Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №344/14922/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14922/26

Провадження № 1-кп/344/1299/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

27.11.2025 постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/19443/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Рішення набрало законної сили 09.12.2025 року. ОСОБА_5 був обізнаним та належним чином ознайомленим із вказаним рішенням.

Незважаючи на вищевикладене, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, яка набрала законної сили, та будучи належно ознайомленим із нею, з метою її умисного невиконання щодо позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи всупереч рішенню суду, умисно не виконав постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.11.2025 у справі № 344/19443/25 у частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Зокрема, 19.04.2026 близько 14 год 54 хв, по вул. Галицька у м. Івано-Франківськ, ОСОБА_5 керував автомобілем марки «Seat Toledo», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення вимог Правил дорожнього руху України.

Працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області було встановлено, що ОСОБА_5 є особою, позбавленою права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.11.2025 року.

За даним фактом, 19.05.2026 року постановою Івано-Франківського міського суду у справі № 344/7954/26 ОСОБА_5 визнано винуватим за ч.5 ст.126 КУпАП і застосоване адміністративне стягнення у розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що 27.11.2025 року щодо нього судом було винесено постанову про накладення стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, про яку йому було відомо, постанову суду він не оскаржував. Далі 19.04.2026 близько 14 год 54 хв, він керував автомобілем по вул. Галицька у м. Івано-Франківськ, відвозив дівчину у лікарню та був зупинений працівниками патрульної поліції. В ході спілкування з ними було встановлено, що він є особою позбавленою права керування, тому щодо нього були складені адміністративні матеріали за ч.5 ст.126 КУпАП, а далі розпочато кримінальне провадження за невиконання судового рішення. Визнає в повному обсязі всі обставини вчиненого, спосіб та час вчиненого, а також погоджується із кваліфікацією його дій. Розкаюється у вчиненому, шкодує, просить суворо його не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності її позиції приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставину, що пом`якшує покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, дані, що характеризують обвинуваченого, висновок органу пробації, відповідно до якого в обвинуваченого середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в межах санкції вказаної статті.

Зважаючи на особу винного, дані, які його характеризують, щире каяття у вчиненому, його вік, поведінку обвинуваченого після вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений негативно ставиться до вчиненого, суд вважає за вказаних підстав, за можливе застосувати ст.75 КК України – звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, керуючись ст.ст.368-371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: оптичні диски із відеозаписами, які знаходяться в матеріалах справи у прокурора – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_6