювання ним погроз на її адресу, а також вигнання її з дому.

Разом з тим, наведені письмові матеріали переважно відтворюють обставини побутового конфлікту між особами, які проживають одніє сім`єю, та суб`єктивну їх оцінку потерпілою ОСОБА_2 , оскільки не містять конкретних відомостей, які б давали суду можливість встановити, в чому саме проявилася зазначена в протоколі шкода її психічному здоров`ю та якими об`єктивними даними підтверджується настання цієї шкоди.

З рапорту інспектора СРПП ВП №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Горбатюка І.А. вбачається, що під час реагування на повідомлення про вчинення домашнього насильства гр-н ОСОБА_1 усно повідомив, що дійсно напередодні вживав алкогольні напої та висловлював нецензурну лайку, однак заперечив, що такі висловлювання були адресовані гр-нці ОСОБА_2 ..

Відповідно до п.1 розділу ІІ «Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

З доданої до протоколу форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28 червня 2026 року вбачається, що за всіма зазначеними у ній факторами небезпеки/ризику (з першого по двадцять сьоме питання) проставлені відповіді «Ні» і будь-яких додаткових обставин, які турбують постраждалу особу щодо її безпеки, не зазначено.

Разом з тим, поліцейським у цій же формі визначено середній рівень небезпеки та зазначено про винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Підстав, виходячи з яких, за відсутності будь-яких факторів небезпеки, поліцейським було визначено саме середній рівень небезпеки для постраждалої особи, зі змісту наведеної вище форми оцінки ризиків не вбачається.

Крім того, доданий до матеріалів справи терміновий заборонний припис стосовно кривдника містить неузгоджені між собою відомості щодо дати події: у відомостях про вчинення психологічного насильства зазначено «28.06.2026 01:00:00», тоді як у подальшому викладі обставин зазначено «28.08.2026 року близько 1 години», незважаючи на те, що сам припис винесено 28 червня 2026 року.

З дослідженого судом відеозапису з технічного носія (DVD-диску), доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається спілкування працівників поліції з гр-нкою ОСОБА_2 , під час якого остання повідомляє, що цілу ніч не спала, оскільки гр-н ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, «доставав» її, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував їй.

Разом з тим, безпосередньо з відеозапису не вбачається проявів у гр-нки ОСОБА_2 пригніченого чи розгубленого стану, страху, емоційної невпевненості або нездатності захистити себе.

Під час спілкування з працівниками поліції гр-нка ОСОБА_2 перебуває за адресою свого проживання, активно спілкується з працівниками поліції, самостійно та послідовно викладає обставини події, висловлює свої претензії гр-ну ОСОБА_1 та продовжує вступати з ним у словесний конфлікт навіть в присутності працівників поліції.

При цьому відеозапис не містить інших об`єктивних відомостей, які б підтверджували виникнення у гр-нки ОСОБА_2 внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдання шкоди її психічному здоров`ю.

Сам по собі факт конфлікту між особами, які проживають однією сім`єю, висловлювання ними на адресу один одного нецензурних слів та різного роду погроз, без встановлення та підтвердження належними і достатніми доказами настання передбачених законом наслідків таких дій (шкоди психічному здоров`ю), не є достатнім для висновку про наявність в діях особи об`єктивної сторони домашнього насильства психологічного характеру.

При цьому формальний підхід до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, позбавляє суддю можливості самостійно встановити наявність в діях гр-на ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони психологічного насильства або будь-якого іншого виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським обставин події, що мала місце 28 червня 2026 року за участі гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковою ознакою психологічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, наявність якого під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суддя приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру стосовно гр-нки ОСОБА_2 , як жінки, з якою він спільно проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення стосовно гр-нки ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру в розумінні вимог ч.3 ст.173-2 КУпАП та п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, ч.ч.1-3 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua