Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №308/13597/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13597/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026071030000811 від 18.07.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.1 ст. 296 КК України

ВСТАНОВИВ:

18.07.2026 року приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебував у громадському місці – поблизу пішохідного переходу на вул. Бориса Тлехаса в місті Ужгороді. У цей же час водій автомобіля ОСОБА_4 , який рухався вказаною вулицею здійснив вимушену зупинку транспортного засобу та вийшов на проїжджу частину (пішохідний перехід) щоб переконатися у безпеці та надати допомогу двом дівчатам – пішоходам, які рухалися на самокаті.

У цей момент у ОСОБА_3 який перебував у зазначеному громадському місці раптово виник злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діяв умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань. Проявляючи явну зневагу до загальноприйнятих норм моралі та правил поведінки в суспільстві, демонструючи виключний егоцентризм та агресію, ОСОБА_3 підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_4 та продовжуючи свої протиправні дії, які супроводжувалися особливою зухвалістю раптово наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар рукою в обличчя.

Унаслідок вказаного умисного удару потерпілий ОСОБА_4 (який є особою з інвалідністю з дитинства внаслідок цукрового діабету) втратив свідомість, упав на землю та отримав тілесні ушкодження у вигляді: струс головного мозку та забійної рани верхньої губи, де у подальшому був госпіталізований з місця події каретою швидкої медичної допомоги.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 протиправно припинив нормальний порядок життєдіяльності громадян, порушив громадський спокій та створив тривалу ситуацію небезпеки та дискомфорту для оточуючих у громадському місці.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України підозрюваному ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого підозрюваний ОСОБА_3 , у заяві складеній ним 14.09.2026 року в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 підтвердив роз`яснення йому вказаних положень законодавства та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При цьому, до суду разом із обвинувальним актом подано заяву підозрюваного ОСОБА_3 від 14.09.2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складену в присутності захисника.

У вказаній заяві, складеній у присутності захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , підтверджено беззаперечне визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами які він не оспорює і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.

Крім того, до суду з обвинувальним актом направлено заяву ОСОБА_4 від 14.09.2026 року, який є потерпілим у кримінальному провадженні, у якій потерпілий зазначив, що згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також обмеження щодо права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України.

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , складену в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що згоден та не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження № 12026071030000811 від 18.07.2026 року, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, доведена повністю наданими до суду та дослідженими судом доказами.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Відповідно до довідки УІАП ГУНП в Закарпатській області № 26212601522621315336 від 31.07.2026 року ОСОБА_6 раніше не судимий.

При призначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 296 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, конкретні обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а також наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Саме таке покарання на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмеження, передбаченого ч.5 ст.59-1 КК України, щодо призначення такого виду покарання.

Призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді штрафу суд не вбачає за можливе, з огляду на те, що офіційні відомості про працевлаштування обвинуваченого у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Відповідно до ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Роз`яснити засудженому ОСОБА_3 , що у відповідності до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ - оптичний диск "DVD" марки "Fiesta" із записами відеокамер "Безпечне місто" від 18.07.2026 року залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Відповідно до ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Роз`яснити засудженому ОСОБА_3 , що у відповідності до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ - оптичний диск "DVD" марки "Fiesta" із записами відеокамер "Безпечне місто" від 18.07.2026 року залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1