Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №608/1812/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1812/26Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 33/817/533/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. ,

за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Теслі П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Теслі П.О. на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 01 вересня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 13 червня 2026 року о 01 год. 35 хв. в м. Чорткові по вул. В. Великого, 2Д, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Daewoo Nexia», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у КНП «Чортківська ЦМЛ», що підтверджується висновком медичного закладу № 39 від 13.06.2026 року, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» ПДР України .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Тесля П.О. просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях своєї довірительки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Мотивує скаргу тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджено факту керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Посилається на те, що ОСОБА_1 не заперечувала встановлення у неї стану алкогольного сп`яніння під час медичного огляду, однак, заперечувала доведеність факту керування транспортним засобом у зазначені в протоколі час і місці.

Вважає, що на жодному із наявних у матеріалах справи відеозаписів не зафіксовано моменту руху автомобіля DAEWOO NEXIA, його зупинки працівниками поліції, переслідування чи виходу ОСОБА_1 з місця водія безпосередньо після руху. Зазначає, що відеозаписи фіксують автомобіль уже нерухомим, а ОСОБА_1 – на місці водія нерухомого автомобіля.

Вказує на те, що висновок суду про можливе керування ОСОБА_1 автомобілем до прибуття працівників поліції ґрунтується лише на припущенні та не підтверджений конкретним доказом фактичного виконання нею функцій водія під час руху транспортного засобу.

Звертає увагу суду на те, що зазначений у протоколі час правопорушення, 01 год. 35 хв., не узгоджується з наявними відеозаписами, на яких у цей період рух DAEWOO NEXIA не зафіксовано. Крім того, посилається на істотні суперечності між часом, наведеним у рапорті поліцейського як час виявлення автомобіля, та даними відеозаписів і медичних документів.

Зазначає, що відсутність доказів того, що автомобілем керувала інша особа, сама по собі не підтверджує факту його керування ОСОБА_1 , оскільки обов`язок доведення обставин правопорушення покладається на орган, який притягає особу до адміністративної відповідальності, а не на особу, яка захищається від обвинувачення.

Посилається на те, що суд надав доказове значення висловлюванням особи, названої в постанові пасажиром, хоча її особу не встановлено, процесуальний статус не визначено та в судовому засіданні її не допитано. Разом із тим, наведені на відеозаписі пояснення цієї особи свідчать лише про спільне вживання алкоголю на автозаправній станції та безпосередньо не підтверджують, що після цього саме ОСОБА_1 керувала автомобілем до місця його виявлення працівниками поліції.

Звертає увагу суду на те, що медичний висновок № 39 підтверджує стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на час огляду, однак не встановлює факту її керування транспортним засобом, часу такого можливого керування чи того, що автомобіль рухався після вживання нею алкоголю.

Вважає, що суд першої інстанції вибірково оцінив наявні відеозаписи та технічні дані, не надавши належної оцінки відсутності в них фіксації руху автомобіля, а також технічним обставинам, які не дають можливості достовірно встановити факт роботи двигуна та переміщення транспортного засобу.

Зазначає, що постанова суду не містить належного мотивування щодо відхилення ключових доводів захисту, зокрема щодо відсутності доказів фактичного керування, суперечностей у часі події, недопустимості покладення в основу висновку слів невстановленої та недопитаної особи, а також відсутності об`єктивної фіксації руху транспортного засобу.

Вважає, що за таких обставин висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, а наявні матеріали справи не усувають обґрунтованого сумніву щодо доведеності обов`язкової ознаки складу правопорушення – факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Теслю П.О., який підтримав апеляційну скрагу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 «а» ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та, крім вищевказаного протоколу, підтверджується такими даними:

протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691669 від 13.06.2026, 13 червня 2026 року о 01 год. 35 хв. в м. Чорткові по вул. В. Великого, 2Д, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Daewoo Nexia» державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у КНП «Чортківська ЦМЛ», що підтверджується висновком медичного закладу № 39 від 13.06.2026 року, від керування транспортним засобом водій відсторонена, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» ПДР України

акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано, що у зв`язку з виявленими ознаками (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів) огляд ОСОБА_1 для визначення стану алкогольного сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою;

висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 13.06.2026 № 39, згідно якого 13 червня 2026 року о 02 год. 04 хв. проведено огляд ОСОБА_1 в КНП «Чортківська ЦМЛ», за результатами огляду вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, 2,62 проміле;

виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 13.06.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в КНП «Чортківська ЦМЛ» з діагнозом алкогольна інтоксикація;

рапорта поліцейського 3 РПП СПД № 1 ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області від 13.06.2026, з якого вбачається, що цього дня близько 02 год. 49 хв. в період дії комендантської години, патрулюючи м. Чортків, вул. В. Великого, 2Д, було виявлено транспортний засіб марки «Daewoo Nexia» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає дійсності. На підставі виявлених ознак водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу у встановленому законом порядку, водій відмовилась, при цьому повідомила, що бажає пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я. За результатами проведеного огляду встановлено вміст алкоголю в організмі водія 2,62 проміле, що підтверджується відповідним висновком лікаря. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691669 за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП;

відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, з яких вбачається, що 13.06.2026 року о 01 год. 35 хв. працівниками поліції на узбіччі дороги виявлено транспортний засіб «Daewoo Nexia» державний номерний знак НОМЕР_1 із увімкненим двигуном та фарами, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 . У зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння у водія працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер», проте вона фактично перебувала у такому стані, що не могла його пройти, тому була оформлена відмова, і після цього працівники поліції запропонували проїхати в медичний заклад для проходження такого огляду.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апелянта про відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , вважаю їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху транспортного засобу не свідчить про відсутність факту керування. Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 перебувала на місці водія автомобіля DAEWOO NEXIA, який стояв на узбіччі дороги із увімкненим двигуном, фарами та працюючими склоочисниками. При цьому на запитання працівника поліції «Куди їдете?» вона відповіла, що додому, а факту керування транспортним засобом не заперечувала.

Крім того, ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, однак, провести його не вдалося у зв`язку з фізичною неможливістю ОСОБА_1 належним чином продути мундштук приладу, у зв`язку з чим працівники поліції оформили відповідні матеріали та доставили її до медичного закладу для проведення огляду. Така поведінка узгоджується з іншими зафіксованими на відео обставинами та не свідчить про заперечення нею факту керування автомобілем.

За таких обставин вважаю, що висновок суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом зроблений на підставі сукупності безпосередньо зафіксованих обставин, які вказують на те, що саме вона перебувала за кермом та мала намір продовжити рух автомобілем. Відтак, доводи апеляційної скарги про недоведеність факту керування є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно надав доказове значення висловлюванням особи, яку назвав пасажиром, хоча її особу не встановлено та показань у встановленому законом порядку не відібрано, вважаю необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, зазначена особа дійсно не допитувалася як свідок, а відомості про неї та окремо оформлені пояснення цієї особи у матеріалах справи відсутні. Разом із тим, суд першої інстанції не посилався на такі відомості як на самостійні показання свідка, а виходив безпосередньо зі змісту відеозапису «PSS-20260613-014026UTC+0300», на якому зафіксовано розмову працівників поліції з особою, яка перебувала в автомобілі та вказала про спільне з водієм вживання алкоголю на автозаправній станції, показала пляшку з алкоголем та вказала в напрямку автозаправної станції.

Водночас наведене не дає підстав для висновку про недопустимість самого відеозапису, оскільки предметом оцінки суду є не показання цієї особи як свідка, а зміст безпосередньо зафіксованої технічним засобом розмови та поведінки осіб, які перебували біля транспортного засобу. Така інформація оцінена судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Доводи захисника щодо розбіжностей у часі, зазначеному в рапорті поліцейського та протоколі про адміністративне правопорушення, є формальними неточностями, які з урахуванням сукупності наявних у матеріалах справи доказів не спростовують висновку суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не дають підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції, а сукупність вищенаведених доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому підстав для скасування постанови не вбачаю.

З огляду на викладене, постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід залишити без змін, а подану її представником апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Теслі П.О. залишити без задоволення, а постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя