Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №197/995/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/995/26

Провадження № 2/197/913/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник ТОВ "Коллект центр" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019 в загальному розмірі 34607,63 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 21.07.2018 між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № CredD-592219469, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 21.07.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 40.00 %. Також 25.10.2019 між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № 482954718, відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 11398 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 30.10.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0.01 %. 17 травня 2021 року було укладено договір відповідно до якого АТ "Альфа-Банк" відступило на користь ТОВ "ФК "Флексіс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019. 18 травня 2021 року було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "Флексіс" відступило на користь ТОВ "Вердикт капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019. 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019. Загальний розмір заборгованості за Договором №CredD-592219469 від 21.07.2018 р, становить 26694,99 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 20654,50 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 4182,92 грн, інфляційні збитки - 1378,84 грн; нараховані 3% річних - 478,73 грн. Загальний розмір заборгованості за Договором №482954718 від 25.10.2019 р, становить 7912,64 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6338,35 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1004,25 грн; інфляційні збитки - 423,13 грн, нараховані 3% річних - 146,91 грн. Загальний розмір заборгованості за вищевказаними договорами, становить 34607,63 грн.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися. В позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив. Заяв, клопотань від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.07.2018 між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № CredD-592219469, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит з лімітом у сумі 200000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 21.07.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 40.00 % річних.

Окрім того, 25.10.2019 між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № 482954718. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 11398 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 30.10.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0.01 % річних.

На підставі договору факторингу № 2 укладеного 17 травня 2021 року АТ "Альфа-Банк" відступило на користь ТОВ "ФК "Флексіс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019.

18 травня 2021 року було укладено договір факторингу № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "Флексіс" відступило на користь ТОВ "Вердикт капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Вердикт капітал", заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD-592219469 від 21.07.2018 становить 26694,99 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 20654,50 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 4182,92 грн, інфляційні збитки - 1378,84 грн; нараховані 3% річних - 478,73 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Вердикт капітал", заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 482954718 від 25.10.2019 становить 7912,64 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 6338,35 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1004,25 грн; інфляційні збитки - 423,13 грн, нараховані 3% річних -146,91 грн.

На підставі договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 укладеного 10 січня 2023 року, між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект центр", ТОВ "Вердикт капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "Коллект центр" заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD-592219469 від 21.07.2018 станом на 24.07.2026 становить 26694,99 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 20654,50 грн; заборгованість за пенею - 4182,92 грн, інфляційні збитки - 1378,84 грн; нараховані 3% річних - 478,73 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "Коллект центр" заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 482954718 від 25.10.2019 становить 7912,64 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6338,35 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1004,25 грн; інфляційні збитки - 423,13 грн, нараховані 3% річних -146,91 грн.

Загальний розмір заборгованості за вищевказаними договорами, становить 34607,63 грн.

Як вбачається з відповіді АТ "Сенс Банк" № 13911-БТ-32.3/2026 від 12.08.2026, ОСОБА_1 є клієнтом банку. Та додано виписки щодо надання кредитних коштів за Договором № CreD592219469 від 21.07.2018 року укладеного Банком з зазначеною вище особою, виписки за період з 21.07.2018 по 17.05.2021 року та детальний розрахунок заборгованості за договором; виписки щодо надання кредитних коштів за Договором №482954718 від 25.10.2019 року укладеного Банком з зазначеною вище особою, виписки за період з 25.10.2019 по 17.05.2021 року та детальний розрахунок заборгованості за договором (а.с.23-35).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "Коллект центр" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак надані позивачем розрахунки за відсутності заперечень щодо таких розрахунків від відповідача, приймаються судом як достовірні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитними договорами №CredD-592219469 від 21.07.2018, №482954718 від 25.10.2019 становить 34607,63 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ "Коллект центр". При цьому заперечень щодо позову від відповідача не надходило та альтернативних розрахунків від відповідача не здійснювалося, останій погодився на зазначені умови договору, які не виконав.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Судом встановлено, що понесені ТОВ "Коллект центр" витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн, підтверджуються матеріалами справи, а саме: заявкою на надання юридичної допомоги № 360 від 01.06.2026; договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, тарифами на надання послуг.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №№ 0677970012 від 28.07.2026 року (а.с. 9) позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ:44276926) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" заборгованість за кредитними договорами №CredD-592219469 від 21 липня 2018 року, №482954718 від 25 жовтня 2019 року в загальному розмірі 34607 (тридцять чотири тисячі шістсот сім) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, а разом стягнути судові витрати у розмірі 15662 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 28.09.2026.

Суддя М.В. Панчук