Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №195/1322/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1322/26

Провадження № 2/195/692/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Колодіної Л.В.,

за участю секретаря судового засідання — Левкович Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що 14.05.2002 року позивачка уклала шлюб із відповідачем, про що в книзі реєстрації шлюбів Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено відповідний актовий запис № 20. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб від 14.05.2002 року (бланк серії НОМЕР_1 ).

Починаючи із того часу вони проживали з відповідачем однією сім`єю, вели спільне господарство та виконували інші обов`язки як членів подружжя щодо один одного.

Від даного шлюбу вони мають двох дітей – повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області.

З перших днів подружнього життя у них була дружна сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім`ю та жити заради дітей. Однак, їм це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у січні 2026 року.

Враховуючи, що вони з відповідачем не проживають однією сім`єю, не підтримують сімейні відносини як подружжя, подальше спільне життя зі збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.

Між ними відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дітей, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Враховуючи наявність неповнолітньої дитини та небажання відповідача приймати участь в оформленні розірвання шлюбу вона була змушена звернутись з позовом до суду про його розірвання.

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій підтримує позов про розірвання шлюбу та просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву у якій просить суд розглянути справу за його відсутності у судовому засіданні, позов про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.

Так, сторони по справі уклали шлюб 14 травня 2002 року, відповідний актовий запис №20, місце державної реєстрації: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується копією актового запису про шлюбу цифрової копії документів від 20.08.2026 року, ідентифікатор запиту: 00108410735.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що підтверджується копією актового запису про народження цифрової копії документів від 20.08.2026 року, актовий запис про народження №112, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, дата складання: 04.12.2023 року, номер свідоцтва НОМЕР_3 , дата видачі: 04.12.2023.

У позовній заяві позивачка зазначає, що підставою для розірвання шлюбу послугували ті обставини, що на теперішній час вони втратили почуття любові, поваги та розуміння, поступово стосунки між ними зіпсувались, неодноразові намагання зберегти сім`ю не дали позитивного результату, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як стверджує позивач в позовній заяві, шлюб з відповідачем фактично припинено, та носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім`ю — є недоцільними. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім`ї суспільно корисною, і взагалі – складовою самого суспільства.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, також не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.

Згідно до ч. 2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.19,141,175,177, 87,274,277 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позовні вимоги громадянки ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 14 травня 2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Колодіна