Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №342/806/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/806/26

Провадження № 2/342/823/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Левенець Леся Василівна, до Городенківської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до Городенківської міської ради, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивує тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 належав батькові позивачки. Згідно даних ОКП «Коломийське МБТІ» станом на 31.12.20 право власності на дане будинковолодіння не було зареєстровано. Для будівництва та обслуговування житлового будинку була виділена земельна ділянка площею 0,25 га. Згідно по господарських книг Раковецької сільської ради за 1991-1995рр дане житлове господарство обліковувалося як колгоспний двір. Станом на 15.04.1991 в господарстві проживали: голова сім`ї ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , дружина голови сім`ї, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , син голови сім`ї, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та невістка ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.11.2008 спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв його син ОСОБА_4 , який при житті склав заповіт на користь своєї доньки ОСОБА_1 – позивачки у справі. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Реалізовуючи свої спадкові права позивачка звернулася до приватного нотаріуса Коломийського РНО Стефурак Н.Я., де за її заявою була заведена спадкова справа № 117/2025. Однак, нотаріус відмовила позивачу у видачі документів на спадщину на житлове господарство через відсутність правовстановлюючих документів на нього у спадкодавця.

В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_6 , через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Також, представником позивача подано до суду додаткові пояснення щодо обґрунтування позовних вимог, в яких зазначає, що із копії спадкової справи вбачається, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 разом із нею були зареєстровані та проживали чоловік ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 , які 03.05.2018 подали державному нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Пізніше, 22.08.2018 ОСОБА_4 подав заяву про відмову від прийняття спадщини. Відповідно. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 стала донька – позивачка у справі. Вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на належні мамі земельні ділянки. Оскільки з`ясувалося, що до складу спадщини ОСОБА_2 входить також належна їй 1/4 частка колгоспного двору, розташованого по АДРЕСА_1 , представник позивача звернувся в Городенківську ДНК з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину на цю частку. Проте, державний нотаріус відмовив у видачі цього документу, мотивуючи тим, що станом на 31.12.20 власність на дане нерухоме майно не було зареєстровано, то у неї відсутні підстави вважати ОСОБА_5 власником господарства. Отже, підставою видачі свідоцтва про право на спадщину на частку колгоспного двору ОСОБА_2 є правовстановлюючий документ на нього, який у спадкодавця ОСОБА_2 відсутній. Одночасно представник позивача просить розгляд справи завершувати без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Городенківська міська рада подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).

Згідно ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . (а.с.8)

Батьки позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрували шлюб 7 лютого 1987 року, актовий запис № 4, що доводиться копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . (а.с.9)

Також, із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . (а.с.8)

Тато позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 228, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 . (а.с.89 зі зворотної сторони).

На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із копії довідки № 2926878 виданої 08.08.2025 ЦНАП Городенківської міської ради вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою зареєстрованих не було. (а.с.90)

З копії спадкової справи № 117/2025, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Стефурак Н.Я., слідує, що 21.08.2025 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 звернулася донька ОСОБА_1 . 07.07.2026 приватним нотаріусом Стефурак Н.Я. було посвідчено та видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 на земельні ділянки, що належали померлому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку. Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.11.20207.07.20261 свідчать про внесення до Спадкового реєстру записів про реєстрацію видачі свідоцтв про право на спадщину. (а.с.86-109)

Проте, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.07.2026 приватним нотаріусом Коломийського РНО Стефурак Н.Я. відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з посиланням на те, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, а подані ОСОБА_1 документи не підтверджують права власності померлого на зазначений житловий будинок. (а.с.21)

Із наданої ОКП «Коломийське МБТІ» інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно згідно архівних даних від 31.08.2025 за № 86540 вбачається, що згідно даних ОКП «КМБТІ» станом на 31.12.2012 нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 право власності не зареєстроване. (а.с.16)

З довідки № 36 виданої 16.03.2026 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що адресний номер житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 не змінювався, вулиця перейменовувалась. Житловий будинок попередньо мав адрес АДРЕСА_2 пізніше вулиця була перейменована на Інтернаціональна,8. В даний час господарство має адрес – АДРЕСА_1 . (а.с.26)

Відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 480891978 формованої 09.06.2026 відомості щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 – відсутні. (а.с.17)

Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р.) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексом України в ред.2003 року та Законом України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 06.03.2026 ФОП ОСОБА_8 , вбачається, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди споруджені (реконструкція) до 1992 року. Їх ринкова вартість станом на 10.03.2026 становить 214 900 грн., що стверджується копією звіту про ринкову вартість житлового будинку з надвірними спорудами, складеного ЕТВО «Придністров`я» на підставі договору № 28 від 06.03.2026. (а.с.13-15, 18-19)

Згідно даних із по господарської книги №2 в господарстві по АДРЕСА_1 площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становить 0,25 га, що підтверджується довідкою № 35 виданою 16.03.2026 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради. (а.с.25)

Із фотокопій по господарських книг за 1977-1979, 1980-1981, 1983-1984, 1986-1990, 1991-1995рр, які видані та посвідчені старостою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради, вбачається, що господарство по АДРЕСА_1 належить до господарства - колгоспний двір. (а.с.29-40)

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Із довідки № 37 виданої 16.03.2026 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради слідує, що станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_2 , 1928 р.н., дружина ОСОБА_3 , 1930 р.н., син ОСОБА_4 , 1960 р.н., та невістка ОСОБА_5 , 1963 р.н. (а.с.27)

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З вищенаведеного слідує, що житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору. Станом на 15.04.1991 в даному колгоспному дворі проживали: голова господарства ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_5 , таким чином їх частки в колишньому колгоспному дворі становлять по – 1/4.

Голова двору ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 6, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 . (а.с.11)

Із довідки № 31 виданої 16.03.2026 Раковецьким старостиснкьим округом Городенківської міської ради вбачається, що на час смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом із: дружиною ОСОБА_3 , 1930 р.н., сином ОСОБА_4 , 1960 р.н., невісткою ОСОБА_5 , 1963 р.н., онучкою ОСОБА_1 , 1999 р.н. (а.с.28)

Із копії спадкової справи № 1240/2008, яка надана суду Городенківською ДНК, вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 звернувся син ОСОБА_4 . 14.11.2008 державним нотаріусом було видано та посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом на майно спадкодавця ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_4 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 17313756 від 18.11.2008 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , спадкоємець ОСОБА_4 , номер у Спадковому реєстрі 45843326. (а.с.110-116)

Член двору ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис № 3, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 . (а.с.10)

Із довідки № 32 виданої 16.03.2026 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що на час смерті ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 разом із: сином ОСОБА_4 , 1960 р.н., невісткою ОСОБА_5 , 1963 р.н., онучкою ОСОБА_1 , 1999 р.н. (а.с.22)

Із копії спадкової справи № 919/2008, яка надана суду Городенківською ДНК, вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 звернувся син ОСОБА_4 . 10.09.2008 та 14.11.2008 державним нотаріусом було видано та посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом на майно спадкодавця ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_4 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 16283242 від 10.09.2008 та № 17312968 від 18.11.2008 свідчать про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , спадкоємець ОСОБА_4 , номер у Спадковому реєстрі 45417434. (а.с.117-125)

Член двору ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис № 3, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 . (а.с.12)

Із довідки № 34 виданої 16.03.2026 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що на час смерті ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 разом із нею проживали та були зареєстровані: голова господарства ОСОБА_4 , 1960 р.н., та дочка ОСОБА_1 , 1999 р.н. (а.с.24)

Із копії спадкової справи № 191/2018, яка надана суду Городенківською ДНК, вбачається, що 03.05.2018 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 звернувся чоловік ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 (позивачка). Однак, 22.08.2018 ОСОБА_4 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_2 . Та, 14.06.2019 державним нотаріусом було видано та посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом на майно спадкодавця ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 . Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.06.2019 свідчать про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , спадкоємець ОСОБА_1 , номер у Спадковому реєстрі 62360610. (а.с.133-146)

Із відповіді державного нотаріуса Городенківської ДНК Капріян С.В від 23.09.2026 № 647/01-16 щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщин за законом на спадкове майно, що належало матері ОСОБА_2 вбачається, що відсутні будь-які відомості про зареєстроване речове право на власність за адресою АДРЕСА_1 , а тому вважати власником зазначену особу, яка померла немає підстав.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 цього ж кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається із матеріалів справи житловий будинок по АДРЕСА_1 , який відносився до колгоспного двору, належав на праві спільної сумісної власності по 1/4 частці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як членам колишнього колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину прийняв їхній син ОСОБА_4 . Таким чином, частка ОСОБА_4 у даному господарстві становить – 3/4 (2/4 – в порядку спадкування, 1/4 - як члену колишнього колгоспного двору). Після смерті ОСОБА_5 , якій як члену колишнього колгоспного двору належить 1/4 частка, спадщину прийняла позивачка.

Причиною звернення позивачки із даним позовом до суду є Постанова приватного нотаріуса Коломийського РНО Стефурак Н.Я. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.07.2026 відповідно до якої позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з посиланням на те, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, а подані ОСОБА_1 документи не підтверджують права власності померлого на зазначений житловий будинок.

Також, представник позивачки просить суд взяти до уваги і відповідь державного нотаріуса Городенківської ДНК Капріян С.В від 23.09.2026 № 647/01-16 щодо видачі позивачці ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщин за законом на спадкове майно, що належало матері ОСОБА_2 в якій державний нотаріус зазначила, що відсутні будь-які відомості про зареєстроване речове право на власність за адресою АДРЕСА_1 , а тому вважати власником зазначену особу, яка померла немає підстав.

Таким чином, виходячи із позовної вимоги, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а саме за позивачкою слід визнати право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 та на 1/4 частку в даному будинковолодінні в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 .

На підставі ст.ст. 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1222,1258, 1241, 1261,1274, 1268,1269, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Місцезнаходження відповідача Городенківської міської ради – вул.Шевченка,77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області.

Суддя: Гайдич Р. М.