Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Зловживання впливом
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №519/1100/26
Суддя: Якимів А. В.
Справа № 519/1100/26
Номер провадження 1-кп/504/596/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12026160000000278 від 16.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , має середню освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
не пізніше 12.03.2026 у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений одержання неправомірної вигоди від військовозобов?язаної особи за вплив на прийняття рішення невстановленими особами військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженими на прийняття на службу такої особи до вказаного центру для фіктивного проходження ними служби в Збройних силах України з метою уникнення його зарахування у бойові підрозділи.
На території м. Одеси проживав військовозобов?язаний громадянин України - ОСОБА_6 . Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 12.03.2026 під час бесіди з ОСОБА_6 , повідомив останньому про можливість посприяти у здійсненні працевлаштування його на службу вказаного навчального центру, де він матиме змогу фіктивно проходити службу, не з?являючись у вказаному центрі, завдяки чому він уникне реального проходження служби за грошову винагороду в сумі 2 500 доларів США.
В свою чергу ОСОБА_6 був змушений погодитись на пропозицію ОСОБА_4 , однак, розуміючи незаконність зазначених дій останнього, та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним, не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.
У подальшому, 24.03.2026 об 11 год 11 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, на розі вул. Марсельської та вул. Князя Володимира Великого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення невстановленими особами військової частини НОМЕР_2 навчального центру Військово-морських сил Збройних сил України, уповноваженими на прийняття на службу ОСОБА_6 до вказаного центру для фіктивного проходження ним служби в Збройних силах України, повідомив заявнику про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 2 500 (дві тисячі п?ятсот) доларів США.
Надалі, 25.03.2026 о 13 год 45 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи навпроти житлового будинку N? АДРЕСА_3 , завершуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, особисто одержав від ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 500 доларів США за вплив на прийняття рішення невстановленими службовими особами ВЧ НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо вирішення питання про прийняття на службу ОСОБА_6 до вказаного навчального центру для фіктивного проходження ним служби в Збройних силах України та уникнення зарахування останнього у бойові підрозділи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Обвинувачений також повідомив, що задля комунікації із гр. ОСОБА_6 , організації відповідних зустрічей, він вів відповідне листування, задля чого використовував свій мобільний телефон.
Суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65ККУкраїни щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Так, відповідно до ст.12ККУкраїни злочин, передбачений ч.2ст.369-2КК України є нетяжким злочином.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 є громадянином України, одруженим, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має середню освіту, на час вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи. Відповідно до доповіді органу пробації, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства середній, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Суд враховує думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.
Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України та пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка передбачена ст. 67 КК України та яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість і характер вчиненого кримінального правопорушення, пом`якшуючу обставину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку прокурора, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому за вчинений ним злочин, покарання у виді штрафу у межах розміру неправомірної вигоди.
Таке покарання, на думку суду відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення як самим обвинуваченим, так і іншими особами аналогічних кримінальних корупційних правопорушень у майбутньому та підвищення рівня правової культури і правосвідомості громадян.
Застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною є недоцільним, оскільки по-перше таке покарання не передбачене санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України, а по-друге кримінальне правопорушення, не було вчинене з використанням посади обвинуваченого, і у цих правовідносинах останній діяв, як загальний суб`єкт, а не службова особа.
Клопотань про застосування запобіжного заходу до суду не надходило.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, які понесені стороною обвинувачення на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України, конфіскувавши мобільний телефон обвинуваченого, як засіб вчинення кримінального правопорушення в порядку спеціальної конфіскації.
Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2ст.369-2КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 6458,89 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 109801 (сто дев`ять тисяч вісімсот одну) гривню 25 (двадцять п`ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 7701 (сім тисяч сімсот одну) гривню 76 (сімдесят шість) копійок процесуальних витрат на проведення судових комп`ютерно технічних експертиз у кримінальному провадженні на користь держави.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
- мобільний телефон марки Samsung J6 imei 1: НОМЕР_3 imei 2: НОМЕР_4 з сім-картками НОМЕР_5 , НОМЕР_6 - відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати в дохід держави в порядку спеціальної конфіскації;
- 4 купюри номіналом 100 доларів США, серії та номери: КА 31140891 А, КВ 43548261 В, КВ 42861615 G, КВ 43548263 В повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- 21 купюру номіналом по 100 доларів США, серія та номер: КВ 14859854 М повернути службовим особам СУ ГУНП в Одеській області;
- банківські картки N? НОМЕР_7 (Приватбанк), N? НОМЕР_8
(Монобанк), НОМЕР_9 (Альянсбанк) - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Доброславський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua