Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №334/3938/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 19.08.2026

Справа № 334/3938/26

Провадження № 3/334/1118/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної митної служби України Запорізької митниці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України,

установив:

відповідно до протоколу про порушення митних правил №0037/UA112000/2026 від 16.03.2026 до Запорізької митниці 16.01.2025 від Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшов лист від 15.01.2026 № 6546-226 ( вхідний № 230/8.5-23 від 16.01.2026), яким надіслано відомості про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 26.06.2025 в Запорізькій області ( Пологівський район, село Різдвянка) за участі громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який керував транспортним засобом «volkswagen golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Під час проведення Запорізькою митницею перевірки законності перебування на митній території України транспортного засобу «volkswagen golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено наступне.

Згідно з даними, які наявні в модулі «Перетин кордону транспортним засобом» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Держмитслужби встановлено, що 11.03.2017 через міжнародний пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке», який розташований в зоні діяльності митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, громадянином ОСОБА_1 ввезено на митну територію України в митному режимі «Транзит» з метою «особисте користування» транспортний засіб «volkswagen golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації LT - Литовська Республіка).

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України «Транзит» - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України («Строки транзитних перевезень») встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту. Для автомобільного транспорту строк транзитного переміщення становить - 10 діб.

Відтак, ОСОБА_1 повинен був вивезти транспортний засіб «volkswagen golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації LT - Литовська Республіка) за межі митної території України в строк до 22.03.2017.

Відповідно до даних, які наявні в модулі «Перетин кордону транспортним засобом» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Держмитслужби, а також даних наявних в Програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби «Пошук митних документів, оформлених на транспортні засоби» транспортний засіб «volkswagen golf» (VIN – код НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації LT - Литовська Республіка) за межі митної території України не вивезено та в іншій митний режим, після його ввезення 11.03.2017 на митну територію України, не поміщено.

Згідно з даними, які наявні в модулі «Заяви підприємств та осіб» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Держмитслужби громадянин ОСОБА_1 до митниць Держмитслужби зі зверненням з приводу настання аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб стосовно транспортного засобу «volkswagen golf» (VIN – код НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації LT - Литовська Республіка) після його ввезення 11.03.2017 не звертався.

Пунктом 2 частини першої статті 93 Митного кодексу України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.

Виходячи з вищезазначеного, громадянин України ОСОБА_1 передав транспортний засіб «volkswagen golf» (VIN – код НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації LT - Литовська Республіка), поміщений у митний режим транзиту, у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України.

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Запорізької митниці від 16.02.2026 № 15/15-01/953 розрахунок митних платежів на дату ввезення на митну територію України 11.03.2017 транспортного засобу 16.02.2026 №15/15-01/953, країна реєстрації LT - Литовська Республіка) становить 155 034,22 грн. (з яких ввізне мито – 6 996,24 грн; акциз – 110 538,54 грн; ПДВ – 37 499,44 грн.).

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів транспортного засобу «volkswagen golf» (VIN – код НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації LT - Литовська Республіка), на загальну суму 155 034,22 грн.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Представники Запорізької митниці ДМС України Ткач В. вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад порушення митних правил за ст.485 МК України, що підтверджено матеріалами справи.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, проте належним чином був повідомлений про розгляд справи, зокрема направлялися повідомлення про розгляд справи за адресою місця проживання. Також інформація про призначені до розгляду судові справи розміщена у вільному доступі на офіційному сайті «Судова влада».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В свою чергу, суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов`язків своєчасно з`являтися до суду за викликом, безпідставно затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справ про порушення митних правил, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ч.2 ст.495 МК України посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - та тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, суд виходить з того, що вина останнього у вчиненні вказаного правопорушення підтверджена зібраними та дослідженими при розгляді справи доказами.

Сума не сплачених митних платежів у даному випадку складає 155 034,22 грн, відтак суд вважає достатнім адміністративним стягненням для правопорушника накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми митних платежів, тобто 77 517,11 грн.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 485, 527 МК України, ст. 283, 289, 290 КУпАП, суд

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накласти штраф в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 77 517,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Філіпова І. М.