Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №337/2819/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/2819/26

Номер провадження 2/337/2321/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

29 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулось до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 99906977 від 07.03.2025 у розмірі 16341,90 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 07.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко фін» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3500,00 грн, строком на 365 днів.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, однак ОСОБА_1 умови договору в повному обсязі не виконав, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 16341,90 грн., яка складається з : 3500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 12775,00 грн. – заборгованість за відсотками до відступлення права вимоги; 66,90 грн. – штраф/пеня.

06.04.2025 укладено договір № 06-04/25 відповідно до якого ТОВ «Еко фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 99906977. Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 99906977.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито у справі спрощене позовне провадження.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «Факторинг партнерс» у судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

За таких обставин суд визнає неявку відповідача неповажною та розглядає справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст.280 ЦПК України заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам у справі, суд прийшов до наступного.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 07.03.2025 між Товариством з обмежено відповідальністю «Еко фін» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 99906977.

Згідно з п. 2.2 договору кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 3500,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору строк користування кредитними коштами складає 365 днів, який починається з 07.03.2025 та закінчується 06.03.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 20.03.2025 (рекомендована дата платежу) (п. 2.4 договору).

Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 06.03.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 2.6 договору встановлено, що проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховується за дисконтною (пільговою) процентною ставкою – 146% річних (денна процентна ставка – 0,4% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.

Згідно з п. 2.7 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) базовою ставкою в розмірі – 365% річних (денна процентна ставка – 1% за день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до цього договору) (п. 2.11 договору).

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема через веб-сайт товариства (п. 3.1.2.1 договору).

У розділі 10 «Реквізити і підписи сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: адреса реєстрації, адреса проживання, номер банківського рахунку, адреса електронної пошти, номер телефону, а також відмітка про те, що договір підписано ОСОБА_1 07.03.2025 одноразовим ідентифікатором: «MjcyMDE2».

07.03.2026 ОСОБА_1 також був підписаний паспорт споживчого кредиту ТОВ «Еко фін», в якому, зокрема, визначені: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення авторизації та входу в особистий кабінет на веб-сайті, кредитний договір між кредитором та позичальником не був би укладений. Електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Таким чином, суд доходить висновку, що договір про споживчий кредит/кредитний договір № 99906977 від 07.03.2025 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає. Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді відповідачем не надано.

Додатком № 1 до кредитного договору № 99906977 від 07.03.2025 визначено графік розрахунків (платежів) за цим кредитним договором.

Згідно з письмовим підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів отримувачу: номер квитанції – 44135-39368-82613, надавач платіжних послуг – ТОВ «ПрофітГід»; платник – ТОВ «Еко фін»; номер операції – 99906977_1741353936; дата/час здійснення переказу коштів – 2025-03-07 15:25:36; сума переказу, грн. – 3500,00; номер платіжної картки отримувача – НОМЕР_1 ; емітент платіжної картки отримувача – MONOBANK (UNIVERSAL BANK); код авторизації – 201057; ідентифікатор платіжного пристрою: 6544096; призначення платіжної операції: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , Кредитний договір № 99906977 від 07.03.2025.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

06.04.2025 між ТОВ «Еко фін» (первісний кредитор/кредитодавець) та ТОВ «Факторинг партнерс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-04/25, за яким первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору.

Відповідно до Витягу з додатку №3 до Договору № 06-04/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06.04.2026 р. ТОВ «Факторинг партнерс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором №99906977 сума заборгованості за основним зобов`язанням – 3500,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами – 12775,00 грн., загальна сума заборгованості – 16275,00 грн., валюта – UAH, сума виданого кредиту – 3500,00 грн.

Перехід права вимоги також підтверджується платіжною інструкцією № 0622810000 від 06.03.2026.

Досліджені докази підтверджують, що ТОВ «Факторинг партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 99906977 від 07.03.2025.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що ТОВ «Еко фін» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 99906977 від 07.03.2025, надало відповідачу кошти у розмірі, визначеному договором. Факт отримання ОСОБА_1 коштів у розмірі 3500,00 грн. підтверджується, зокрема, відомостями, наявними у виписці за період з 07.03.2025 по 06.03.2026 та не спростований відповідачем.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 99906977 від 07.03.2025, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 станом на 24.04.2026 відповідно до розрахунку заборгованості становить 16275,00 грн., з яких: 3500,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 12775,00 грн. – заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.

Щодо вимоги про стягнення штрафу/пені в розмірі 66,90 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України). Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі №464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штраф/пеню в розмірі 66,90 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не сплатив обґрунтовано нараховану заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Факторинг партнерс» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував обставин на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та наданого позивачем розрахунку заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0629200049 від 27.03.2026. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2651,50 грн.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності; розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд ураховує, що з 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс» діє рамковий договір, який не вимагає усної консультації щодо кожної судової справи. В іншій частині заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатським об`єднанням послуг позивачу, оскільки складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 6000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу у визначеному судом розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Таким чином, з відповідача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати на правничу допомогу 5975,44 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код у ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором про споживчий кредит/кредитним договором № 99906977 від 07.03.2025 у розмірі 16275,00 грн. (шістнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять грн., 00 коп.), яка складається з наступного: 3500,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 12775,00 грн. – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код у ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) судовий збір у розмірі 2651,50 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят одна грн., 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код у ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5975,44 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять грн., 44 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.В. Гнатик