Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №601/2243/26 — Тернопільський апеляційний суд

Суд: Тернопільський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №601/2243/26

Суддя: Тиха І. М.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/2243/26Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П.

Провадження № 33/817/537/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. ,

за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Е.Т.. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Е.Т. на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 04 липня 2026 року о 23:51 год. в м. Кременець по вул. Дубенській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Карапетян Е.Т. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях його довіритеся складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог ст. 254 КУпАП, оскільки особу ОСОБА_1 було встановлено ще 04.07.2026 під час зупинки транспортного засобу, що підтверджується постановою за ч. 1 ст. 121 КУпАП, однак, протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено лише 31.07.2026, тобто через 27 діб після події. Посилається на те, що листом від 09.07.2026 №88720-2026 орган досудового розслідування повідомив про встановлення місцезнаходження правопорушника та просив невідкладно організувати його притягнення до адміністративної відповідальності, однак, об`єктивних причин такого тривалого зволікання матеріали справи не містять.

Стверджує, що поліцейськими не дотримано встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та не доведено факту відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я. Вказує на відсутність у матеріалах справи направлення на медичний огляд, передбаченого п. 7 розділу Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735.

Звертає увагу на те, що матеріали кримінального провадження №12026211010000274, долучені до адміністративної справи підтверджують те що після пропозиції пройти огляд на місці зупинки ОСОБА_1 розпочав рух автомобілем, здійснив наїзд на працівника поліції та залишив місце події. При цьому протокол огляду відеозапису та рапорт чергової служби №7861 від 05.07.2026 не містять відомостей про доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я чи його відмову від огляду в такому закладі.

Вважає, що за таких обставин твердження у протоколі про відмову ОСОБА_1 від огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджене належними доказами.

Посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням ОСОБА_1 , внесеним до протоколу, в яких він зазначив, що у стані алкогольного сп`яніння не перебував та від огляду не відмовлявся, а також безпідставно визнав доведеним факт відмови його від огляду в лікувальному закладі.

Стверджує, що матеріали справи не містять достатніх доказів вини ОСОБА_1 , оскільки свідки під час фіксації процедури огляду не залучалися, направлення на медичний огляд в матеріалах справи відсутнє, а наявні документи та відеозаписи не підтверджують факту його відмови від огляду в закладі охорони здоров`я. Вважає що рапорт інспектора Пилипчука Б. А., складений після оформлення протоколу, не може підтверджувати сам факт вчинення адміністративного правопорушення.

Просить вказане провадження закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки 07.07.2026 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12026211010000274, яке, на його думку, стосується того самого фактичного епізоду. Вказує, що в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні зазначено про відмову ОСОБА_1 04.07.2026 від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння, а перебування у стані алкогольного сп`яніння визначено як обставину, що обтяжує його покарання.

Звертає увагу на те, що обставини, покладені в основу протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є складовою тієї самої події, яка є предметом кримінального переслідування, а тому наявність повідомлення про підозру за цим фактом є, на його переконання, самостійною підставою для закриття адміністративного провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Посилається на положення ст. 61 Конституції України, ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції та практику Верховного Суду щодо застосування принципу non bis in idem, зазначаючи, що одночасне здійснення адміністративного та кримінального переслідування за тотожними фактичними обставинами є неприпустимим.

Вважає, що за наведених обставин. вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, а наявність повідомлення про йому підозру у кримінальному провадженні за тим самим фактом зумовлює закриття адміністративного провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Е.Т., який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №733461 від 31.07.2026, згідно якого 04 липня 2026 року о 23:51 год. в м. Кременець по вул. Дубенській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України;

відеозаписі із нагрудної відеокамери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також пропозицію працівників поліції огляду на місці зупинки та медичного огляду для визначення ступеня сп`яніння, наявність ознак алкогольного сп`яніння, та відмову ОСОБА_1 ;

матеріалах кримінального провадження, якими ОСОБА_1 обвинувачується за ч.2 ст. 345 КК України;

копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7492359 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн.;

довідці, виданій т.в.о. начальника СРПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Степанюком О., відповідно до якої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , 22.07.2020 року ТСЦ 6143 видано водійське посвідчення серії НОМЕР_2 категорії : “В”;

рапорті інспектора СРПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Пилипчука Б. від 06.08.2026 року щодо дозволу на отримання відеодоказів вчинення адміністративного правопорушення із системи збору на зберігання відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, зафіксованого на нагрудний портативний відеореєстратор №856930, №856947 та відеореєстратора службового автомобіля Renault Duster н.з. НОМЕР_3 , вчиненого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адмінастративний протокол ЕПР1 №733461 від 31.07.2026 року.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи апелянта щодо істотного порушення поліцейськими порядку складення протоколу та недотримання процедури огляду вважаю необґрунтованими, оскільки 04.07.2026 після складення щодо ОСОБА_1 постанови серії ЕНА №7492359 за ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340 грн працівниками поліції у нього було виявлено та повідомлено про ознаки алкогольного сп`яніння, після чого він, не виконавши законних вимог поліцейських щодо проходження огляду, привів у дію двигун автомобіля та розпочав рух, здійснивши наїзд на поліцейського ОСОБА_2 , якому спричинив легкі тілесні ушкодження, і залишив місце події, у зв`язку з чим за цим фактом внесено відомості до ЄРДР та здійснюється кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 КК України.

За таких обставин, поведінка водія фактично унеможливила проведення подальшого огляду в закладі охорони здоров`я, а тому відсутність направлення на медичний огляд сама по собі не спростовує факту невиконання ним законної вимоги щодо проходження огляду. При цьому складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП 31.07.2026 не свідчить про відсутність події правопорушення та не нівелює інших доказів у справі, протокол складено у присутності ОСОБА_1 та його представника, що зафіксовано на відеозаписі, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Також, не погоджуюсь з доводами апелянта про наявність підстав для закриття провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки кримінальне провадження №12026211010000274 за ч. 2 ст. 345 КК України стосується факту заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень працівникові поліції, тоді як предметом вказаного адміністративного провадження є невиконання вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта щодо неврахування судом заперечень ОСОБА_1 , а також відсутності доказів його вини спростовуються матеріалами справи. Зокрема, висновок про невиконання водієм законної вимоги щодо проходження огляду ґрунтується не лише на рапорті інспектора Пилипчука Б.А., а на сукупності матеріалів справи, з яких убачається, що після виявлення та повідомлення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння він, замість проходження огляду, привів у дію двигун автомобіля та розпочав рух, незважаючи на законні вимоги працівників поліції, унаслідок чого здійснив наїзд на поліцейського Касімова В.В. та залишив місце події. При цьому. Працівники поліції оголосили йому ознаки алкогольного сп`яніння, пред`явили вимогу щодо проходження огляду на стан сп`яніння та після відмови водія запропонували йому можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я. За таких обставин, відсутність в матеріалах справи письмвого направлення водія на медичний огляд не спростовує факту його відмови від проходження огляду, оскільки саме поведінка водія унеможливила проведення подальшого огляду в закладі охорони здоров`я. При цьому, рапорт працівника поліції є одним із передбачених ст. 251 КУпАП джерел доказів та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами . Відтак наведені доводи не спростовують висновку суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП

Оскільки апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції, а сукупність вищенаведених доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому підстав для скасування постанови не вбачаю.

Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Е.Т. слід відхилити, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Е.Т. залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua