Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №335/9032/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9032/26 2/335/4564/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЙКВІТАС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ТОВ «АЙКВІТАС» звернулося до Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 02.08.2021 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 була підписана Заява-Пропозиція № СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 року, на підставі якої, остання прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналась до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті банку www.accordbank.com.ua, які разом із Заявою Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов укладеного Договору № СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 ПАТ «КБ «Акордбанк» надало ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 43 546,65 грн., у тому числі на загальні споживчі цілі 41 473,00 грн., та на оплату одноразової комісії – 2 073,65 грн., строком на 36 місяців під 16,99 % річних, з щомісячною комісією 1,95 % та одноразовою комісією 5 %.

Кредит наданий шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

ПАТ КБ «Акордбанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконувала.

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості станом на 27.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 52 811,61 грн., з яких: 32 395,35 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 5 131,38 грн. прострочена заборгованість за процентами. 15 284,88 грн. – прострочена заборгованість по комісії.

27.11.2025 між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» був укладений Договір про відступлення права вимоги №27112025/01.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 27.11.2025 ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 52 811,61 грн.

З урахуванням того, що відповідачем не виконано зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів ні первісному кредитору ні новому, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму заборгованості за Кредитним договором № СІК-120721/110-00 від 12.07.2021, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом в поряду ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України оскільки адреса зареєстрованого місця проживання відповідачки знаходиться на тимчасово окупованій території. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, відповідачка до суду повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи без її участі до суду не зверталась.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12.07.2021 між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_1 підписана Заява-Пропозиція № СІК-120721/110-00, за умовами якої відповідач прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналась до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту.

За умовами договору ПАТ «КБ «Акордбанк» надало ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 43 546,65 грн., з яких 41 473,00 грн. сума кредиту та 2 073,65 грн. одноразова комісія, строком на 36 місяців під 16,99 % річних (фіксована процентна ставка), з щомісячною комісією 1,95 % та одноразовою комісією 5 %.

Відповідно до п.п.1 п. 2.9 Заяви-Пропозиції, кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами згідно п.2.10 цієї Заяви-Пропозиції з почискового рахунку 2203.1.204597.001.

Також сторонами підписано Додаток №1 до Заяви-Пропозиції №СІК-120721/110 від 12.07.2021 Графік платежів, Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту у якому наведено інформацію про умови кредитування зазначені у Договорі про споживчий кредит №СІК-120721/110 від 12.07.2021.

Таким чином, зі змісту Договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, відповідачем власноруч підписано договір, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частини перша-друга статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПАТ КБ «Акордбанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу грошові, що підтверджується меморіальним ордером №4104856 віл 12.07.2021 року про перерахування 41 473,00 грн. та меморіальний ордером №57820456 від 12.07.2021 про перерахування 2 073,65 грн.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала у зв`язку із чим станом на 27.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 52 811,61 гривень, з яких: заборгованість по кредиту 32 395,35 грн., прострочена заборгованість по процентам 5 131,38 грн., прострочена заборгованості по комісії 15 284,88 грн.

Судом встановлено, що 27.11.2025 між ПАТ КБ «Акордбанк» та ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» укладено Договір про відступлення прав вимоги №27112025/01 на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №370 до Договору про відступлення права вимоги №27112025/01 від 27.11.2025 від ПАТ КБ «Акордбанк» до ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 на загальну суму 52 811,61 грн., з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 32 395,35 грн., прострочена заборгованість по процентам у розмірі 5 131,38 грн., прострочена заборгованість по помісячній комісії у розмірі 15 284,88 грн.

В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти за кредитним договором СІК-120721/110-00 від 12.07.2021, проте відповідачкою ОСОБА_1 грошові зобов`язання належним чином не виконано та не сплачено кошти в строки, передбачені умовами Договорів.

Доказів погашення заборгованості за укладеним договором або контророзрахунку заборгованості відповідачкою суду не надано, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Айквітас» в частині стягнення суми заборгованості за Договором № СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 за простроченою заборгованістю по кредиту у сумі 32 395,35 грн., простроченою заборгованістю за процентами у сумі 5 131,38 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості по комісії суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Кредитним договором №СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 визначено, що розмір щомісячної комісії становить 1,95%. У Додатку №1 до Заяви-Пропозиції № СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 Графіку платежів, Розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки визначено, що комісія встановлюється за розрахунково-касове обслуговування та комісія за надання кредиту. При цьому під значенням розрахунково-касове обслуговування розуміється сума щомісячної комісії банку, що сплачується на щомісячній основі як відсоток від початку суми споживчого кредиту, починаючи з місяця оформлення споживчого кредиту, та не включає останній неповний календарний місяць за користування споживчим кредитом, наданого банком клієнту.

Проте, вищевказаним кредитним договором не визначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані саме з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, умови зазначеного кредитного договору щодо обов`язку відповідача щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, суд критично оцінює доводи представника позивача стосовно того, що укладаючи кредитні договори відповідачка була ознайомлена з умовами договору та погодилась з ними, враховуючи те, що вони не спростовують нікчемності положень пунктів 2.5 кредитного договору щодо обов`язку відповідачки щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 37 526,73 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01-01-26/ПД про надання правничої допомоги від 01 січня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКВІТАС» та Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС-ЮА»; копію ордеру на надання правничої допомоги серія АР №1338164; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП002368; Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №01-01-26/ПД від 01.01.2026 відповідно до якого АО «ЛЕКС-ЮА» надано ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» правові послуги загальною вартістю 30 000,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. – вивчення матеріалів кредитної справи, 20 000,00 складання позовної заяви, формування додатків до позову, направлення позову відповідачу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Разом з цим, враховуючи те, що суд за наслідками розгляду справи позовні вимоги задоволено частково у відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача на користь ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» підлягає стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 21 315,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено удовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 364,54 грн. (з розрахунку: 37 526,73 грн. х 100% / 52 811,61 грн. = 71,05%; 71,05% х 3 328,00 грн. / 100% = 2 364,54 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЙКВІТАС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЙКВІТАС» заборгованість за Кредитним договором №СІК-120721/110-00 від 12.07.2021 року в розмірі – 37 526 (тридцять сім тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 73 копiйки, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі – 32 395 (тридцять дві тисячі триста дев`яносто п`ять) гривень 35 копiйок; заборгованості по процентам – 5 131 (п`ять тисяч сто тридцять одна) гривня 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЙКВІТАС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 315 (двадцять одна тисяча триста п`ятнадцять) гривень 00 копійок та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) гривні 54 копійки.

В інші частині позову - відмовити.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЙКВІТАС» (Код ЄДРПОУ 43884125, адреса: м.Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд.13, офіс 409/1).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко