Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №348/2252/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2252/26

28 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 23.10.2008 у відділі РАЦС Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що цього ж числа складено відповідний актовий запис № 200. У зв`язку з одруженням позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на прізвище чоловіка ОСОБА_5 .

В шлюбі у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є неповнолітніми та проживають разом з позивачем.

Причиною розірвання шлюбу є те, що протягом останнього року стосунки між позивачем та відповідачем розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб, сім`ю. Тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами та сім`я фактично припинила своє існування. На переконання позивача, подальшого сенсу підтримувати шлюбно-сімейні відносини з відповідачем немає.

Примирення та збереження шлюбу між позивачем та підповідачем неможливе. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам дітей та інтересам позивача.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 23.10.2008 у відділі РАЦС Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 200. Також просить після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище ОСОБА_5 . Крім того просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, а також 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 665,60 грн. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, СМС-повідомленням, та у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я.

З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3119969 від 03.08.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 04.08.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що 23.10.2008 між сторонами ОСОБА_8 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що цього ж числа відділом РАЦС Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис № 200. У зв`язку з реєстрацією шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на прізвище відповідача ОСОБА_5 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.10.2008 (а.с. 8).

В шлюбі у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є неповнолітніми, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 08.05.2009, та серії НОМЕР_3 від 03.04.2025 (а.с. 9, 10).

Згідно витягів з реєстру Надвірнянської міської ТГ від 22.07.2026, позивач ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18, 20, 21).

На час розгляду справи між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.

Позивач після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище ОСОБА_9

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розірвання шлюбу.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилається на те, що подружнє життя у них не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на сімейне життя, шлюбні відносини припинені вже тривалий час, шлюб існує формально.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Щодо розподілу судових витрат:

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання до суду позову про розірвання шлюбу позивачем ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 24.07.2026 (а.с. 5).

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 50% сплаченого судового збору. Оскільки відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків сплаченого ОСОБА_1 судового збору, в сумі 665,60 грн.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною шостою ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 3000,00 гривень долучено:

-Договір про надання правової допомоги № від 22.07.2026, укладений між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бойчук І.В., відповідно до п. 4.1 якого клієнт сплачує адвокату гонорар у сумі 7000 грн двома окремими платежами, за послугу про розірвання шлюбу – 3000,00 грн, за послугу про стягнення аліментів – 4000,00 грн (а.с. 15-16);

-акт приймання-передачі наданих послуг від 23.07.2026, відповідно до якого адвокатом Бойчук І.В. надано позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу загальною вартістю 3000,00 грн (надання консультації щодо правових підстав та порядку розірвання шлюбу судовому порядку; здійснення аналізу документів та обставин справи; проведенн правового аналізу спірних правовідносин; підготовка позовної заяви про розірвання шлюбу; підготовка та оформлення документів додатків до позовної заяви про розірвання шлюбу; формування пакету документів для подання до суду; надання клієнту консультації та роз`яснення щодо майбутнього розгляду справи). Позивачем ОСОБА_1 підтверджено прийняття наданих послуг (а.с. 17);

-платіжну інструкцію від 23.07.2026 про оплату позивачем ОСОБА_1 адвокату Бойчук І.В. послуг правничої допомоги в сумі 3000,00 грн (а.с. 22).

Відповідно до правової позиції, висловленої Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

У даній справі відповідачем ОСОБА_2 не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, а тому приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Висновки суду:

Вирішуючи спір судом встановлено, що сторони сімейні стосунки не підтримують протягом часу, який оцінюється тривалим, спільного господарства та побуту не ведуть, їх шлюб існує формально та втратив своє значення і не може бути поновлений в зв`язку з категоричним запереченням позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України вибір прізвища позивача, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, є її правом. Тому позивачу після розірвання шлюбу необхідно залишити шлюбне прізвище ОСОБА_5 .

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь, зокрема: 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, та 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 при поданні позову, в сумі 665 грн 60 коп.

На підставі наведеного, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовільнити.

Шлюб, зареєстрований 23 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , у відділі реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 200 – розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище – ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 – 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 при поданні позову, в сумі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 – витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн 00 коп. (три тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Міськевич О.Я.