Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №522/23685/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23685/25

Провадження № 2/522/1603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суду м. Одеси у складі:

головуючої – судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна про виключення запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна про виключення запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, у якій позивач просить суд:

- виключити з Реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме, номер відомостей про речове право: 59989258, дата, час державної реєстрації: 16.05.2025 12:04:46, державний реєстратор: приватний нотаріус Борисова Ніна Вадимівна, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл., підстава внесення запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 79040084 від 22.05.2025 10:21:10, приватний нотаріус Борисова Ніна Вадимівна, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська область;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Ковтун Ю.І.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача – адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про забезпечення позову, у якій заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам, що здійснюють державну реєстрацію речових прав вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

03 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача – адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про забезпечення позову, у якій заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам, що здійснюють державну реєстрацію речових прав вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

03 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача – адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року заяву представника позивача – адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву. Підготовче засідання по справі призначено на 13 січня 2026 року.

12 січня 2026 року до Приморського районного сулу м. Одеси від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Борисової Ніни Вадимівни надійшли пояснення щодо позову, у якій третя особа просила відмовити у задоволенні позову.

Підготовче засідання, призначене на 13 січня 2026 року не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої у відпустці. Наступне підготовче засідання було призначено на 26 березня 2026 року.

27 січня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову, просив відмовити.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси – Шарага А.О. від 07.04.2026 року №492/26, було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за наслідками якого вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 05 травня 2026 року.

У підготовче засідання, призначене на 05 травня 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Борисовою Ніни Вадимівни належним чином засвідчену копію нотаріальної справи щодо прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.05.2025 року, індексний номер – 79040084, прийнятий щодо квартири АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право – 59989258, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 450217251101, дата, час державної реєстрації – 16.05.2025. Відкладено підготовче засідання на 17 червня 2026 року.

01 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Борисової Ніни Вадимівни на виконання ухвали суду від 05 травня 2026 року.

У підготовче засідання, призначене на 17 червня 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі. Судове засідання призначено на 02 липня 2026 року та було відкладено на 08 вересня 2026 року.

Судове засідання, призначене на 08 вересня 2026 року не відбулося у зв`язку із оголошенням у місті Одесі сигналу «Повітряна тривога». Наступне засідання по справі призначено на 17 вересня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 17 вересня 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання – не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 28 вересня 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2014 №1287, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Гур`яновою Л.Г. набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 28.09.2026.

15 грудня 2022 року між ОСОБА_2 (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Борисовою Н.В., реєстровий номер 575, яким було забезпечено виконання зобов`язання, що виникло у іпотекодавця на підставі договору позики на суму 2 085 000,00 гривень, що еквівалентно становить 50 000,00 Доларів США. У забезпечення виконання вищезазначеного зобов`язання іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі іпотечного договору від 15.12.2022 №575, 22 травня 2025 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Борисовою Ніною Вадимівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 79040084, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_2 .

У позовній заяві позивач заявляючи вимогу про визнання виключення запису, витребування майна із чужого незаконного володіння, позивачка посилається на те, що державна реєстрація права власності була проведена до моменту спливу тридцятиденного строку з моменту отримання досудової вимоги. Вказує, що вимога повинна була бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної реєстрації, а тому, на думку позивачки існують підстави для виключення запису та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Проте, із вказаними доводами суд не може погодилися з огляду на наступне.

Одним із видів забезпечення зобов`язання є застава.

У ч.1 ст.575 ЦК України вказано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За статтею 7 вказаного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 33 Закону «Про іпотеку»).

За статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (частина 1-3 статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (частина четверта статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Особливості задоволення вимог іпотекодержателя визначені у п.12 Договору від 15.12.2022, реєстровий номер – 575.

Так, відповідно до п.12 Договору, цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя та надає Іпотекодержателю:

- право продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу, у порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку»;

- право прийняти у свою власність предмет іпотеки на підставі та в порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

У вказаному пункті договору також визначено, що реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20) вказувала, що «наявність відповідного застереження в іпотечному договорі, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки».

Саме тому, на думку суді, іпотечний договір від 15.12.2022, реєстровий номер – 575із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки у разі дотримання іпотекодержателем вимог, визначених чинним законодавством.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно п.61 Постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації права власності визначено, що для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються, зокрема:

- оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

- засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

- оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

- оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Тому, у разі, якщо вимога була направлена боржнику та повернута у зв`язку із відмовою адресата від її одержання, державна реєстрація може проводитися без обов`язкового спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги.

До відзиву на позовну заяву долучено вимогу від 27 березня 2025 року, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку цінним листом із повідомленням з описом вкладення, трек-номер відправлення: 6504522261742.

В матеріалах реєстраційної справи наявна роздруківка статусу відправлень на офіційному сайті АТ «УКРПОШТА», трек-номер відправлення: 6504522261742, зі місту якої вбачається, що відправлення повернуто відправнику 31.03.2025 у зв`язку із відмовою адресата.

Також, в матеріалах реєстраційної справи міститься вимога від 02 травня 2025 року, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку цінним листом із повідомленням з описом вкладення, трек-номер відправлення: 6504522262234.

Згідно роздруківки з веб-порталу АТ «УКРПОШТА», відправлення за трек-номером 6504522262234 повернуто відправнику у зв`язку із відмовою адресата.

При цьому, суд зауважує, що у іпотечному договорі в якості зареєстрованого та фактичного місця проживання ОСОБА_1 вказана адреса: АДРЕСА_2 .

Згідно наданих відповідачем поштових документів, відправлення вимоги від 27.03.2025 здійснювалося за адресою: АДРЕСА_2 , тобто, адресою, визначеною в іпотечному договорі.

Згідно наданих відповідачем поштових документів, відправлення вимоги від 02.05.2025 здійснювалося за адресою: АДРЕСА_2 , тобто, адресою, визначеною в іпотечному договорі.

Оскільки, вимоги направлялися за адресою, визначеною у іпотечному договорі та були повернуті відправнику у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від отримання поштового відправлення, державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки згідно п.61 Постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 можна було проводити не залежно від спливу тридцяти денного строку з моменту проставлення відмітки про повернення відправлення.

У позовній заяві позивач посилається на те, що в описі вкладення цінного листа в якості дати вимоги вказано 22 вересня 2024 року.

Поряд з тим, допущення технічної помилки не може самостійною підставою для скасування державної реєстрації, виключення запису чи витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, згідно матеріалів реєстраційної справи в електронному вигляді, доступ до якої забезпечено суду через підсистему НАІС вбачається, що вимогу від 27.03.2025 було відправлено 27.03.2025, про що також свідчить інформація з поштової накладної №6504522261742 та роздруківка трекінгу.

Відправлення вимоги від 02.05.2025 було відправлено 02.05.2025, про що свідчить інформація з поштової накладної №6504522262234, та роздруківка трекінгу.

Окрім того, суд зауважує, що дата, яка зазначена у самій вимозі не впливає на можливість проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, оскільки, обрахування строків, а також наявність або відсутність підстав для проведення державної реєстрації вирішується саме на підставі поштових документів, зокрема, дат вручення такої вимог, її повернення у зв`язку із закінченням терміну зберігання або у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, відмови одержувача від отримання тощо.

Тому, враховуючи те, що приватний нотаріус в даному конкретному випадку мала право здійснити державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки не залежно від закінчення тридцятиденного строку з моменту повернення вимоги, оскільки, таке повернення відбулося у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 отримати вимогу, що у повній мірі відповідає положенням п.61 Постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації права власності, беручи до уваги те, що наявність технічної помилки, пов`язаної із зазначенням дати вимоги в описі вкладення цінного листа не може бути самостійною підставою для скасування рішення про державну реєстрацію (виключення запису) та є проявом надмірного формалізму, та те, що сама лише дата вимоги жодним чином не впливає можливість проведення державної реєстрації, оскільки, прийняття рішення здійснюється державним реєстратором саме не підставі поштових документів, що підтверджують таку вимогу, суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Більше того, у постанові КЦС ВС від 05.06.2024 у справі №336/735/22, КЦС ВС вказав, що, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено третім особам, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер (виникли на підставі іпотечного договору) та спірний об`єкт нерухомого майна не було відчужено третім особам, саме вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно є належним способом захисту.

Тому, беручи до уваги те, що позивачем не доведено наявності вчинення державним реєстратором під час державної реєстрації за відповідачем речових прав на предмет іпотеки, враховуючи те, що належним способом захисту в даному конкретному випадку є вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року у справі №522/23685/25, з урахуванням змін, викладених у постанові Одеського апеляційного суду від 28.05.2026, заборонено суб`єктам держаної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна – квартири під АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.ч.9-10 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи те, що судом встановлені підстави для відмови у задоволенні позову, суд доходить до висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2025 року у справі №522/23685/25, з урахуванням змін, викладених у постанові Одеського апеляційного суду від 28 травня 2026 року.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна про виключення запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння– залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, що застосовані ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 04 листопада 2025 року у справі №522/23685/25, з урахуванням змін, викладених у постанові Одеського апеляційного суду від 28 травня 2026 року у вигляді заборони суб`єктам держаної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна – квартири під АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30-ти днів з дати складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29 вересня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.