Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №352/1801/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1801/26

Провадження № 3/352/477/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122-2, частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст протоколів про адміністративне правопорушення:

Поліцейським управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Танчаком М.Я. 11 липня 2026 року складено протоколи про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

- ОСОБА_1 11 липня 2026 року о 09 годині 05 хвилин в селищі Драгомирчани, перехрестя вулиць Миру та Шкільної, під час керування автомобілем AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом, вказуючи на транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушила пункт 8.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі-Правила)

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 122-2 кодексу України про адміністративні правопорушення.

- ОСОБА_1 11 липня 2026 року о 09 годині 05 хвилин в селищі Драгомирчани, перехрестя вулиць Миру та Шкільної, керувала автомобілем AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1 Правил

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення.

ІІ. Рух провадження

16 липня 2026 року протоколи про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшли до Тисменицького районного суду та призначені до для розгляду по суті на 31 липня 2026 року.

31 липня 2026 року розгляд справ відкладено на 28 вересня 2026 року в зв`язку із неявкою ОСОБА_1

28 вересня 2026 року справи про адміністративні правопорушення за статтями 122-2 та 126 кодексу України про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження.

28 вересня 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Статті 122-2, та 126 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належать до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи, що:

- ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом скерування повісток за місце ї проживання, здійсненням телефонограми та шляхом оголошення про виклик на сайті судової влади України;

- ОСОБА_1 відомо про розгляд протоколів Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області, про що свідчить відповідний запис у відповідній графі протоколів щодо місця їх розгляду

-вона своїми правами на захист та участю в судовому засіданні не скористалась,

-її присутність при розгляді справи не є обов`язковою,

Суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

IІІ. Докази, досліджені під час судового розгляду:

IІІ.1 Письмові докази, надані особою, уповноваженою на складання протоколу:

Протоколи про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу за частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 11 липня 2026 року о 09 годині 05 хвилин в селищі Драгомирчани, перехрестя вулиць Миру та Шкільної, керувала автомобілем AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1 Правил

Згідно із текстом протоколу за частиною першою статті 122-2 кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 11 липня 2026 року о 09 годині 05 хвилин в селищі Драгомирчани, перехрестя вулиць Миру та Шкільної, під час керування автомобілем AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом, вказуючи на транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушила пункт 8.9 Правил

ОСОБА_1 ознайомлена із протоколам, своїми правами, а також отримала копію протоколів та підтвердила вірність даних, зазначених в протоколах, про що свідчить її підпис.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно із якими вона сіла за кермо автомобіля забрати машину з ремонту в зв`язку зі смертю мами. Свої дії розуміє та відповідальність за них.

Рапорт поліцейського щодо складення протоколів

Довідка інспектора поліції, згідно із якою щодо ОСОБА_1 винесена постанова про притягнення до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за фактом керування 05 червня 2026 року автомобілем, не маючи права керування

Відеозаписи з бодікамери та відеореєстратора працівника поліції

На відеозаписах з відеореєстратора зафіксовано початок руху поліцейського автомобіля та його зупинку біля автомобіля AudiА6 сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1

Відеозапис з бодікамери розпочинається з моменту виходу поліцейського зі службового автомобіля на узбіччя автодороги.

На 00.01.01 запису зафіксовано подання поліцейським сигналу про зупинку автомобілю AudiА6 сірого кольору шляхом звукового сигналу та сигнальним диском з червоним сигналом, із вказуванням на транспортний засіб та подальше місце для його зупинки.

Автомобіль проїжджає мимо поліцейських без зупинки та в подальшому зафіксовано рух поліцейського автомобіля за ним.

На 00.01.54 запису поліцейські зупиняються біля автомобілю AudiА6 сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 за кермом якого перебуває ОСОБА_1 та поліцейський задає питання чому водій не зупинилась на відповідний сигнал та пропонують водієві надати посвідчення водія.

ОСОБА_1 повідомляє, що не бачила сигнал, посвідчення водія у неї відсутнє, оскільки вона не отримувала, однак була вимушена забрати автомобіль з ремонту, оскільки померла її мама, якій належав автомобіль.

В подальшому на відеозаписі зафіксовано процедура роз`яснення ОСОБА_1 її прав та складення протоколів і ознайомлення із ними ОСОБА_1 .

IV.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуддя звертає увагу на те, що санкцією частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40800 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 років. Такий розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом щонайменше на 5 років становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протоколи про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не випробовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2 та частиною п`ятою статті 126, КУпАП, а її винуватість у вчиненні цих правопорушень поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

IV.І щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

IV.ІI щодо невиконання вимоги про зупинку

Так, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 11 липня 2026 року о 09 годині 05 хвилин в селищі Драгомирчани, перехрестя вулиць Миру та Шкільної, під час керування автомобілем AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом, вказуючи на транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушила пункт 8.9 Правил.

Відповідно до пункту 8.9а Правил вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

Факт зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами.

Так, на відеозаписі з бодікамери зафіксовано рух автомобіля AudiА6 сірого кольору та подача поліцейським вимоги про зупинку цьому автомобілю за допомогою сигнального диска з червоним сигналом із зазначенням на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки. Однак автомобіль проїжджає повз без зупинки.

Події відбуваються у світлу пору доби, а перед автомобілем AudiА6 відсутні будь-які інші автомобілі, які б могли створити перешкоду для розуміння, що вимога про зупинку подана водієві саме цього автомобілю.

В зв`язку із викладеним, Суддя критично ставить до пояснень ОСОБА_1 , зафіксованих на відеозаписі, що вона не бачила відповідного сигналу про зупинку.

В подальшому на відеозаписі зафіксовано переслідування поліцейськими автомобіля AudiА6 та зупинка біля нього.

За результатами дослідження доказів ( зокрема відеозаписів та протоколів про адміністративні правопорушення), враховуючи:

-короткий проміжок часу з моменту початку переслідування та зупинкою біля автомобіля ( менше однієї хвилини);

-перебування саме ОСОБА_1 на водійському сидінні автомобіля;

-пояснення ОСОБА_1 , зафіксовані на відеозаписі, згідно із якими саме вона керувала автомобілем та не зупинилась на вимогу поліцейського

Суддя приходить до висновку про доведеність факту керування саме ОСОБА_1 автомобілем AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 за обставин, викладених в протоколах.

Зафіксовані на відеозаписі обставини також підтверджуються протоколом про адмінстративне правопорушення, який складений посадовою особою, яка була безпосереднім очевидцем правопорушення, в зв`язку із чим Суддя вважає цей протокол належним доказом у відповідності до вимог статті 251 КУпАП.

При цьому Суддя бере до уваги той факт, що вказані пояснення та документи складались у короткий проміжок часу, безпосередньо після події правопорушення, в зв`язку із чим у судді відсутні будь-які сумніви щодо достовірності відомостей в протоколі про адміністративне правопорушення.

IV.IІІ. Щодо керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 11 липня 2026 року о 09 годині 05 хвилин в селищі Драгомирчани, перехрестя вулиць Миру та Шкільної, керувала автомобілем AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1 Правил.

Факт порушення правил дорожнього руху підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме:

-відеозаписами, на яких зафіксовано рух автомобіля AudiА6, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

-поясненнями ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозаписі, згідно із якими вона підтверджує факт керування нею автомобілем та відсутність в неї права керування таким автомобілем,

-довідкою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за фактом керування 05 червня 2026 року автомобілем, не маючи права керування

- а також протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відповідною посадовою особою, уповноваженою на складення протоколів про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 126 кодексу України про адміністративне правопорушення.

Суддя бере до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо необхідності забрати автомобіль з ремонту після смерті її мами. Одночасно Суддя вважає, що такі обставини не відносяться до крайньої необхідності, а ОСОБА_1 мала можливість забрати автомобіль у будь-який законний спосіб, зокрема шляхом керування ним особою, яка має посвідчення водія.

В зв`язку із викладеним, причина керування ОСОБА_1 автомобілем не впливає на суть допущеного нею порушення.

IV.ІV висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2.1.а Правил визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 8.9а Правил вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

На підставі викладеного, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2та частиною п`ятою статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, а також повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, а саме керувала автомобілем , не маючи права керування транспортними засобами що повністю доведено в суді.

V. Щодо строків розгляду справи

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення регулюється главою 22 КУпАП.

Відповідно до статті 283 КУпАП, яка міститься в главі 23 цього Кодексу, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган виносить постанову по справі.

Статтею 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, згідно якої стадія розгляду справи завершується дослідженням доказів та вирішенням клопотань, після чого розпочинається наступна стадія - винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, порядок якої регулюється главою 23 КУпАП.

Таким чином, законодавець розрізняє стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, винесення постанови по справі та стадію оскарження постанови по справі, яка регулюється статтею 24 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій шостій цієї статті.

Подія, за якою складені протоколи в цій справі, відбулась 11 липня 2026 року.

Відповідно визначений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення в цій справі спливає 11 жовтня 2026 року та провадження у справі підлягає закриттю, якщо станом на 11 жовтня 2026 року розгляд справи про адміністративне правопорушення не буде завершено.

Розгляд справи в цій справі завершено 28 вересня 2026 року після чого Суддя перейшов до стадії винесення постанови.

Відповідно, на момент завершення розгляду справи про адміністративне правопорушення строки накладення адміністративного стягнення в цій справі не закінчились, в зв`язку із чим підстави для закриття провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП відсутні.

VI. Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Відповідно до частини другої статті 36 кодексу України про адміністративні правопорушення якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Більш серйозним правопорушенням є передбачене частиною п`ятою статті 126 цього Кодексу, оскільки ним передбачені більш тяжке покарання, аніж частиною другою статті 122-2 цього Кодексу, у зв`язку із чим стягнення на ОСОБА_1 має бути накладено в межах санкції частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Санкцією частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені такі види адміністративного покарання як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя враховує умисний характер вчиненого правопорушення, особу відсутність обставин, що пом`якшують та вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини п`ятої статті 126 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

Враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також причину допущеного ОСОБА_1 порушення, Суддя вважає, що стягнення має бути накладено в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини п`ятої статті 126 КУпАП.

Згідно із текстом протоколу, транспортний засіб належить іншій особі., а не ОСОБА_1 , в зв`язку із чим підстави для оплатного вилучення транспортного засобу відсутні.

VII. Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3328х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2 та частиною п`ятою статті 126, кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО