Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №450/5095/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5095/26

Провадження № 1-кп/450/615/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши в м. Пустомити у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 125 КК України (кримінальний проступок) щодо ОСОБА_3 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026142430000175 від 20.09.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сороки-Львівські Пустомитівського району Львівської області, громадянин України, українець, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, не являється особою з інвалідністю, працює на посаді тракториста-машиніста у фермерському господарстві «КУЦА», зареєстрований АДРЕСА_1 та проживає АДРЕСА_2 раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-

у с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_3 19.09.2026 близько 22:20 год. перебуваючи поблизу будинку за адресою АДРЕСА_3 , під час раптово виниклого конфлікту із потерпілим ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, незаконно, протиправно умисно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров`ю, з метою , завдав один удар кулаком правої руки в ділянку лівого вуха потерпілого, внаслідок якого потерпілий впав на землю, після чого завдав ще один удар правою ногою по спині ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та у вигляді одного синця на лівій внутрішній раковині і одного синця на спині, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Такими своїми діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я тобто кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 яка була складена в присутності захисника ОСОБА_5 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надавав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, шляхом вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст.125 КК України, є правильною так як він вчинив спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

За вчинення кримінального проступку обвинувачений підлягає покаранню, при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, він раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місце роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння досудовому розслідування.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та те що обвинувачений працює, суд вважає, що ОСОБА_6 слід призначити основне покарання у виді виправних робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні, судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шість) місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10 % заробітку.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1