Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №348/993/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/993/26

Провадження № 2/348/1185/26

28 вересня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бурдун Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

представника позивача – адвоката Зварищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Зварищук В.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2624083701:01:004:0006, загальною площею 0,2 га, яку успадкував після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Земельна ділянка належала його батьку ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом. Йому стало відомо, що рідний брат його покійного батька ОСОБА_2 в жовтні 2025 року захопив частину успадкованої ним земельної ділянки та виорав її. Факт захоплення відповідачем частини належної позивачу земельної ділянки зафіксовано актом обстеження Молодківського старостинського округу Надвірнянського району Івано-Франківської області. В добровільному порядку відповідач відмовляється звільнити захоплену ним частину земельної ділянки позивача. Тому позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_2 повернути позивачу ОСОБА_1 самовільно захоплену земельну ділянку, кадастровий номер 2624083701:01:004:0006, площею 0,0671 га, з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, що находиться в АДРЕСА_1 , та відновити становище, яке було до порушення його права.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позові. Зазначив, що відповідач є дядьком позивача, самовільно захопив та виорав ділянку, та добровільно відмовився повертати. Тому просить відновити порушене право власності позивача шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язати відповідача повернути частину захопленої ним земельної ділянки. Також просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату,час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 24.06.2026 подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2624083701:01:004:0006, загальною площею 0,2 га, цільове призначення землі - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, № 425446968 від 05.05.2025 (а.с.8).

Вказану земельну ділянку позивач успадкував після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцовою Н.М. та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81060176 від 05.05.2026 ( а.с.9-10).

В свою чергу батько позивача – ОСОБА_3 успадкував дану земельну ділянку за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , вказані обставини підтверджуються Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НГ№ 306988 від 10.09.2008 року та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.10.2010 року (а.с.7, 18).

Відповідно до акту обстеження факту самовільного зайняття земельної ділянки № 21/18.1-07 від 17.03.2026, складеного Молодківським старостинським округом Надвірнянського району Івано-Франківської округу, вбачається, що в ході обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 2624083701:01:004:0006, загальною площею 0,2 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , було виявлено факт самовільного зайняття частини земельної ділянки площею, приблизно 0,0671 га ОСОБА_2 . Документи, що підтверджують право користування або власності у порушника відсутні (а.с.11).

Також згідно графічної схеми земельної ділянки ОСОБА_1 кадастровий номер 2624083701:01:004:0006, позначена рожевим кольором частина земельної ділянки площею 0,0671 га, яка самовільно захоплена ОСОБА_2 (а.с.12).

Отже, предметом спірних правовідносин є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

При вирішенні даного спору по суті, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 312 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України - держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з ч.2 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно приписів ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 2624083701:01:004:0006, що надає йому право вільного доступу, користування та розпорядження нею на власний розсуд у межах, визначених законом.

Водночас судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 жодних належних і допустимих доказів існування у нього правових підстав для користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

У матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем та відповідачем договору оренди, договору сервітуту, іншого правочину чи наявності будь-якого речового права, яке б надавало відповідачу можливість використовувати земельну ділянку позивача.

Суд звертає увагу, що родинні, спадкові або фактичні побутові відносини між сторонами самі по собі не породжують речового права на земельну ділянку та не можуть бути самостійною правовою підставою для користування чужим нерухомим майном всупереч волі зареєстрованого власника.

Суд також враховує, що право власності є абсолютним правом, а тому будь-яке втручання третіх осіб у здійснення власником своїх правомочностей має бути припинене, якщо такі особи не довели існування правових підстав для відповідного втручання.

Обраний позивачем спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку є належним, ефективним, пропорційним та таким, що відповідає характеру порушеного права.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, про що зазначив у власноручно написаній заяві від 24.06.2026.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відтак, вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, суд вважає доведеним порушення права власності позивача, тому суд приходить до висновку про можливість судового захисту прав останнього у спосіб про який він просить, а саме зобов`язати відповідача ОСОБА_2 повернути позивачу ОСОБА_1 самовільно захоплену земельну ділянку, кадастровий номер 2624083701:01:004:0006, площею 0,0671 га, з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, що находиться в АДРЕСА_1 , та відновити становище, яке було до порушення його права.

Оскільки обставини наявності перешкод у позивача в користуванні своєю земельною ділянкою судом знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, суд вважає, що відповідач повинен вчинити дії щодо усунення порушень права власності позивача та знаходить підстави для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН3588086 від 01.04.2026 (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю 2 групи довічно, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.20 зворот).

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 закону «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому відповідно до ч. 6 даної статті якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується також випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Отже, враховуючи, що позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі до початку розгляду справи по суті, однак, останній є особою з інвалідністю 2 групи, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 грн слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 12-13, 76-81, 89, 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути позивачу ОСОБА_1 самовільно захоплену земельну ділянку, кадастровий номер 2624083701:01:004:0006, площею 0,0671 га, з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, що находиться в АДРЕСА_1 .

Судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп., сплачений позивачем ОСОБА_1 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН3588086 від 01.04.2026 -компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Зварищук Василь Васильович, адреса місця знаходження: 78400, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Майдан Шевченка, 41.

Повний текст рішення складений 28.09.2026.

Суддя Т.А.Бурдун