Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №608/3106/24 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Справа № 608/3106/24

Номер провадження2-а/608/2/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Маришевої Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 (представник адвокат Квятковський Д.В.) до Головного Управління Національної Поліції Тернопільської області (46000, м. Тернопіль, вул. Валова, 11 Тернопільської області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного Управління Національної Поліції Тернопільської області (46000, м. Тернопіль, вул. Валова, 11 Тернопільської області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА від 12.12.2024 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП. В позовній заяві посилався на відсутність доказів його провини та просив позов задоволити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Квятковський Д.В. в судове засідання не з`явилисьвся, належним чином неодноразово були повідомлені про день та час розгляду справи.

Представник відповідача Головного Управління Національної Поліції Тернопільської області в судове засідання не з`явився, раніше подав суду відзив на позовну заяву та просив допитати в якості свідка поліцейського Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , який також на неодноразові виклики до суду не з`явився.

Суд, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї доказів, зміст відзиву на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних мотивів.

12.12.2024 року, близько 22 год. 10 хв. у м. Чортків, Тернопільської області по вул. Степана Бандери позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mitsubishi модель Раjero Wagon, р.н. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при здійсненні маневру, а саме повороту, чим порушив п.9.2 (б) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Поліцейським Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Ромашенком Тарасом Валерійовичем було виявлено дане порушення та винесено відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 36582321 від 12.12.2024 за ч. 2 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із постановою позивач ОСОБА_1 звернувся до суду.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення.

Оскільки, спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що 12 грудня 2024 року, близько 22 години 10 хвилин у м. Чортків Тернопільської області, по вул. С.Бандери позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mitsubishi модель Раjero Wagon, р.н. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при здійсненні маневру, а саме повороту, чим порушив п.9.2 (б) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Поліцейським Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Ромашенком Тарасом Валерійовичем було виявлено дане порушення та винесено відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії ЕНА номер 36582321 від 12.12.2024 за ч. 2 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.

Так, відповідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз "їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно, п. 9.2 (б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Пунктом 1.3 ПДР України передбачено те, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів, що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію», визначено що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на фірм енному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації порушення, так на відеозаписі із відеореєстратора, що розміщений у службовому автомобілі під назвою 12.12.2024 (1) з 00:00:00 по 00:00:13, чітко зафіксовано порушення п.п. 9.2. (б) Правил дорожнього руху України позивачем ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 КАСУ.

Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискредиційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті,

мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації колений з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений ГУНП в Тернопільській області в якості доказу диск з відеозаписом обставин події, був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для розгляду справи, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп 'ютері в електронному вигляді як файли.

Таким чином, записані на оптичний диск - носій інформації електронні файли у вигляді відеозаписів є оригіналом (відображенням) електронного документу, а тому не потребують засвідчення їх ЕЦП.

У відповідності до норм ч.9 ст. 79 КАС України відеодокази відповідачем надіслані суду та звернуто увагу, що відповідно до норм ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а отже позивач не позбавлений можливості знайомитися з долученим до відзиву відеодоказом.

На відеозаписі із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою «Відео із нагрудної камери» з 00:00:52 по 00:01:27 відображено те, що працівники поліції повідомляють позивачу ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу.

Також, на даному відеозаписі з 00:02:44 по 00:03:40 зафіксований момент ознайомлення позивача із правами, відповідно до ст. 268 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 не висловлює скарг на постанову, хоча міг це зробити, відповідно до ст. 293 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач ОСОБА_1 не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності.

Крім того, згідно ст. 266 КУпАП, на місці зупинки транспортного засобу позивачу ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора на, що останній погодився.

Результат даного огляду становив 2,03 проміле, (встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735 поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові). Внаслідок чого відносно позивача ОСОБА_1 було складено протокол за ст.130 КУпАП. (відеозапис під назвою «Відео із нагрудної камери» 00:06:17 по 00:11:00).

Також, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений ст. 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного суду від 14.03.2018 року по справі №760/2846/17; постанова Верховного суду від 14.02.2018 року по справі №536/583/17).

Позивачем на обґрунтування своєї позиції не надано жодних належних та допустимих доказів.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що при притягнені позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

До такого висновку суд дійшов з врахуванням наведених нижче обставин.

Так, згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП, що і було зроблено відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність дій при винесенні оскаржуваної постанови.

За таких обставин факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає доведеним.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що при розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача ОСОБА_1 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено правомірність прийнятого відповідачем рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (представник адвокат Квятковський Д.В.) до Головного Управління Національної Поліції Тернопільської області (46000, м. Тернопіль, вул. Валова, 11 Тернопільської області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: /підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/3106/24.

Рішення набрало законної сили " " _________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " ________________ року.

Секретар: