Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №501/686/21 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 29.09.2026

Справа № 501/686/21

1-кп/501/85/26

ВИРОК

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання – ОСОБА_2

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42020162020000036 від 24 квітня 2020 року.

Прокурори: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Потерпілий – Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України (представники: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 )

Захисник – ОСОБА_21 .

Обвинувачена:

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Малодолинське, м. Чорноморська Одеської області, громадянка України, яка має вищу освіту, має на утриманні дитину 2009 р.н., тимчасово не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

Обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України

Формулювання обвинувачення, пред`явлене особі

1. ОСОБА_22 обвинувачується у тому, що маючи право доступу до автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме, усвідомлюючи, що несанкціонована зміна інформації, що оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно призведе до порушення її нормального функціонування, діючи умисно, всупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно порушуючи законодавство про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав, без наявності інформації необхідної для проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, здійснила дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом прийняття 08.08.2019 о 10:58:41 рішення № 48147409 та несанкціонованого внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення (запису) про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на об`єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення № 1А за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_23 , чим завдала майнову шкоду власнику Селекційно – генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України на загальну суму 278 616 (двісті сімдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять) гривень.

Таким чином ОСОБА_22 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України, тобто у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що спричинило значну шкоду.

2. Окрім цього, ОСОБА_22 обвинувачується у тому, що маючи право доступу до автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме, усвідомлюючи, що несанкціонована зміна інформації, що оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно призведе до порушення її нормального функціонування, діючи умисно, всупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно порушуючи законодавство про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав, без наявності інформації необхідної для проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, діючи повторно, здійснила дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом прийняття 08.08.2019 об 11:13:24 рішення № 48148029 та несанкціонованого внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення (запису) про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на об`єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення № 6А за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_23 , чим завдала майнову шкоду власнику Селекційно генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України на загальну суму 549 750 (п`ятсот сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Таким чином ОСОБА_22 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України, тобто у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що спричинило значну шкоду, вчинене повторно.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1. ОСОБА_22 , маючи право доступу до автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме, усвідомлюючи, що несанкціонована зміна інформації, що оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно призведе до порушення її нормального функціонування, діючи умисно, всупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно порушуючи законодавство про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав, без наявності інформації необхідної для проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, здійснила дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом прийняття 08.08.2019 о 10:58:41 рішення № 48147409 та несанкціонованого внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення (запису) про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на об`єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення № 1А за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_23 , чим завдала майнову шкоду власнику – державі в особі Національної академії аграрних наук України, а також Селекційно – генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України, який володів приміщенням на праві оперативного управління, на загальну суму 278 616 (двісті сімдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять) гривень.

Таким чином ОСОБА_22 , вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 362 Кримінального кодексу України, тобто несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинена особою, яка має право доступу до неї.

2. Окрім цього, ОСОБА_22 маючи право доступу до автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме, усвідомлюючи, що несанкціонована зміна інформації, що оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно призведе до порушення її нормального функціонування, діючи умисно, всупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно порушуючи законодавство про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав, без наявності інформації необхідної для проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, діючи повторно, здійснила дії, пов`язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом прийняття 08.08.2019 об 11:13:24 рішення № 48148029 та несанкціонованого внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення (запису) про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на об`єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення № 6А за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_23 , чим завдала майнову шкоду власнику – державі в особі Національної академії аграрних наук України, а також Селекційно – генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України, який володів приміщенням на праві оперативного управління, на загальну суму 549 750 (п`ятсот сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Таким чином ОСОБА_22 , вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України, тобто несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що спричинило значну шкоду, вчинене повторно.

Кримінальний кодекс України

Стаття 362. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї

1. Несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, -

караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 361.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363-1, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (в редакції станом на 08.08.2019 р.).

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363-1 вважається така шкода, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (в редакції станом на момент ухвалення вироку)

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обвинувачена ОСОБА_22 в судовому засіданні не визнала себе винуватою, посилаючись на те, що як державний реєстратор вона мала право доступу до реєстру та внесення до нього інформації, її дії не потребували санкціонування. Вона не змінювала інформацію, оскільки інформація про об`єкти та ОСОБА_23 була взагалі відсутня в реєстрі, до внесення інформації нею з відкриттям нового розділу. Вона не витребувала довідку з БТІ про реєстрацію права власності на об`єкти до 29.12.2012 р. через неуважність – не дослідила уважно наявну довідку з БТІ, яка була за суб`єктом, а мала бути довідка за об`єктом. Її дії не були навмисними, вона не отримувала грошову винагороду, виконувала свої обов`язки як державний реєстратор, керувалася вимогами закону та підзаконних нормативно-правових актів.

05.08.2019 р. ОСОБА_23 , з`явилася, надала документи: оригінал паспорта та РНОКПП, оригінал договору купівлі-продажу, укладеного в 2000 р., без нотаріального посвідчення; акт приймання-передачі; довідку БТІ; квитанцію про сплату адміністративного збору. Особа заявника не викликала сумнівів. Вона відсканувала документи, сформувала заяву та підписала її. Цивільний кодекс в редакції 1999 року допускав, що договір купівлі-продажу між юридичною та фізичною особами про нежитлове приміщення може нотаріально не посвідчуватися, на відміну від придбання квартири. Про ці обставини вона консультувалася у нотаріуса. Вона здійснила пошук в базі даних реєстру прав власності на нерухоме майно, пошук по об`єктам, по суб`єктам, записів не було, у зв`язку з чим прийняла рішення з відкриттям розділу (первинна реєстрація). Вона зареєструвала право власності на заявницю.

Особисто ОСОБА_23 вона не знає, не пам`ятає як та зверталася, не пам`ятає як та виглядає, не може сказати, чи впізнала її в суді при допиті. Не може сказати, що саме ця людина зверталася при подачі документів. Свідок ОСОБА_23 каже неправду, що не зверталася. Вона надавала заявнику заяву на підпис. Реєстраційної справи не бачила в оригіналі – лише в електронному вигляді.

Представник потерпілого ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що працює юрисконсультом у потерпілого – Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України. При розгляді цивільної справи вони дізналися, що належні потерпілому приміщення були відчуженні на користь ОСОБА_23 . Приміщення начебто належали продавцю ТОВ «Інвестиційний будинок «ГазЕнергоСтрой» з 1997 року, однак це не відповідає дійсності, приміщення ніколи не належали зазначеній юридичній особі, вона ніколи не мала жодного відношення до приміщень, це фіктивна російська компанія. З 01.02.2015 р. приміщення використовувалися ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» (під керівництвом ОСОБА_25 ) за договором про утримання будинку. Наскільки йому відомо, в державному реєстрі не вносилися зміни, а здійснена первинна реєстрація. Збитки не завдані – скасована реєстрація і все майно повернуто у власність інституту, майно не втратило цінності, претензій до обвинуваченої не мають. За фактом цієї реєстрації є також кримінальне провадження відносно ОСОБА_23 за ст. 190 ч. 4 КК України. На його думку використали реєстратора «всліпу». Вважає причетним ОСОБА_25 , відносно якого кримінальне провадження було закрите за відсутністю складу кримінального правопорушення. Закінчилися строки розслідування, реальні винуватці залишилися не притягнуті. Обвинувачена внесла достовірні дані – договір купівлі-продажу не підроблений. Власником є держава в особі Академії аграрних наук України, а за інститутом закріплені житлові та нежитлові приміщення, перебувають в його користуванні на праві повного господарського відання. Інститут не може розпоряджатися самостійно майном – тільки за погодженням з НААН.

Свідок обвинувачення ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що проживає в АДРЕСА_3 , не працює. До 2018 року проживала в Черкаській області, в м. Одесу приїздила лише на відпочинок. Нерухомості в м. Одесі та області не має, ніколи не купувала. Їй невідомі об`єкти будинку АДРЕСА_4 . Вона не підписувала договори про придбання приміщень в ТОВ «Інвестиційний будинок «ГазЕнергоСтрой» та акти приймання-передачі, їй невідомо про ці документи, на них не її підпис. Вона нікого не уповноважувала підписувати такі документи. В 2000 р. чи в 2019 році вона не перебувала в м. Чорноморську. Обвинувачена ОСОБА_22 їй невідома. Вона ніколи не зверталася до такої особи. Вона не має жодного відношення до цих об`єктів, в 2019 році вона нікого не уповноважувала на вчинення реєстраційних дій в м. Чорноморську. В м. Одесі проживає з 2018 року, працювала прибиральницею квартир, шкіл, одноразові прибирання. Прибирала в квартирі у ОСОБА_25 . Свій паспорт чи копію ОСОБА_25 не давала. ОСОБА_25 знає з дитинства, той не пропонував проводити реєстрацію нерухомості. Вона ніколи не була на території Селекційного інституту.

Свідок обвинувачення ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що з 2017 по 2024 р. працював заступником директора адміністративно-господарських питань Селекційного інституту, коли було виявлено розкрадання майна. Приміщення перебували на балансі Селекційного інституту ще при ОСОБА_27 . Інститут ніколи не продавав приміщення і не мав права без погодження НААН України. Приміщення були передані в оренду обслуговуючій організації – ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс», однак згодом виявили, що приміщення незаконно вибули на користь іншої особи, вони намагалися повернути приміщення, однак зазначена юридична особа перешкоджала поверненню і незаконно займає ці приміщення.

Іллічівська районна адміністрація виконкому Одеської міської ради була утворена як районний виконавчий орган міського самоуправління, у зв`язку з Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом України, відповідно до рішень Одеської міської Ради народних депутатів від 16.05.1996 р. (т. 2 а.с. 21 – 22), від 15.06.1996 р. (т. 2 а.с. 23), від 29.09.1997 р. (т. 2 а.с. 33), рішення Іллічівської районної Ради народних депутатів № 36-ХХІІ (т. 2 а.с. 34), Положення Іллічівської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради народних депутатів (т. 2 а.с. 24 – 32).

Іллічівська районна адміністрація виконкому Одеської міської ради в 1997 році не приймала рішення, на зберігання до департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради такі не передавались (т. 2 а.с. 20, 35 – 49).

Відповідно до даних Департаменту архівної справи та діловодства від 17.08.2020 р. не знайдена інформація про розпорядження про видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нежитлових приміщень № 1-А та 6-А за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 буд. 72. Інформацію щодо вказаної адреси знайдено тільки в 1998 році, а саме: розпорядження Іллічівської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 11.03.1998 р. № 282 «Про зміну статусу холостяцького гуртожитку по Овідіопольській дорозі, 3 буд. 72, що належить Селекційно-генетичному інституту УААН – на сімейний гуртожиток» (т. 2 а.с. 74 – 81).

Відповідно до листа Селекційно-генетичного інституту – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (далі – Інститут) від 15.05.2020 р., на балансі Інституту за інвентарним номером 10310024 обліковується житловий будинок № 72 балансовою вартістю 3 146 485 грн. (т. 1 а.с. 134).

Відповідно до Статуту (т. 1 а.с. 137 – 149, 150 – 163), – Інститут є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою (п. 1), перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (далі – Академія), як органу управління державним майном (п. 5).

Інститут заснований на державній власності. На балансі Інституту знаходиться майно, закріплене за ним Академією на праві оперативного управління, придбане за рахунок коштів загального або спеціального фондів Державного бюджету. (п. 11).

Житлово-комунальна контора Селекційно-генетичного інституту, за адресою місцезнаходження: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 буд. 72, була заснована Української академією аграрних наук з метою здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 174 – 177, 209).

Юридичну особу – Житлово-комунальну контору Селекційно-генетичного інституту ліквідовано та припинено, повернуто об`єкти житлового фонду, щодо яких Житлово-комунальна контора Селекційно-генетичного інституту є балансоутримувачем, їх власнику – Інституту, відповідно до копії ухвали Господарського суду Одеської області від 19.08.2014 р. (т. 1 а.с. 167 – 169).

На виконання зазначеної ухвали господарського суду Інститут прийняв у ліквідованої Житлово-комунальної контори об`єкти житлового комплексу, зокрема, житловий будинок № 72 по вул. Овідіопольська дорога, 3 в м. Одеса, відповідно до Акту приймання-передачі об`єктів житлового комплексу від 26.12.2014 р. (т. 1 а.с. 170 – 173, 219 – 221).

01.02.2015 р. Інститут уклав договір з ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» в особі директора ОСОБА_28 , про передачу функцій з утримання житлових будинків і прибудинкової території, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами та власниками житлових приміщень (т. 1 а.с. 178 – 181, 210 – 213, т. 2 а.с. 104 – 107). Відповідно до додаткової угоди від 17.02.2015 р., виконавцю надається право використання нежитлових та допоміжних приміщень, за наявності таких у житлових будинках, для належного виконання умов Договору (т. 1 а.с. 182, 214, т. 2 а.с. 111).

01.02.2015 р. Інститут передав (без права передачі власності на об`єкти) ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» в особі директора ОСОБА_28 на обслуговування об`єкти житлового комплексу, в тому числі, житловий будинок № 72 по вул. Овідіопольська дорога, 3 в м. Одеса, відповідно до Акту приймання передачі (т. 1 а.с. 164 – 166, 216 – 218, т. 2 а.с. 108 – 110).

Відповідно до даних звітів, сформованих 15.05.2020 р., станом на 01.01.2019 р. та на 01.01.2020 р. Інститут зазначений балансоутримувачем державного майна), на його балансі перебувало нерухоме державне майно, зокрема, житловий будинок № 72 по вул. Овідіопольська дорога, 3 в м. Одеса (т. 1 а.с. 184 – 193, 194 – 204).

Згідно з даними КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 17.08.2020 р., станом на 31.12.2012 р. права власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 буд. 72, нежитлові приміщення 1А та 6А, не зареєстровані (т. 2 а.с. 82).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 19.08.2020 р. (т. 2 а.с. 83 – 86), на сайті «Федеральної податкової служби Російської Федерації» отримана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, відповідно до даних якої юридична особа ТОВ «Інвестиційний дім ГАЗЕНЕРГОСТРОЙ» зареєстроване 11.10.2000 р. (т. 2 а.с. 87 – 91), тобто пізніше, ніж датовані договори відчуження зазначеною юридичною особою приміщень 15.08.2000 р. Суд приймає зазначені відомості як допустимий доказ, оскільки вони отримані з відкритих джерел офіційного інтернет-сайту державного органу Російської Федерацій, зазначені відомості не викликають сумніву в їх достовірності.

Розпорядженням Чорноморського міського голови № 57-к від 05.05.2016 р. ОСОБА_22 прийнято на посаду державного реєстратора відділу держреєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації прав та правового забезпечення виконавчого комітету Чорноморської міської ради з 10 травня 2016 року (т. 2 а.с. 221), звільнена за угодою сторін відповідно до розпорядження № 71-к від 11.08.2020 р. (т. 2 а.с. 244).

Згідно даним ДП «Національні інформаційні системи», отриманим на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2020 р. (т. 2 а.с. 116 – 119), відомості про реєстрацію права власності на ОСОБА_23 внесені обвинуваченою ОСОБА_22 (т. 2 а.с. 127).

Згідно з даними ДП «Національні інформаційні системи» від 20.07.2026 р., у 2019 році Державний реєстратор ОСОБА_22 була забезпечена технічною можливістю роботи в програмному забезпеченні Державного реєстру прав, а саме з функціоналом, який передбачає можливість проведення широкого спектру дій (операцій) в ДРРП та його невід`ємній архівній складовій частині (зокрема, Реєстрі прав власності на нерухоме майно), необхідних для реалізації функцій державного реєстратора, передбачених законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

08.08.2019 р. об 11:00:54 год. обвинувачена ОСОБА_22 внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_23 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі: довідки № 4804-11/11НС від 01.08.2019 р. КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради»; договору купівлі-продажу № 12 від 15.08.2000 р. між ОСОБА_23 та ТОВ Інвестиційний будинок «ГазЄнергоСтрой» та Акту приймання-передачі від 15.08.1998 р., рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформована 14.07.2020 р. (т. 2 а.с. 7 – 9).

В тексті документу з назвою «Договір купівлі-продажу № 12 нежитлового приміщення м. Одеса 15 серпня 2000 р.» зазначено, що ОСОБА_23 придбала нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , у ТОВ Інвестиційний будинок «ГазЄнергоСтрой», якому воно належало на підставі свідоцтва про право власності, виданого 16.03.1997 р. Іллічівською районною адміністрацією Одеської міської ради (т. 2 а.с.12).

Відповідно до тексту Технічного паспорту на нежитлове приміщення 1А, він виготовлений станом на 08.07.2019 р. на замовлення ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 13 – 16).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 р., визнано незаконним та скасоване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_22 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 за ОСОБА_23 ; припинено право власності ОСОБА_23 на зазначене приміщення та прийнято рішення витребувати його із чужого незаконного володіння ОСОБА_23 на користь держави в особі Національної академії аграрних наук України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.10.2025 р. закрите апеляційне провадження у справі.

Суд приймає дані вказаного рішення як доказ в частині встановлення права власності на об`єкти нерухомості, що стали предметом злочину, однак не враховує відомості цього судового рішення в частині оцінки дій обвинуваченої.

Право власності ОСОБА_23 на приміщення № 1А припинене на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 р., про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.05.2023 р. (т. 3 а.с. 24 – 27).

05.11.2025 р. право власності на приміщення № 1А зареєстроване за Національною академією аграрних наук України на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 р., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав (т. 4 а.с. 93).

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.10.2020 р. (т. 2 а.с. 200 – 203), проведений огляд приміщення 1А в м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 буд. 72 із залученням судового експерта (т. 2 а.с. 204 – 207).

Відповідно до даних висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 20-5449 від 30.11.2020 р., ринкова вартість нежитлового приміщення № 1А по Овідіопольській дорозі, 3 в м. Одесі станом на 05.08.2019 р. складає 278 616 грн. (т. 2 а.с. 172 – 199).

Судовий експерт ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що працює головним судовим експертом будівельних експертиз ОНДІСЕ. Нею проведена ретроспективна експертиза проведене дослідження з розривом у часі. Дослідження проведене в 2020 році про вартість станом на 2019 рік. Вихідні дані, всі документи витребувала клопотанням. На момент огляду встановлено, що приміщення потребувало ремонту, у зв`язку з чим зроблений висновок, що станом на 2019 рік об`єкт не міг бути в кращому стані – перебував у такому ж стані. Виявлені пошкодження не могли утворитися протягом року. За документами ремонт не проводився тривалий час. В матеріалах були документи про технічні характеристики. Виїздом на місце проведене візуальне обстеження. Дослідження проведене шляхом порівняння фактично виявлених характеристик характеристикам, зазначеним в технічних паспортах. Інформація агентств нерухомості не було надано, відомості про неаналогічні об`єкти вона отримала самостійно з періодичних видань, відповідно до національного стандарту, вона отримала дозвіл слідчого органу. Аналогічні об`єкти це не вихідні дані – на них не поширюється заборона на збирання судовим експертом. У випадку виявлення слідів свіжого ремонту то була б потрібна об`єктивна інформація станом на 2019 рік. Однак, оскільки не було виявлено ознак ремонту, то така інформація не знадобилася. Для більш об`єктивного дослідження це було б доцільно, однак достатньо було наявної інформації. Вона досліджувала ринок, всю інформацію виклала – висновок об`єктивний. Техпаспорти надавали слідчі органи. Самі тех..паспорти залишилися в наглядовому провадженні експерта.

Враховуючи роз`яснення судового експерта суд відкидає аргументи захисту про недопустимість даних судових експертиз.

Водночас, встановлена вартість приміщення № 1-А свідчить про недоведеність заподіяння значної шкоди, що є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Так, примітка до статті 361 КК України (в редакції станом на 08.08.2019 р.) передбачала, що значною шкодою у статтях 361-363-1, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Однак, ця ж примітка до статті 361 КК України (в редакції станом на момент ухвалення вироку) передбачає, що значною шкодою у статтях 361-363-1 вважається така шкода, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Враховуючи положення п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1 921 гривня.

Таким чином, неоподатковуваний мінімум доходів громадян для кваліфікації значної шкоди становить 960,50 грн. (50% від 1 921 грн.)

Тому, для кваліфікації шкоди як «значної» для кваліфікації за ч. 3 ст. 362 КК України сума шкоди має перевищувати 288 150 грн. (960,50 * 300).

А доведена сума шкоди за епізодом стосовно приміщення «1-А» складає 278 616 грн., тобто менше ніж триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Закон, яким підвищено необхідний розмір для визначення шкоди як «значної» має зворотну дію у часі, тобто поширюється на обвинувачену ОСОБА_22 , оскільки він поліпшує її становище.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

Тому, суд може вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, тобто за цим епізодом обвинувачення виключити недоведену кваліфікуючу ознаку «якщо вони заподіяли значну шкоду», перекваліфікувавши діяння за епізодом, що стосується дій з інформацією про приміщення № 1-А, за ч. 1 ст. 362 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення щодо приміщення № 6-А внесені до ЄРДР 23.04.2020 р. (т. 1 а.с. 123) за заявою Інституту (т. 1 а.с. 125, т. 2 а.с. 5).

Реєстраційна справа на приміщення 6-А будинку 72 по вул. Овідіопольська дорога в м. Одесі (т. 1 а.с. 232 – 249 – т. 4 а.с. 1–3) містить документи вчинення обвинуваченою реєстраційної дії:

– 05.08.2019 р. обвинувачена ОСОБА_22 сформувала друковану форму заяви ОСОБА_23 про державну реєстрацію виникнення приватної власності на зазначене нежитлове приміщення (т. 1 а.с. 235);

– Згідно з даними наявних сторінок Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого обвинуваченою ОСОБА_22 08.08.2019 р. об 11:11:37 год., 11:12:55 та 11:17:15 год., відсутні відомості про зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 6-А будинку АДРЕСА_6 (т. 1 а.с. 236 – 244);

– реєстраційна справа містить копію договору № 15 від 15.08.2000 р. купівлі-продажу нежитлового приміщення № 6-А будинку АДРЕСА_4 , відповідно до якого ОСОБА_23 придбала зазначене приміщення у ТОВ Інвестиційний будинок «ГазЄнергоСтрой», яке володіло ним на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.11.1997 р. Іллічівською районною адміністрацією Одеської міської ради (т. 1 а.с. 245);

– технічний паспорт, виготовлений станом на 08.07.2019 р. (т. 1 а.с. 246 – 247);

– Акт від 15.08.2000 р. прийому-передачі нежитлового приміщення по договору купівлі продажу № 15 від 15.08.2000 р. (т. 1 а.с. 248);

– довідка КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 01.08.2019 р., видана ОСОБА_23 про те, що нерухоме майно на праві особистої власності за нею станом на 31.12.2012 р. не зареєстроване (т. 1 а.с. 249);

– рішення № 48148029 від 08.08.2019 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого обвинувачена ОСОБА_22 прийняла рішення провести державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 6-А будинку АДРЕСА_4 , за ОСОБА_23 ; відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (т. 2 а.с. 1);

– витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до яких внесені відомості про реєстрацію права власності (т. 2 а.с. 2, 3).

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Частина 5 ст. 99 КПК України передбачає, що для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур.

Відповідно до відповіді відділу документального та інформаційного забезпечення Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради від 15.06.2020 р., до архіву Управління не надходили реєстраційні справи щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_7 (т. 1 а.с. 231).

Згідно з даними Акту службового розслідування від 10.08.2020 р., де знаходяться архівні справи з вищезазначених реєстраційних дій ОСОБА_22 пояснити не змогла, комісією в архіві відділу архівні справи не виявлено (т. 2 а.с. 101).

Сторона обвинувачення вжила заходів щодо пошуку оригіналів документів реєстраційних справ, однак вони не можуть бути отримані за допомогою доступних правових процедур. При цьому, суд враховує, що саме обвинувачена ОСОБА_22 була зобов`язана передати справи в архів, у зв`язку з чим невиконання нею цього обов`язку не може слугувати причиною визнання копій доказів недопустимими.

Суд визнає допустимими доказами відомості, отримані стороною обвинувачення з друкованих копій електронних документів реєстраційних справ. Відсутні будь-які сумніви, що саме ці документи стали підставою для вчинення обвинуваченою інкримінованих дій, сама сторона захисту не піддавала сумніву зміст цих документів.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:48148029 від 08.08.2019 об 11:13:24, про виникнення права власності на нежитлове приміщення № 6-А будинку АДРЕСА_4 , за ОСОБА_23 , прийнято державним реєстратором ОСОБА_22 , Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу серії та номер: 15, виданий 15.08.2000 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок ГазЄнергоСтрой» та ОСОБА_23 ; Акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 15.08.2000 р., про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, від 16.04.2020 р. (т. 1 а.с. 126 – 127, т. 2 а.с. 10–11).

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.10.2020 р. (т. 2 а.с. 208 – 211), проведений огляд приміщення АДРЕСА_8 із залученням судового експерта (т. 2 а.с. 212 – 215).

Відповідно до даних висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 20-5216 від 30.11.2020 р., ринкова вартість нежитлового приміщення № 6А по Овідіопольській дорозі, 3 в м. Одесі станом на 05.08.2019 р. складає 549 750 грн. (т. 2 а.с. 149 – 169). Суд визнає допустимим доказом висновок експертизи, враховуючи вищезазначені роз`яснення судового експерта.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 р., визнано незаконним та скасоване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_22 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 за ОСОБА_23 ; припинено право власності ОСОБА_23 на зазначене приміщення та прийнято рішення витребувати його із чужого незаконного володіння ОСОБА_23 на користь держави в особі Національної академії аграрних наук України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.10.2025 р. закрите апеляційне провадження у справі.

Право власності ОСОБА_23 на приміщення № 6А припинене на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 р., про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.05.2023 р. (т. 3 а.с. 20 – 23).

05.11.2025 р. право власності на приміщення № 6А зареєстроване за Національною академією аграрних наук України на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 р., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав (т. 4 а.с. 94).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на момент вчинення 08.08.2019 р. (далі – Закон), Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Загальними засадами державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Досліджені докази дають підстави для висновку, що нежитлові приміщення належали і належать на праві власності державі в особі Національної академії аграрних наук України, а Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення володіє ними на праві оперативного управління.

При цьому, обвинувачена ОСОБА_22 , будучи особою, яка має право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесла до зазначеної автоматизованої системи недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_23 набула право власності на приміщення, придбавши його у юридичної особи – нерезидента України, яке не мало жодного відношення до цих об`єктів.

Суд не погоджується з твердженням захисту про те, що обвинувачена внесла нову інформацію, якої не існувало в Реєстрі, у зв`язку з чим її дії не можуть кваліфікуватися як зміна інформації.

Об`єктом злочину є нормальне функціонування електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем чи комп`ютерних мереж, комп`ютерної інформації. Предмет злочину - інформація, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах.

Зміна інформації полягає у будь-якій модифікації інформації, що призводить до її перекручування, хоча при цьому інформація в цілому зберігається. До зміни інформації слід віднести і її доповнення іншими, фальсифікованими даними. При чому йдеться про модифікацію змісту інформації.

Тому внесення безпідставних даних про виникнення за ОСОБА_23 права власності до Реєстру прав власності на нерухоме майно є зміною даних цього Реєстру, тобто наявної в ньому інформації.

Наявність у обвинуваченої права доступу до Реєстру не виключає кваліфікацію її дій за ознакою «несанкціонованих» змін.

По-перше, диспозиція ч. 1 ст. 362 КК України передбачає несанкціоновані дії не будь-якою особою, а саме особою, яка має право доступу до інформації.

По-друге, об`єктивна сторона злочину полягає у несанкціонованих зміні, знищенні або блокуванні комп`ютерної інформації. Обов`язковими ознаками зміни, знищення або блокування комп`ютерної інформації є те, що ці дії є несанкціонованими, тобто на вчинення таких дій особа, яка має доступ до цієї інформації, не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

Обвинувачена ОСОБА_22 не мала ні дійсного ні передбачуваного права вносити інформацію про виникнення права власності на приміщення за ОСОБА_23 , а тому її дії були несанкціонованими в розумінні кваліфікації за ст. 362 КК України.

Вказані висновки повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, справа № 686/13546/19 від 15 серпня 2024 року.

Водночас, слушним аргументом захисту є недостовірне зазначення в обвинувальному акті про спричинення шкоди власнику – Селекційно – генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України, оскільки судом встановлено, що зазначений інститут володіє приміщеннями не на праві власності, на праві оперативного управління.

По-перше, протягом розгляду судом кримінального провадження тривав спір про належність та повернення приміщень власнику, по-друге, Селекційно – генетичний інститут зазнав шкоди безпідставною реєстрацією права власності на приміщення за ОСОБА_23 , оскільки був позбавлений можливості реалізовувати право оперативного управління цих приміщень та їх використання в господарській діяльності.

Тому суд вважає необхідним уточнити обставини вчинення злочинів про власника, якому спричинена шкода злочином. При цьому невизнання потерпілим в кримінальному провадженні держави в особі Національної академії аграрних наук України не робить обвинувачення безпідставним.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 – 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

За першим епізодом обвинувачення покарання має бути призначене в межах санкції ч. 1 ст. 362 КК України, санкція якого передбачає основне покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років (ч. 4 ст. 12 КК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки – п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Злочин вчинений 08.08.2019 року, тобто п`ять років минуло 08.08.2024 р.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 2, 3 ст. 49 КК України).

Відсутні докази на підтвердження обставин про зупинення чи переривання перебігу давності у даному кримінальному провадженні.

Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 74 КК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Тому, обвинувачена має бути звільнена від покарання за ч. 1 ст. 362 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Що ж стосується покарання за ч. 3 ст. 362 КК України, то відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України цей злочин є тяжким.

Відсутні обставини, які відповідно до ст. 66, 67 КК України пом`якшують чи обтяжують покарання.

ОСОБА_22 вперше притягується до кримінальної відповідальності, відповідно до даних довідки УІАП Національної поліції України від 04.03.2021 р. (т. 3 а.с. 18), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 3 а.с. 19).

Орган з питань пробації оцінює ризики вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, як середні, дійшов висновку про можливість виправлення без ізоляції від суспільства (т. 2 а.с. 60 – 62).

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Також є необхідним призначення обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади та організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Судові витрати

Під час кримінального провадження проведені судові експертизи: висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 20-5216 від 30.11.2020 р. 9 806,40 грн. (т. 2 а.с. 148); висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 20-5449 від 30.11.2020 р. – 9 806,40 грн. (т. 2 а.с. 171), загальний розмір витрат складає 19 612,80 грн., які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України мають бути стягнуті з обвинуваченої.

Арешти майна

Ухвалами слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 24 та від 28 липня 2020 року накладено арешт на приміщення 6-А та 1-А у будинку АДРЕСА_4 , які належить на праві приватної власності ОСОБА_23 (т. 1 а.с. 223 – 224, 227 – 228). Арешти скасовані ухвалою суду від 07.02.2025 р. (т. 3 а.с. 216).

Керуючись ст.ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_22 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

Призначити ОСОБА_22 покарання за ч. 1 ст. 362 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн., та звільнити її від цього покарання на підставі ч. 5 ст. 74, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Призначити ОСОБА_22 покарання за ч. 3 ст. 362 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади та організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_22 на користь держави судові витрати на залучення експертів в загальному розмірі 19 612,80 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1