Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №354/1352/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/1352/26

Провадження № 1-кп/354/178/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026096110000055 від 13 вересня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, остання посада- старший водій 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 умисно заподіяв потерпілій легке тілесне ушкодження. Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2012 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_3 19.03.2024 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час Мобілізації.

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2025 №491 солдата ОСОБА_3 зараховано в списки особового складу вказаної військової частини і на всі види забезпечення.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п.1, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_3 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, солдат ОСОБА_3 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, 12.09.2026 близько 12 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в приміщенні будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 в порушення вимог ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив словесний конфлікт із своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_4 .

У ході даного конфлікту ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання умисно наніс три удари долонею правої руки в обличчя ОСОБА_4 , внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках обох очей та виличній ділянці зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла, щодо якої здійснюється провадження, не заперечує проти такого розгляду.

До обвинувального акту долучено заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 18.09.2026, з якої вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені в ході досудового розслідування обставини, згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження в частині розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів в судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини. Вказана заява підписана обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 .

Також до обвинувального акту долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 від 18.09.2026, в якій остання зазначила, що не заперечує щодо розгляду обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності усіх учасників розгляду та ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до переконання, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, його вік, сімейний стан та стан здоров`я, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також відсутність будь-яких претензій у потерпілої.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, з березня 2024 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні «солдат», остання посада старший водій 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , однак 11.08.2026 самовільно залишив військову частину, неодружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та місцем проходження військової служби характеризується позитивно.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

До обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання є достатнім, справедливим та необхідним для досягнення мети не лише кари за вчинення обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами та відповідатиме меті покарання, наведеній у ст.50 КК України і не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді

штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_6