Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №686/10743/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №686/10743/26

Суддя: Преснякова А. А.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/10743/26

Провадження № 33/820/476/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Цапіва І.М..

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Цапіва І.М. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 21 березня 2026 року о 10 год. 06 хв. на 174 км автодороги Н-03 (с. Стуфчинці Хмельницький район Хмельницька область) керував автомобілем «KIA Magentis», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість, ярко виражене тремтіння рук, звужені зіниці, які не реагують на світло) та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Цапів І.М. просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року і закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 є неосудною особою, а тому не підлягає адміністративній відповідальності, оскільки особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Особа, яка була притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є важкохворою особою у зв`язку із психічним захворюванням.

Факт важкого захворювання підтверджується довідкою комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний центр психічного здоров`я» №1354 від 13.05.2026 із встановленим діагнозом: Параноїдна хронічна шизофренія, безперервний перебіг з апатичним типом дефекту.

Інвалідність другої групи, за висновками МСЕК та згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , встановлена безстроково.

Відповідно, в момент зупинки транспортного засобу і, в подальшому спілкуванні з працівниками поліції, ОСОБА_1 , не розумів (не усвідомлював) належним чином необхідності проходження в установленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В результаті чого було зафіксовано його відмову від проходження медичного огляду.

Також, через стан здоров?я, ОСОБА_1 постійно отримує лікувальні засоби: депакін, модітен та інші препарати, які щомісячно йому надаються при перебуванні в денному стаціонарі в "Хмельницькому обласному медичному центрі психічного здоров?я", що не дає можливості встановити за зовнішніми ознаками наявність чи відсутність наркотичних препаратів у його крові.

Судом, з порушенням конституційних прав ОСОБА_1 , без участі захисника розглянуто адміністративну справу та винесено рішення з порушенням процесуального законодавства України.

Також судом першої інстанції не вчинено дій для встановлення психічного стану здоров`я ОСОБА_1 , що призвело до винесення протиправного судового рішення.

Крім того, ОСОБА_1 у даній справі є звільненим від сплати судового збору, згідно п.5, 9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Позиції учасників судового провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Цапів І.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Керівництво Хмельницької обласної прокуратури було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, прокурор у судове засідання не з`явився, що відповідно до вимог ст.250, частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, оскільки участь прокурора у розгляді справ цієї категорії не є обов`язковою, а є правом прокурора, згідно вимог статей 7, 250 КУпАП.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Цапіва І.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

У поданій апеляційній скарзі захисник - адвокат Цапів І.М. оскаржує доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на те, що останній є важкохворою особою у зв`язку з психічним захворюванням, а тому є неосудним.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме статей 9 та 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до оскаржуваної постанови судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 21 березня 2026 року о 10.06 год. на 174 км. автодороги Н-03 (с. Стуфчинці Хмельницький район Хмельницька область) керував автомобілем "KIA Magentis", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість, ярко виражене тремтіння рук, звужені зіниці, які не реагують на світло) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

В обґрунтування свого висновку суддя послався на протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння (а/с 1); направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, в якому зазначені ознаки наркотичного сп`яніння (тремтіння рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість) (а/с 2); відеозаписами, на яких зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення (а/с 5).

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено в загальних межах відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому суд правильно визначив, що не виконання такого обов`язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає зокрема і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення.

Між тим, в ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 року знаходиться на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг з апатичним типом дефекту, є інвалідом 2 групи безстроково, згідно довідки КНП «Хмельницький обласний центр психічного здоров`я» №1354 від 13.05.2026, висновку МСЕК та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а/с 22-24).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та страждає на психічне захворювання необхідно було призначити захисника, а невиконання судом першої інстанції вимогст.ст. 268, 271 ч.3 КУпАП, позбавило ОСОБА_1 можливості реалізувати в суді передбачені законом права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права на захист.

Порушення зазначеної норми адміністративного закону є суттєвою, яке тягне безумовне скасування судового рішення.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція скасувавши постанову має право закрити провадження по справі або прийняти нову постанову.

В ході апеляційного розгляду з метою перевірки доводів апеляційної скарги захисника про неосудність ОСОБА_1 постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2026 року було задоволено клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Цапіва І.М. та призначено у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України». В розпорядження експертів було надано матеріали справи про адміністративне правопорушення № 686/10743/26 стосовно ОСОБА_1 у повному обсязі.

Згідно висновку експерта №603 від 20.07.2026 за результатами судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення 21 березня 2026 року страждав на хронічно протікаюче захворювання – параноїдну шизофренію, безперервний тип перебігу зі стабільним дефектом, внаслідок чого за своїм психічним станом не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даний час страждає на хронічно протікаюче психічне захворювання параноїдну шизофренію, безперервний тип перебігу зі стабільним дефектом, за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними (а/с 43-47).

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно положень ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Особи, що страждають психічними розладами й у силу цього не здатні усвідомлювати характер вчинених ними дій або оцінювати їх соціальне значення, а також не здатні керувати своїми діями через поразку вольової сфери психіки, не можуть діяти умисно або необережно, тобто виявити вину в адміністративно-правовому змісті.

Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення протиправного діяння людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв`язок. Осудність, як і вина, - невід`ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб`єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб`єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) - означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Пунктом 3 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

У зв`язку із вищевикладеним, апеляційний суд дійшов висновку про скасування постанови судді та закриття провадження у справі на підставі п.3 ст. 247 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , який на час вчинення протиправної дії був в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закриттю на підставі п.3 ч.1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з неосудність особи, яка вчинила протиправну дію.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Цапіва І.М. задовольнити частково.

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статтею 130 КУпАП на підставі п.3 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з неосудність особи, яка вчинила протиправну дію.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua