Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №398/1353/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1353/26

провадження №: 3/398/395/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Дубровської Н.М., за участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р., захисника Клименко Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 20.01.2026 року о 15-18 годині в м. Олександрія по автодорозі М-30 Київ-Стрій-Умань-Дніпро-Ізварино, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ Део державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, порушення координації рухів, млява мова. Від проходження освідування відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Даними діями водія порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Представник Клименко Т.В. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі на підставі п.1.ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на те, що однією з обов`язкових умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є обставина керування транспортним засобом. Відповідно, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган. Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає підстави для законної зупинки транспортного засобу. Проте матеріали справи не містять жодних доказів законності зупинки транспортного засобу.

Відповідно до п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція), включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Однак, ознайомившись із наявними в матеріалах справи відеофайлами, очевидною є фіксація в більшості розмов поліцейських зі сторонніми особами, проте, не з самим ОСОБА_2 , що свідчить про неможливість перевірки обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Водночас сам протокол не може бути доказом вини особи у вчиненні правопорушення. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Натомість, жодні ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 конкретно не повідомлялись, а під час спілкування із поліцейськими, як вбачається з вказаних відеофайлів, у нього відсутні будь-які ознаки сп`яніння, визначені в протоколі.

Крім того, з наявних відеофайлів не вбачається ані чіткої пропозиції пройти огляд на місці, ані відмови від його проходження, ані подальшої пропозиції (в разі відмови) пройти огляд у медичному закладі, що свідчить про недотримання поліцейськими положень Інструкції № 1452/735. Виходячи з наведеного, вважаємо, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши адвоката, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

За змістом п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

За приписами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Направлення особи для огляду на стан наркотичного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п. 2, 3 розділу ІІІ Інструкції № 1452/7356, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суддею встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом 20.01.2026 року о 15-18 годині, при спілкуванні поліцейський виявив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння.

Проте, відеозапис, який міститься в матеріалах справи, жодним чином не фіксує факт роз`яснення водію його прав та обов`язків, не зафіксовано причину зупинки транспортного засобу, а також не зафіксовано факту пропонування та відмови особи від проходження огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також у найближчому медичному закладі охорони здоров`я.

Крім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, у ОСОБА_2 не вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння. Його поведінка повною мірою відповідає дорожній обстановці.

Також суддя зазначає, що з дослідженого в судовому засіданні відеозапису очевидною є фіксація розмов поліцейських зі сторонніми особами, проте, не з самим ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Дубровська Н.М.