Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №405/2947/23
Суддя: Лук'янова О. В.
Справа № 405/2947/23
1-кп/405/123/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_10
обвинуваченої - ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький об`єднане кримінальне провадження № 12023121010000787, 12023121010001166 у відношенні:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Юріївка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_11 13 березня 2023 року близько 14:00 години перебувала на вулиці біля свого домоволодіння АДРЕСА_2 , де у неї виник словесний конфлікт з ОСОБА_7 . В ході словесного конфлікту у ОСОБА_11 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх діянь, діючи умисно та протиправно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, ОСОБА_11 нанесла ОСОБА_7 один удар правою рукою в ліву частину обличчя, в результаті якого потерпіла не втримала рівновагу та впала на землю на правий бік. В подальшому ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , зайшла до подвір`я свого домоволодіння, звідки взяла не встановлений органами досудового слідства дерев`яний предмет, ззовні схожий на палицю, та тримаючи його за один край обома руками, підійшла до потерпілої, яка лежала на землі на правому боці, та замахнулась зверху вниз вказаним дерев`яним предметом на ОСОБА_7 . Потерпіла ОСОБА_7 , намагаючись уникнути ударів по голові, зігнула руки в ліктьових суглобах і привела їх до голови, таким чином, що ліва рука була зверху, а права рука зі сторони землі. В цей час ОСОБА_11 нанесла потерпілій вказаним дерев`яним предметом не менше трьох ударів із замахом зверху вниз по лівій руці у ділянку лівого плеча та передпліччя. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_11 спричинила потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому середньої третини діафізу лівої ліктьової кістки з задовільним положенням фрагментів та гематоми лівого передпліччя, які відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу.
Таким чином, ОСОБА_11 вчинила умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
Кім того, 24 квітня 2023 року близько 18:30 години ОСОБА_8 , перебуваючи по вул. Степана Разіна у м. Кропивницькому, викликав собі таксі за номером «404», куди прибув автомобіль Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , водієм та власником якого є ОСОБА_9 . Після чого вони направилися за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_13 .
Прибувши за вказаною адресою ОСОБА_8 вийшов з автомобіля таксі та попросив ОСОБА_9 почекати на нього.
В подальшому, ОСОБА_8 зайшов до будинку, де на нього чекав ОСОБА_13 , в якого на той момент вже були гості.
В цю мить жителька СД «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_11 , побачивши, що до будинку ОСОБА_13 приїхало авто, вирішила піти до останнього з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Зайшовши до будинку ОСОБА_13 , у ОСОБА_11 виник умисел на вчинення хуліганських дій, та остання, нехтуючи встановленими правилами поведінки у суспільстві, обравши малозначний привід, грубо порушуючи громадський порядок та встановлені норми моралі з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно та цілеспрямовано, маючи при собі заздалегідь приготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет, схожий на сокиру попрямувала до ОСОБА_8 , після чого здійснила замах з метою нанесення удару по тілу ОСОБА_8 . Однак той виставив ліву руку з метою захисту, в результаті чого ОСОБА_11 влучила сокирою по лівій руці в ділянці передпліччя, в результаті чого завдала ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді рубленої рани в ділянці лівого передпліччя, яке відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що викликало короткочасний розлад здоров`я, строком понад 6 до 21 доби.
В подальшому ОСОБА_8 почав тікати з будинку та ОСОБА_11 , наздоганяючи його підбігла до автомобілю Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , водієм та власником якого є ОСОБА_9 , та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, сокирою нанесла не менше трьох ударів по зазначеному автомобілю, в результаті чого пошкодила: лобове, заднє, та ліве заднє дверне скло. Внаслідок чого ОСОБА_11 спричинила ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 16470,90 гривень.
Таким чином, ОСОБА_11 вчинила хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_11 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень не визнала. За інкримінованим їй епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України пояснила, що точної дати вона вже не пам`ятає, весною 2023 року після обіду вона стояла на АДРЕСА_2 в Садовому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_4» біля свого будинку, спілкувалась з ОСОБА_16 . До неї під`їхала на автомобілі із зятем потерпіла ОСОБА_7 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_7 вийшла з автомобіля і почала на неї кричати. Її зять залишився сидіти за кермом автомобіля з відчиненими дверима. В ОСОБА_7 троє дітей, один син наркозалежний і зловживає алкоголем, він закладає свої речі, а потім у неї ( ОСОБА_11 ) неодноразово позичав кошти. ОСОБА_7 вимагала у неї телефон сина, на що вона сказала, що у неї немає його телефону. Перед цим вона ( ОСОБА_11 ) робила ремонт у дочки потерпілої. Зять ОСОБА_7 виготовляє та збуває наркотичні речовини. Вона ( ОСОБА_11 ) розповіла про це знайомій, а потерпіла сказала їй, щоб вона закрила рота. Вона ( ОСОБА_11 ) сказала, що не буде мовчати, і ОСОБА_7 напала не неї та почала бити по обличчю, а вона ( ОСОБА_11 ) почала захищатися. В цей момент з автомобіля вискочив зять потерпілої з молотком та почав кидати його у її бік. Молоток попав у ворота. Вона ( ОСОБА_11 ) в цей час тримала потерпілу за волосся. Патрульна поліція не взяла до уваги того, що на воротах були дві вм`ятини від молотка. Вона з даного приводу зверталася із заявою до поліції, але їй було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. Вона потерпілу перша не чіпала. Конфлікт розпочався з порогу калитки, а потім перейшов на подвір`я. Під час конфлікту потерпіла не падала, і вона ( ОСОБА_11 ) не застосовувала до неї будь-яких предметів, лише тримала за волосся. Звідки у потерпілої з`явилися тілесні ушкодження, вона не знає. Потерпіла погано ходила, у неї були проблеми з суглобами. Піл час конфлікту потерпіла була без палиці. Будь-яких тілесних ушкоджень вона не наносила потерпілій, лише вирвала волосся. Вважає, що потерпіла обмовляє її через те, що вона повідомила поліції про те, що її зять розкладає закладки з наркотичними речовинами.
За інкримінованим їй епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України пояснила, що вона доглядала ОСОБА_15 та переїхала проживати до нього. Потерпілому ОСОБА_8 не було де жити, вона надала йому свою дачну ділянку (дерев`яний будиночок) для проживання. На території її дачної ділянки знаходяться два будинки, один капітальний, інший дерев`яний. ОСОБА_8 деякий час проживав у неї в дерев`яному будинку, потім зник. Згодом вона дізналась, що ОСОБА_8 потрапив в СІЗО, вона возила йому передачі, найняла захисника. Послуги адвоката оплачувала вона, частково їй давав кошти ОСОБА_15 . Вона хотіла допомогти ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 вийшов з в`язниці, вона деякий час його не бачила. В квітні 2023 року до неї прийшов побитий з переламаними ребрами ОСОБА_16 та сказав, що його побив ОСОБА_8 , який передав для неї погрози про те, що їй залишилося жити 24 години. Поки ОСОБА_8 був у в`язниці, то ОСОБА_16 проживав у дерев`яному будинку у неї на дачі, через що між ними виник конфлікт. Вона дізналася від ОСОБА_16 , що ОСОБА_8 знаходиться в будинку ОСОБА_13 по АДРЕСА_3 , та пішла разом із сином ОСОБА_18 до нього з`ясувати, за що він їй погрожує. У неї та у сина в руках нічого не було. По дорозі до ОСОБА_13 вони бачили кілька припаркованих автомобілів. Вона знала, що ОСОБА_8 приїхав на таксі, про це їй розповів ОСОБА_16 , якого він викинув побитого з таксі біля її воріт. Підійшовши до будинку ОСОБА_19 , вона постукала у вікно будинку, вийшла ОСОБА_11 . Вона попросила її покликати ОСОБА_8 . Вона знаходилася біля калитки, до будинку не заходила. Потім вийшов ОСОБА_8 в нетверезому стані та запитав, що вона хоче. Вона запитала його чого він побив ОСОБА_16 . ОСОБА_8 відповів: «А що таке?». ОСОБА_8 вперше побачив її сина, раніше він його не бачив. ОСОБА_8 напевно приревнував її до сина та підрізав його ножом. Вона ніколи не була в стосунках з ОСОБА_8 , чого він її приревнував, не знає. На дачу ОСОБА_8 приїхав із співмешканкою - падчеркою ОСОБА_13 . Син вдруге встиг відскочити, а вона зайшла у двір ОСОБА_13 і схопила сокиру, та погналась за ОСОБА_8 . Першим з двору вибіг ОСОБА_8 , потім вона схопила сокиру і побігла за потерпілим, а потім вибіг її син. Чого ОСОБА_8 поранив її сина, вона не знає, можливо він був в стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_8 біг до автомобіля, потім її син, а потім вона. Коли вони бігли, то сторонніх осіб не було. ОСОБА_8 сів на переднє пасажирське сидіння, і вони рушили з водієм. Вона наздогнала їх та почала бити автомобіль сокирою. Автомобіль зупинився, вибіг водій, а потім ОСОБА_8 відкрив двері, її син підбіг до нього, і він ще раз вдарив сина ножом та втік. Раніше із водієм таксі вона не була знайома, будь-яких неприязних відносин не мають. Вона в русі, коли доганяла автомобіль, розбила сокирою заднє скло автомобіля. Била лише по вікнах автомобіля. ОСОБА_8 вона тілесні ушкодження не наносила. Звідки у ОСОБА_8 з`явилися тілесні ушкодження їй не відомо. Потім вона викликала поліцію та швидку допомогу, але швидка допомога не приїхала, бо не змогла знайти адресу. З поліцією вона разом із сином поїхали до четвертої лікарні. Сокиру вона напевно кинула біля автомобіля, коли садила сина на заднє сидіння автомобіля таксі, але до лікарні вони поїхали на автомобілі патрульної поліції. Вона не знає чому таксист її обмовляє. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 не визнає. ОСОБА_8 удари сокирою вона не наносила. Не виключає, що наносила більше двох ударів сокирою по автомобілю та розбила заднє, лобове і бокове скло.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що в березні 2023 року близько обіду, точної дати та часу не пам`ятає, вона разом із зятем ОСОБА_24 їхали на автомобілі з лікарні. Побачивши ОСОБА_11 , вона попросила зятя зупинитися щоб запитати за телефон, який її син ОСОБА_25 віддав в залог за позичені гроші ОСОБА_11 . Зять зупинився навпроти калитки ОСОБА_11 . Вона вийшла з передніх пасажирських дверей, обійшла автомобіль і підійшла до ОСОБА_11 , яка стояла біля свого будинку на території садового товариства «ІНФОРМАЦІЯ_4». Вона почала питати за телефон сина, на що у відповідь почула від ОСОБА_11 нецензурні слова. ОСОБА_11 вдарила її рукою в область обличчя, вона похитнулася. Потім ОСОБА_11 схопила її за волосся та хотіла затягнути до себе на подвір`я, біля калитки взяла дрючок (довгу дерев`яну штахетину), кинула її на землю. Вона ( ОСОБА_7 ) впала, на який бік не пам`ятає, і ОСОБА_11 почала бити її по обличчю та голові дерев`яним дрючком. Вона лівою рукою прикрила голову, і удари прийшлися в ділянку лівого плеча та передпліччя. Ударів було не менше трьох. Підійшов її зять ( ОСОБА_24 ) та відтягнув її до автомобіля і вони поїхали додому. Її зять має інвалідність, у нього паралізована рука і нога, він погано пересувається. Конфлікт тривав хвилин п`ятнадцять. Коли зять почав її підіймати, то ОСОБА_11 схопила якусь пляшку і почала бити зятя. На наступний день після події вона звернулася до медичного закладу, де їй наклали гіпс на руку. Вирішення питання щодо міри покарання для обвинуваченої залишила на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що 24.04.2023 близько 18:30 години він разом із цивільною дружиною ОСОБА_26 приїхали на таксі до Садового товариства «ІНФОРМАЦІЯ_4» - АДРЕСА_3, до вже покійного тестя ОСОБА_13 . Він попросив таксиста ОСОБА_9 зачекати його на провулку, так як дорога була погана, неможливо було під`їхати до будинку через болото. Самі направилися до будинку, де їх зустріли ОСОБА_13 та інші гості. Через деякий час постукали у двері будинку. Так як він був у коридорі, то він відчинив двері, на порозі стояла ОСОБА_11 , яка замахнулася на нього правою рукою, в якій була сокира з металевим обухом та дерев`яною ручкою. Удар був спрямований у голову, але він виставив ліву руку з метою захисту. В результаті чого сокира гострою частиною влучила йому по лівій руці в ділянці передпліччя. Після чого він вибіг з двору і направився до таксі. ОСОБА_11 побігла за ним, а за нею її син. Коли він сів в таксі, то ОСОБА_11 почала бити сокирою по автомобілю таксі марки «Renault Megane». Перший удар сокирою по таксі ОСОБА_11 нанесла по вікну задніх пасажирських дверей з лівого боку. Від удару розбилося скло. Таксист в цей час сидів за кермом. Наступний удар сокирою був по задньому склу автомобіля. Він відкрив праві задні двері, вибіг з автомобіля, оббіг таксі і побіг назад до будинку ОСОБА_13 . Автомобіль таксі знаходився метрів 300 від будинку. Коли вийшов з будинку, то на місці події вже була швидка допомога та поліція, де в цей час була ОСОБА_11 і її син. Швидка допомога відвезла його до лікарні, де йому наклали вісім швів на рану на передпліччі та залишили на лікування. Працівники поліції допитували його вже в лікарні. Років сім назад він був знайомий з обвинуваченою ОСОБА_11 та проживав пів року у її квартирі. На той момент її син не проживав із нею, та він про нього не знав. Боргових зобов`язань та конфліктів на той час між ними не було. Коли він вибігав з двору, то на вулиці стояв син ОСОБА_11 . Під час проведення слідчого експерименту він краще пам`ятав обставини події. Йому не відомі мотиви ОСОБА_11 з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень. Будь-яких тілесних ушкоджень синові обвинуваченої він не наносив. Вирішення питання щодо міри покарання для обвинуваченої залишив на розсуд суду. Цивільний позов підтримав та просив задовольнити, оскільки після отриманої рани він тривалий час не міг працювати та поніс витрати на лікування.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що 23 або 24 квітня 2023 року після 18:00 години, точної дати та часу не пам`ятає, він таксував на автомобілі «Реnault Меgane» та підвозив хлопця на прізвище ОСОБА_8 і двох дівчат на Велику балку в м. Кропивницький. Він зупинився на перехресті, вулицю не пам`ятає. Хлопець і дівчата вийшли, попросили їх зачекати, на що він погодився. Через 10-15 хвилин він побачив, як йшла обвинувачена ОСОБА_11 із сином. ОСОБА_11 підійшла і запитала чи він когось привіз, на що він відповів, що так. Тоді ОСОБА_11 сказала, щоб він викликав швидку та поліцію, а сама з сином пішла до тих людей, яких він привіз. Через хвилин 10-15 після цього прибіг хлопець, якого він привіз, сів в автомобіль і сказав швидко їхати. В цей час ззаду автомобіля підбігла ОСОБА_11 і сокирою розбила заднє скло в автомобілі. В цей час пасажир вибіг з автомобіля і втік. Він вийшов з автомобіля, відійшов метрів тридцять та побачив у сина ОСОБА_11 ніж, а у ОСОБА_11 сокиру. ОСОБА_11 кричала, щоб він відвіз її сина в лікарню, бо він підрізаний, на що він відмовився. Після цього ОСОБА_11 розбила сокирою лобове скло в автомобілі та сказала, щоб він швидко віз сина в лікарню, або вона його поріже чи спалить автомобіль. Він знову відмовив їй, просив не бити автомобіль та почав викликати поліцію. ОСОБА_11 з сином почали підходити до нього, а він відходив від них. Коли він викликав поліцію, то ОСОБА_11 розбила йому заднє ліве скло в автомобілі. Через хвилин десять приїхала поліція. ОСОБА_11 кинула сокиру, а її син ніж в кущі. Він розповів поліції про ситуацію, яка виникла, повідомив про ніж та сокиру. Через хвилин десять ОСОБА_11 разом із сином сіли в автомобіль поліції та поїхали в лікарню, він на своєму автомобілі поїхав за ними. Коли приїхала поліція, то ОСОБА_8 не було на місці події, він утік. Працівники поліції вилучили з кущів ніж і сокиру. Ніж був приблизно 15 см, а сокира приблизно 50 см. Коли вони приїхали до лікарні, то він вже не бачив ні ОСОБА_11 , ні її сина, він надавав пояснення поліції. Під час конфлікту ОСОБА_11 виражалася нецензурною лайкою. Після конфлікту він не спілкувався з ОСОБА_11 і вона не відшкодувала йому завдані збитки. Він будь-яких тілесних ушкоджень не отримав. ОСОБА_11 лише погрожувала йому і виражалася нецензурною лайкою. Вирішення питання щодо міри покарання для обвинуваченої залишив на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду показав, що потерпіла ОСОБА_7 є його тещею. Весною 2023 року, точної дати та часу не пам`ятає, він з тещою їхали в автомобілі, і теща поросила його зупинитися біля помешкання обвинуваченої ОСОБА_11 . Він зупинився, теща вийшла з автомобіля та підійшла до ОСОБА_11 . Вони стояли розмовляли. Потім вони почали сваритися на підвищеному тоні. Він вийшов з автомобіля та побачив, як обвинувачена схопила за волосся його тещу, а остання тримала обвинувачену за руку. Коли він підійшов з метою їх розборонити та взяв обвинувачену за руку, остання відштовхнула його та тещу. Теща впала на землю, а ОСОБА_11 взяла за калиткою дрючок та почала його бити. Він відійшов, а ОСОБА_11 почала бити тещу дрючком по голові, остання прикривала голову руками. Ударів було три чи чотири. Він почав кричати. ОСОБА_11 зайшла у двір. Він відтягнув тещу, посадив в автомобіль і вони поїхали додому. Коли розпочався конфлікт, то він знаходився в автомобілі на відстані метрів 20-30 від обвинуваченої та потерпілої. З автомобіля він вийшов лише з ключами в руках. Він є особою з інвалідністю, має вади здоров`я, у нього погано функціонує одна рука та нога.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду показала, що весною 2023 року, точної дати не пам`ятає, близько 18:30 години вона разом із ОСОБА_8 приїхали на таксі до Садового товариства в м. Кропивницький провідати її вітчима ОСОБА_13 . Вони попросили водія таксі зачекати їх, а самі пішли до дачного будинку ОСОБА_13 . Автомобіль залишився стояти на провулку так, як через болото неможливо було під`їхати до будинку. Марку автомобіля вона таксі не пам`ятає. Зайшовши до будинку, поспілкувавшись хвилин десять з вітчимом, вона почула стукіт у двері. В цей час ОСОБА_8 стояв біля дверей, а вона сиділа на стільці біля плити. ОСОБА_8 відчинив двері, за дверима була ОСОБА_11 та її син. ОСОБА_11 одразу накинулася на ОСОБА_8 з сокирою, прицілюючись гострою частиною в область голови. Останній прикрився лівою рукою і удар прийшовся йому в плече. В цей час син ОСОБА_11 стояв в коридорі біля вхідних дверей. ОСОБА_8 відштовхнув ОСОБА_11 та вибіг з будинку і побіг до автомобіля таксі. ОСОБА_11 з сокирою в руках та її син побігли за ним. Вона також вибігла. ОСОБА_11 почала бити сокирою по автомобілю таксі, спочатку по задньому склу, а потім по боковій частині автомобіля. Син ОСОБА_11 в цей час стояв позаду автомобіля таксі. Вона стояла на відстані та все бачила. ОСОБА_8 вибіг з автомобіля, і побіг до будинку вітчима. Вона повернулася до будинку, де вони викликали швидку допомогу. Що далі відбувалося на вулиці, вона не знає. ОСОБА_11 було нанесено близько п`яти ударів сокирою по автомобілю. Швидка допомога відвезла її і ОСОБА_8 до обласної лікарні, де ОСОБА_8 обробили рани та відпустили додому. Чому ОСОБА_11 прийшла і напала на ОСОБА_8 , вона не знає. Їй відомо, що ОСОБА_8 проживав в квартирі ОСОБА_11 . Їй не відомо про будь-які грошові зобов`язання ОСОБА_8 перед ОСОБА_11 ОСОБА_8 прожив у ОСОБА_11 два чи три місяці, а потім з`їхав від неї. Вона не бачила, щоб ОСОБА_8 наносив сину ОСОБА_11 удари ножом. Криків сина ОСОБА_11 вона також не чула.
за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України
Вина обвинуваченої ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України при встановлених судом обставинах, окрім отриманих в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_24 підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, а саме:
Дублікатом довідки КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги «Кропивницької міської ради», виданої ОСОБА_7 в тому, що їй 15.03.2023 у травмпункті надана медична допомога, а саме: проведено огляд та п гіпсову іммобілізацію (З перелом С/З лівої ліктьової кістки без зміщення).
/т. 2 а.к.п. 91/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.04.2023 за участю потерпілої ОСОБА_7 з відеозаписом до нього (переглянутим в судовому засіданні), в ході проведення якого потерпіла в приміщенні кімнати для проведення слідчих дій Кропивницького РУП розповіла та продемонструвала механізм нанесення їй ударів ОСОБА_11 : один удар правою рукою в ліву частину обличчя та не менше трьох ударів палицею із замахом зверху вниз по лівій руці.
/т. 2 а.к.п. 95-97/
Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2023, в ході проведення якого потерпіла ОСОБА_7 в присутності двох понятих серед чотирьох пред`явлених їй для впізнання фотокарток, вказала на фотокартку під № 1 - із зображенням ОСОБА_11 , як на жінку на ім`я ОСОБА_11 , яка 13.03.2023 близько 14-00 години, перебуваючи на території дачних ділянок «ІНФОРМАЦІЯ_5» в м. Кропивницький нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої руки, завдаючи ударів дерев`яною палицею. Впізнала за рисами обличчя, розрізом очей, формою вуст та носа.
/т. 2 а.к.п. 98-100/
Протоколом огляду предмету від 31.03.2023, в ході проведення якого в приміщенні службового кабінету № 403 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто надану потерпілою на підставі її заяви від 31.03.2023 рентгенівську плівку чорного кольору розмірами 25х20 см. На рентгенівській плівці мається два рентгенівські знімки та друкований текст: « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2…от 15.03.2023».
/т. 2 а.к.п. 101-102/
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.04.2023, згідно якого слідчим на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2023 у приміщенні КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради» в присутності ОСОБА_31 було вилучено медичну картку амбулаторного хворого № 1460 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
/т. 2 а.к.п. 106-107/
Протоколом огляду предмету від 18.04.2023, в ході проведення якого в приміщенні службового кабінету № 403 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області було оглянуто медичну картку амбулаторного хворого № 1460 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході огляду картки виявлено записи виконані частково рукописним текстом синього кольору та частково виконані друкованим текстом чорного кольору: «…Дата заповнення картки 15.03.23», «Діагноз з/перелом с/3 лівої ліктьової кістки без зміщення…».
/т. 2 а.к.п. 108-109/
Висновком експерта № 365 від 18.04.2023, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_7 мались тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому середньої третини діафізу лівої ліктьової кістки з задовільним положенням фрагментів та гематоми лівого передпліччя.
Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету, могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості, що викликало тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.
Тілесні ушкодження утворились від не менше одного травматичного впливу.
Тілесні ушкодження доступні для спричинення власноруч, але не характерно.
Враховуючи характер та механізм утворення тілесного ушкодження виключається можливість його утворення при падінні з положення стоячи на площину.
/т. 2 а.к.п. 111/
Висновком експерта № 392/365 від 25.04.2023, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_7 мались тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому середньої третини діафізу лівої ліктьової кістки з задовільним положенням фрагментів та гематоми лівого передпліччя.
Механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_7 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вказала ОСОБА_7 в протоколі слідчого експерименту за її участі від 22.04.2023.
Механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_7 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вказав свідок ОСОБА_24 в протоколі слідчого експерименту за його участі від 22.04.2023.
/т. 2 а.к.п. 112-113/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.04.2023 за участю свідка ОСОБА_24 з відеозаписом до нього (переглянутим в судовому засіданні), в ході проведення якого свідок в приміщенні кімнати для проведення слідчих дій Кропивницького РУП розповів та продемонстрував механізм нанесення ОСОБА_11 ударів палицею із замахом зверху вниз в ділянку лівого передпліччя.
/т. 2 а.к.п. 114-116/
Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2023, в ході проведення якого свідок ОСОБА_24 в присутності двох понятих серед чотирьох пред`явлених йому для впізнання фотокарток, вказав на фотокартку під № 4 - із зображенням ОСОБА_11 , як на жінку на ім`я ОСОБА_11 , яка 13.03.2023 близько 14-00 години, перебуваючи на території дачних ділянок «ІНФОРМАЦІЯ_5» в м. Кропивницький нанесла його тещі ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої руки, завдаючи ударів дерев`яною палицею. Впізнав за формою та рисами обличчя, розрізом очей, формою вуст та носа.
/т. 2 а.к.п. 117-119/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.04.2023 за участю свідка ОСОБА_32 з відеозаписом до нього (переглянутим в судовому засіданні), в ході проведення якого свідок в приміщенні кімнати для проведення слідчих дій Кропивницького РУП розповів, що він стояв між ОСОБА_11 та потерпілою ОСОБА_7 , намагаючись завести ОСОБА_11 до її подвір`я, але вона махнула палицею. Продемонстрував механізм замаху ОСОБА_11 палицею зверху вниз зліва від нього. Оскільки ОСОБА_7 в цей момент знаходилась позаду нього, він не бачив чи прийшовся удар по ній, але так як остання впала, то він припускає, що ОСОБА_11 вдарила ОСОБА_33 палицею.
/т. 2 а.к.п. 120-122/
Протоколом огляду місця події від 26.04.2023 з фототаблицею до нього, в ході проведення якого слідчим було оглянуто та зафіксовано загальний вигляд відкритої ділянки місцевості біля домоволодіння АДРЕСА_2 .
/т. 2 а.к.п. 123-125/
Приведені вище та досліджені судом письмові докази є належними і допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Аналізуючи отримані в ході судового розгляду показання потерпілої ОСОБА_7 суд відмічає їх послідовність та повну узгодженість з вище приведеними і дослідженими в ході судового розгляду письмовими джерелами доказів, які містять в собі фактичні дані щодо наявності в потерпілої тілесних ушкоджень та відповідність механізму їх утворення саме за обставин, викладених потерпілою.
Підстав не довіряти або ставити під сумнів достовірність повідомлених потерпілою фактичних даних судом не встановлено.
При оцінці показань свідка ОСОБА_24 , який був безпосереднім очевидцем події та вказує, що він бачив як ОСОБА_11 почала бити ОСОБА_7 дрючком по голові, яку остання прикривала руками, суд враховує те, що він ( ОСОБА_24 ) є зятем потерпілої ОСОБА_7 , що об`єктивно могло б вказувати на його зацікавленість в наданні відповідних показань на користь своєї тещі, але надані ним показання не спростовуються вище наведеними письмовими доказами, які є належними і допустимими, а навпаки підтверджують наявність саме тих фактичних даних, які вони містять в собі та на які вказує потерпіла ОСОБА_7 . Зокрема, досліджений в ході судового розгляду висновок експерта № 392/365 вказує на те, що механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_7 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вказали як потерпіла, так і свідок ОСОБА_24 в протоколах проведення слідчих експериментів від 22.04.2023 /т. 2 а.к.п. 112-113/, в ході проведення яких останні надали пояснення щодо обставин побиття, які повністю узгоджуються із наданими ними у судовому засіданні показаннями щодо цих обставин.
Окрім того, отримані судом показання потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_24 в частині використання обвинуваченою ОСОБА_11 дерев`яної палиці для нанесення ударів узгоджуються з фактичними даними, зафіксованими у протоколі проведення слідчого експерименту від 26.04.2023 за участю свідка ОСОБА_32 , в ході проведення якого останній розповів та продемонстрував механізм замаху ОСОБА_11 палицею зверху вниз та вказав на падіння потерпілої /т. 2 а.к.п. 120-122/.
Наведене повністю спростовує показання обвинуваченої ОСОБА_11 щодо того, що під час конфлікту потерпіла не падала, і вона ( ОСОБА_11 ) не застосовувала до неї будь-яких предметів, не наносила будь-яких тілесних ушкоджень, а лише вирвала волосся під час захисту від дій потерпілої, яка напала не неї та почала бити по обличчю.
При цьому, доводи обвинуваченої ОСОБА_11 щодо нападу на неї потерпілою об`єктивно не підтверджені ані показаннями свідка - очевидця події, ані будь-якими іншими фактичними даними, які б беззаперечно вказували на наявність такого посягання з боку потерпілої, яке б давало обвинуваченій обґрунтовані підстави для вчинення активних дій щодо нанесення ударів потерпілій, внаслідок чого остання і отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Отже, сукупність вище приведених доказів запевнює суд в тому, що протиправні дії обвинуваченої були спрямовані саме на умисне спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Таким чином, судом встановлено достатність та взаємозв`язок беззаперечних доказів, які вказують на наявність причинно-наслідкового зв`язку між умисними протиправними діями обвинуваченої ОСОБА_11 , яка на грунті раптово виниклих неприязних відносин нанесла потерпілій ОСОБА_7 удар правою рукою у ліву частину обличчя, внаслідок якого остання впала на землю, в подальшому нанесла потерпілій дерев`яним предметом не менше трьох ударів із замахом зверху вниз по лівій руці у ділянку лівого плеча і передпліччя, та наслідками у вигляді середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я потерпілої ОСОБА_7 строком понад 21 добу (уламковий перелом середньої третини діафізу лівої ліктьової кістки з задовільним положенням фрагментів та гематома лівого передпліччя).
Позицію обвинуваченої щодо не визнання нею своєї вини із запереченням нанесення нею будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій, суд розцінює як спосіб її захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне протиправне діяння.
за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
Вина обвинуваченої ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України при встановлених судом обставинах, окрім отриманих в судовому засіданні показань потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_34 підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, а саме:
Протоколом огляду місця події від 24.04.2023 з фототаблицею до нього, в ході проведення якого слідчим в присутності володільця автомобіля ОСОБА_9 та двох понятих було проведено огляд автомобіля Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , який находився на прилеглій території приймального відділення поліклініки № 4 по вул. Короленка в м. Кропивницький. При огляді вказаного автомобіля виявлено пошкодження у вигляді розбитого лобового скла праворуч, пошкодження заднього скла автомобіля та пошкодження лівого заднього пасажирського вікна. В середині автомобіля виявлено шматки скла від вікон. В багажнику автомобіля виявлено та вилучено сокиру з металевим топорищем та дерев`яним руків`ям зі слідами РБК, та металевий ніж у вигляді «бабочки». ОСОБА_9 вказав, що дана сокира належить жінці та хлопцю, і саме цією сокирою було пошкоджено автомобіль.
/т. 1 а.к.п. 3-8/
Протоколом огляду місця події від 25.04.2023 з фототаблицею до нього, в ході проведення якого слідчим в присутності спеціаліста та двох понятих оглянуто територію подвір`я домоволодіння АДРЕСА_4 та на відстані 1,5 м від вхідної хвіртки до будинку на землі виявлено та вилучено молоток з дерев`яним руків`ям.
/т. 1 а.к.п 9-12/
Довідкою КНП «КОЛ КОР», виданою ОСОБА_8 в тому, що він 24.04.2023 звертався з приводу надання медичної допомоги з діагнозом «Рублена рана лівого передпліччя. Забій грудної клітини. Осаднена рана грудної клітки ліворуч. Забите садно лівого плеча».
/т. 1 а.к.п. 15/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2023 за участю потерпілого ОСОБА_9 з відеозаписом до нього (переглянутим в судовому засіданні), в ході проведення якого потерпілий розповів та продемонстрував на місці як 24.04.2023 приблизно о 18:30 годині до його автомобіля підійшла жінка ( ОСОБА_11 ) та хлопець (син ОСОБА_11 ), яким він показав напрямок руху його пасажирів, на яких він чекав, на що жінка сказала: «Викликай швидку та поліцію». Показав, як через хвилин десять до його автомобіля бігли ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та її син. ОСОБА_11 підбігла до його автомобіля та наносила удари (2-3) сокирою по лобовому склу автомобіля, один удар по задньому склу автомобіля, один удар по задньому лівому дверному склу автомобіля та в подальшому поклала до багажника автомобіля сокиру і ніж.
/т. 1 а.к.п. 19-21/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2023 за участю потерпілого ОСОБА_8 з відеозаписом до нього (переглянутим в судовому засіданні), в ході проведення якого потерпілий розповів та продемонстрував на місці ( АДРЕСА_3 ) як 24.04.2023 приблизно о 19:00 годині до будинку забігла ОСОБА_11 та на порозі нанесла йому один удар сокирою, яку тримала обома руками, в область лівого передпліччя, так як він в цей момент закривав рукою голову.
/т. 1 а.к.п. 24-26/
Протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 28.04.2023, згідно якого слідчим за участю лікаря відібрано у ОСОБА_8 зразки крові.
/т. 1 а.к.п. 28/
Висновком експерта № 326 від 28.04.2023, згідно якого кров ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи 0аВ з ізосерологічною системою АВ0.
/т. 1 а.к.п. 29-30/
Безпосередньо прослуханим в судовому засіданні аудіозаписом телефонного дзвінка, який надійшов спецлінією «102» 24.04.2023 з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 . Під час прослуховування встановлено телефонний дзвінок від чоловіка, який представився як ОСОБА_9 та повідомив, що на дачах ІНФОРМАЦІЯ_5 жінка нанесла тілесні ушкодження парню та побила сокирою його автомобіль Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 .
/т. 1 а.к.п. 31-32/
Висновком експерта № 92 від 23.05.2023, згідно якого:
Група крові потерпілого ОСОБА_8 згідно висновку експерта № 326 від 28.04.2023 0аВ ізосерологічної системи АВ0.
При судово-медичній експертизі змивів з хвостової та захватної частини топорища сокири знайдено кров людини, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність клітинних елементів, придатних для цитологічного обліку.
При визначенні групової належності при проведенні різних реакцій та із застосуванням діагностичних реагентів різних серій отримано сумнівні результати, які не дозволяють в стверджувальній формі висловитись про групову належність виявленої крові.
/т. 1 а.к.п. 34-37/
Оцінюючи зафіксовані у вказаному висновку експерта фактичні дані, суд бере до уваги, що такі дані не дозволяють у стверджувальній формі висловитись про групову належність виявленої крові саме потерпілому ОСОБА_8 лише через відсутність клітинних елементів, придатних для цитологічного обліку.
При цьому, враховуючи повідомлені допитаними в ході судового розгляду потерпілим ОСОБА_8 , свідком ОСОБА_26 дані щодо нанесення ОСОБА_11 по лівій руці ОСОБА_8 удару сокирою, потерпілим ОСОБА_9 щодо належності вилученої у його автомобілі сокири ОСОБА_11 та висновок експерта про належність виявленої на хвостовій та захватній частині топорища сокири крові саме людині, суд не виключає належність виявленої на сокирі крові саме потерпілому ОСОБА_8 , а тому при ухваленні вироку бере до уваги зазначений висновок експерта, як не прямий доказ.
Протоколом прослуховування аудіозапису на компактдиску від 28.04.2023, згідно якого слідчим у приміщенні службового кабінету № 402 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за допомогою комп`ютера проведено огляд (прослуховування) диску формату CD+R з голографічним написом ZE6369-DVR-T47D. Під час прослуховування встановлено телефонний дзвінок на спецлінію «102» від чоловіка, який представився як ОСОБА_9 та повідомив, що на дачах ІНФОРМАЦІЯ_5 жінка нанесла тілесні ушкодження парню та побила сокирою його автомобіль Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 .
/т. 1 а.к.п. 38-40/
Протоколом огляду предметів від 01.05.2023, в ході проведення якого слідчим в приміщенні службового кабінету № 402 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проведено огляд речових доказів: картонної коробки коричневого кольору з вилученим під час огляду місця події від 24.04.2023 за адресою: м. Кропивницький, вул. Короленка, 56 предметом ззовні схожим на ніж; картонної коробки коричневого кольору з вилученим під час огляду місця події від 24.04.2023 за адресою: м. Кропивницький, вул. Короленка, 56 предметом ззовні схожим на сокиру зі слідами РБК.
/т. 1 а.к.п. 42/
Протоколом огляду предметів від 01.05.2023, в ході проведення якого слідчим в приміщенні службового кабінету № 402 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проведено огляд речових доказів: спеціалізованого пакету національної поліції України № SUD3059948 з вилученим під час огляду місця події від 25.04.2023 за адресою: м. Кропивницький, товариство «Урожай», дача № 219 предметом ззовні схожим на молоток. Цілісність пакету не порушена.
/т. 1 а.к.п. 46/
Копією медичної документації, за змістом якої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 24.04.2023 о 20:58 годині у супроводі дружини був доставлений до приймального відділення КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» з ножовим пораненням лівої легені, рубленою раною передпліччя лівої верхньої кінцівки.
/т. 1 а.к.п. 49-54/
Висновком експерта № СЕ-19/112-23/4389-АВ від 26.05.2023 (транспортно-товарознавча експертиза) з фототаблицею до нього, згідно якого:
Ринкова вартість автомобіля RENAULT MEGANE, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 24.04.2023 становить 169643,48 гривень.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент проведення експертизи становить 35772 гривень.
Вартість матеріального збитку завданого власнику ОСОБА_9 автомобіля RENAULT MEGANE, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті хуліганських дій, становить 16470,90 гривень.
/т. 1 а.к.п. 57-68/
Висновком експерта № 433 від 19.05.2023, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження у вигляді: рани по задній поверхні грудної клітки по задній аксилярній лінії, яка не проникає в грудну порожнину; рубленої рани в ділянці лівого передпліччя; садна в ділянці лівого плеча.
В медичній документації не описана морфологічна характеристика ран (їх краї, кінці, стінки, дно), тому говорити про механізм утворення даних тілесних ушкоджень не є можливим. Однак враховуючи встановлений діагноз «рублена рана лівого передпліччя розміром 7х1 см та забійне садно лівого плеча» можна зробити припущення, що тілесне ушкодження у вигляді рубленої рани лівого передпліччя утворилось внаслідок травматичного контакту з об`єктом, що мав загострений ріжучій край та володів ріжучими (рублячими) властивостями та тілесні ушкодження у вигляді «забійне садно лівого плеча та осаднена рана по задній поверхні грудної клітки розміром 2х3 см» утворились вірогідно внаслідок травматичного контакту з тупим об`єктом.
Тілесне ушкодження у вигляді рани в ділянці грудної клітки відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.
Тілесне ушкодження у вигляді рани в ділянці лівого передпліччя відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, яке викликало короткочасний розлад здоров`я, строком понад 6 до 21 доби згідно п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.
Тілесне ушкодження у вигляді забійного садна в ділянці лівого плеча відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.
Враховуючи локалізацію, взаєморозташування, кількість та характер тілесних ушкоджень виключається можливість їх утворення при падінні з положення стоячи на площину.
/т. 1 а.к.п. 69-70/
Висновком експерта № 450/433 від 19.05.2023, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження у вигляді: рани по задній поверхні грудної клітки по задній аксилярній лінії, яка не проникає в грудну порожнину; рубленої рани в ділянці лівого передпліччя; садна в ділянці лівого плеча.
Механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді рани в ділянці лівого передпліччя не суперечить механізму утворення, на який вказав потерпілий ОСОБА_8 в протоколі проведення слідчого експерименту за його участі.
Механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді рани в ділянці лівого передпліччя не суперечить механізму утворення, на який вказав свідок ОСОБА_26 в протоколі проведення слідчого експерименту за його участі.
/т. 1 а.к.п. 71-72/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2023 за участю свідка ОСОБА_26 з відеозаписом до нього (переглянутим в судовому засіданні), в ході проведення якого свідок розповіла та продемонструвала на місці ( АДРЕСА_3 ) як 24.04.2023 до будинку забігла ОСОБА_11 та махнула один раз сокирою в область голови ОСОБА_8 , але той підставив руку і ОСОБА_11 розрубила йому руку в області передпліччя зліва. В цей час біля ОСОБА_11 стояв її син ОСОБА_18 , який тримав у руках молоток та ніж. Після удару ОСОБА_8 вибіг з будинку та побіг у бік автомобіля, а ОСОБА_11 з сином побігли слідом за ним.
/т. 1 а.к.п. 73-75/
Висновком судово-психіатричного експерта № 256 від 23.05.2023, згідно якого ОСОБА_11 в момент скоєння правопорушення не страждала і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходилася в тимчасовому хворобливому стані, могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_11 слід вважати осудною, застосування заходів медичного характеру не потребує.
/т. 1 а.к.п. 76-77/
Приведені вище та досліджені судом письмові докази є належними і допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Доводи обвинуваченої щодо не нанесення нею ударів сокирою ОСОБА_8 повністю спростовуються отриманими в ході судового розгляду показаннями потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_26 , яка була безпосереднім очевидцем події.
Підстав не довіряти або ставити під сумнів правдивість повідомлених потерпілим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_26 даних судом не встановлено.
Так, надані в судовому засіданні показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_26 щодо нанесення ОСОБА_11 удару сокирою в ліве плече повністю узгоджуються між собою та із дослідженими судом письмовими доказами, а саме з: медичною документацією /т. 1 а.к.п. 15, 49-50/, згідно якої 24.04.2023 о 20:58 годині у супроводі дружини ОСОБА_8 був доставлений до приймального відділення КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» з ножовим пораненням лівої легені, рубленою раною передпліччя лівої верхньої кінцівки; з висновками судово-медичних експертиз № 433, № 450/433 від 19.05.2023 /т. 1 а.к.п. 69-72/, згідно яких тілесне ушкодження у вигляді рубленої рани лівого передпліччя утворилось внаслідок травматичного контакту з об`єктом, що мав загострений ріжучій край та володів ріжучими (рублячими) властивостями та тілесні ушкодження у вигляді «забійне садно лівого плеча та осаднена рана по задній поверхні грудної клітки розміром 2х3 см» утворились вірогідно внаслідок травматичного контакту з тупим об`єктом. При цьому, механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді рани в ділянці лівого передпліччя не суперечить механізму утворення, на який вказали потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_26 в протоколах проведення слідчих експериментів за їхньої участі.
Окрім того, отримані в судовому засіданні показання потерпілого ОСОБА_9 , в яких він зазначає, що ОСОБА_11 сказала, щоб він викликав швидку та поліцію, а сама з сином пішла до тих людей, яких він привіз ( ОСОБА_8 , ОСОБА_26 ) вказують на те, що ОСОБА_11 , направляючись до будинку, в якому перебував ОСОБА_8 , вже мала намір вчинення протиправних дій по відношенню до останнього, які (протиправні дії) з урахуванням встановлених судом фактичних обставин події в подальшому реалізувала. Наведене повністю спростовує доводи обвинуваченої щодо самооборони. Жодних об`єктивних даних щодо спричиненням ОСОБА_8 тілесних ушкоджень сину ОСОБА_11 матеріали справи не містять.
Так, досліджені під час судового провадження докази у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_11 , обравши малозначний привід, заздалегідь пристосувавши предмет (сокиру) для нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , зайшла до будинку ОСОБА_13 та нахабно (зухвало) поводячи себе, в присутності інших осіб завдала удар сокирою по лівій руці ОСОБА_8 , чим спричинила останньому легкі тілесні ушкодження, що викликало короткочасних розлад здоров`я ОСОБА_8 , та в подальшому, виявляючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, наздоганяючи ОСОБА_8 нанесла не менше трьох ударів сокирою по автомобілю Renault Megane, в результаті чого пошкодила лобове, заднє та ліве заднє скло, тим самим грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства.
Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, здійснюючи судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд констатує достатність та взаємозв`язок беззаперечних доказів, які вказують на наявність в протиправних діях ОСОБА_11 ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Позицію обвинувченої щодо невизнання нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, суд оцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене нею протиправне діяння.
За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень в межах пред`явленого їй органом досудового розслідування обвинувачення, доведена.
Дії обвинуваченої вірно кваліфіковані: за епізодом від 13.03.2023 - за ч. 1 ст. 122 КК України як умисні дії, що виразилися в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілої; за епізодом від 24.04.2023 - за ч. 4 ст. 296 КК України як умисні дії, що виразилися у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є не тяжким (ч. 1 ст. 122 КК України) та тяжким (ч. 4 ст. 296 КК України) злочинами, особу обвинуваченої, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_11 судимостей не має, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться, офіційно не працевлаштована, має документально підтверджені захворювання органів черевної порожнини та молочних залоз.
Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю.
З урахуванням наведеного, вищеприведених даних про особу обвинуваченої ОСОБА_11 , яка вчинила не тяжкий та тяжкий умисні злочини, а також продемонстрованої останньою в ході судового розгляду поведінки, яка вказує на відсутність у неї усвідомлення протиправності її дій, їх осуду та щирого каяття у скоєних нею умисних протиправних діяннях, враховуючи наявність обставин, які обтяжують покарання, та відсутність обставин, які б пом`якшували покарання, суд переконаний, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_11 можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства, а отже їй необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, яке має бути необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.
Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_11 і попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, та забезпечуватиме співмірність діяння та кари, відповідатиме дотриманню розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Підстав для застосування до ОСОБА_11 положень статтей 69, 75 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_11 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
До початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_8 було пред`явлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_11 про стягнення з останньої на його користь спричиненої йому кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 50000 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 20000 гривень.
В обгрунутування позовних вимог зазначив, що протиправними діями обвинуваченої йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає в наявності у нього душевних страждань внаслідок отриманої травми та надзвичайно сильного фізичного болю. Окрім того, він зазнав великих труднощів із задоволенням своїх біологічних потреб, він відчуває моральне незадоволення від неможливості вести активний спосіб життя, він відчуває фізичні страждання від систематичного болю, який є причиною травми. Також він вимушений докладати непередбачувані зусилля для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров`я, отримувати допомогу від близьких родичів тощо. Все це спричиняє моральні страждання, а тому суму компенсації моральної шкоди оцінено у 50000 гривень. Окрім того, ним були понесені витати оплату правової допомоги захисника у розмірі 20000 гривень.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_36 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди 50000 гривень, суд керується наступним.
Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченої ОСОБА_36 , потерпілий ОСОБА_8 дійсно зазнав моральних страждань, пов`язаних із ушкодженням його здоров`я, що призвело до вимушених негативних змін в його житті.
Отже, внаслідок винних дій ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_8 дійсно було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат, зокрема, враховує глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнав потерпілий у зв`язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, внаслідок яких останній перебуває у стресовому стані та потребує докладання додаткових зусиль для відновлення порушених прав, що призвело до настання негативних змін в його житті. При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб особи, яка зазнала моральних страждань, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи. Отже, враховуючи ступінь спричинених тілесних ушкоджень, тривалість вимушених змін, глибину душевних та фізичних страждань, а також виходячи з принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку, що пропорційною компенсацією моральних страждань потерпілого є відшкодування йому обвинуваченою спричиненої її умисними протиправними діями моральної шкоди в розмірі 30000 гривень, на підставі чого позовна вимога в частині відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_11 на його користь в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 20000 гривень, суд бере до уваги те, що питання розподілу процесуальних витрат чітко визначено главою 8 КПК України.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України визначено, що процесуальні витрати, окрім інших, складаються з витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а отже і витрати на правову допомогу.
Тому, понесені потерпілим ОСОБА_8 процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 20000 гривень, що підтверджується наданими останнім договором про надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2023 /т. 3 а.к.п. 112/, додатковою угодою № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2023 /т. 3 а.к.п. 113/, актом № 1 прийняття-передачі правової допомоги від 24.08.2023 /т. 3 а.к.п. 114/ та квитанціями серії ЛВАК № 519629 від 16.05.2023 на суму 10000 гривень, серії ЛВАК № 519638 від 24.08.2023 на суму 10000 гривень /т. 3 а.к.п. 115/, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_11 .
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_11 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням експертиз в даному кримінальному провадженні в загальній сумі 2868,00 гривень /згідно довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12023121010001166/.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_11 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити їй покарання:
за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік;
за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_11 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначивши до відбування покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту її фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_11 не обирався.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 :
?в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 (тридцять тисяч) гривень;
?в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу 20000 (двадцять тисяч) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертизи в кримінальному провадженні в сумі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі, а саме:
?диск формату CD-R з копією аудіозапису телефонного дзвінку на спецлінію «102» від 24.04.2023, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12023121010001166 - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах об`єднаного кримінального провадження № 12023121010000787, 12023121010001166;
?предмет ззовні схожий на сокиру зі слідами РБК, предмет ззовні схожий на ніж, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - після набрання вироком законної сили знищити;
?предмет ззовні схожий на молоток, який поміщено до спец. пакету НПУ № SUD3059948 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - після набрання вироком законної сили знищити;
?одну рентгенівську плівку на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 - після набрання вироком законної сили залишити потерпілій ОСОБА_7 ;
?медичну карту амбулаторного хворого № 1460 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку передано на зберігання до КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради» - після набрання вироком законної сили залишити в КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua