Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №336/5168/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/5168/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/5168/26

Провадження № 33/807/1138/26

Категорія ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 – адвоката Рощина В.С., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17 серпня 2026 року, якою

провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, за змістом протоколу ЕПР1 № 669230 18.05.2026 о 16:50 год. в м. Запоріжжі по вул. Магістральній, 100, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen ID, реєстраційний номер НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням внаслідок чого сталося зіткнення з транспортним засобом ЗАЗ Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду по лівій смузі та виконував поворот ліворуч до АЗС «WOG». Внаслідок дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, травмовані відсутні. ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 12.1, п. 2.3б. ПДР, що формує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оскаржуваною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що, копію повного тексту постанови від 17.08.2026 він не отримував, засобами поштового зв`язку чи в електронній формі постанова йому не надходила. Про наявність постанови від 17.08.2026 йому стало відомо лише 01.09.2026 під час самостійного моніторингу інформації на офіційному вебпорталі «Судова Влада України», що позбавило його можливості своєчасно ознайомитися з постановою та подати скаргу у визначений законом строк. На думку ОСОБА_2 , наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки вони виникли внаслідок незалежних від його волі факторів, у зв`язку з чим просить поновити строки на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Щодо суті оскаржуваного судового рішення ОСОБА_2 вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції безпідставно виходив з того, що за локалізацією пошкоджень транспортних засобів, за відсутності відеозаписів з камер відеоспостереження автозаправних станцій WOG та OKKO з місця події, матеріалами справи не доведено наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 зазначає, що фактичні обставини події, зазначені в протоколі не узгоджуються з версією водія ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 нібито рухався більш в правій смузі, а потім раптово розпочав поворот ліворуч, перетинаючи траєкторію руху Volkswagen ID 4.

ОСОБА_2 вказує, що при початку лівого повороту автомобіль набуває кута повороту відносно своєї вертикальної осі. Тобто, коли автомобіль їде прямо, кут приблизно 0. При повороті, в даному випадку, - ліворуч, кузов автомобіля починає обертатися навколо вертикальної осі, задня частина при цьому скеровує дугу назовні (вправо відносно нового напрямку руху), лівий задній кут автомобіля стає більш висунутим назад і вбік відносно траєкторії, якою ще рухається автомобіль, що їде ззаду – прямо. Таким чином – ЗАЗ Lanos рухався і починав поворот ліворуч до АЗС «WOG» (що не заперечується сторонами); у момент початку повороту та зіткнення його кузов мав мінімальний кут 10-25 градусів, що відображається характером ушкоджень транспортних засобів; Volkswagen ID 4 у цей момент їхав прямо зі швидкістю, яка враховуючи кут та місце удару транспортного засобу ЗАЗ Lanos – розвернула останній на 180 градусів; саме рух в одній полосі транспортних засобів (враховуючи зміщення ЗАЗ Lanos більш до лівої частини дороги у зв`язку з поворотом) сприяв тому, що удар Volkswagen ID 4 вийшов не строго «в вісь» (у задній бампер по центру) або, навпаки, бокову ліву частину ЗАЗ Lanos, а зі зміщенням в його задню ліву частину, Що й пояснює пошкодження транспортних засобів: права (або центрально-права) передня частина Volkswagen ID 4 та ліва задня частина ЗАЗ Lanos.

Саме така конфігурація пошкоджень, як зазначає ОСОБА_2 , контакт передньої частини автомобіля, що рухається ззаду, з лівою задньою частиною автомобіля, що повертає у такому випадку є типовим і цілком узгоджується з версією протоколу.

Зазначене підтверджується сукупністю об`єктивних даних, зафіксованих працівниками поліції безпосередньо після ДТП, а саме схемою місця ДТП, фотофіксацією. Різниця швидкостей (50 км/год проти 30-40 км/год) пояснює як сам факт наїзду, так і подальший розворот ЗАЗ Lanos передньою частиною до Volkswagen ID 4.

На думку ОСОБА_2 , версія ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 нібито рухався більш в правій смузі, а потім раптово почав поворот ліворуч, не відповідає фактичним та очевидним даним, які також не були взяті до уваги судом першої інстанції. За такого механізму зіткнення характер пошкоджень і положення автомобілів мали б бути іншими: удар мав би більш виражений косий або боковий характер, а пошкодження ЗАЗ Lanos – припадати не лише на задню частину, а й на лівий борт або заднє ліве крило; на схемі ДТП ЗАЗ Lanos мав би перебувати правіше від траєкторії Volkswagen ID 4 із чітко зафіксованим перетином напрямків руху; кінцеве положення ЗАЗ Lanos мало б свідчити про переважне бокове зміщення або інший характер розвороту; пошкодження Volkswagen ID 4 також мали б інший розподіл із більш вираженим переднім компонентом. Жодна з цих ознак не підтверджена матеріалами ДТП. Схема ДТП, фото фіксація, характер пошкоджень та кінцеве положення автомобілів узгоджуються між собою та підтверджують рух в одній полосі та наїзд Volkswagen ID 4 ззаду на ЗАЗ Lanos, який уже розпочав лівий поворот. Версія про його раптовий виїзд із правої смуги з перетином траєкторії Volkswagen ID 4 цими об`єктивними даними не спростовується.

Також ОСОБА_2 зазначає, що на його думку суд першої інстанції фактично здійснив вибіркову оцінку доказів, поклавши в основу своїх висновків окремі обставини та водночас залишивши без належної оцінки інші докази, які у своїй сукупності спростовують зроблені судом висновки.

Зокрема, суд послався на те, що відеозаписи з камер АЗС «WOG» та «ОККО» не були надані у зв`язку зі спливом строку їх зберігання, а за їх відсутності нібито не можливо встановити обставини події. Однак, на думку ОСОБА_2 , саме по собі не може тлумачитися на користь водія, який рухався позаду, та не звільняє суд від обов`язку всебічно, повно й об`єктивно дослідити та оцінити інші наявні у справі докази відповідно до вимог статей 245, 251, 252 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що після ДТП ані він, ані ОСОБА_1 не заявляли заперечень щодо зафіксованих поліцейськими обставин, а матеріали по ДТП містять схему місця події, фото фіксацію та пояснення учасників. ОСОБА_1 , будучи не згодним з матеріалами по ДТП, маючи підстави вважати, що зіткнення відбулося не з його вини, не був позбавлений можливості ініціювати проведення відповідного експертного дослідження транспортних засобів для встановлення механізму зіткнення. Проте таких доказів до матеріалів справи не надано.

Отже, на думку ОСОБА_2 , суд не здійснив належної оцінки доказів у їх сукупності, не навів переконливих мотивів відхилення інших доказів та безпідставно надав перевагу одній обставині справи та вибіркову оцінку доказів, що призвело до передчасного висновку суду щодо обставин та причин виникнення ДТП, закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заявлене ОСОБА_2 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки в день розгляду справи 17.08.2026 копія постанови суду йому не була вручена (в матеріалах справи відсутня розписка про отримання копії постанови). Про наявність постанови від 17.08.2026 йому стало відомо лише 01.09.2026 під час самостійного моніторингу інформації на офіційному вебпорталі «Судова Влада України».

07.09.2026 ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.08.2026. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Заслухавши аргументи особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Рощина В.С., які заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, потерпілого ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно до ст. 283 КУпАП постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції при розгляді цієї справи зазначених вимог закону дотримався.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669230 від 18 травня 2026 року зазначено, що 18 травня 2026 року о 16:50 годині в м. Запоріжжі, по вул. Магістральній, 100, водій транспортного засобу Volkswagen ID.4, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду по лівій смузі та виконував маневр повороту ліворуч до АЗС «WOG». В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив п. 12.1 ПДР – водій т/з не врахував безпечної швидкості руху, особливо вантажу, стан т/з; п.2.3.б ПДР – порушено стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно з вимогами п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

До протоколу додано: схему місця ДТП від 18 травня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , фототаблицю.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18 травня 2026 року, що додані до протоколу, він, 18 травня 2026 року о 16:50 год., рухаючись автомобілем ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_2 по трасі Харків-Симферопіль в напрямку Шевченківського району м. Запоріжжя між вул. Базова та вул. Магістральна в лівій полосі, завчасно ввімкнувши вказівник лівого повороту, повертав на автозаправку WOG, отримав удар в задню ліву частину автомобіля, після чого його автомобіль відкинуло на зустрічну смугу руху

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 травня 2026 року, він рухався по трасі Харків-Симферопіль у Шевченківському районі м. Запоріжжя на автомобілі Volkswagen ID.4, д.н.з. НОМЕР_3 . Автомобіль ЗАЗ Сенс д.н.з. НОМЕР_2 рухався попереду. Він почав різко гальмувати і включив поворот. ОСОБА_1 різко натиснув гальма, але аварії не вдалось уникнути. ОСОБА_2 переконував ОСОБА_1 та працівника поліції, що ввімкнув вказівник повороту, але він цього не бачив.

На схемі місця ДТП зафіксовано напрямок руху автомобілів до ДТП, їх розташування після ДТП, місце зіткнення, пошкодження, які отримали автомобілі тощо.

Схема підписана водіями без жодних зауважень.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 11 червня 2026 року відповідно до клопотання захисника-адвоката Рощина В.С. були витребувані від оператора автозаправних станцій WOG ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТАКТ» та від оператора мережі автозаправних станцій ОККО АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» відеозаписи з камер відео спостереження за період часу з 16:45 год. до 16:55 год. 18 травня 2026 року, на яких зафіксовано обставини зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно до відповіді ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» від 17.06.2026, архів відеозаписів системи відеонагляду, яка розташована на АЗС, зберігає інформацію в обмежених параметрах, тому надати копію відеозаписів за вказаний період не має можливості.

Як вбачається з відповіді АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» від 27.07.2026, вони не володіють відеозаписом з камер відео спостереження, який витребувано судом.

В судовому засіданні в суді першої інстанції захисник Рощин В.С. надав клопотання про закриття провадження, у зв`язку з тим що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів. Щодо механізму зіткнення та локалізації пошкоджень зазначив, що працівники поліції, які складали матеріали ДТП та протокол, не дали жодної оцінки характеру та розташуванню механічних пошкоджень транспортних засобів, хоча саме вони об`єктивно відображають взаємне положення автомобілів у момент контакту. На автомобілі Volkswagen ID4 пошкодження зосереджені у правій передній частині, а на автомобілі ЗАЗ Lanos - у лівій задній. Така локалізація не узгоджується з викладеною у протоколі версією, за якою Lanos рухався попереду в лівій смузі та повертав ліворуч, а ОСОБА_4 рухався позаду в тій самій смузі. За описаного в протоколі механізму слід було б очікувати контакту передньої частини Volkswagen ID4 із задньою частиною Lanos по осі руху, а не діагонального пошкодження «права передня - ліва задня». Натомість наявна конфігурація об`єктивно свідчить про те, що Lanos перебував праворуч від автомобіля Дубиніна 1.1, і виконував поворот ліворуч не з лівої, а з правої смуги, перетинаючи траєкторію руху Volkswagen ID4.

В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника, одночасно пояснивши, що він рухався в лівій полосі, потерпілий який рухався попереду більш в правій полосі біля АЗС «WOG» зробив різкий маневр наліво та скоїв ДТП. Рухався з приблизною швидкістю 50 км/год, потерпілий десь приблизно 30-40 км/год., чи включав потерпілий поворотник не побачив, маневр був миттєвий. Удар прийшовся передньою частиною в задню ліву частину.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснив, що рухався в більш лівій частині, бо розмітки там немає. Планував повернути наліво на АЗС «WOG», перед маневром ввімкнув поворотник і одразу ж почув удар ззаду. Автомобіль який рухався ззаду під керуванням ОСОБА_1 не бачив. Поворот включив приблизно за 15 метрів рухався приблизно 40 км/год.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, та наведені апелянтом при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Докази, що містяться в матеріалах справи, на які послався суд першої інстанції в оскаржуваній постанові в обґрунтування своїх висновків, є належними, допустимими і достатніми для прийняття відповідного рішення, в цьому випадку - про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 з наведених в оскаржуваній постанові суду підстав.

Наявними в матеріалах справи фотознімками з місця події підтверджуються напрямок руху транспортних засобів, дорожня обстановка та обставини їх зіткнення, як це зазначено на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди. Зафіксовані також пошкодження транспортних засобів.

Статтею 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Як вбачається із встановлених місцевим судом обставин, матеріалами справи не доведено, що водій ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не переконався у безпеці маневру під час зміни напрямку руху та що в його діях були порушення ПДР. З матеріалів справи встановлено, що водій ОСОБА_1 рухався в своїй смузі руху, рухався прямо та напрямок руху не змінював, що підтверджується поясненнями. Отже, в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення п.п.12.1, 2.3.б ПДР України. При цьому особливу увагу апеляційний суд звертає на те, що згідно до схеми ДТП, автомобіль ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди залишається на своїй смузі руху, без виїзду на зустрічну смугу. Локалізація пошкоджень автомобіля ОСОБА_1 – передня права частина транспортного засобу, що чітко видно на фотознімках.

За вказаних обставин, механізм зіткнення автомобілів, який викладений у протоколі та у апеляційній скарзі, є фізично неможливим, оскільки в такому випадку пошкодження на автомобілі ОСОБА_1 були б локалізовані на передній лівій частині, а не на передній правій. Фактична локалізація пошкоджень автомобіля свідчить про те, що безпосередньо перед зіткненням, задня ліва частина автомобіля ОСОБА_2 перебувала безпосередньо перед передньою правою частиною автомобіля ОСОБА_1 , що неможливо за обставин, викладених у протоколі ЕПР1 № 669230, - перебування обох автомобілів на одній, лівій, смузі руху.

З огляду на вищенаведене, в матеріалах справи відсутні дані, що саме ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1 та 2.3.б ПДР України і саме його діями створено умови для ДТП.

У зв`язку з цим, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 з наведених в оскаржуваній постанові підстав, оскільки наявними в справі доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення не підтверджується поза розумним сумнівом, а доводи ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді про протилежне, не є переконливими, оскільки на їх підтвердження не надано суду доказів, які б можна було визнати достатніми.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції оцінив докази в справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

Порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін