Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №344/10453/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10453/26

Провадження № 2/344/5828/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів, у якому просить : визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме : квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказує, що відповідач по справі є її колишнім зятем, а відповідачка – онукою, такі зареєстровані, однак не проживають у квартирі більше шести місяців. Позивач є квартиронаймачем, що підтверджується договором найму житлового приміщення від 22.07.2004 та рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.11.1994. Зокрема, рішенням суду визнано за нею право власності на користування квартирою АДРЕСА_1 . Квартира є неприватизованою, що відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З відповідачем ОСОБА_3 дочка позивачки ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з 2003 по 2025 рік. У шлюбі в таких народилось двоє дітей. Рішенням суду від 20.05.2025, справа №344/1238/25, шлюб між ними розірвано. Весною 2012 відповідач переїхав в інше помешкання. У спірну квартиру не повертався, де знаходиться невідомо. Каміла виїхала в грудні 2021 року, забравши всі особисті речі, перейшла проживати в інше житло. Свого фактичного місця проживання відповідачі не повідомляють. Всі витрати по утриманню здійснює позивач самостійно. Реєстрація місця проживання відповідачів у спірній квартирі створює багато незручностей.

08.06.2026- ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження.

27.08.2026-закрити підготовче провадження.

У вступному слові представник позивача – адвокат Зубарєва Л.Б. позовні вимоги позивач позовні вимоги підтримала, з підстав та мотивів, що викладені письмово. Позов просила задоволити.

Відповідачі не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи без участі. Відносно задоволення позову не заперечують.

Вислухавши вступне слово представника позивача, дослідивши докази, заслухавши пояснення свідків, судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.

Рішенням Івано-Франківського міського суду у справі №2-256-1994 від 10.11.1994 визнано за ОСОБА_5 право користування на квартиру АДРЕСА_1 , зобов`язано органи міськвиконкому укласти з нею договір житлового найму . Рішення набрало законної сили – 21.11.1994 ( а.с.11-16).

22.07.2004 між управлінням будинками №2 житлового управління та ОСОБА_1 було укладено договір найму житлового приміщення у будинках місцевих Рад народних депутатів, державних підприємств та установ , кооперативних і громадських організацій щодо вказаної квартири АДРЕСА_1 , і прийнято таку ОСОБА_6 ( до шлюбу ОСОБА_7 ) за актом-прийому передачі ( а.с. 9-10).

Разом з тим, відповідно до рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів « Про перейменування вулиць та майданів міста» від 15.08.1995 за №260, назву АДРЕСА_2 ( відповідь Департаменту містобудування та архітектури 27.04.2026 №О/656 – а.с. 19).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за №477345716, відомості про реєстрацію права власності на вказану вище квартиру відсутні ( а.с. 31).

Згідно із довідкою №5080 від 11.05.2026 за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади у квартирі АДРЕСА_1 , є зареєстрованими : ОСОБА_8 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.09.2009, ОСОБА_1 з 14.04.1995, ОСОБА_9 , з 20.05.2000, ОСОБА_2 з 21.05.2004, ОСОБА_2 з 25.06.2019 ( а.с. 20).

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2025 у справі №344/1238/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 04.09.2003 розірвано.

Разом, з тим суд приймає до уваги покази свідків : ОСОБА_10 ( сусідки позивача) та ОСОБА_11 ( подруги доньки позивача), які вказали, що у квартирі АДРЕСА_1 (колишній зять) та ОСОБА_12 ( внука) не проживають тривалий час. Колишній зять понад 10 років, а онука близько 6-7 років. Їхні речі у такій квартирі відсутні, будь-яких перешкод у користуванні житлом не чинилось; такі добровільно покину вказану квартиру. Також свідки вказали, що часто бували та продовжують бувати у спірній квартирі.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення.

Відповідно до статті 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Статтею 71 Житлового кодексу України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно зі статтею 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до статті 107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким закон пов`язує можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк. Такий правовий висновок є сталим у практиці Верховного Суду, зокрема викладений у постанові Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі №404/9215/19 (провадження №61-4042св24).

Водночас у разі вирішення спору на підставі статті 107 Житлового кодексу України обставини поважності тимчасової відсутності особи в житловому приміщенні доказуванню сторонами та встановленню судом не підлягають, а значення має доведення обставини вибуття особи на постійне місце проживання в інше жиле приміщення (постанова Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі №761/44727/16-ц). Основною умовою втрати права користування житловим приміщенням з підстав, передбачених статтею 107 Житлового кодексу України, є наявність у наймача або члена його сім`ї іншого постійного місця проживання (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №361/6668/15, провадження №61-25867св18).

Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Оцінюючи встановлені обставини за наведеними критеріями, суд виходить із того, що відсутність відповідачів у спірній квартирі не має ознак тимчасової. Відповідачі вибули із житлового приміщення, зокрема ОСОБА_13 з 2012 року, а а ОСОБА_12 з 2021року, обрали інше місце свого фактичного проживання, і цього часу жодного разу не поверталися до проживати у місце своєї реєстрації. Доказів учинення відповідачам перешкод у користуванні квартирою, як і доказів того, що вони у будь-який спосіб виявляли інтерес до спірного житла, несли витрати на утримання чи оплачували житлово-комунальні послуги, матеріали справи не містять.

На підставі наведеного позов підлягає до задоволення, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме : квартирою АДРЕСА_1

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої в даному випадку сплачений судовий збір слід стягнути з відповідачів в користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи заяву про визнання позову подану до початку розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 ( шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору в рівних частках, тобто по 332 (триста тридцять дві) гривні 80 копійок.

Повернути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 665 ( шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 02.06.2026 АКБ « Індустріалбанк» регіональне відділення у м. Івано-Франківськ.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідачі :

- ОСОБА_2 , РНОКПП: відсутній, ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 , округ Сіван Фатехпур Шиваджі Нагар -841226;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Повне рішення – 28.09.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.