Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №522/17436/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17436/25-Е

Провадження № 2-о/522/129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Соляр Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме що він є сином ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування заяви зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, що підтверджується свідоцтвом про народження, в якому його прізвище, ім`я, по батькові мовою оригіналу вказано: « ОСОБА_3 ». В графі «Батько» у свідоцтві вказано мовою оригіналу: « ОСОБА_4 ». При першому оформленні паспорту громадянина України його прізвище перекладено на українську мову та зазначено як « ОСОБА_5 ». На момент звернення до суду такий паспорт або його копія в нього відсутні, оскільки були передані органу ДМС для подальшого знищення/анулювання у зв`язку із отриманням нового паспорту. Підставою для отримання нового паспорту слугувала обставина зміни його персональних даних. Так, з особистих причин у 2011 році ним змінено прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Отже його прізвище при отриманні паспорту було перекладено на українську мову як « ОСОБА_6 » та в подальшому було змінено на « ОСОБА_7 ».

Разом з тим, 07.06.1996 Київським РВ УМВС України в Одеській області його батьку було видано паспорт громадянина України, в якому запис прізвища перекладено на українську мову та на першій сторінці зазначено як « ОСОБА_2 ». При цьому на другій сторінці паспорту на російській мові прізвище зазначено як: « ОСОБА_4 ». Отже, російською мовою їхні з батьком прізвища були вказані у свідоцтві про його народження, а також на другій сторінці паспорту батька як « ОСОБА_8 ». Натомість різне написання прізвищ у паспортах, а також у свідоцтві про зміну імені з відмінністю в одній літері ймовірно пов`язане з особливостями перекладу прізвища з російської на українську мову чи неуважністю відповідальної особи, що здійснювала переклад.

Бажаючи розпорядитися майном, яке належить його батькові на праві приватної власності, вони з батьком звернулися до приватного нотаріуса для вчиненням нотаріальної дії щодо посвідчення договору дарування нерухомого майна. Натомість нотаріусом в усному порядку їм роз`яснено, що відповідно до положень ст. 174 Податкового кодексу України об`єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини. Оподаткування об`єктів спадщини (дарування) залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу. За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об`єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, тобто батьками, чоловіком або дружиною, дітьми такої фізичної особи, рідними братами та сестрами та ін.

Для підтвердження родинних відносин ними було надано нотаріусу їхні паспорти, свідоцтво про народження заявника та свідоцтво про зміну імені, з яких нотаріусом не видалося неможливим встановити родинні відносини між ним та його батьком через різне написання прізвищ українською мовою в паспорті батька та його свідоцтві про зміну імені.

Надати нотаріусу інші документи, які підтверджують його родинні відносини з батьком з метою оподаткування об`єкта дарування за нульовою ставкою, яка застосовується щодо дарунків, отриманих за договорами дарування, сторонами яких є особи першого та другого ступеня споріднення, не має можливості.

Виходячи з цього, нотаріусом в усному порядку було роз`яснено, що для підтвердження факту родинних відносин їм необхідно звернутись до суду.

ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко І. Ю. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, в якій вона просила провести розгляд справи без участі заявника та його представника, заяву підтримала та просила її задовольнити.

Від заінтересованої особи ОСОБА_2 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява, в якій підтвердив, що він є батьком ОСОБА_1 , проти ухвалення судом рішення на користь ОСОБА_1 не заперечує.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 29.09.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13.07.1971 Іллічівським ЗАГС та складеним російською мовою, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі народився (мовою оригіналу) « ОСОБА_3 ». В графі «Батько» вказано (мовою оригіналу) « ОСОБА_4 ».

На вказаному свідоцтві про народження міститься відмітка про те, що 02.10.1987 Суворовським РВВС м. Одеси видано паспорт серія НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені Серія НОМЕР_4 , виданого повторно 02.04.2021 Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі змінив ім`я, про що 09 грудня 2011 року складено відповідний актовий запис № 48. Прізвище, власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_1 .

З паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 15 грудня 2011 року Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на ім`я заявника, слідує, що прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_1 ».

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , його видано 07.06.1996 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 . Російською мовою вказано « ОСОБА_4 ».

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду також відмову органу, що видав документ про внесення виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини.

Верховний Суд України в листі 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Пункт 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, яким визначається можливість встановлення факту родинних відносин між фізичними особами в судовому порядку, в сукупності з висновками Верховного Суду України в листі 01.01.2012, вказує на те, що встановлення такого факту в судовому порядку можливо за умови смерті особи, з якою заявник бажає встановити факт родинних відносин.

Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин, зокрема шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.

Звертаючись до суду з цією заявою заявник просить встановити факт, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), є сином ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

На час звернення заявника до суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є живими.

Як слідує з матеріалів справи, у свідоцтві про народження заявника його прізвище, ім`я, по батькові мовою оригіналу вказано: « ОСОБА_3 ». В графі «Батько» у свідоцтві вказано мовою оригіналу: « ОСОБА_4 ».

При отриманні паспорту прізвище заявника українською мовою було зазначено як « ОСОБА_6 » та в подальшому у зв`язку зі зміною прізвища заявнику було видано паспорт, в якому його прізвище зазначено як « ОСОБА_7 ».

При цьому, 07.06.1996 Київським РВ УМВС України в Одеській області батькові заявника було видано паспорт громадянина України, в якому його прізвища українською мовою значиться як « ОСОБА_9 ».

Зі змісту заяви слідує, що заявник вважає, що різне написання прізвищ у паспортах, а також у свідоцтві про зміну імені з відмінністю в одній літері ймовірно пов`язане з особливостями перекладу прізвища з російської на українську мову чи неуважністю відповідальної особи, що здійснювала переклад.

Однак матеріали заяви не містять доказів звернення до відповідного органу міграційної служби для виправлення такої невідповідності, як і не містять відмови такого органу у внесенні виправлень.

Отже, заявником не доведено неможливості встановлення факту родинних відносин в позасудовому порядку зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до особистих документів.

Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 491/399/19.

Крім того, посилаючись на неможливість укладення договору дарування нерухомого майна зі своїм батьком, заявником будь-яких доказів, зокрема відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, у підтвердження цього не надано.

Водночас встановлення факту родинних відносин не впливає на можливість укладення між заявником та ОСОБА_2 договору дарування нерухомого майна, а така підстава як звільнення від оподаткування, передбачена положеннями Податкового кодексу України при отриманні подарунку від члена сім`ї першого ступеня споріднення не може бути безумовною підставою для встановлення факту родинних відносин судом.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2022 року у справі № 752/21394/21, від 26 січня 2022 року у справі № 282/976/20 (провадження № 61-6131св21).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА