Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №404/10034/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/10034/26

Номер провадження 1-кп/404/408/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому кримінальне провадження №12026121010001704 від 02.08.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з професійною освітою, студента 1-го курсу ЦНТУ, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

01.08.2026 близько 22 години 50 хвилин, ОСОБА_3 перебував у приміщенні супермаркету «АТБ» за адресою: вул.Вокзальна, 35-А, м.Кропивницький, де побачив незнайомого йому потерпілого ОСОБА_6 . Під час перебування у торговельному залі вказаного супермаркету між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на ґрунті непорозуміння, виникла словена розмова, яка переросла у сварку. Під час сварки у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклого неприязного відношення до ОСОБА_6 , виник умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на близькій відстані до ОСОБА_6 , кулаком правої руки наніс два удари в обличчя останнього, влучивши в ділянку нижньої щелепи справа, від чого ОСОБА_6 не втримався на ногах впав на підлогу.

Унаслідок умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 згідно з висновком експерта №693 від 14.08.2026 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: лівобічного перелому суглобового відростку нижньої щелепи та ментального перелому нижньої щелепи праворуч, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, які повністю збігаються із обставинами, викладеними у висунутому йому обвинуваченні, згідно з якими він 01.08.2026 близько 22 год. 50 хв., перебував у приміщенні супермаркету «АТБ» за адресою: вул.Вокзальна, 35-А, м.Кропивницький, де побачив незнайомого йому потерпілого ОСОБА_6 , де між ними виникла сварка, та на ґрунті раптово виниклого неприязного відношення до ОСОБА_6 , спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. На даний час він жалкує про вчинене, зробив належні висновки, та вибачився перед потерпілим, просить суворо не карати.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив умисний нетяжкий злочин, характеризується позитивно, навчається, не одружений, осудний, на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває (т.1 а.п.93), раніше не судимий.

Судом відповідно до положень ст.66 КК України встановлено наявність таких обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 : повне визнання вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Судом відповідно до положень ст.67 КК України наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, його молодого віку, який вчинив умисний нетяжкий злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ч.1 ст.122 КК України. Однак, оскільки обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчиненому, розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, вибачився перед потерпілим, зважаючи на його молодий вік, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

– оптичний диск (т.1 а.п.76) – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

– медичну картку ОСОБА_6 (т.1 а.п.65) – залишити КНП «КОЛ КОР».

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м.Кропивницького ОСОБА_1