Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №344/15198/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15198/26

Провадження № 2/344/7318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

28 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2026 представник позивача - адвокат Сковронський В.І. звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, в якій просив: стягнути з відповідача на користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 152 870,49 грн., та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що сторони 11.11.2006 зареєстрували шлюб, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.08.2012, справа №0907/10458/2012, яке набрало законної сили 27.08.2012, було розірвано. Рішенням суду дитину — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживання разом з матір`ю. Станом на сьогодні позивач зареєстрована та проживає з сином за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2012, справа №0907/11555/2012, з відповідача на користь позивача вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 850 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного судового рішення Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 05.12.2012 видано виконавчий лист №2/0907/5794/12. Виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в Третьому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження ВП №36624277.

Відповідач системно, умисно та тривалий час ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання неповнолітньої дитини, сплачує аліменти нерегулярно та в незначних розмірах, внаслідок чого утворилася значна заборгованість.

Згідно з Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 22.07.2026, виданим Головним державним виконавцем Третього відділу ДВС у м. Вінниці, сукупний розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів станом на 30.06.2026 становить 120821,72 грн. (а.с. 1-4).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.08.2026 справа передана головуючій Кіндратишин Л.Р. (а.с. 24).

Ухвалою судді від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 32-33).

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, адвокат Сковронський В.І. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі через оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст.223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 22.09.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч.6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст.268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч.4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.08.2012, у справі 0907/10458/2012 року, яке набрало законної сили 13.08.2012, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 листопада 2006 року у відділі РАГС Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №2007. Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишено проживати з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції від 26.05.2009, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 26.05.2009 складено відповідний актовий запис за №1065. Батьки: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно з рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2012, у справі 0907/11555/2012 року, яке набрало законної сили 28.09.2021, вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі по 850 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 25.07.2012.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.06.2026, виконавче провадження 36624277, згідно виконавчого листа №2/0907/5794/12 від 05.12.2012, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 850 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, головного державного виконавця Третього відділу ДВС у м. Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, сума коштів, яка підлягала стягненню станом на 30.06.2026 - 120 821,72 грн. Сукупний розмір заборгованості станом на 25.07.2012 - 0,00 грн. (а.с. 18-20).

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

На підставі ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц, відповідно до якого, оскільки відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Таким чином, відповідач зобов`язана сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Судом встановлений факт неналежного виконання ОСОБА_2 аліментних зобов`язань станом на 30.06.2026.

Оскільки відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а незалежних від відповідача обставин, в результаті яких дана заборгованість виникла, судом не встановлено, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені), передбаченої статтею 196 Сімейного кодексу України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі N 569/14819/19 (провадження N 61-1586св20) зазначено, що: "правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі N 572/1762/15-ц (провадження N 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц (провадження N 14-616цс18)".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі N 711/679/21 (провадження N 61-18434св21) зазначено, що при застосуванні формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Наведене узгоджується з правовими висновками у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року в справі N 4611/7406/18 (провадження N 61-2009св22).

Водночас, за положенням ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені, що може бути стягнутий за рішенням суду, не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості, а тому заявлений позивачем до стягнення розмір пені, не є належним і обґрунтованим.

Так, суд приймає до уваги розрахунок неустойки зі сплати аліментів, за період з липня 2012року по червень 2026 складений стороною позивача, становить 152 870,49 грн., однак враховуючи, що розмір заборгованості по аліментах станом на 30.06.2026 складає 120 821,72 грн., то такий розмір пені слід обмежити 100 % заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач достовірно знав про наявне в нього зобов`язання зі своєчасної сплати аліментів, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою ст.196 СК України, а тому позов підлягає до часткового задоволення, та з відповідача слід стягнути 120 821,72грн. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, що не перевищує сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 223, 258, 263-265, 268, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 120 821 ( сто двадцять тисяч вісімсот двадцять одну) гривню 72 копійки неустойки за прострочення сплати аліментів станом на 30.06.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 ( одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлений цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами розгляду апеляційної справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 .

Повне рішення - 28.09.2026.

Суддя Івано-Франківського міського суду Л.Р. Кіндратишин