Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №404/19/17 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/19/17

Номер провадження 2/404/256/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна, про визнання недійсним заповіту, усунення від права на спадкування та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна, ОСОБА_1 , про визнання недійсним заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_5 , у січні 2017 року, звернулась до суду із позовом про визнання недійсним заповіту ОСОБА_6 складений на користь ОСОБА_7 , який було посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною 16 серпня 2016 року за реєстр. № 878; усунення ОСОБА_7 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обгрунтування позову зазначила, що 23 серпня 1986 року між нею та ОСОБА_8 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер, спадкоємцями першої черги після його смерті були ОСОБА_5 – його дружина, та ОСОБА_6 – мати спадкодавця. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. 16 серпня 2016 року ОСОБА_6 склала заповіт на все своє майно на користь ОСОБА_7 , який не є її родичем, а має лише таке ж прізвище. На її думку, в момент підписання заповіту, померла не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Відповідач ввів померлу в оману щодо наявності між ними родинних стосунків, запевнив її, що він є братом померлої, а також перешкоджав їй скасувати заповіт. Згідно листа Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» від 31 жовтня 2016 року за № 5336/10 з 2000 року ОСОБА_6 страждала на паранояний розвиток особистості. Психічний розлад ОСОБА_6 , міг вплинути на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. ОСОБА_7 претендує на майно ОСОБА_6 , основна частина якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі на майно, що за життя належало її чоловікові – ОСОБА_8 , право на яке за спадковою трансмісією перейшло до спадкоємців ОСОБА_6 і може бути оформлене на відповідача, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, в зв`язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 січня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (том 1 а.с. 19).

Третьою особою Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною подано до суду письмові пояснення (вх. № 5928 від 22.02.2017 року), в яких заперечує проти позову, вказує, що 16 серпня 2016 року до неї самостійно та добровільно звернулась ОСОБА_6 з наміром скласти заповіт на все своє майно на ім`я ОСОБА_7 . За її власним бажанням заповіт був посвідчений у присутності трьох свідків, яких вона обрала особисто, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . На прохання заповідача заповіт було складено з її слів та записано нею за допомогою комп`ютера, перед підписанням ОСОБА_6 заповіт особисто прочитала вголос. Їй було роз`яснено зміст статтей 1241, 1233-1257, 1273, 1307 Цивільного кодексу України, зокрема щодо поняття заповіту, заповіту з умовою, щодо права та предмету заповідального відказу, щодо права на обов`язкову частку у спадщині, спадкування частини спадщини, що не охоплена заповітом, загальних вимог до форми заповіту, щодо підпризначення спадкоємця, посвідчення заповіту нотаріусом, права заповідача на скасування та зміну заповіту, права на відмову від прийняття спадщини, щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору. Приватним нотаріусом при посвідчені зазначеного заповіту було дотримано вимоги щодо форми заповіту, установлення особи, установлення волевиявлення та дійсних намірів особи, та дотримано вимоги щодо посвідчення заповіту при свідках. Зазначила, що з 2000 року ніхто не захищав інтереси ОСОБА_6 , ніхто не звернувся до відповідних органів за встановленням опіки та піклування, визнання її недієздатною або щодо лікування в примусовому порядку, а звернулися лише за захистом її майна. Під час вчинення правочину ОСОБА_6 повідомила нотаріуса, що у неї з невісткою конфлікт щодо майна, яке залишилося після смерті її сина. В судах міста Києва розглядаються справи за позовом її невістки – ОСОБА_5 до ОСОБА_6 . Саме за цих обставин ОСОБА_6 звернулась до нотаріуса з наміром скласти заповіт у присутності свідків, яких обрала сама, при цьому усвідомлювала значення своїх дій і діяла добровільно. Вважає, що позивач висловлюючи свою думку, що ОСОБА_6 на момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій, суперечить сама собі, оскільки в той же час позивалась з позовами до неї щодо майна. Тобто, для розгляду справ в суді стан здоров`я ОСОБА_6 її влаштовував. Визнавши спірний заповіт недійсним ОСОБА_5 автоматично вирішить позитивно всі свої питання за попередніми позовними заявами, які при житті ОСОБА_6 не визнавала (т. 1 а.с. 44-46).

Крім того, ОСОБА_4 подав позовну заяву про визнання недійсним заповіту від 16.08.2016 року, просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений на користь ОСОБА_7 , який було посвідчено Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною від 16 серпня 2016 року, який було зареєстровано в реєстрі за № 878. На обґрунтування позову зазначив, що 09.03.2016 року його тітка, сестра його матері, ОСОБА_6 , в зв`язку з тим, що її син та чоловік померли, а інших спадкоємців, близьких родичів не мала, склала заповіт, згідно якого усе майно, де б воно не було і з чого воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом матиме право заповідала йому, який був посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, Зубко Оксаною Петрівною, зареєстрованого в реєстрі за № 515. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 . Після її смерті у встановлений законом термін, він звернувся із заявою про прийняття спадщини. Під час оформлення документів з`ясувалося, що ОСОБА_6 склала ще один заповіт 16.08.2016 року, яким все своє майно заповідала ОСОБА_7 , заповідача, взагалі їй чужу людину. Вважає, що на час складення заповіту від 16.08.2016 року, ОСОБА_6 мала вік 89 років та в силу вікових змін та хвороб на момент складення заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, та діяла під впливом відповідача ОСОБА_7 , який особисто обирав нотаріуса, супроводжував до неї заповідача та був присутній при складенні та посвідченні заповіту, а тому волевиявлення спадкодавця, ОСОБА_6 на розпорядження своїм майном не відповідало її дійсній волі (т. 1 а.с. 50-60).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2017 року залучено до участі у справі третю особу з самостійними вимогами щодо предмета спору, ОСОБА_4 , та прийнято позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, ОСОБА_4 , до спільного розгляду з первісним позовом (т. 1 а.с. 67).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2017 року за клопотанням позивача витребувано від Комунального закладу “Кіровоградська обласна психіатрична лікарня”, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторії Олександрівни,у Кіровоградської місцевої прокуратури докази (т. 1 а.с. 68-69).

Третьою особою Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною подано до суду письмові пояснення (вх. № 9017 від 17.03.2017 року), в яких заперечує проти позову, додатково вказала, щодо спадкової справи, яка відкрита після померлої ОСОБА_6 . На виконання вимог статті 63 Закону України «Про нотаріат», нею, приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. отримано: 10 жовтня 2016 року заяву про відкриття спадщини за заповітом від ОСОБА_7 ; 05 грудня 2016 року заяву про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_4 . В заяві про прийняття спадщини за законом ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_6 є його тіткою. Нею було прийнято заяву про прийняття спадщини за законом та роз`яснено про необхідність надання документів для підтвердження родинних стосунків, та 29.12.2016 року, 13.03.2017 року направлено письмові роз`яснення щодо надання ОСОБА_4 , всіх необхідних документів підтверджуючих його родинні стосунки з померлою ОСОБА_6 . Проте, ОСОБА_4 не в повному обсязі надав документи, які б підтверджували його родинні стосунки з померлою, а тому він не підтвердив себе як спадкоємець за законом, відповідно до вимог діючого законодавства. У своїх позовних вимогах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стверджують, що на момент складання заповіту ОСОБА_6 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати, та діяла під впливом відповідача ОСОБА_7 , який був присутній при складанні та посвідченні заповіту. (т. 1 а.с. 106-108).

Крім того, приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. подано до суду копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 109-140).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 березня 2017 року за заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 забезпечено позов шляхом накладення арешту на: житловий будинок АДРЕСА_1 ; автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 38,7 кв.м.; земельну ділянку площею 0,1200 га., для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Синяківська сільська рада. (т. 1 а.с. 163-165).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 березня 2017 року за клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 витребувано у Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області матеріали кримінальної справи №26-7492 розслідування якої проводилося в 2010 році (т. 1 а.с. 170).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26 січня 2018 року заяву ОСОБА_5 про передачу справи на розгляд іншого суду за підсудністю, а саме до Шевченківського районного суду м. Києва залишено без задоволення (т. 2 а.с. 51-52).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 травня 2018 року призначено у справі судово - психіатричну (посмертну) експертизу, проведення якої доручено Комунальному закладу Кіровоградська обласна психіатрична лікарня. Провадження по справі - зупинено до отримання висновку експертизи (т. 2 а.с. 160-161).

02 серпня 2018 року на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерт а № 260 від 10.07.2018 року (вх. № 27423 від 02.08.2018 року) (т. 2 а.с. 166-170).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 серпня 2018 року поновлення провадження по справі, призначено судове засідання (т. 2 а.с. 171).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 листопада 2018 року за клопотання відповідача ОСОБА_7 призначено по справі № 404/19/17 повторну комісійну судово - психіатричну (посмертну) експертизу, проведення якої доручено експертам (не менше як двом одного напрямку знань) Комунального закладу Кіровоградська обласна психіатрична лікарня. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експертизи. Витребувано у Комунального закладу Кіровоградська обласна психіатрична лікарня, оригінал медичної картки №646 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для направлення її експертам закладу на дослідження (т. 2 а.с. 245-248), з якою сторони не погодилися та оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 листопада 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення повторної комісійної судово-психіатричної (посмертної) експертизи (т. 3 а.с. 97-100).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 травня 2019 року за клопотанням відповідача - ОСОБА_7 призначено у справі повторну комісійну судово - психіатричну (посмертну) експертизу, проведення якої доручено експертам (не менше як двом одного напрямку знань) Київського міського центру судово-психіатричних експертиз. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експертизи. Витребувано у Комунального закладу Кіровоградська обласна психіатрична лікарня оригінал медичної картки №646 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 3 а.с. 136-142). Вказана ухвала суду була оскаржена третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року залишено вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 травня 2019 року без змін (т. 3 а.с. 178-179).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 грудня 2019 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання для вирішення клопотання експерта (т. 3 а.с. 203)

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 грудня 2019 року витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Міської ради міста Кропивницького оригінал медичної картки №4873 стаціонарного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ), (т. 3 а.с. 223-226).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 лютого 2020 року витребувані додаткові матеріали необхідні для проведення повторної комісійної судово - психіатричної (посмертної) експертизи (т. 4 а.с. 24-31).

09 липня 2020 року на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 262 від 06.05.2020 року (вх. № 23471 від 09.07.2020 року) (т. 4 а.с. 51-61).

У зв`язку з звільненням судді ОСОБА_12 , з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 23.06.2020 року та наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25.06.2020 року № 122-ОС/д, враховуючи що суддя ОСОБА_12 у вказаному випадку не може продовжувати розгляд справи, відповідно до наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда про передачу справ № 18-АГ від 26.06.2020 року, невирішені судові справи передані для повторного автоматизованого розподілу, та згідно з пунктом 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 404/19/17, № провадження 2/404/256/18 (розпорядження № 321 від 16.07.2020 року керівника апарату Кіровського районного суду міста Кіровограда «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи»).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/19/17, № провадження 2/404/256/18 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14.08.2020 року цивільну справу № 404/19/17, № провадження 2/404/256/18 прийнято до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання (т. 4 а.с.65-66).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 лютого 2021 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_5 (вх. № 30056 від 09.09.2020 року) про передачу справи на розгляд за територіальною юрисдикцією до Шевченківського районного суду міста Києва, відмовлено (т. 4 а.с. 204).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання (т. 4 а.с. 233).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 листопада 2021 року за клопотанням третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 (вх. № 21561 від 04.06.2021 року) витребувано у приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторії Олександрівни належним чином завірену копію спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 5 а.с. 56-57).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 січня 2022 року провадження у справі № 404/19/17 (№ провадження 2/404/256/18) зупинено до 22 квітня 2022 року, до залучення до участі у справі правонаступників після смерті відповідача, ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 5 а.с. 121-122).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 травня 2022 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання (т. 5 а.с. 129).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 березня 2023 року клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 (вх. № 6772 від 28.02.2023 року), про витребування доказів, задоволено. Витребувано у Київського міського приватного нотаріуса Корольчук Ольги Сергіївни належним чином засвідчену копію спадковою справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 5 а.с. 165).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 квітня 2023 року в порядку процесуального правонаступництва здійснено заміну відповідача - ОСОБА_7 на правонаступника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Судове засідання відкладено (т. 5 а.с. 187-188).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 травня 2024 року провадження у справі зупинено на строк шість місяців з часу відкриття спадщини (09 квітня 2024 року), до залучення до участі у справі правонаступників після смерті позивача, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 (т. 6 а.с. 6-7).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 грудня 2024 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання (т. 6 а.с. 22).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 січня 2025 року витребувано з Другої Київської державної нотаріальної контори спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 (т. 6 а.с. 40).

На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 січня 2025 року Другою Київською державною нотаріальною конторою подано до суду належним чином завірену копію спадкової справи № 219/2024 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 (вх. № 5084 від 11.02.2025 року, т. 6 а.с. 56-113).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 лютого 2025 року порядку процесуального правонаступництва здійснено заміну позивача - ОСОБА_5 на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . На підставі частини першої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (т. 6 а.с. 118-119).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кропивницького від 17 квітня 2025 року в порядку процесуального правонаступництва здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна, ОСОБА_5 , про визнання недійсним заповіту на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . У задоволенні клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 (вх. № 2115 від 21.01.2021 року) про призначення у справі повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, відмовлено. У задоволенні клопотання позивача (вх. № 971 від 14.01.2021 року) про призначення у справі повторної посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, відмовлено (т. 6 а.с. 143-145).

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву (вх. № 37882 від 23.09.2025 року) про розгляд справи без її участі, підписану повноважним представником. Вказала, позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (т. 6 а.с. 240-241).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву (вх. № 2533 від 20.01.2026 року) про розгляд справи без її участі, підписану повноважним представником, просила в задоволенні позову відмовити (т. 7 а.с. 73-75).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 подала до суду клопотання (вх. № 28704 від 15.06.2026 року) про проведення судового засідання у відсутність третьої особи, підписане повноважним представником (т. 7 а.с. 120-123).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв, клопотань не подавала.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 , в судових засіданнях підтримував свій позов. В судове засідання, призначене на 29 липня 2026 року не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань не подавав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справ, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко Оксаною Петрівною 09 березня 2016 року складено заповіт, який зареєстровано в реєстрі за № 515, за змістом якого ОСОБА_6 діюча добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлена нотаріусом з приписами цивільного законодавства, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складення цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те,що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 1 а.с. 55).

Однак в подальшому, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. 16 серпня 2016 року складено заповіт, який зареєстровано в реєстрі за № 878, за змістом якого ОСОБА_6 діюча добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, не страждаючи на психічний розлад, розуміючи значення своїх дій та згідно із вільним волевиявленням, котре повністю відповідає її внутрішній волі як учасника цього правочину, попередньо ознайомлена нотаріусом із загальними вимогами, додержання яких є необхідних для чинності правочину, вільно володіючи українською мовою, що дало їй змогу прочитати та правильно зрозуміти суть та зміст цього документа, у присутності трьох свідків, обраних нею особисто: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, що буде належати їй на день її смерті, та все те, на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 . Також цим заповітом вона позбавила усіх інших спадкоємців права на спадщину (т. 1 а.с. 3-4).

Позивач, ОСОБА_5 була невісткою померлої, ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 від 26 жовтня 1950 року, виданого Кіровоград гор ЗАГС (т. 1 а.с. 5), згідно якого батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , є ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 23 серпня 1986 року (т. 1 а.с. 6), згідно якого відділом ЗАГС Ленінського райвиконкому міста Києва 23 серпня 1986 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , про що складено відповідний актовий запис № 659. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_14 , дружини: ОСОБА_15 .

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_4 від 02 листопада 2015 року, видане Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, т. 1 а.с. 7).

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_5 від 27 вересня 2016 року, видане Кіровоградським міським відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, т. 1 а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина і під час заявлення прав на спадкування позивача – ОСОБА_16 та третьої особи з самостійними вимогами щодо предмет спору ОСОБА_17 з`ясувалась обставини щодо оспорюваного заповіту на користь відповідача – ОСОБА_7 .

Проте, позивач та третя особа вважають, що спадкодавець не усвідомлювала своїх дій та не керувала ними під час вчинення оспорюваного заповіту.

В матеріалах справи містяться документи щодо поведінки ОСОБА_6 , 1927 року народження, яка на думку позивача та третьої особи була неадекватною. Зокрема, згідно листа Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації № 10/16-35 від 24.10.2016 року що ОСОБА_6 , 1927 року народження, вперше (29.02.2000 року) була оглянута лікарем-психіатром вдома, в зв`язку з надходженням до прокуратури Кіровського району міста Кіровограда колективної скарги щодо неадекватної поведінки даної громадянки: погрожувала сусідам, постійно ображала нецензурною лайкою, поводилася агресивно. Після огляду вдома, ОСОБА_6 було рекомендовано комісійно оглянути її лікарями-психіатрами у психоневрологічному диспансерному відділенні. Під час огляду (01.03.2000 року) пацієнтка обвинувачувала сусідів «в крадіжках її речей, в смерті сина із-за його отруєння димом»; скарги сусідів вважала наклепом, хворою себе не визнавала. Не критично ставилася до свого стану здоров`я. Після огляду був встановлений діагноз: паранояний розвиток особистості, від стаціонарного обстеження відмовилась. В подальшому, ОСОБА_6 за медичною допомогою до їх закладу не зверталася, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебувала та лікування не приймала. В 2010 році в зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, на адресу їх закладу надійшов запит від Кіровського районного відділу міста Кіровограда. Наявність психічного розладу у ОСОБА_6 міг вплинути на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (т. 1 а.с. 9).

Аналогічний зміст викладений у листі Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації № 5747/10 від 15.12.2016 року. При цьому, в листі зазначено, що показань для примусової госпіталізації не було. В подальшому, ОСОБА_6 за медичною допомогою до їх закладу не зверталася (т. 1 а.с. 59).

Відповідно до заяви ОСОБА_18 від 09 листопада 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійка В.В, зареєстровано в реєстрі за № 0483, остання перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, повністю віддаючи значення своїм діям, повідомила, що дружина її дядька ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , приблизно з 2000 року страждала на психічні розлади, в зв`язку з чим проходила обстеження в психіатричних закладах (т. 1 а.с. 10).

До спадкової маси ОСОБА_6 входить нерухоме майно, зокрема, на підставі свідоцтва про право власності від 26 грудня 1992 року ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , належить право власності на ? частину будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною житловою площею 10,1 кв.м, розташованого на земельній ділянці 592,7 кв.м (т. 1 а.с. 11).

Згідно архівної довідки від 17.03.2016 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», за станом до 01.01.2013 року, зареєстровано за: ОСОБА_6 – 1/6 частина (приватна спільна часткова), ОСОБА_6 – ? частина (приватна спільна часткова), ОСОБА_6 – 1/6 частина (приватна спільна часткова), ОСОБА_8 – 1/6 частиною (приватна спільна часткова). Реєстрова книга № 115 запис № 20473 (т. 1 а.с. 12).

Із копії спадкової справи, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за заповітом 10 жовтня 2016 року звернувся ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 109), та із заявою про прийняття спадщини 05 грудня 2016 року звернувся ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 121).

Проте, ОСОБА_4 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. 29 грудня 2016 року за вих. № 256/02-14/11/2016 повідомлено, що з наданих ним документів нотаріус не може встановити факт родинних стосунків для встановлення ступеня споріднення та черговості для спадкування за законом, тому просить надати документи на підтвердження родинних стосунків між ним та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 до 26 березня 2017 року (т. 1 а.с. 132).

Крім того, ОСОБА_4 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. 13 березня 2017 року за вих. № 33/02-14/11/2016 повідомлено повторно, що з наданих ним документів нотаріус не може встановити факт родинних стосунків для встановлення ступеня споріднення та черговості для спадкування за законом, тому просить надати документи на підтвердження родинних стосунків між ним та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 139).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 260 від 10.07.2018 року, проведеної Комунальним закладом «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 не усвідомлювала значення своїх дій, та не могла керувати ними при складанні заповіту. Виявляла ознаки хронічного стійкого психіатричного розладу у формі хронічного маячного розладу (згідно МКХ-10, F-22.8). Не була здатна ОСОБА_6 правильно сприймати обставини, що мали відношення до складання та підписання заповіту від 16.08.2016 року (т. 2 а.с. 167-170).

Відповідач не погодився з таким висновком експерта, і за його клопотання була повторна комісійна судово - психіатрична (посмертна) експертиза.

Проте, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 262 від 06.05.2020 року, проведеного Київським міським центром судово-психіатричої експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання та підписання заповіту на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , який було посвідчено Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною 16 серпня 2016 року за реєстр. № 878 – виявляла ознаки: Параноїдного розладу особистості на тлі органічного ураження головного мозку судинного ґенезу з церебрастенічним синдромом (згідно МКХ-10: F60.0, F 06.8) і за своїм психічним станом в той період часу усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними. На момент складання та підписання заповіту 16 серпня 2016 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявляла ознак тимчасового розладу психічної діяльності або хронічного стійкого психічного розладу. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за своїм психічним станом могла правильно сприймати обставини, що мали відношення до складання та підписання заповіту від 16 серпня 2016 року (т. 4 а.с. 52-61).

І саме цей висновок суд вважає належним та допустимим доказом проведена з дотриманням норм процесуального закону та нормативних актів, які регулюють порядок проведення вказаних експертиз та містить повний та всебічний опис за різними даними (матеріали справи, показання свідків, повний об`єм медичної документації) щодо психічного стану підекспертного під час складання і підписання спірного заповіту.

Водночас, суд критично сприймає висновок судово-психіатричного експерта № 260 від 10.07.2018 року, який складений експертами комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня», оскільки в основу даного висновку покладена значно менша кількість медичної документації ОСОБА_6 , а також у вказаному висновку відсутні обґрунтування та мотиви за якими експерти прийшли до такого висновку.

У мотивувальній частині містяться лише посилання на матеріали кримінальної справи обставини позову, заяви та скарги сусідів не проаналізований та відсутні посилання на відповідну медичну документацію та інші матеріали, надані експертам.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

У статті 1233 Цивільного кодексу України, зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент смерті (частина перша статті 1236 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень статті 1247 Цивільного кодексу України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1257 Цивільного кодексу України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині третій статті 203 Цивільного кодексу України.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

За приписами статті 1257 Цивільного кодексу України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Заповіт є одностороннім правочином, а тому він повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповідності до статті 225 Цивільного кодексу України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Спеціальною нормою, яка передбачає підстави недійсності заповіту є стаття 1257 Цивільного кодексу України, якою визначено лише дві підставі недійсності заповіту.

Так, згідно частини 2 передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Загально відомим є, що воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту); волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених нормами ЦК України.

Таким чином, слід прийти до висновку, що заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів. При цьому, недійсним заповіт може бути визнаний у випадках, у яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, коли заповіт складений особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту), коли заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі № 551/335/18 зазначив, зокрема, що заповіт як остання воля особи стосується її розпоряджень на випадок смерті і тому покликаний вирішувати важливі для особи питання щодо призначення спадкоємців, визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом. Свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

У постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 674/461/16-ц зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Стаття 56 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних фізичних осіб, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Посвідчення заповіту через представника, а також одного заповіту від імені кількох осіб не допускається. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.

Глава 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 визначає порядок, посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку, нотаріус посвідчує заповіти фізичних осіб з повною цивільною дієздатністю, у тому числі подружжя, які складені відповідно до вимог ст. 1233-1257 Цивільного кодексу України та особисто подані нотаріусу.

Пунктом 1.8 глави 3 розділу ІІ передбачено, що якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (пункт 1.6 Порядку).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази, які б свідчили про те, що оспорюваний заповіт складався недієздатною особою або не відповідав дійсній волі спадкодавця.

Відсутні докази й того, що на час видачі такого заповіту або до цього спадкодавець страждав на захворювання, які могли обмежувати його можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

На переконання суду, заповіт ОСОБА_6 від 16 серпня 2016 року відповідає вимогам закону щодо його форми та порядку укладення, особу заповідача встановлено із зазначенням у заповіті реєстраційного номеру облікової картки платника податків, підпис особи виконано у відповідності до вимог Порядку, зазначено місце складення заповіту, вказано дату й місце його посвідчення, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною, яка перевірила дієздатність заповідача.

Статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України покладено на кожну зі сторін обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У статті 77 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 Цивільного процесуального кодексу України).

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що заповідач під час укладання заповіту не розуміла значення своїх дій унаслідок хворобливого стану.

Суд зауважує, що позивачем, а також третьою особою з самостійними вимогами, що оспорює заповіт не надано суду належних та допустимих доказів, які б засвідчували, що на момент складання заповіту спадкодавець не розуміла значення своїх дій, не могла ними керувати, заповіт складений недієздатною особою або те, що на час видачі такого заповіту або до цього спадкодавець страждала на захворювання, які могли обмежувати її можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У даному випадку не є спірним те, що ОСОБА_6 хворіла, однак це саме по собі не є достатнім для застосування статті 225 Цивільного кодексу України, оскільки наявність усвідомленого стану заповідачки, підтверджується проведеною у справі судово-психіатричною експертизою.

Відтак, воля заповідача, виражена у формі заповіту є волевиявленням померлого та не викликає сумнівів у її правомірності, оскільки вона добровільно виразила своє волевиявлення, склавши заповіт на ОСОБА_19 .

Отже, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд не вбачає правових підстав для визнання заповіту від 16 серпня 2016 недійсним, а тому приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_6 добровільно виразила своє волевиявлення, склавши заповіт на ОСОБА_19 .

З тих же підстав недоведеності відсутності волевиявлення заповідача, суд відмовляє і в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 .

Судові витрати суд залишає по фактично понесеним позивачем.

Судові витрати суд залишає по фактично понесеним позивачем.

Керуючись статтями 202, 203,215, 225, 1233, 1236, 1247, 1257 Цивільного кодексу України статтями 12, 13, 19, 76-82, 89, 258-265, 268, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна, про визнання недійсним заповіту, усунення від права на спадкування, відмовити в повному обсязі

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна, ОСОБА_1 , про визнання недійсним заповіту, відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна, місцезнаходження: АДРЕСА_6 ;

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення суду складено 10.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка